Саенко, В. Ф. Первый опыт трансплантации печени от живого родственного донора в Украине [Текст] / В. Ф. Саенко, О. Г. Котенко // Трансплантологія : Наук.- практ. журн. - 2005. - Т. 8, № 3. - С. 50-57 Рубрики: Печени трансплантация Доноры живые Украина Дод.точки доступу: Котенко, О. Г. Вільних прим. немає |
Функциональное состояние печени у живых родственных доноров ее правой доли в периоперационном периоде [Текст] / О. Г. Котенко, Н. Ю. Дыховичная, М. П. Костюк // Клінічна хірургія. - 2007. - № 11/12. - С. 84-87 Рубрики: Печени трансплантация Доноры живые Периоперационный контроль Дод.точки доступу: Котенко, О. Г. Дыховичная, Н. Ю. Костюк, М. П. Вільних прим. немає |
Особенности и результаты трансплантации печени от живого родственного донора у детей [Текст] / О. Г. Костенко, Д. А. Федоров, А. В. Гусев // Клінічна хірургія. - 2008. - № 4/5. - С. 19-20 Рубрики: Печени трансплантация--дети Доноры живые Дод.точки доступу: Костенко, О. Г. Федоров, Д. А. Гусев, А. В. Вільних прим. немає |
Вариации содержания гликопротеина IIb-IIIa (?IIb/?3 интегрина) у здоровых доноров. Влияние на агрегационную активность тромбоцитов и эффективность действия аспирина [Текст] / С. Г. Хаспекова [и др.] // Биомедицинская химия. - 2008. - Т. 54, № 3. - С. 361-371 Рубрики: Гликопротеины Доноры живые Тромбоцитов агрегация Аспирин Дод.точки доступу: Хаспекова, С. Г. Сироткина, Ю. В. Шиманова, А. В. Мазуров, А. В. Вільних прим. немає |
Костенко, А. А. Анестезіологічне забезпечення при видаленні нирки у живих родинних донорів [Текст] / А. А. Костенко, А. Е. Корольов // Клінічна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 44-46 Рубрики: Севофлуран MeSH-головна: ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION (методы) ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (методы) АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы) (прием и дозировка) Дод.точки доступу: Корольов, А. Е. Вільних прим. немає |
Аббасов, П. А. Оценка послеоперационных осложнений у доноров печени по классификации CLAVIEN [Текст] / П. А. Аббасов, С. Йылмаз, Дж. Кайалп // Клінічна хірургія. - 2014. - № 5. - С. 32-34 MeSH-головна: ПЕЧЕНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- LIVER TRANSPLANTATION (вредные воздействия) ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY (вредные воздействия) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (классификация) Дод.точки доступу: Йылмаз, С. Кайалп, Дж. Вільних прим. немає |
Марченко, Т. В. Функциональное состояние единственной почки после нефрэктомии у живых доноров родственной почки: так ли все просто? [Текст] / Т. В. Марченко, Ю. А. Морозов, Л. Г. Долецкая // Почки. - 2014. - № 1. - С. 14-17 MeSH-головна: ПОЧКИ -- KIDNEY (патофизиология, хирургия) ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY (вредные воздействия) ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS ДОНОРЫ ТКАНЕЙ -- TISSUE DONORS ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE КРЕАТИНИН -- CREATININE РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология) Дод.точки доступу: Морозов, Ю. А. Долецкая, Л. Г. Вільних прим. немає |
Билиарные осложнения после трансплантации правой доли печени от живых доноров [Текст] / Н. Ю. Байрамов [и др.] // Клінічна хірургія. - 2015. - № 10. - С. 32-34 MeSH-головна: ПЕЧЕНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- LIVER TRANSPLANTATION (вредные воздействия) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS Дод.точки доступу: Байрамов, Н. Ю. Мамедов, Р. А. Кайаальп, Дж. Йылмаз, С. Аскеров, М. Я. Мамедова, С. С. Вільних прим. немає |
Биктимиров, Р. Г. Отсроченная установка порта для ручной ассистенции при лапароскопической донорской нефрэктомии. Случай из практики и обзор литературы [Текст] / Р. Г. Биктимиров, А. Г. Мартов, А. А. Соколов // Урология. - 2015. - № 5. - С. 77-80. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION (использование, методы) НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY (использование, методы) ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS ЛАПАРОСКОПИЯ С РУЧНОЙ АССИСТЕНЦИЕЙ -- HAND-ASSISTED LAPAROSCOPY (использование, методы) Дод.точки доступу: Мартов, А. Г. Соколов, А. А. Вільних прим. немає |
Соколов, А. А. Лапароскопическая нефрэктомия у живого донора для трансплантации почки / А. А. Соколов, А. Г. Мартов // Урология. - 2016. - № 2. - С. 92-95 MeSH-головна: ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION (использование, методы) НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY (использование, методы) ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы) ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS Дод.точки доступу: Мартов, А. Г. Вільних прим. немає |
