Профіль медикаментозної резистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів у хворих на мультирезистентний туберкульоз та туберкульоз із розширеною резистентністю МБТ від випадку захворювання [Текст] / Н. А. Литвиненко [та ін.] // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2012. - № 4. - С. 85-91 Рубрики: Туберкулез Туберкулез, устойчивый к противотуберкулезным средствам Заболеваемость, новые случаи Дод.точки доступу: Литвиненко, Н. А. Черенько, С. О. Погребна, М. В. Сенько, Ю. О. Давиденко, В. В. Барбова, Г. І. Роєнко, Г. М. Василенко, С. П. Вільних прим. немає |
Чудина, А. П. Риск возникновения новых случаев злокачественных новообразований в семьях с синдромом Линча [Текст] / А. П. Чудина // Онкология. Журнал им. П. А. Герцена. - 2013. - № 6. - С. 4-6 MeSH-головна: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ НАСЛЕДСТВЕННЫЕ НЕПОЛИПОЗНЫЕ -- COLORECTAL NEOPLASMS, HEREDITARY NONPOLYPOSIS (эпидемиология) ЛИНЧА СИНДРОМ II -- LYNCH SYNDROME II (эпидемиология) ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE Вільних прим. немає |
Нечаева, О. Б. Ситуация по туберкулезу и ВИЧ-инфекции в России [Текст] / О. Б. Нечаева // Туберкулез и болезни легких. - 2014. - № 6. - С. 9 MeSH-головна: ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS (эпидемиология) ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (эпидемиология) ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ -- RUSSIA (эпидемиология) Вільних прим. немає |
Черенько, С. О. Ефективність лікування хворих із новими випадками мільтирезистентного туберкульозу, діагностованого за молекулярно-генетичним або фенотиповим методом [Текст] / С. О. Черенько, Г. О. Варицька // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2015. - № 2. - С. 73-77 MeSH-головна: ТУБЕРКУЛЕЗ, МНОЖЕСТВЕННАЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- TUBERCULOSIS, MULTIDRUG-RESISTANT (диагностика, лекарственная терапия) ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE Дод.точки доступу: Варицька, Г. О. Вільних прим. немає |
Чинники ризику неінфекційних захворювань: дослідження STEPS в Україні [Текст] // Фармацевт практик. - 2020. - № 11. - С. 7 MeSH-головна: ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE ДАННЫХ СБОР -- DATA COLLECTION (использование, методы, стандарты, тенденции) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология) Кл.слова (ненормовані): НЕИНФЕКЦИОННЫЕ болезни Анотація: Поетапний підхід ВООЗ до нагляду — STEPS — це стандартизований метод збору, аналізу та поширення вичерпних даних щодо неінфекційних захворювань, чинників ризику їхнього розвитку та реагування систем охорони здоров’я. Дані збирають про широкий спектр поведінковихта біологічних чинників ризику, а також про історію хвороб пацієнтів, що пов’язані з неінфекційними захворюваннями Вільних прим. немає |
Особливості перебігу туберкульозу в умовах пандемії COVID-19 [Текст] = Features of tuberculosis in a COVID-19 pandemic / Л. Д. Тодоріко [та ін.] // Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція : український науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 52-63. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология) ТУБЕРКУЛЕЗ ЛАТЕНТНЫЙ -- LATENT TUBERCULOSIS (осложнения, смертность, эпидемиология) БОЛЕЗНЬ ПРОВОЦИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- PRECIPITATING FACTORS ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE Анотація: Мета роботи — оцінити перспективи щодо наслідків взаємодії між COVID-19 і туберкульозом та стратегувати ризики поширення туберкульозної інфекції в умовах пандемії коронавірусної інфекції Висновки. Передбачається погіршення щонайменше на найближчих 5—8 років епідеміологічних показників щодо контролю над туберкульозом через пандемію COVID-19 Objective — to assess the prospects for the effects of the interaction between COVID-19 and tuberculosis and to strategize for the risks of tuberculosis infection in a coronavirus pandemic The epidemiological indicators for tuberculosis control are expected to deteriorate for at least the next 5-8 years due to the COVID-19 pandemic Дод.точки доступу: Тодоріко, Л. Д. Островський, М. М. Сем’янів, І. О. Шевченко, О. С. Вільних прим. немає |
