Кожухар, Г. В. Дослідження NO-синтазної, ксантиноксидазної, ароматазної активності та вмісту фактора 1а, що індукується гіпоксією, в плаценті при синдромі уповільненого росту та недостатності живлення плода [Текст] / Г. В. Кожухар // Вісник наукових досліджень : Наук.- практ. журн. - 2006. - № 2. - С. 25-27. Рубрики: Ксантиноксидаза Азота окиси синтаза Плода гипоксия Плода развития задержка Мать-плод, обмен Вільних прим. немає |
Эффективность и профиль безопасности нового антигиперурикемического препарата при подагре [Текст] // Український ревматологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 20-23 Рубрики: Аденурик (фебуксостат) MeSH-головна: ПОДАГРА -- GOUT (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология) ПРОТИВОПОДАГРИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- GOUT SUPPRESSANTS (вредные воздействия, терапевтическое применение) КСАНТИНОКСИДАЗА -- XANTHINE OXIDASE (антагонисты и ингибиторы) Вільних прим. немає |
Шуба, Н. М. Роль гіперурикемії в розвитку серцево-судинних захворювань [Текст] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, А. С. Крилова // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 3. - С. 78-92 Рубрики: Аллопуринол Фебукостат MeSH-головна: ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (лекарственная терапия) СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES КСАНТИНОКСИДАЗА -- XANTHINE OXIDASE Анотація: У статті представлені свіжі дані щодо значення гіперурикемії, а також активності власне ксантиноксидази в патогенезі розвитку таких серцево-судинних захворювань, як артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, інфаркт міокарда, спричинених значним зростанням гіперурикемії в останні роки (за даними епідеміологічних досліджень США, 2007–2008 рр.). Показана важливість ефективного контролю рівня сечової кислоти у зниженні загальної та серцево-судинної смертності, серцевої недостатності, фібриляції передсердь та інших хронічних захворювань серця. Доведена важливість селективного блокування ксантиноксидази у зниженні рівня сечової кислоти, особливо в разі високих показників, зокрема при недостатності функції нирок, а також у запобіганні розвитку ендотеліальної дисфункції Дод.точки доступу: Воронова, Т. Д. Крилова, А. С. Вільних прим. немає |
Головач, І. Ю. Безсимптомна гіперурикемія: чи не проходимо ми повз проблему? [Текст] / І. Ю. Головач // Ліки України. - 2020. - № 8. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Фебуксостат MeSH-головна: ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA ПОДАГРА -- GOUT КСАНТИНОКСИДАЗА -- XANTHINE OXIDASE ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY АЛЛОПУРИНОЛ -- ALLOPURINOL Анотація: Гіперурикемія – це лабораторний феномен стійкого підвищення концентрації сечової кислоти в сироватці крові (вище за 420 мкмоль/л). Цей стан передує подагрі, але тільки у кожному 5 випадку гіперурикемія переростає у подагру. Головний патогенний чинник у цьому захворюванні не сечова кислота, а фермент ксантиноксидаза. У лікуванні важливо заблокувати її як джерело вільних радикалів, і тоді ми зможемо покращити прогноз у пацієнтів. Сьогодні не викликає сумнівів зв’язок гіперурикемії з ожирінням, метаболічним синдромом, цукровим діабетом, серцевою недостатністю, гіперліпідемією і гіпертензією. Приміром, артеріальна гіпертензія у здорових пацієнтів трапляється з частотою 6,39 %, при гіперурикемії цей показник зростає майже до 50 %, а у пацієнтів з подагрою – до 73,9 %. Вважають, що безсимптомну гіперурикемію лікувати не варто, хоча УЗ дослідження показали, що при цьому стані спостерігається відкладання кристалів моноурату натрію (МУН) у м’яких тканинах і суглобах. Їх наявність є маркером безсимптомної гіперурикемії. Тому останнім часом експерти почали говорити про нову стадійність подагри. Якщо раніше перераховували безсимптомну гіперурикемію, гострий напад подагри, інтермітуючу подагру і хронічну тофусну подагру, то тепер ми говоримо про додаткову другу стадію – безсимптомну гіперурикемію з відкладанням кристалів МУН. Шлях від гіперурикемії до хронічної подагри може тривати до 11 років, але вже через 4 роки можуть розвинутися ураження нирок і зниження швидкості клубочкової фільтрації, через 6 років – артеріальна гіпертензія, а через 10 років – серцева недостатність. То чи варто чекати розвитку хронічної подагри чи, можливо, варто раніше розпочати лікування гіперурикемії? Вільних прим. немає |
