Безалкогольный газированный напиток, приготовленный на основе картофельного концентрата [Текст] / З. В. Ловкис [и др.] // Вопросы питания. - 2007. - Т. 76, № 6. - С. 54-59 Рубрики: Картофель Напитки Дод.точки доступу: Ловкис, З. В. Литвяк, В. В. Петюшев, Н. Н. Почицкая, И. М. Вільних прим. немає |
Яковець, О. В. Клінічна оцінка ефективності використання фітопрепаратів у комплексному лікуванні запалення тканин пародонта у вагітних [Текст] / О. В. Яковець // Фітотерапія.Часопис. - 2015. - № 1. - С. 32-35 MeSH-головна: ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, методы) КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM (действие лекарственных препаратов) VACCINIUM MYRTILLUS -- VACCINIUM MYRTILLUS (действие лекарственных препаратов) ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ И НАПИТКИ (ВНЕШ) -- FOOD AND BEVERAGES (NON MESH) (использование) ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (лекарственная терапия) БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов) Вільних прим. немає |
Оценка эффективности применения экстракта побегов Solanum tuberosum при экспериментальном офтальмогерпесе [Текст] / Л. М. Алимбарова [и др.] // Вестник офтальмологии : Науч.-практ. журн. - 2015. - Т. 131, № 3. - С. 76-81. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0042-465X Рубрики: Панавир--тер прим MeSH-головна: ГЕРПЕС ПРОСТОЙ -- HERPES SIMPLEX (лекарственная терапия) КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY КРОЛИКИ -- RABBITS Дод.точки доступу: Алимбарова, Л. М. Лазаренко, А. А. Киселев, А. В. Стовбун, Е. В. Багаева, М. И. Петрянина, Е. В. Вільних прим. немає |
Analytical support of hygienic control of oxathiapiprolin residual amounts in environmental objects and potatoes [Текст] = Аналітичне забезпечення гігієнічного контролю залишкових кількостей оксатіапіпроліну в об’єктах навколишнього середовища та картоплі / O. O. Novohatska [и др.] // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 3. - С. 5-10 MeSH-головна: ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, LIQUID ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА -- ENVIRONMENT КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM ВОДА -- WATER ВОЗДУХ -- AIR Анотація: Providing of analytical control over the application of pesticides in environmental objects and agricultural products – is a mandatory component of preregistration studies of new compounds. The most common method for the control of pesticides application in theUkraine is high performance liquid chromatography. The aim of the study – to develop analytical methods for оxathiapiprolin determination in the air, water, soil and potatoes for hygiene monitoring of compliance with hygienic standards in the environment and agricultural raw materials. Research methods. Оxathiapiprolin – is a compound from new рiperidinyl-thiazole-isoxazolines chemical class. For investigation the HPLC method was used. Results and Discussion. Optimal conditions of oxathiapiprolin chromatography were established: mobile phase – acetonitrile mixture + bidistilled water (75+25), UV detector wavelength – 260 nm, thermostat column temperature – 30 °С. Retention time – 4.6±0.1 minutes. Linear detection range is 0.5–10.0 mg/ml. Dependence of calibration area (S) peaks of the substance on its concentration (r) described by linear regression equation: Soxathiapiprolin = 272.4 + 36315.7´r. The best results are obtained when concentrating the air on a filter paper “blue ribbon” followed by extraction with acetone. When choosing extractants to оxathiapiprolin determination in water, the best result obtained with ethylacetate; soil – with acetone, potatoes – with a mixture of acetonitrile + 0.5 % aqueous phosphoric acid, followed by purification of extracts by adsorption. Conclusions. Thus, developed analytical methods meet modern requirements, are selective and allow to control oxathiapiprolin content in water at detection limit level – 0.002 mg/dm3, air of working zone – 0.2 mg/m3, atmosphere air – 0.003 mg/m3, soil – 0.03 mg/kg, potato – 0.003 mg/kg Забезпечення аналітичного контролю за використанням пестицидів в об’єктах довкілля та сільськогосподарській продукції – обов’язкова складова передреєстраційних досліджень нових сполук. Найбільше поширення для контролю за застосуванням пестицидів в Україні отримав метод високоефективної рідинної хроматографії. Мета дослідження – розробити аналітичні методи визначення оксатіапіпроліну в повітрі, воді, ґрунті й картоплі для гігієнічного контролю за дотриманням гігієнічних нормативів в об’єктах довкілля та сільськогосподарській сировині Дод.точки доступу: Novohatska, O. O. Milohov, D. S. Vavrinevych, O. P. Omelchuk, S. T. Antonenko, A. M. Вільних прим. немає |