Pliuta, I. Tactics of therapy for acute gastrointestinal bleeding [Текст] = Тактика терапії при гострих шлунково-кишкових кровотеч / I. Pliuta // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 2. - С. 56-60. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, патофизиология, терапия, этиология) ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE АНТИФИБРИНОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTIFIBRINOLYTIC AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология) АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология) КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, тенденции) Анотація: The number of patients with non-varicose acute gastrointestinal bleeding who need anticoagulants has increased in the last decade. The choice of method and amount of safe therapy in case of acute gastrointestinal bleeding is complicated. A reasonable optimal balance of therapy between hypo- and hypercoagulant components was determined on the basis of an objective assessment of risk factors for re-bleeding and thromboembolic complications. A council of surgeons, resuscitators and cardiologists decided on the rationality of anticoagulant therapy and its scope. With a low risk of recurrent bleeding and a high risk of thromboembolic complications, hemostatic therapy (tranexamic acid, ethamsylate) was combined with the introduction of low molecular weight heparin (bemiparin) in prophylactic doses. An important parameter for the appointment of conservative therapy were thromboelastography. The data obtained indicate the safety of hemostatic and thromboprophylactic therapy (the level of re-bleeding did not differ from the level of bleeding without the use of low molecular weight heparins, according to the literature). Stroke was observed in only 1 patient. The complexity, multifactorial and diversity of clinical conditions of patients with acute gastrointestinal bleeding indicates the need for further study of the treatment problem Питома вага пацієнтів з неварикозними гострими шлунково-кишковими кровотечами, які потребують антикоагулянтів, збільшується в останнє десятиліття. Вибір способу та обсягу безпечної терапії у разі виникнення гострих кишково-шлункових кровотеч ускладняється. Було визначено обґрунтований оптимальний баланс терапії між гіпо- та гіперкоагуляційними складовими на основі об'єктивної оцінки факторів ризику повторної кровотечи та тромбоемболічних ускладнень. Консиліум у складі хірургів, реаніматологів та кардіологів вирішував раціональність проведення антикоагулянтної терапії та її обсяг. При низькому ризику повторних кровотеч і високому ризику тромбоемболічних ускладнень гемостатична терапія (транексамова кислота, етамзілат) поєднувалася введенням низькомолекулярного гепаріну беміпаріну в профілактичних дозах. Важливим параметром для призначення обсягу консервативної терапії були показники тромбоеластографії. Отримані дані свідчать про безпеку застосування гемостатичної та тромбопрофілактичної терапії (рівень повторних кровотеч не відрізнявся від рівня кровотеч без застосування низькомолекулярних гепаринів, за даними літератури). Інсульт головного мозку спостерігався лише у 1 хворого. Складність, багатофакторність та різноманітність клінічних станів хворих з гострими шлунково-кишковими кровотечами свідчить про необхідність подальшого вивчення проблеми лікування Вільних прим. немає |
Андрющенко, В. П. Особливості порушень вуглеводного обміну у пацієнтів на гострий панкреатит як передумова розвитку в них цукрового діабету [Текст] = Features of disorders of carbohydrate metabolism in patients with acute pancreatitis as a prerequisite for the development of diabetes in them / В. П. Андрющенко, М. М. Тутка. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 7-12. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (метаболизм, осложнения, этиология) КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции) ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES ГЛИКЕМИИ ИНДЕКС -- GLYCEMIC INDEX (физиология) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Спостерігається стійка тенденція до зростання числа хворих на гострий панкреатит (ГП) при відсутності зниження показників летальності. Серед ймовірних ускладнень, які виявляються при скринінгу у віддаленому періоді є ендокринна дисфункція з порушенням вуглеводневого обміну у вигляді гіперглікемії та цукрового діабету. Мета. Вивчити характер та ступінь вираженості порушень вуглеводневого обміну у хворих на ГП та визначити передумови розвитку