Вейн, А. М.
    Моторный потенциал [Текст] / А. М. Вейн, М. И. Вендрова, Г. Р. Табеева // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1999. - Т. 99, № 9. - С. 56-61


MeSH-головна:
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
Дод.точки доступу:
Вендрова, М. И.
Табеева, Г. Р.

Вільних прим. немає




    Ермоленко, Н. А.
    Клинико-психологический анализ развития двигательных, перцептивных, интеллектуальных и речевых функций у детей с церебральными параличами [Текст] / Н. А. Ермоленко, И. А. Скворцов, А. Ф. Неретина // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2000. - Т. 100, № 3. - С. 19-23


MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (диагноз, патофизиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
РЕЧЕВЫХ И ЯЗЫКОВЫХ РАССТРОЙСТВ РЕАБИЛИТАЦИЯ (ВНЕШ) -- REHABILITATION OF SPEECH AND LANGUAGE DISORDERS (NON MESH) (методы, психология, уход)
Дод.точки доступу:
Скворцов, И. А.
Неретина, А. Ф.

Вільних прим. немає




    Удод, О. Д.
    Вплив виключення базолатеральних ядер мигдалеподібного комплексу на фазову структуру автоматизованих їжодобувних рухів у щурів [Текст] / О. Д. Удод // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 2000. - Т. 4, № 1. - С. 49-51


MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS (метаболизм, физиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ВЕСТИБУЛЯРНОЕ ЯДРО ЛАТЕРАЛЬНОЕ -- VESTIBULAR NUCLEUS, LATERAL (ультраструктура, физиология)
Вільних прим. немає




    павлова, О. Г.
    Естественная координация движений головы и лапы у собак и ее переделка в процессе обучения [Текст] / О. Г. павлова, А. Г. Фролов, А. В. Александров // Журнал высшей нервной деятельности им. И. П. Павлова. - 2001. - Т. 51, № 1. - С. 40-51


MeSH-головна:
СОБАКИ -- DOGS (физиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ОБУЧЕНИЕ -- TEACHING (тенденции)
Дод.точки доступу:
Фролов, А. Г.
Александров, А. В.

Вільних прим. немає




    Сташкевич, И. С.
    Различная устойчивость двигательного предпочтения у крыс к принудительному переобучению [Текст] / И. С. Сташкевич, Е. В. Плетнева, М. А. Куликов // Журнал высшей нервной деятельности им. И. П. Павлова. - 2001. - Т. 51, № 6. - С. 683-689


MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS (физиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
Дод.точки доступу:
Плетнева, Е. В.
Куликов, М. А.

Вільних прим. немає




   
    К патогенезу рецидивирующей врожденной косолапости [Текст] / И. С. Косов [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2011. - № 1. - С. 48-54

Рубрики: Косолапость--врожд--дети--этиол

   Двигательные навыки


   Рецидив


Дод.точки доступу:
Косов, И. С.
Кожевников, О. В.
Михайлова, С. А.
Кралина, С. Э.
Каджая, Л. К.

Вільних прим. немає




    Власенко, С. В.
    Возможности ультразвуковой диагностики в реабилитации двигательных функций у больных с детским церебральным параличом [Текст] / С. В. Власенко, А. М. Ненько // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2013. - № 2. - С. 17-20. - Библиогр.: с. 20


MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (диагноз, реабилитация)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы)
ДЕТИ -- CHILD
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS
Дод.точки доступу:
Ненько, А. М.

Вільних прим. немає




    Сахаров, В. Ю.
    Восстановительное лечение больных с двигательными и когнитивными нарушениями после инсульта [Текст] / В. Ю. Сахаров, В. А. Исанова // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № Прилож. к №8 (Вып.2. Инсульт). - С. 39-41


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (осложнения, реабилитация)
КИНЕЗИОЛОГИЯ ПРИКЛАДНАЯ -- KINESIOLOGY, APPLIED
Дод.точки доступу:
Исанова, В. А.