Крилова, А. С. Диференційований підхід до уратзнижувальної терапії подагри залежно від віку, статі та супутньої патології [Текст] / А. С. Крилова, А. Г. Дубкова, Т. С. Цимбалюк // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 32-39. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Фебуксостат MeSH-головна: ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (лекарственная терапия, патофизиология) ПОДАГРА -- GOUT (лекарственная терапия, патофизиология) АРТРИТ ПОДАГРИЧЕСКИЙ -- ARTHRITIS, GOUTY (лекарственная терапия) КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY КСАНТИНОКСИДАЗА -- XANTHINE OXIDASE (терапевтическое применение) Анотація: Подагрична артропатія становить велику соціальну та економічну проблему для суспільства, супроводжується болем, утрудненням виконувати звичайні, повсякденні дії — і погіршує якість життя пацієнтів. У великій кількості досліджень, що проводяться у всьому світі, показано, що подагра та гіперурикемія є незалежними предикторами високого ризику розвитку коморбідної патології. Гіперурикемія пов’язана з усіма компонентами метаболічного синдрому, такими як порушення ліпідного обміну, високий індекс маси тіла, артеріальна гіпертензія, порушення обміну глюкози. З іншого боку, крім високого рівня сечової кислоти, подагра характеризується хронічним запаленням, поєднана дія цих факторів чинить патологічний вплив на судинне русло і є додатковим фактором ризику розвитку атеросклерозу та асоційованих з ним захворювань. Мета. Виконати огляд літератури та висвітлити сучасний підхід до уратзнижувальної терапії подагри залежно від віку, статі та супутньої патології. Методи. Проведено пошук у друкованих і електронних виданнях, наукових пошукових базах Medline та PubMed із застосуванням методів аналізу, порівняння та узагальнення інформаційних даних. Відповідні статті, що стосуються моніторингу та лікування подагри та гіперурикемії, ідентифіковані й розглянуті. Результати. У статті представлено особливості перебігу подагри залежно від віку, статі та супутньої патології. Авторами огляду розглянуті сучасні рекомендації Американського коледжу ревматології (American College of Rheumatology — ACR), Європейської антиревматичної ліги (нині — Європейський альянс асоціацій ревматологів, European League Against Rheumatism — EULAR), Британського товариства ревматології (British Society of Rheumatology — BSR) з діагностики та лікування подагри та гіперурикемії. У статті обговорюються питання медикаментозної терапії безсимптомної гіперурикемії, подагри залежно від віку, статі та супутньої патології, зокрема можливості застосування інгібітора ксантиноксидази фебуксостату. Висновки. Подагра та гіперурикемія — актуальна проблема сучасної ревматології, яка ще має багато питань та напрямків, що потребують подальшого дослідження. Особливо враховуючи неоднозначність впливу сечової кислоти на прогресування і перебіг супутньої патології. Застосування фебуксостату у хворих на подагру та гіперурикемію сприяє суттєвому зменшенню вираженості больового синдрому, уповільненню прогресування, поліпшенню функціонального стану суглобів і перебігу коморбідних захворювань завдяки його плейотропним ефектам. Необхідна подальша оцінка застосування уратзнижувальної терапії у пацієнтів різних вікових груп із супутньою патологією Дод.точки доступу: Дубкова, А. Г. Цимбалюк, Т. С. Вільних прим. немає |