у них цукрового діабету. Матеріали і методи. Ретроспективно опрацьовано карти 120 хворих на ГП, які лікувалися 1-му ТМО м. Львова у 2020-2023 рр. Визначали в динаміці рівень глюкози у сироватці крові, показники глікозильованого гемоглобіну та через 12-16 місяців після виписки з стаціонару. Результати. Оцінка кореляційної залежності між рівнями глюкози крові і лейкоцитозу (впродовж тижнів динамічного спостереження): відсутність зв’язку між рівнями глюкози крові та лейкоцитозу впродовж першого тижня та на 13-й, 14-й і 15-й дні (r в межах від -0,47 до 0,53; р0,05); позитивний кореляційний зв’язок в усіх пацієнтів, починаючи з 8-ї до 12-ї доби, що співпадало з погіршенням стану обстежених та наростанням проявів поліорганної недостатності. Констатовано, що після ГП з середньо-вогнищевим анкреонекрозом гіперглікемія виникла у 27 хворих (69%), в той час як після легкого перебігу захворювання – лише в 11 обстежених (24%). Висновки: 1.У низки пацієнтів на ГП в перебігу гострої фази захворювання виникають порушення вуглеводного обміну у вигляді гіперглікеміі з маніфестацією на 8-12 доби лікування. 2. При верифікованому масивному ураженні паренхіми підшлункової залози проявляється вираженіша гіперглікемія, ніж при легкому перебігу ГП. 3.Пікові показники підвищення рівня цукру корелюють з найвищими значеннями лейкоцитозу. 4. Встановлені порушення вуглеводного обміну на ранній стадії розвитку ГП можуть слугувати предикторами виникнення ЦД у відтермінованому періоді Acute pancreatitis (AP) is one of the most complex and prognostically unfavorable diseases of the abdominal organs. Endocrine dysfunction with im-paired carbohydrate metabolism in the form of hypergly-cemia and diabetes is among the likely complications that are detected during screening in the distant period. The purpose. To study the nature and degree of manifestation of violations of carbohydrate metabolism in patients with AP and to determine the prerequisites for the development of diabetes in them. Materials and methods. The retrospective stage of the study involved processing the charts of 120 in pa-tients with HP who were treated in the surgical center of the First Territorial Medical Association of Lviv in the pe-riod 2020-2023. For the parity of gender characteristics, the results of the treatment of 60 male (50%) and 60 - fe-male (50%). The average age of the patients was 59.17±13.08 years. According to the degree of severity ac-cording to the criteria of Atlanta (2012), a severe course of AP was confirmed in 56 patients, moderate-severe – in 64 people. The average duration of treatment was 18.83±6.42 days. In order to study the nature and severity of carbo-hydrate metabolism disorders, the patient's dynamics of glucose level in blood serum, indicators of glycosylated hemoglobin, HOMA index were determined. Similar bio-chemical studies were carried out 12-16 months after re-covery and discharge from the surgical hospital. The results. In most of the examined patients, the indicators of glycosylated hemoglobin were within the normal range, and only in 30 patients of the older age groups (25%) corresponded to the upper limit of the norm. The average rate was 5.36±0.63% (minimum 4.1%; me-dian 5.3%; maximum 6.2%). The assessment of the correlation dependence be-tween the levels of blood glucose and leukocytosis con-firmed: the absence of a connection between the levels of blood glucose and leukocytosis on the 14th day (r in the range from - 0.47 to 0.53; p0.05); a positive correlation in all patients (a period of 8-12 days) coincided with the deterioration of the condition of the examined, the increase in the manifestations of multiple organ failure. According to the results of the ultrasound study, it was established that in patients with increasing severity of the course of the disease with ultrasonographic signs of subtotal pancreatic necrosis and parapancreatitis/para-colitis, the level of hyperglycemia was significantly higher than in patients with an average degree of severity of pan-creatic damage. An examination of 84 patients (70%) 12-16 months after hospitalization (39 with severe and 45 with moderate AP) found that in patients with medium-focal pancreatic necrosis, remote hyperglycemia occurred in 27 patients (69%), at that time as after a mild course of the disease in only 11 examinees (24%). Conclusions: 1. During the acute phase of the disease, patients on AP develop disturbances in carbohydrate metabolism in the form of hyperglycemia, which manifests after 8-12 days of treatment. 2. With a verified massive lesion of the pancreatic parenchyma, hyperglycemia is more pronounced than with a mild course of AP. 3. Peak blood sugar levels are correlated with the highest leukocytosis values. 4. Established violations of carbohydrate metab-olism at the early stage of the development of AP can serve as predictors of the occurrence of diabetes in the delayed period Дод.точки доступу: Тутка, М. М. Вільних прим. немає |