Вільних прим. немає




   
    Особенности электромиографической активности у детей раннего возраста с двигательными нарушениями [Текст] / Е. С. Жванский [и др.] // Физиология человека. - 2015. - Т. 41, № 1. - С. 49-56


MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (использование, методы)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY (физиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЕ -- CHILD DEVELOPMENT
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (врожденный, диагноз, патофизиология, ультрасонография)
МЫШЦЫ -- MUSCLES (патология, ультрасонография)
Дод.точки доступу:
Жванский, Е. С.
Цышкова, О. И.
Гришин, А. А.
Иваненко, Ю. П.
Левик, Ю. С.
Кешишян, Е. С.

Вільних прим. немає




    Власенко, О. В.
    Стадії формування оперантного рефлексу у щурів [Текст] / О. В. Власенко // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 26-29


Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
УСЛОВНЫЙ РЕФЛЕКС ОПЕРАНТНЫЙ -- CONDITIONING, OPERANT (физиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Вільних прим. немає




    Власенко, О. В.
    Просторові та кількісні характеристики розподілу Fos-імунопозитивних нейронів моторної кори щурів у процесі формування рухової навички [Текст] / О. В. Власенко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2015. - № 2. - С. 5-9


Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
ГЕНЫ FOS -- GENES, FOS (физиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ КОРА -- MOTOR CORTEX (физиология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Вільних прим. немає




   
    Effect of Professor Kozyavkin method on hand function in children with cerebral palsy [Текст] / O. O. Kachmar [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 7-14. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (реабилитация)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Анотація: Impaired hand function is one of the key factors that restrict the ability of patients with cerebral palsy (CP) to perform everyday activities and self-care. Recent studies show effectiveness of intensive multicomponent methods of rehabilitation for improving hand function in children with CP. One of such methods is Intensive Neurophysiological Rehabilitation System, also known as Professor Kozyavkin method, a multicomponent system that combines various interventions into one intensive course. The aim of this study was to assess changes in hand function in children with CP after the two-week rehabilitation course by Kozyavkin method. Materials and methods. Thirty-two patients with bilateral spastic CP (aged 6–15 years, Manual Ability Classification System level I–III) have participated in the study. All patients underwent the two-week rehabilitation course by Kozyavkin method. Treatment lasted up to 5 hours per day and included physical therapy, occupational therapy, spinal manipulative technique, reflexotherapy, joint mobilization, computer game therapy, and other interventions. The primary outcome measure was Jebsen-Taylor hand function test and the secondary outcome measures were ABILHAND-Kids questionnaire, Box and Blocks test, and hand dynamometry. Results. Statistically significant improvement by 14.9 ± 38.0 seconds was observed during Jebsen-Taylor test for the dominant hand. Changes in Box and Blocks test were also statistically significant and were equal to 2.0 ± 3.7 points for dominant hand and 1.8 ± 2.8 points for non-dominant hand. Grip strength did not change; increase in ABILHAND-Kids score was not statistically significant. Conclusions. Hand function, particularly dexterity of both hands and unimanual functions of the dominant hand, had improved in children with cerebral palsy after the two-week treatment course by Kozyavkin method
Порушення функції руки є одним із факторів, що найбільш обмежують самообслуговування та виконання повсякденних дій пацієнтами із церебральним паралічем (ЦП). У дослідженнях останніх років продемонстровано ефективність інтенсивних багатокомпонентних методів реабілітації щодо покращення функції руки в дітей із ЦП. Одним iз таких методів є система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації, відома також як метод професора Козявкіна, — багатокомпонентна система, що поєднує різносторонні втручання в один інтенсивний курс. Метою цього дослідження було оцінити зміни функції руки в дітей із ЦП після двотижневого курсу реабілітації за методом Козявкіна. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 32 пацієнти віком 6–15 років зі спастичними формами ЦП (двостороннє ураження, I–III рівень за Системою класифікації функції руки). Усі пацієнти проходили двотижневий курс реабілітації за методом Козявкіна. Лікування тривало до 5 годин на день та складалося з фізичної терапії, ерготерапії, біомеханічної корекції хребта, рефлексотерапії, мобілізації суглобів, комп’ютерної ігротерапії та інших лікувальних впливів. Основним інструментом оцінки був тест функції руки Джебсена — Тейлора, а додатковими — опитувальник ABILHAND-kids, тест «Кубики в коробці» i динамометрія кисті. Результати. Статистично вірогідне покращення на 14,9 ± 38,0 секунди було виявлене при виконанні тесту Джебсена — Тейлора для домінантної руки. Зміни тесту «Кубики в коробці» також були статистично вірогідними та становили 2,0 ± 3,7 пункту для домінантної руки і 1,8 ± 2,8 пункту — для недомінантної. Сила руки не змінилася; підвищення оцінки за питальником ABILHAND-kids не було статистично вірогідним. Висновки. Після двотижневого курсу лікування за методом Козявкіна в дітей із церебральним паралічем покращилися функції руки, зокрема вправність обох рук та функціонування домінантної руки
Дод.точки доступу:
Kachmar, O. O.
Mysula, I. R.
Kushnir, A. D.
Fedchyshyn, B. Yu.
Melekh, N. V.