Терлецкий, В. П. К вопросу генотипирования штаммов бактерий родов Pectobacterium и Pseudomonas - возбудителей бактериозов картофеля / В. П. Терлецкий, А. М. Лазарев // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 3. - С. 38-46 MeSH-головна: РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология) КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM (микробиология) ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (генетика) PECTOBACTERIUM -- PECTOBACTERIUM (генетика) ГЕНОТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- GENOTYPING TECHNIQUES Анотація: Молекулярно-генетические приемы исследований дают возможность идентифицировать фитопатогены c полной характеристикой их наследственного материала. Предлагаемый нами метод генотипирования основан на использовании двух эндонуклеаз рестрикции для расщепления геномной ДНК бактерии. Присутствующая в реакционной смеси ДНК-полимераза (Taq) обеспечивает мечение фрагментов ДНК биотинилированным дезоксицитозинтрифосфатом (Bio-dCTP). Метка включается только в ДНК, имеющей 3-штрих усеченные концы, образуемые первым ферментом. Вторая эндонуклеаза рестрикции дает только тупые концы фрагментов, не способных включать метку. В результате ДРИМ-реакции (двойного расщепления и избирательного мечения) на фильтре визуализируют 20–50 четко различимых фрагментов ДНК, количество и распределение которых характерно для каждого бактериального штамма. Работа осуществлена с использованием двух пар ферментов рестрикции – XbaI/DraI и XbaI/Eco24I; ее результаты указывают на одинаковую дискриминационную способность ферментов. Некоторое преимущество имеет комбинация XbaI/DraI, позволяющая увидеть различия генетических профилей в области длинных фрагментов ДНК. Генетический профиль Ps. fluorescens 894, выявляемый с помощью пары ферментов BcuI-Eco32, существенно отличался от профиля Ps. xanthochlora, что и следовало ожидать при сравнении этих двух видов. В целом, результаты генотипирования коррелируют с материалами исследований о происхождении бактериальных штаммов. В частности, микроорганизмы с одинаковым генетическим профи-лем Д822/Д828, Г399/Г400, С960/С966 получены из пораженных клубней одного опытного поля, что допускает возможность контактного распространения патогена. В отдельных случаях отмечается идентичность штаммов, несмотря на их разное географическое происхождение. Этот факт подтверждает контаминацию, произошедшую ранее при использовании зарубежного посадочного картофеля Молекулярно-генетичні прийоми досліджень дають змогу ідентифікувати фітопатогени з повною характеристикою їх спадкового матеріалу. Пропонований нами метод генотипування заснований на використанні двох ендонуклеаз рестрикції для розщеплення геномної ДНК бактерії. Присутня в реакційній суміші ДНК-полімераза (Taq) забезпечує мічення фрагментів ДНК біотинильованим дезоксицитозинтри-фосфатом (Bio-dCTP). Мітка включається тільки в ДНК, що має 3ʹ усічені кінці, утворені першим ферментом. Друга ендонуклеаза рестрикції дає тільки тупі кінці фрагментів, які не здатні включати мітку. В результаті ПРВМ-реакції (подвійного розщеплення і вибіркового мічення) на фільтрі візуалізують 20–50 чітко помітних фрагментів ДНК, кількість і розподіл яких характерні для кожного штаму бактерій. Робота здійснена з використанням двох пар ферментів рестрикції – XbaI/DraI і XbaI/Eco24I; її результати вказують на однакову дискримінаційну здатність ферментів. Деяку перевагу має комбінація XbaI/DraI, що дозволяє поба-чити відмінності генетичних профілів в ділянці довгих фрагментів ДНК. Генетичний профіль Ps. fluorescens 894, що виявляються за допомогою пари ферментів BcuI/Eco32, істотно відрізнявся від профілю Ps. xanthochlora, що і слід було очікувати при порівнянні цих двох видів. У цілому, результати генотипування корелюють з матеріалами досліджень про походження бактеріальних штамів. Зокрема, мікроорганізми з однаковим генетичним профілем Д822/Д828, Г399/Г400, С960/С966 отримані з уражених бульб одного дослідного поля, що допускає можливість контактного поширення патогену. В окремих випадках відзначається ідентичність штамів, незважаючи на їх різнe географічне походження. Цей факт підтверджує контамінацію, що сталася раніше при використанні зарубіжної