Минаева, Н. Г. Корковая слепота, обусловленная инфарктом затылочных долей [Текст] / Н. Г. Минаева, Т. Е. Шмидт // Неврологический Журнал. - 2000. - Т. 5, № 5. - С. 25-29 MeSH-головна: СЛЕПОТА КОРКОВАЯ -- BLINDNESS, CORTICAL (этиология) ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ -- OCCIPITAL LOBE (патофизиология) Дод.точки доступу: Шмидт, Т. Е. Вільних прим. немає |
Щедеркина, И. О. Электроэнцефалографические изменения в затылочной коре и их клинические проявления у детей и подростков [Текст] / И. О. Щедеркина, В. А. Карлов // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2011. - № 1. - С. 64-70 Рубрики: Мигрень--дети Эпилепсия--дети Затылочная доля Электроэнцефалография Дод.точки доступу: Карлов, В. А. Вільних прим. немає |
Карлов, В. А. Особенности формирования и сопряженности изменений ЭЭГ в затылочном регионе мозга у детей с клиническими проявлениями (обзор) [Текст] / В. А. Карлов, И. О. Шедеркина // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2011. - T. 111, № 4. - С. 96-100 Рубрики: Мозга головного болезни--дети--диагн Мозга головного кора--дети Затылочная доля Электроэнцефалография Дод.точки доступу: Шедеркина, И. О. Вільних прим. немає |
Карлов, В. А. Клинические проявления дисфункции затылочной коры у детей [Текст] / В. А. Карлов, И. О. Шедеркина // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2011. - T. 111, № 5. - С. 4-8 Рубрики: Мозга головного болезни--дети--диагн Электроэнцефалография--дети Мозга головного кора--дети Затылочная доля Черепно-мозговые травмы--дети--диагн Дод.точки доступу: Шедеркина, И. О. Вільних прим. немає |
Медведева, Л. А. Локальная инвазивная терапия хронической боли [] / Л. А. Медведева, О. И. Загорулько, А. В. Гнездилов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № 4. - С. 57-62 MeSH-головна: ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (лекарственная терапия) ГОЛОВНАЯ БОЛЬ КЛАСТЕРНАЯ -- CLUSTER HEADACHE (лекарственная терапия) ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE НЕРВА БЛОКАДА -- NERVE BLOCK ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ -- OCCIPITAL LOBE (действие лекарственных препаратов) ИНЪЕКЦИИ В ПОРАЖЕННУЮ ОБЛАСТЬ -- INJECTIONS, INTRALESIONAL (методы) Дод.точки доступу: Загорулько, О. И. Гнездилов, А. В. Примірників всього: 1 файл (1) Вільні: файл (1) |
Сіделковський, О. Л. Венозний інфаркт потиличної частки головного мозку в пацієнта молодого віку (клінічний випадок) [Текст] / О. Л. Сіделковський, О. А. Овсянніков, М. Р. Ігнатіщев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 63-66. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология) ИНСУЛЬТ -- STROKE ГЕМИАНОПСИЯ -- HEMIANOPSIA НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ АНГИОМА ВЕНОЗНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM VENOUS ANGIOMA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология) ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ -- OCCIPITAL LOBE ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT Анотація: Відомо, що венозний інсульт зазвичай розвивається на тлі тромбозу вен або синусів головного мозку. Захворювання належить до вкрай рідкісних форм порушень мозкового кровообігу. Основними етіологічними факторами виступають травми черепа, внутрішньочерепна інфекція (абсцес, субдуральна емпієма, менінгіт), захворювання лор-органів (отит, синусит), наслідки люмбальної пункції, сепсис, пухлини, васкуліти, вагітність і пологи, а також пероральний прийом контрацептивів. Найчастішими клінічними проявами захворювання є ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску (гіпертензійний синдром) і симптоми вогнищевого ураження головного мозку. Венозний інсульт може мати гострий, підгострий або хронічний перебіг. Вогнищеві симптоми проявляються руховими й чутливими порушеннями, ураженням черепних нервів, зоровими, вестибулярними або мозочковими розладами. Діагностичний протокол хворого, який переніс судинну катастрофу, передбачає ретельний загальноклінічний огляд, проведення дуплексного сканування судин голови і шиї, обов’язковий огляд офтальмологом з дослідженням очного дна (характерні повнокров’я вен і набряк диска зорового нерва). В першу чергу проводять МРТ і КТ головного мозку з контрастуванням (МР-ангіо-, венографія), а також обов’язково хворий має бути оглянутий нейрохірургом з метою уточнення діагнозу та визначення тактики хірургічного лікування. Важливо дослідити спинномозкову рідину, де нерідко виявляють підвищення лікворного тиску й білково-клітинну дисоціацію. Терапевтична тактика спрямована на поліпшення реологічних властивостей крові із застосуванням антикоагулянтів (гепарин). У разі виникнення тромбозу верхнього сагітального синуса можливе проведення тромболізису або тромбектомій, також застосовується симптоматична терапія. Симптоми неврологічного дефіциту у вигляді рухових, сенсорних, мовних і когнітивних розладів потребують комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на якнайшвидше відновлення уражених функцій. В даній статті наведений клінічний випадок венозного інфаркту потиличної долі мозку в пацієнта молодого віку, а також розглянуто етіологію, патогенез, діагностику та лікування венозного інсульту Дод.точки доступу: Овсянніков, О. А. Ігнатіщев, М. Р. Вільних прим. немає |
Топографо-анатомічні особливості борозн присередньої поверхні потиличної частки головного мозку [Текст] / О. О. Трач [та ін.] // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 9-15 MeSH-головна: МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (анатомия и гистология) МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (анатомия и гистология) ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ -- OCCIPITAL LOBE (анатомия и гистология) Кл.слова (ненормовані): БОРОЗДЫ ГОЛОВНОГО МОЗГА (анатомия и гистология) Анотація: Комплексом макромікроскопічних методів установлено особливості борозн присередньої поверхні потиличної частки головного мозку. Використано макромікроскопічний, морфометричний, топографо-анатомічний методи та статистичний аналіз. Борозни присередньої поверхні потиличної частки головного мозку класифіковані як постійні, типові та непостійні. Комплекс анатомічних структур присередньої поверхні потиличної частки головного мозку включає в себе тім’яно-потиличну й острогову борозни, клин, пташину острогу та додаткові борозни. Тім’яно-потилична й острогова борозни поділені на відрізки: задній (дистальний відросток), передній (проксимальний відросток), загальний (загальна ніжка). Тім’яно-потилична борозна поєднується з переднім кінцем острогової борозни у 98,5 %. Довжина тім’яно-потиличної борозни становить min 16,0 мм, max 58 мм, М=35,8 мм, глибина – відповідно min 9,0 мм, max 43,0 мм, М=24,3 мм. Установлено, що у 35 % випадків задній кінець острогової борозни не досягає верхівки (кута) потиличної частки великого мозку на min 2,0 мм, max 14,0 мм, М=7,8 мм. У 43 % задній кінець острогової борозни роздвоюється. Відстань між заднім кінцем острогової борозни й верхнім кінцем тім’яно-потиличної борозни дорівнює min 18,0 мм, max 64,00 мм, М=39,8 мм. Довжина острогової борозни становить min 37 мм, max 79 мм, М=54 мм. Глибина передньої частини острогової борозни коливається від min 8,0 мм до max 36,0 мм, у середньому становить М=20,7 мм; глибина задньої частини – min 5,0 мм, max 22,0 мм, М=12,8 мм. Дод.точки доступу: Трач, О. О. Шиян, Д. М. Терещенко, А. О. Ладна, І. В. Вільних прим. немає |