Юнтунен, Г. М. Особливості захворюваності дорослого населення Дніпропетровської області на урологічні хвороби [Текст] = Features of incidence of urology diseases among the adult population of the Dnipropetrovsk region / Г. М. Юнтунен, Н. М. Онул // Довкілля та здоров’я. - 2023. - № 4. - С. 11-16. - Бібліогр.: в кінці ст. Рубрики: MeSH-головна: УРОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- UROLOGIC DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, этиология) ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT (психология) ЗДОРОВЬЯ ПОПУЛЯЦИИ МОНИТОРИНГ -- SENTINEL SURVEILLANCE ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCEДнепропетровская область Анотація: Мета: визначити регіональні особливості урологічної захворюваності та її питому вагу у структурі загальної захворюваності дорослого населення Дніпропетровської області. Матеріали і методи : використано бібліосемантичний, аналітичний, медико-статистичний методи, які дають можливість охарактеризувати сучасний стан здоров’я населення та визначити тенденції захворюваності та поширеності хвороб. Результати. Cередній багаторічний показник первинної захворюваності населення Дніпропетровської області за всіма класами хвороб становив 7 272,23 на 10 тис. дорослого населення, загальної захворюваності – 22 250,84 на 10 тис. дорослого населення з тенденцією до її зростання; госпітальної захворюваності - 2167,9 на 10 тис. дорослого населення з загальною тенденцією до зниження рівня госпіталізації. Хвороби сечостатевої системи займають друге, четверте та шосте рангове місце у структурі первинної захворюваності, поширеності захворюваності та госпітальної захворюваності дорослого населення відповідно. Провідними нозологічними групами урологічних захворювань, що вперше реєструються у дорослого населення області, є цистит – 64,88 випадків на 10 тис. населення, інфекції нирок – 43,23 на 10 тис. населення та камені нирок і сечоводів – 17,92 на 10 тис. населення з тенденцією до зростання показників за досліджуваний період, за винятком каменів нирок і сечоводів. Аналогічні тенденції зберігаються для поширеності захворювань. Рівень госпіталізації населення області виявився найвищим щодо каменів нирок і сечоводу – 25,28 на 10 тис. населення та інфекцій нирок - 20,01 на 10 тис. населення, залишався відносно стабільним протягом 2012-2019 рр., у той час як протягом 2020-2021 рр. відзначалося суттєве його зниження для каменів нирок та сечоводу, інфекцій нирок при відносній стабільності показника госпітальної захворюваності на камені нирок і сечоводів. Висновки. Значні рівні захворюваності та поширеності хвороб сечостатевої системи, у тому числі урологічних захворювань, негативні тенденції до їх збільшення вимагають удосконалення моніторингу стану здоров’я населення, попередження, вчасного та повного виявлення урологічної патології, якісного її лікування Purpose: to determine the regional features of urological morbidity and its specific weight in the structure of the general morbidity of the adult population of the Dnipropetrovsk region. Materials and methods. Bibliosemantic, analytical, and medical-statistical methods were used, which make it possible to characterize the current state of health of the population and determine trends in the incidence and prevalence of diseases. The results. The average long-term indicator of the primary morbidity of the population of the Dnipropetrovsk region for all classes of diseases was 7,272.23 per 10,000 adult population, total morbidity was 22,250.84 per 10,000 adult population with a tendency to increase, hospital morbidity was 2,167.9 per 10,000 adult population, with a general tendency to decrease the level of hospitalization. Diseases of the genitourinary system rank