посадкової картоплі Molecular genetic research methods make it possible to identify phytopathogens with comprehensive characteristics of their hereditary material. Our method of genotyping phytopathogenic bacteria is based on the use of two restriction endonucleases for digesting the genomic DNA (DDSL). The Taq DNA polymerase included in the reaction mixture provides labeling of DNA fragments with biotinylated deoxycytosinetriphosphate (Bio-dCTP). The label is incorporated only into DNA having 3-prime recessed ends formed by the first enzyme. The second restriction endonuclease produces only blunt ends of fragments that are unable to incorporate a label. As a result of the DDSL reaction, 20–50 distinct DNA fragments are visualized on the filter, the amount and distribution of which is characteristic for each bacterial strain. The work was carried out using two pairs of restriction enzy-mes – XbaI/DraI and XbaI/Eco24I; the results indicate the same discriminatory ability of these combinations of enzymes. Some advantage is noted for the combination XbaI/DraI, which allows detecting differences in genetic profiles in the region of longer DNA fragments. The genetic profile generated by enzyme pair BcuI-Eco32I in Ps. fluorescens 894, was significantly different from that of Ps. xanthochlora, which could be anticipated considering that these are two different bacterial species. In general, genotyping data correlate with data concerning the origin of bacterial strains. In particular, strains with the same genetic profile, D822 and D828, G399 and G400, C960 and C966 were obtained from affected tubers of the same experimental fields, which allow the possibility of contact spread of the pathogen. In some cases, the identity of genetic profiles is demonstrated, despite their different geographic origins. This fact confirms the contamination that occurred in the past during the exchange of seed material Дод.точки доступу: Лазарев, А. М. Вільних прим. немає |
Получение трансгенных растений картофеля, экспрессирующих ген лактоферрина человека, и анализ их устойчивости к фитопатогенам / А. Бузиашвили [и др.] // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 3. - С. 3-15 MeSH-головна: КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM (генетика) РАСТЕНИЯ ГЕНЕТИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННЫЕ -- PLANTS, GENETICALLY MODIFIED (генетика) Анотація: С помощью Agrobacterium-опосредованной трансформации осуществлен перенос гена лактоферрина человека (hLf) в геном ряда сортов картофеля (Solanum tuberosum) украинской селекции (Вернисаж, Левада, Свитанок Киевский и Зарево). Для этого использовали плазмидный вектор pBIN35LF, несущий ген hLf под контролем 35S промотора вируса мозаики цветной капусты и терминатора октопинсинтазы, а также селективный маркерный ген неомицинфосфотрансферазы ІІ (nptII), обеспечивающий устойчивость к канамицину. В результате селекции были отобраны 44 линии сорта Вернисаж, 26 линий сорта Левада, 25 линий сорта Свитанок Киевский и 16 линий сорта Зарево, устойчивых к 100 мг/л канамицину. Интеграция целевого гена в геном картофеля была подтверждена с помощью полимеразной цепной реакции с использованием специфических праймеров к гену hLf. Идентификацию рекомбинатного лактоферрина в тканях трансгенных линий проводили с помощью Вестерн блоттинга с использованием специфических моноклональных антител к лактоферрину. Отобранные трансгенные линии картофеля были протестированы на устойчивость к бактериальным и грибному фитопатогенам. С помощью теста диффузии в агар установлено, что сок трансгенных линий картофеля обладает антибактериальным эффектом по отношению к таким фитопатогенным бактериям, как Ralstonia solanacearum (возбудитель бактериальной гнили картофеля) и Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus (возбудитель кольцевой гнили картофеля). Устойчивость трансгенных растений картофеля к фитофторозу изучали путем заражения растений in vitro изолятом Phytophthora infestans. В результате была установлена повышенная устойчивость полученных трансгенных линий картофеля к P. infestans по сравнению с контролем. Таким образом, полученные данные показывают, что перенос гена hLf гена в геном картофеля повышает его устойчивость к бактериальным и грибным патогенам За використання Agrobacterium-опосередкованої трансформації було здійснено перенесення гена лактоферина людини в геном ряда сортів картоплі (Solanum tuberosum) української селекції (Вернісаж, Левада, Світанок