Жук, С. І. Акушерські аспекти резус-конфліктної вагітності: діагностика, лікування, шляхи профілактики [Текст] / С. І. Жук, В. І. Ошовський // Здоровье женщины. - 2010. - № 7. - С. 88-91 Рубрики: Беременности осложнения--иммунол RH изоиммунизация--диагн--осл--проф Водянка плода Иммуноглобулины Дод.точки доступу: Ошовський, В. І. Вільних прим. немає |
Белан, Ю. Б. Парвовирусная инфекция В19 [Текст] / Ю. Б. Белан, М. В. Старикович // Лечащий Врач. - 2014. - № 11. - С. 50-54 MeSH-головна: PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (диагноз, лекарственная терапия, передача, профилактика и контроль) ЭРИТЕМА, ВЫЗВАННАЯ ИНФЕКЦИЕЙ -- ERYTHEMA INFECTIOSUM (диагноз, лекарственная терапия, передача, профилактика и контроль) ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS (диагноз, ультрасонография) БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагноз, профилактика и контроль, ультрасонография) Дод.точки доступу: Старикович, М. В. Примірників всього: 1 файл (1) Вільні: файл (1) |
Клинико-эпидемиологические аспекты В19-парвовирусной инфекции при беременности (клиническое исследование) [] / Н. П. Бондаренко [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 6. - С. 89-93 MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (вирусология, диагноз) PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (диагноз, эпидемиология) БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS (диагноз, этиология) Дод.точки доступу: Бондаренко, Н. П. Лакатош, В. П. Белая, В. В. Аксенова, А. В. Вільних прим. немає |
Діагностична цінність комбінованого методу імуноферментного аналізу та полімеразної ланцюгової реакції для виявлення внутрішньоутробного інфікування плода парвовірусом B19 [Текст] / Н. П. Бондаренко [и др.] // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2015. - № 3/4. - С. 121-128 . - ISSN 0049-6804 MeSH-головна: ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (диагностика) ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS ПАРВОВИРУС B19 ЧЕЛОВЕКА -- PARVOVIRUS B19, HUMAN ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS Дод.точки доступу: Бондаренко, Н. П. Лакатош, В. П. Лакатош, П. В. Маланчук, О. Б. Поладич, І. В. Вільних прим. немає |
Цитопатичний вплив парвовірусної інфекції на плаценту [Текст] / Н. П. Бондаренко [и др.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2016. - № 5/6. - С. 95-102 MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (вирусология, патология) PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (диагностика, патология) ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патология) ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS (патология, этиология) ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH (этиология) БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN Дод.точки доступу: Бондаренко, Н. П. Стеченко, Л. О. Лакатош, В. П. Лакатош, П. В. Вільних прим. немає |
Неімунна водянка плода у третьому триместрі: досвід діагностики, тактика розродження та лікування новонародженого [Текст] / В. В. Біла [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 77-80. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS (диагностика) КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (методы) НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (терапия) Анотація: Представлений клінічний випадок неімунної водянки плода, виявленої у третьому триместрі вагітності. Проаналізовані етіологічні фактори розвитку неімунної водянки, діагностика, тактика ведення вагітності та пологів, лікування новонародженого з неімунною водянкою. Встановлено, що випадки неімунної водянки плоду зустрічались у 0,05% від загальної кількості пологів. У 50% етіологічним фактором розвитку водянки плода була внутрішньоутробна інфекція. Успішний результат лікування новонароджених з неімунною водянкою плода становив 33,3%. Дод.точки доступу: Біла, В. В. Тишкевич, В. М. Бондаренко, Н. П. Трохименко, А. О. Вільних прим. немає |
Парвовирусная инфекция В19V у беременных (обзор литературы) Часть 2 / В. Т. Кириенко [та ін.] // Актуальная инфектология. - 2020. - Том 8, N 1. - С. 19-27. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (диагностика, профилактика и контроль, терапия) ПАРВОВИРУС B19 ЧЕЛОВЕКА -- PARVOVIRUS B19, HUMAN (патогенность) БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагностика, профилактика и контроль, терапия) ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS (диагностика, кровь, патофизиология, профилактика и контроль, терапия) ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN Анотація: У статті наведені особливості перебігу парвовірусної інфекції у вагітних. Описано наслідки ураження плода збудником хвороби. Висвітлено можливості оцінки ризику вродженої парвовірусної інфекції, антенатальної діагностики, інтерпретації результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження. Наведені підходи до лікування, обговорюються можливості профілактики захворювання The article presents the features of the course of parvovirus infection in pregnant women. The consequences of the fetal damage by the pathogen are described. The possibilities of assessing the risk of congenital parvovirus infection, antenatal diagnosis, interpretation of the results of laboratory and instrumental stusies are highlighted. Approaches to treatment are presented, the possibilities of disease prevention are discussed Дод.точки доступу: Кириенко, В. Т. Зайцев, И. А. Потий, В. В. Нестерук, Е. С. Вільних прим. немає |