second, fourth, and sixth in the structure of primary morbidity, prevalence of morbidity, and hospital morbidity of the adult population, respectively. The leading nosological groups of urological diseases registered for the first time in the adult population of the region are cystitis - 64.88 cases per 10 thousand population, kidney infections - 43.23 per 10 thousand population and kidney and ureter stones - 17.92 per 10 thousand population with a tendency to increase indicators during the studied period, with the exception of kidney and ureter stones. Similar trends persist for the prevalence of diseases. The level of hospitalization of the population of the region turned out to be the highest for kidney and ureter stones - 25.28 per 10 thousand population and kidney infections - 20.01 per 10 thousand population, remained relatively stable during 2012-2019, while during 2020- In 2021, a significant decrease was noted for kidney and ureter stones, kidney infections, while the indicator of hospital morbidity for kidney and ureter stones remained relatively stable. Conclusions. Significant levels of morbidity and prevalence of diseases of the genitourinary system, including urological diseases, negative trends towards their increase require improvement of monitoring of the health status of the population, prevention, timely and complete detection of urological pathology, and high-quality treatment Дод.точки доступу: Онул, Н. М. Вільних прим. немає |
Kramarchuk, V. V. Risk factors of recurrent respiratory infections in early school-age children [Текст] = Фактори ризику рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей молодшого шкільного віку / V. V. Kramarchuk, I. L. Vysochyna // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 25-29 MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология) ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS (осложнения, патофизиология, этиология) ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Acute respiratory infections (ARIs) annually rank first in the structure of infectious diseases both in Ukraine and worldwide. ARIs are the leading cause of disability and death in preschool children, and with recurrent episodes, they can impact the physical and psychological aspects of children's health, imposing a significant medical burden on families, healthcare systems, and society as a whole. Preventing recurrent respiratory infections (RRIs) can only be achieved through timely intervention in risk factors. Aim: to determine the influence of risk factors on the development of recurrent episodes of acute respiratory infections in children aged 5 to 7 years and to develop preventive measures for their control in primary healthcare settings. Materials and Methods. The authors retrospectively analyzed medical records of 342 children aged 5 to 7 years. The main group included children with RRIs (264), and the control group consisted of children with sporadic illness episodes (78). Results: the incidence of RRIs in children has two peaks at ages 3 and 6, which is likely associated with the commencement of attendance in childcare settings (kindergarten and school). Key prenatal and postnatal, clinical-anamnestic, and social risk factors that increase the likelihood of recurrent respiratory infections in younger school-age children were identified. Conclusions. factors significantly increasing the likelihood of developing RRIs in a child include: ARI episode within the first 6 months of life (OR = 22, 95% CI 11.6 - 41.7), previous pneumonia (OR = 12, 95% CI 3.7 - 40), and the presence of chronic infection foci in the form of tonsillitis (OR = 8.2, 95% CI 4.3 - 15.6), p=0.0001. Primary healthcare practitioners should follow strategies to modify these risk factors and not wait for further depletion of the child's adaptive potential (sanitation of chronic infection foci, promotion of breastfeeding, and tobacco cessation) Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) щорічно посідають перше місце в структурі інфекційної захворюваності як в Україні, так і у світі. ГРІ є основною причиною інвалідності та смерті у дітей дошкільного віку, за умови рекурентного перебігу можуть впливати на фізичні та психічні аспекти дитячого здоров’я та становлять значний медичний тягар для сім’ї, системи охорони здоров’я та суспільства в