Київський та Зарево). Для цього використовували плазмідний вектор pBIN35LF, який ніс ген лактоферина людини hLf під контролем 35S промотора віруса мозаїки цвітної капусти та термінатора октопінсинтази, а також селективний маркерний ген неоміцинфосфотрансферази ІІ (nptII), що забезпечує стійкість до канаміцина. В результаті селекції були відібрані 44 лінії сорта Вернісаж, 26 ліній сорта Левада, 25 ліній сорта Світанок Київський та 16 ліній сорта Зарево, стійких до 100 мг/л канаміцина. Інтеграція цільового гена в геном картоплі була підтверджена за допомогою метода полімеразної ланцюгової реакції за використання специфічних праймерів до гена hLf. Ідентифікацію рекомбінатного лактоферина в тканинах трансгенних ліній проводили за допомогою Вестерн блоттинга за використання специфічних моноклональних антитіл до лактоферину. Відібрані трансгенні лінії картоплі були протестовані на стійкість до бактеріальних та грибних фітопатогенів. За допомогою теста дифузії в агар було встановлено, що сік трансгенних ліній картоплі володіє антибактеріальним ефектом по відношенню до таких фітопатогенних бактерій, як Ralstonia solanacearum (збудник бактеріальної гнилі картоплі) та Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus (збудник кільцевої гнилі картоплі). Стійкість трансгенних ліній картоплі до фітофтороза досліджували шляхом зараження рослин in vitro ізолятом Phytophthora infestans. В результаті була встановлена підвищена стійкість отриманих трансгенних ліній картоплі до P. infestans у порівнянні з контролем. Таким чином, отримані дані вказують на те, що перенос гена hLf в геном картоплі підвищує її стійкість до бактеріальних та грибних патогенів Дод.точки доступу: Бузиашвили, А. Чередниченко, Л. Кропивко, С. Блюм, Я. Б. Емец, А. Вільних прим. немає |
Kurdish, I. K. Efficiency of the complex bacterial preparation Azogran application in protecting potatoes from the colorado potato beetle depending on the stage of its development [Text] / I. K. Kurdish, A. A. Roy, I. A. Skorochod // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P3-11 MeSH-головна: КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM (микробиология) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS АЗОТОБАКТЕР -- AZOTOBACTER Анотація: Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineana Say) особливо небезпечний фітофаг картоплі. Метою даної роботи було дослідження впливу комплексного гранульованого бактеріального препарату Азогран і його компонентів на поширення колорадського жука в фітоценозі картоплі. Методи. Дослідження проводили при вирощуванні картоплі сорту Слов’янка в умовах дрібноділянкових і лабораторних експериментів. До складу комплексного гранульованого препарату Азогран входять азотфіксувальні бактерії Azotobacter vinelandii ІMВ B-7076, фосфатмобілізувальні бактерії Bacillus subtilis ІMВ B-7023 і глинистий мінерал бентоніт. В 1 г препарату міститься понад 10[[p]]8[[/p]] життєздатних бактерій кожного штаму. Одна гранула препарату – 0,25 г. Вплив препарату Азогран, його компонентів і метаболіту B. Subtilis ІMВ B-7023 4-гідроксіфенілоцтової кислоти (4-ГФУК) на виживання личинок колорадського жука проводили в лабораторних умовах. Результати. Показано, що застосування комплексного бактеріального препарату Азогран, бактерій B. Subtilis ІMВ B-7023 і їх метаболіту 4-ГФОК в фітоценозі картоплі значно знижує поширення в ньому імаго колорадського жука, а також кількість яйцекладок на листковій поверхні рослин. Обробка яйцекладок цього фітофага даним препаратом і зазначеними його компонентами істотно знижує кількість личинок на листках. Обробка личинок 1–4 стадії розвитку розчинами 4-ГФУК в концентрації 0,5–50,0 мкг/мл, а також суспензією бактерій B. Subtilis ІМВ В-7023 або їх культуральним середовищем (без клітин) призводить до значної загибелі личинок. Висновки. Застосування комплексного бактеріального препарату Азогран, а також його компонента – бактерій B. Subtilis IMВ B-7023 в фітоценозі картоплі стимулює ріст рослин, істотно знижує поширення в ньому колорадського жука і кількість яйцекладок на листковій поверхні. Обробка личинок колорадського жука 1–4 стадії розвитку суспензією бактерій B. Subtilis ІMВ B-7023, а також їх метаболітом 4-ГФОК призводить до загибелі понад 65% личинок цього фітофага. Отримані результати свідчать про перспективність застосування комплексного бактеріального препарату Азогран при вирощуванні картоплі. Дод.точки доступу: Roy, A. A. Skorochod, I. A. Вільних прим. немає |