Вільних прим. немає




   
    Sex-related features of walking with cognitive tasks [] = Статеві особливості ходьби при одночасному виконанні когнітивних завдань / V. M. Moroz [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 5-15. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ХОДЬБА -- WALKING (психология)
КОМПЛЕКС УПРАЖНЕНИЙ -- CIRCUIT-BASED EXERCISE (методы, статистика, тенденции)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ -- DATA MINING (статистика, тенденции)
Анотація: The organization of walking and its disorders remain one of the most difficult sections of the physiology of the nervous system and neurology. The purpose of the work is to analyze the sexual features of the spatio-temporal parameters of the person walking and the directions of their changes in the conditions of performing additional cognitive tasks. Sex-related features of human walking with cognitive tasks are investigated. 608 individuals of both sexes aged 12-43 years were examined by GAITRite®. Consistent naming of animals and consistent subtraction of 7 starting at 100 were used as cognitive tasks. Statistical processing of the obtained results was performed in the license package “STATISTICA 5.5” using parametric estimation methods. At performing the first (simpler) cognitive task in all age groups of men step length, stride length, step extremity ratio, support base, toe-in-out were increased. Temporal parameters in adolescents of both genders did not differ. Girls have longer step time, cycle time, single support, swing time and a slower velocity. The integral index of walking quality (FAP) tended to decrease in all examined groups: in adolescent males by 13.3±3.9 %; in young men by 14.6±2.2 %; in adolescent women by 15.3±1.8 %; in young women by 14.4±1.1 %; in middle-aged women 7.3±4.8 %. Boys and girls performed more complex cognitive tasks with reduced spatial and temporal parameters (primarily by increasing the double support and swing time), the support base and toe-in-out were stable. The step cycle was rebuilt. The support base and toe-in-out remained unchanged both in boys and girls. The boys were moving at a faster velocity, taking more steps per minute. The step time right, cycle time for each leg, single support time and double support time in girls lasted much longer. FAP declined sharply by 30.4 % in boys and by 33.4 % in girls, indicating a major reorganization of basic mechanisms for regulating walking stability. Such a decrease in FAP leads to a decrease in the level of the balance maintaining and a decrease in body stability during movement, which means that it increases the risk of falls. A complex cognitive task led to a decrease in walking performance and a more critical decrease in the quality of walking in favor of moving forward and maintaining the balance. Thus, walking is not an automated process, but requires the use of a variety of additional CNS resources, primarily attention and cognitive resources
Організація ходьби та її порушення залишаються одними із найскладніших розділів фізіології нервової системи та неврології. Метою роботи є аналіз статевих особливостей просторово-часових параметрів ходьби людини та напрямків їх змін в умовах виконання додаткових когнітивних завдань. Досліджені статеві особливості ходьби людини при виконанні когнітивних завдань. Обстежено 608 осіб обох статей віком 12-43 років за допомогою системи GAITRite®. В якості когнітивних завдань використано послідовне називання тварин та послідовне віднімання 7, починаючи зі 100. Статистичну обробку отриманих результатів проводили в ліцензійному пакеті “STATISTICA 5.5” з використанням параметричних методів оцінки. При виконанні