Методика виконання лобарної трансплантації легень від живого донора [] = Technique of execution living donor lobar lung transplantation / О. Ю. Усенко [та ін.] // Вісник морфології. - 2016. - Т. 22, № 2. - С. 403-407. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ЛЕГКИХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- LUNG TRANSPLANTATION (методы) ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS ЛЕГОЧНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- PULMONARY SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции) Анотація: У статті наведені загальні показники відповідності реципієнтів до трансплантації легень, вказано на перелік захворювань, які підходять для трансплантації, висвітлені умови виключення та викладена техніка виконання оперативного втручання Дод.точки доступу: Усенко, О. Ю. Сидюк, А. В. Клімас, А. С. Сидюк, О. Є. Вільних прим. немає |
Стан гемодинаміки печінки при трансплантації її правої частки з серединною печінковою веною [Текст] / О. Г. Котенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 11. - С. 5-7. - Бібліогр.: с. 7 MeSH-головна: ПЕЧЕНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- LIVER TRANSPLANTATION (методы) АЛЛОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HOMOLOGOUS (методы) ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS АЛЛОТРАНСПЛАНТАТЫ -- ALLOGRAFTS (кровоснабжение, ультрасонография) ПЕЧЕНОЧНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- LIVER CIRCULATION ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD Дод.точки доступу: Котенко, О. Г. Мініч, А. А. Гусєв, А. В. Федоров, Д. О. Гриненко, О. В. Попов, О. О. Коршак, О. О. Григорян, М. С. Єднак, В. І. Вільних прим. немає |
Функція трансплантата правої частки печінки від живого родинного донора [Текст] / О. Г. Котенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 2. - С. 5-8. - Бібліогр.: с. 8 MeSH-головна: ПЕЧЕНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- LIVER TRANSPLANTATION (методы) АЛЛОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HOMOLOGOUS (методы) ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS ТРАНСПЛАНТАТА ДОНОРСКИЙ УЧАСТОК -- TRANSPLANT DONOR SITE (патофизиология) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE ПЕЧЕНИ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- LIVER FUNCTION TESTS (методы) Анотація: Мета роботи - порівняння функціональної активності печінки після трансплантації правої частки від живого родинного донора з серединною веною та без неї. Проаналізовано результати 75 трансплантацій правої частки печінки від живого родинного донора у двох групах реципієнтів: 1-ша група - реципієнти (37), яким трансплантовано праву частку печінки з серединною веною, 2-га група - реципієнти (38), яким трансплантовано праву частку печінки без серединної вени. Для аналізу використовували дані біохімічних показників крові в обох групах протягом першого тижня та на 10, 14, 21, 30-ту добу після трансплантації. Встановлено, що пікові рівні аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотранферази (АСТ) і загального білірубіну були вищими у 2-й групі (відповідно 384,43; 399,77 і 206,70), ніж у 1-й групі (відповідно 212,64; 285,57; 203,18). Суттєвої різниці між рівнями гамаглутамілтранспептидази (ГГТП), лужної фосфотази (ЛФ), показниками протромбінового часу (ПЧ) і міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) не було. Висновки: формування адекватного венозного відтоку від п'ятого та восьмого сегментів трансплантата правої частки печінки забезпечує ефективність його функціонування. Функція трансплантата правої частки печінки з серединною веною відновлюється більш повноцінно порівняно з трансплантатом без серединної вени за рахунок відсутності венозного застою в правій частці печінки Дод.точки доступу: Котенко, О. Г. Мініч, А. А. Гриненко, О. В. Попов, О. О. Гусєв, А. В. Григорян, М. С. Федоров, Д. О. Єднак, В. І. Вільних прим. немає |