цілому. Запобігти рекурентним респіраторним інфекціям (РРІ) можна лише за рахунок своєчасного впливу на фактори ризику. Мета дослідження – визначити вплив факторів ризику формування рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей від 5 до 7 років та розробити превентивні заходи їх контролю на первинній ланці медичної допомоги. Матеріал і методи. Авторами ретроспективно опрацьовано медичну документацію стосовно 342 дітей віком від 5 до 7 років. До основної групи увійшли діти з РРІ (264), до групи контролю – діти, котрі епізодично хворіють(78). Результати та обговорення. Захворюваність дітей з РРІ має два сплески захворюваності – три та шість років, що ймовірно пов’язано з початком відвідування дитячих колективів (дитячий садок та школа). Виділено основні пери- та постнатальні, клініко-анамнестичні та соціальні фактори ризику, що підвищують шанси на реалізацію феномену рекурентних респіраторних інфекцій у дітей молодшого шкільного віку. Висновки. Фактори, що суттєво підвищують шанси на формування рекурентних респіраторних інфекцій у дитини: епізод гострого респіраторного захворювання в перші шість місяців життя (ВШ=22 95% ДІ 11,6 - 41,7), перенесена пневмонія (ВШ=12 95% ДІ 3,7 - 40) та наявність хронічного вогнища інфекції у вигляді тонзиліту (ВШ=8,2 95% ДІ 4,3 - 15,6) р=0,0001. Лікарям первинної ланки медичної допомоги слід керуватися стратегіями впливу на модифіковані фактори ризику та не очікувати подальшого прогресування вичерпання адаптаційного потенціалу організму дитини (санація хронічних вогнищ інфекції, пропагування грудного вигодовування та відмови від тютюнопаління) Дод.точки доступу: Vysochyna, I. L. Вільних прим. немає |
Aspects of the development of the program of palliative assistance for children of the Kharkiv region throuth the challenges of the military conflict [Текст] = Аспекти розвитку програми паліативної допомоги дітям Харківської області у викликах військового конфлікту / O. Riga [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 5-10. - Bibliogr. at the end of the art. Рубрики: MeSH-головна: ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE (организация и управление, статистика, тенденции) ДЕТИ -- CHILD ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE МЕДСЕСТРИНСКИЙ УХОД ЗА КРИТИЧЕСКИ БОЛЬНЫМИ -- CRITICAL CARE NURSING (кадры, методы, организация и управление, статистика) ВОЙНА -- WAR (этика)Харьковская область Анотація: In the context of armed confl ict, palliative care, pain management, and care for the dying and bereaved require increased and urgent attention. The devastating humanitarian crisis in Ukraine makes these issues even more critical. In 2021, a project working group was created in the Kharkiv region to prepare the program for the implementation of palliative care for children in the Kharkiv region. The main reasons for the imperfect development of pediatric palliative care in Kharkiv region were some points such as: lack of a systematic vision of the organization of pediatric palliative care services; acute shortage of qualifi ed medical personnel, lack of educational programs and opportunities to study best practices in this fi eld; lack of relations between primary and secondary (tertiary) links of medical care and coordination; lack of formulations of children’s drugs for pain relief and fear of prescribing opioid analgesics; an imperfect system of informing medical workers about the rights of childrenas patients; lack of interdisciplinary cooperation in the fi eld of providing pediatric palliative care (education, social services, clergy, lawyers, economists); lack of joint programs between health, social and education departments in the fi eld of pediatric palliative care; lack of a state policy in the fi eld of pediatric palliative care; lack of a system for fi nancing pediatric palliative care measures and monitoring their eff ectiveness. Before the war, the approximate number of children in need of palliative care in the Kharkiv region was 9,000 - 10,000, plus an estimated 21,000 - 25,000 family members. As of January 1, 2022, there were 426,000 children under the supervision of health care institutions in the region. 