першого (простішого) когнітивного завдання в усіх вікових групах у чоловіків були більшими довжина кроку та подвійного кроку, співвідношення довжини кроку до довжини кінцівки, ширина бази опори, кути розвороту стоп. Часові параметри у підлітків обох статей не відрізнялись. У дівчат були більшими показники тривалості кроку, крокового циклу, одиночної опори, переносу, проходу й меншою швидкість. Інтегральний показник якості, “нормальності” ходьби (FAP) мав тенденцію до зниження в усіх досліджуваних групах: у хлопчиків-підлітків віку на 13,3±3,9 %; в юнаків на 14,6±2,2 %; у дівчаток-підлітків на 15,3±1,8 %; у дівчат на 14,4±1,1 %; у жінок середнього віку на 7,3±4,8 %. В юнаків та дівчат при виконанні складнішого когнітивного завдання зменшувалися просторові та збільшувалися часові параметри (у першу чергу, за рахунок збільшення тривалості опори на обидві ноги та тривалості переносу ноги), були стабільними ширина бази опори та кути розвороту стоп. Перебудовувався кроковий цикл. Незмінними залишалися ширина бази опори та кути розвороту стоп як у юнаків, так і в дівчат. Юнаки рухалися з більшою швидкістю, виконуючи більшу кількість кроків за хвилину. Час кроку правою ногою, час крокових циклів для кожної ноги, час опори для обох ніг та на дві ноги в дівчат тривали значно довше. Показник FAP критично знижувався на 30,4 % у юнаків і на 33,4 % у дівчат, що свідчить про значну реорганізацію базових механізмів регуляції стабільності ходьби. Таке зниження FAP призводить до зниження рівня підтримки рівноваги та зниження стабільності тіла під час руху, а значить – збільшує ризик падінь. Складне когнітивне завдання призвело до зниження якості виконання ходьби та більш критичного зниження якості рахування на користь руху вперед і збереження при цьому рівноваги. Таким чином, ходьба не є автоматизованим процесом, а потребує використання різноманітних додаткових ресурсів ЦНС, насамперед уваги та когнітивних ресурсів
Дод.точки доступу:
Moroz, V. M.
Yoltukhivskyy, M. V.
Vlasenko, O. V.
Moskovko, G. S.
Bogomaz, O. V.
Rokunets, I. L.
Tyshchenko, I. V.
Kostyuk, L. V.
Suprunov, K. V.

Вільних прим. немає




    Мороз, Ю. М.
    Особливості використання рухливих ігор у рекреаційній діяльності [Текст] = Features of using active games in recreative practice / Ю. М. Мороз, А. В. Остапов // Art of Medicine. - 2018. - N 3. - С. 196-198. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕКРЕАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- RECREATION THERAPY (методы, организация и управление, тенденции)
ИГРЫ ТЕОРИЯ -- GAME THEORY
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ -- HEALTH BEHAVIOR
Анотація: У статті досліджується вплив рухливих ігор на рекреаційну складову розвитку особистості. Рухлива гра є свідомою діяльністю, спрямованою на досягнення поставленої мети. Як засіб рекреації вона володіє цілим рядом якостей, серед яких найважливіше місце займає висока емоційність. Рухлива гра відноситься до таких проявів ігрової діяльності, в яких яскраво виражена роль рухів. Для рухливих ігор характерні творчі, активні рухові дії, мотивовані сюжетом. Вони спрямовуються на подолання різних труднощів на шляху до досягнення поставленої мети. Рухливі ігри, як правило, не вимагають від учасників спеціальної підготовки. Саме завдяки цій чудовій властивості рухливі ігри, особливо з елементами змагання, більше, ніж інші форми фізичного виховання, відповідають потребам організму. Під час проведення рухливих ігор формуються витримка, самовладання, правильне реагування на невдачу. Ігри з активними, енергійними, багаторазово повторюваними руховими діями сприяють вдосконаленню найважливіших систем і функцій організму
Дод.точки доступу:
Остапов, А. В.