Сучасний метод внутрішньоутробного лікування неімунної водянки плода, індукованої парвовірусною інфекцією [Текст] / Н. П. Бондаренко [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология) PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (осложнения, патофизиология) ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS (патофизиология, терапия) ВНУТРИУТРОБНАЯ ТЕРАПИЯ ПЛОДА -- FETAL THERAPIES ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ ВНУТРИМАТОЧНОЕ -- BLOOD TRANSFUSION, INTRAUTERINE Анотація: При ультрасонометричному дослідженні плодів у матерів, інфікованих парвовірусом В19, було встановлено 36/129 (27,9%) випадків розвитку неімунної водянки плода у різних триместрах вагітності. Гіпердинамічний тип кровообігу у середній мозковій артерії плода переважно спостерігався у плодів у ІІ триместрі. Вимірювання пікової систолічної швидкості кровотоку у плодів при підтвердженому інфікуванні матері парвовірусом В19 розпочинали у терміні 18 тиж вагітності щотижнево. У ході проведення дослідження було встановлено 17 випадків тяжкої фетальної анемії, що розвинулась після 18 тиж вагітності. Для проведення сеансу внутрішньоутробної гемотрансфузії госпіталізовано 11 вагітних з неімунною водянкою плода, індукованою парвовірусною інфекцією. Гестаційні терміни коливались у діапазоні 22,4–25,7 тижня вагітності (у середньому – 24,0±0,2 тижня). Після проведення кордоцентезу в 11 випадках була підтверджена тяжка фетальна анемія. У решти 6 плодів стан був термінальний через відмову матері від спроб проведення внутрішньоутробної гемотрансфузії або через невчасне прибуття до стаціонару. Ураховуючи результати виконаного дослідження, було проведено оцінювання ефективності лікування неімунної водянки плода, інфікованого парвовірусом В19, з тяжкою фетальною анемією та проаналізовані наслідки Дод.точки доступу: Бондаренко, Н. П. Лакатош, В. П. Вітовська, Я. М. Наритник, Т. Т. Лакатош, П. В. Вільних прим. немає |
Неімунний набряк плода: антенатальні ультразвукові моніторинги та результати вагітності у серії з 14 клінічних випадків [Текст] / І. М. Сафонова [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 3. - С. 101-115. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS (диагностика, патофизиология, ультрасонография) ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование, методы) УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Анотація: Набряк плода – це скупчення позаклітинної рідини у двох і більше його порожнинах, часто в поєднанні з підшкірним набряком. Ізольоване скупчення рідини тільки в черевній, плевральній або перикардіальній порожнинах описують як асцит, плевральний випіт (гідроторакс), перикардіальний випіт (гідроперикард). До особливостей патогенезу неімунного набряку плода (НІНП) відносяться: висока гідрофільність тканин плода, обструкція лімфатичних судин, порушення відтоку лімфи, застійна серцева недостатність, обструкція венозного відтоку, зміни венозного тиску плода. Усі перелічені фактори сприяють виходу рідини з клітин та тканин у «треті» простори – черевну, грудну, перикардіальну порожнини, а також у підшкірний простір. Всі ланки патогенезу синдрому набряку плода при різних етіологічних факторах вивчені не до кінця. Рівень захворюваності на НІНП невідомий, оскільки зібрати відповідні дані досить важко; багато випадків захворювання не діагностуються до внутрішньоутробної смерті плода або можуть спонтанно регресувати протягом пренатального періоду. На сьогодні до 90% всіх випадків набряку плода відносять до НІНП. Мета роботи – ознайомлення медичної спільноти з принципами діагностичних алгоритмів та акушерської і перинатальної тактики при неімунному набряку плода, а також провести аналіз клінічних ознак, ультразвукового моніторингу та результатів вагітності у 14 випадках неімунного набряку плода, що виникав у другій половині вагітності. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження стали публікації, знайдені в базах даних Scopus, Web of Science Core Collection та PubMed за період 2009–2020 рр., та аналітичний звіт власної серії з 14 випадків НІНП різного походження. Протягом 2005–2020 рр. у відділенні ультразвукової діагностики Харківської обласної лікарні з обласним перинатальним центром НІНП був діагностований у 14 вагітних жінок у другій половині вагітності. Описані клінічні особливості, надані зображення УЗД та допплерографічного моніторингу, вивчені перинатальні/постнатальні наслідки. Результати та їх обговорення. Проведено аналіз клінічних ознак, ультразвукового моніторингу та результатів вагітності у 14 випадках неімунного набряку плода, що в иникли у другій половині вагітності. 6 з 14 плодів мали структурно-анатомічні дефекти (легенева секвестрація, вроджена діафрагмальна грижа, міастенія гравіс, мегацист та гідронефроз, бульозний епідермоліз, меконієвий перитоніт, атрезія кишківника). Рівень смертності (включаючи перинатальні втрати та смерть немовлят) досяг 9/14 випадків (64,2%): 3 антенатальні, 4 неонатальні, 2 випадки малюкових втрат). Хірургічне лікування проведено двом новонародженим. П’ять новонародже- 102 них мали очевидно сприятливий клінічний постнатальний результат. У двох випадках спостерігали спонтанну резолюция проявів захворювання з повною регресією гідропсу (парвовірус-В19 та ідіопатичний НІНП). Повне відновлення плода (спонтанна регресія набряку без погіршення та патологічних наслідків) спостерігалося в одному випадку. Висновки. Антенатальний ультразвуковий моніторинг плода з НІНП ґрунтується на оцінці пікової систолічної швидкості (ПСШ) у середній мозковій артерії (СМА), венозної протоки, вени пуповини, атріовентрикулярного потоку. За результатами дослідження було виявлено, що серцево-судинний профіль плода з НІНП порушується раніше, а профіль плаценти та артеріальна допплерографія – пізніше. Звичайна допплерографія артерії пуповини не виключає можливості несприятливого результату, включаючи внутрішньоутробну загибель плода. Розширений моніторинг допплерографії необхідний у випадках НІНП. Усі новонароджені з НІНП у дородовому анамнезі потребують постнатального спостереження Дод.точки доступу: Сафонова, І. М. Шармазанова, О. П. Бортний, М. О. Шаповалова, В. В. Вільних прим. немає |