Результати трансплантації правої частини печінки від живого родинного донора [Текст] / О. Г. Котенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 5. - С. 17-21. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ПЕЧЕНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- LIVER TRANSPLANTATION (вредные воздействия, методы) ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS ИЗОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, ISOGENEIC (вредные воздействия, методы) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: Мета. Оцінити ранні і віддаленні результати трансплантації правої частини печінки з серединною печінковою веною і без неї. Матеріали і методи. Проаналізовано післяопераційні дані 86 пацієнтів, яким виконали трансплантацію правої частини печінки за період з 2003 по 2018 р., з метою оцінки впливу наявності серединної печінкової вени в трансплантаті на частоту розвитку ускладнень. Пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша група - пацієнти, яким трансплантували праву частину печінки без серединної печінквої вени, 2-га група - пацієнти, яким трансплантували праву частину печінки з серединною печінковою веною. Результати. Дослідженням виявлено вищу частоту судинних ускладнень у пацієнтів, яким трансплантували праву частину печінки без серединної печінкової вени, в порівнянні з пацієнтами, яким трансплантували праву частину печінки із серединною печінковою веною. Інфекційно-септичні ускладнення розвивались частіше у пацієнтів, яким трансплантували праву частину печінки без серединної печінкової вени. Неспецифічні хірургічні ускладнення розвинулись у 10 (23,3%) пацієнтів 1-ї групи та у 8 (18,6%) пацієнтів 2-ї групи. Частота розвитку синдрому малого печінкового трансплантата була вища в 1-й групі. Одно-, три- і п’ятирічна виживаність у 1-й групі становила 79, 72 і 69% відповідно, у 2-й групі - 83, 74 і 70% відповідно. Висновки. Наш досвід виконання трансплантації правої частини печінки засвідчує, що наявність серединної печінкової вени в трансплантаті корелює зі зниженням частоти розвитку післяопераційних ускладнень, синдрому малого печінкового трансплантата, післяопераційної смертності і тривалості перебування в стаціонарі Дод.точки доступу: Котенко, О. Г. Мініч, А. А. Гриненко, О. В. Попов, О. О. Гусєв, А. В. Григорян, М. С. Федоров, Д. О. Єднак, В. І. Юзвик, К. О. Жиленко, А. І. Вільних прим. немає |
Кириченко, М. І. Роль біомаркера NGAL в оцінюванні ранньої та прогнозуванні пізньої функції трансплантата при трансплантації нирки від живого родинного донора / М. І. Кириченко // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 2. - С. 197-204 MeSH-головна: ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION (использование, методы) ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS ЛИПОКАЛИНЫ -- LIPOCALINS (анализ, физиология) Анотація: Мета роботи – дослідження ролі NGAL в оцінюванні відновлення ранньої функції трансплантата та прогнозі функціонування трансплантата в перший рік після трансплантації нирки (ТН) від живого родинного донора. Матеріали та методи. Обстежили 60 реципієнтів нирки, яким здійснили ТН від живого родинного донора. За реципієнтом спостерігали перші 12 місяців після трансплантації. Для дослідження ранньої функції трансплантата вимірювали концентрацію NGAL у зразках сечі та рівень креатиніну сироватки крові в 1, 2, 3, 7 дні після ТН. Для дослідження пізньої функції трансплантата розраховували швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) на 3, 6, 12 місяці після ТН, а для прогнозу функціонування трансплантата протягом першого року після ТН аналізували зв’язок між рівнем u-NGAL і ШКФ на 3, 6, 12 місяці після ТН. Зафіксували випадки гострого відторгнення алотрансплантата нирки, затримки функції трансплантата (DGF), первинної дисфункції.Результати. DGF зареєстрували в 5 (8,33 %) реципієнтів; у них середній рівень NGAL на 1, 2, 3, 7 дні був статистично значущо вищим (р 0,05) за такий при нормальній функції трансплантата. Гостре відторгнення алотрансплантата нирки спостерігали в 10 (16,67 %) реципієнтів; у них NGAL у 1, 2, 3, 7 дні був статистично вірогідно вищим (р 0,05) за такий при нормальній функції трансплантата. Первинна дисфункція алотрансплантата зафіксована у 8 (13,33 %) реципієнтів; у них NGAL у 1, 2, 3, 7 дні був статистично вірогідно вищим (р 0,05) за такий при нормальній функції трансплантата. Оцінюючи зв’язок між рівнем NGAL у 1, 2, 3, 7 дні і ШКФ на 3, 6,12 місяці після трансплантації, визначили: ШКФ у реципієнтів із рівнем NGAL на 1, 2, 3, 7 дні після трансплантації в межах референтних значень (131,7 нг/мл) була вищою, ніж ШКФ у реципієнтів із рівнем NGAL на 1, 2, 3, 7 дні після трансплантації вище за референтні значення. Висновки. Оцінювання NGAL після ТН інформує про відновлення ренальних функцій (швидке зниження NGAL) або про розвиток ускладнень (DGF, первинна дисфункція трансплантата, гостре відторгнення) при повільному зниженні або підвищенні NGAL. Отже, u-NGAL – ранній, неівазивний і точний предиктор необхідності діалізу в перший тиждень після ТН і відновлення функції трансплантата протягом 12 місяців. Вільних прим. немає |