Вільних прим. немає




    Вітомська, М. В.
    Вплив ерготерапії та сенсорної інтеграції на рівень самообслуговування дітей з розладами аутистичного спектра [Текст] = The effect of occupational therapy and sensory integration on the level of self-care of children with autistic spectrum disorders / М. В. Вітомська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 4. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЯ НАРУШЕНИЯ ПЕРВАЗИВНЫЕ -- CHILD DEVELOPMENT DISORDERS, PERVASIVE (патофизиология, терапия, этиология)
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (профилактика и контроль)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Оцінити ефективність впливу ерготерапії та сенсорної інтеграції на рівень самообслуговування дітей періоду першого дитинства з розладами аутистичного спектра. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 пацієнтів (від 3 до 5 років). Контрольна група (КГ) впродовж 6 місяців проходила стандартну корекційну програму з консультацією ерготерапевта. Перша основна група (ОГ1) додатково 3 рази на тиждень отримувала заняття з ерготерапії для формування навичок самообслуговування. Діти другої основної групи (ОГ2) відвідували заняття з сенсорної інтеграції (2 рази на тиждень) додатково до терапії ОГ1. У дослідженні використовувався опитувальник оцінки дитячої інвалідності. Для аналізу був використаний домен самообслуговування. Оцінку проводили ерготерапевти до початку втручання та після проходження програми. Результати. Аналіз розподілу груп за статтю не встановив відмінностей між групами. Середній вік дітей становив 3,85±0,63 роки. Групи не відрізнялися за віком. Початкові результати виявили досить низький рівень самообслуговування, але групи статистично не відрізнялися. Показники х±SD загального балу домену самообслуговування склали у КГ 24,35±6,34 бала, у ОГ1 - 26,10±7,70 бала, а у ОГ2 - 25,85±5,65 бала. Порівняння трьох груп встановило статистичні відмінності. Апостеріорні тести встановили статистичні відмінності у всіх парах груп (р0,001). Показники х± SD у КГ склали 30,85±6,71, в ОГ1 - 42,20±5,14, а в ОГ2 - 53,05±5,85 бала. Висновки. Додавання занять з ерготерапії до стандартної корекційної програми покращило ефективність втручання відповідно до показників ряду пунктів та загального балу домену самообслуговування опитува- льника оцінки дитячої інвалідності. Проте найкращий вплив на самообслуговування мало додавання занять ер- готерапії та сенсорної інтеграції до стандартної корекційної програми
The purpose to assess the effectiveness of occupational therapy and sensory integration on the level of self-care of children with autism spectrum disorders in early childhood. Materials and methods 60 patients (from 3 to 5 years) participated in the study. The control group (CG) underwent a standard correction program with the consultation of an occupational therapist for 6 months. The first main group (OG1) additionally received occupational therapy sessions 3 times a week, which were aimed at forming self-care skills. Children of the second main group (OG2) received sessions on sensory integration (2 times a week) in addition to OG1 therapy. In sessions on sensory integration, children formed and improved imitation abilities, orientation in space, coordination, and sensory perception. The study used a questionnaire for the assessment of children's disability. The self-care domain was used for the analysis. Evaluation was carried out by occupational therapists before the start of the intervention and after completion of the program
The addition of occupational therapy sessions to a standard remedial program improved the effectiveness of the intervention as measured by a number of items and the total score of the self-care domain of the Child Disability Assessment Questionnaire. However, adding occupational therapy and sensory integration to a standard correctional program had the best effect on self-care
Вільних прим. немає