216,900 children lived in the city of Kharkiv, 209,700 in the rural areas. In the pre-war period there were 9,372 children with disabilities in the Kharkiv region. The structure of the causes of disability was as follows: congenital malformations - 25.5% (2389 children), diseases of the endocrine system - 16.4% (1537 children), diseases of the nervous system - 16.0% (1497 children), mental and behavioral disorders 13.8% (1295 children), ear diseases - 9.2% (862 children). The authors’ vision is: to start policy development and creation of an eff ective system of pediatric palliative care in accordance with the needs and international standards; creation of an eff ective system of training of medical and social workers in pediatric palliative care protocols and standards; development of coordinated pediatric palliative care at the place of residence/stay of the child; mobile teams; hospital beds and hospital teams; wide public awareness and involvement of public organizations in the provision of pediatric palliative care; attraction of budgetary and extra-budgetary funds for fi nancing pediatric palliative care. Authors also speculate that other important steps need to be implemented to regional program of pediatric palliative care and integrated with international recommendations and organizations У контексті збройного конфлікту паліативна допомога, лікування болю та догляд за вмираючими та загиблими потребують підвищеної та термінової уваги. Нищівна гуманітарна криза в Україні посилює життєву важливість цих питань. У 2021 році в Харківській області створено проектну робочу групу з підготовки Програми впровадження паліативної допомоги дітям Харківської області. Основними причинами недосконалого розвитку педіатричної паліативної допомоги в Харківській області були такі моменти, як відсутність системного бачення організації педіатричної паліативної допомоги; гострий дефіцит кваліфікованого медичного персоналу, відсутність освітніх програм і можливості вивчення передового досвіду в цій галузі; відсутність взаємозв’язку між первинною та вторинною (третинною) ланками надання медичної допомоги та координації; відсутність дитячих форм препаратів для знеболення та боязнь призначення опіоїдних анальгетиків; недосконала система інформування медичних працівників про права дітей як пацієнтів; критично мала кількість аптек, які отримали ліцензію на обіг підконтрольних лікарських засобів; відсутність міждисциплінарної співпраці у сфері надання педіатричної паліативної допомоги (освіта, соціальні служби, духовенство, юристи, економісти); відсутність спільних програм між відділами охорони здоров’я, соціальної сфери та освіти у сфері педіатричної паліативної допомоги; відсутність державної політики у сфері педіатричної паліативної допомоги; відсутність системи фінансування заходів педіатричної паліативної допомоги та моніторингу її ефективності. Перед війною приблизна кількість дітей, які потребували паліативної допомоги, у Харківській області становила приблизно 9 000-10 000, плюс приблизно 21 000-25 000 членів сімей. Станом на 1 січня 2022 року під наглядом закладів охорони здоров’я області перебувало 426 тис. дітей. У місті Харкові проживало 216,9 тис. дітей, у сільській місцевості - 209,7 тис. дітей. У довоєнний період у Харківській області було 9372 дитини-інваліда. Структура причин інвалідності була такою: вроджені вади розвитку -25,5% (2389 дітей); захворювання ендокринної системи - 16,4%, (1537 дітей); захворювання нервової системи - 16,0%, (1497 дітей); розлади психіки та поведінки 13,8% (1295 дітей); хвороби вуха - 9,2% (862 дитини). Бачення авторів: розпочати розробку політики та створення ефективної системи педіатричної паліативної допомоги відповідно до потреб та міжнародних стандартів; створення ефективної системи навчання медико- соціальних працівників протоколам і стандартам педіатричної паліативної допомоги; розвиток скоординованої педіатричної паліативної допомоги за місцем проживання/перебування дитини; мобільні бригади; лікарняні ліжка та лікарняні бригади; широке інформування населення та залучення громадських організацій до надання педіатричної паліативної допомоги; залучення бюджетних та позабюджетних коштів для фінансування педіатричної паліативної допомоги. Автори також припускають, що інші важливі кроки мають бути здійснені до регіональної Програми педіатричної паліативної допомоги та інтегровані з міжнародними рекомендаціями та організаціями Дод.точки доступу: Riga, O. Marston, J. Khaustov, M. Myasoedov, V. Penkov, A. Marabyan, R. Вільних прим. немає |