Кочарян, Г. С.     Либидо: Семантический (смысловой аспект) [Текст] / Г. С. Кочарян // Здоровье мужчины. - 2004. - № 3. - С. 164-165 Рубрики: Либидо Вільних прим. немає

Астахова, А.     Тайная сила [Текст] / А. Астахова // Здоровье. - 2009. - № 12. - С. 34-36 Рубрики: Мышцы--описание случая    Либидо    Половые органы женские    Таза дно--женск Вільних прим. немає

Терапевтическая коррекция уровня дегидроэпиандростерон-сульфата и тестостерона при сексуальных дисфункциях [Текст] / Е. Петрова [и др.] // Врач. - 2014. - № 1. - С. 60 Рубрики: Эромакс MeSH-головна: СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ -- SEXUAL DYSFUNCTIONS, PSYCHOLOGICAL (лекарственная терапия) ЛИБИДО -- LIBIDO (действие лекарственных препаратов) ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (лекарственная терапия) ДЕГИДРОЭПИАНДРОСТЕРОНА СУЛЬФАТ -- DEHYDROEPIANDROSTERONE SULFATE (терапевтическое применение) Дод.точки доступу: Петрова, Е. Вакина, Т. Бурмистрова, Л. Елистратов, Д. Трифонов, В. Вільних прим. немає

Редькін, Р.     Кардіологічні лікарські засоби та ризик порушення ерекції [Текст] / Р. Редькін, Н. Орловецька // Фармацевт практик. - 2021. - № 11/12. - С. 24-26. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS (терапевтическое применение) ЭРЕКЦИЯ -- PENILE ERECTION (действие лекарственных препаратов) ЛИБИДО -- LIBIDO (действие лекарственных препаратов, физиология) ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE (тенденции) Анотація: Провізору часто доводиться консультувати відвідувачів щодо побічних ефектів лікарських засобів. Власне, вміння передбачати негативні впливи препаратів і попереджати про них пацієнтів та лікарів є однією з базових навичок нашої професії, яка й отримала назву «provisio» — від лат. передбачати. Сьогодні пропонуємо розглянути проблему впливу кардіологічних препаратів на еректильну функцію Дод.точки доступу: Орловецька, Н. Вільних прим. немає

Кочарян, Г. С.     Поширеність ослабленого лібідо і гіпоактивного розладу статевого потягу [Текст] = Prevalence of Diminished Libido and Hypoactive Sexual Desire Disorder / Г. С. Кочарян // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 4. - С. 72-78. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ -- SEXUAL DYSFUNCTIONS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, этиология) ЛИБИДО -- LIBIDO (действие лекарственных препаратов, физиология) ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология) ПОПЕРЕЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CROSS-SECTIONAL STUDIES (методы, тенденции) МОДЕЛИ СТАТИСТИЧЕСКИЕ -- MODELS, STATISTICAL Анотація: У статті наголошується, що ослаблене лібідо – досить частий сексологічний симптом, який зустрічається у 33,4% жінок та посідає перше місце серед інших таких симптомів, і у 15,8% чоловіків. Разом з тим гіпоактивний розлад сексуального потягу (ГРСП) визначається набагато рідше. Це пов’язано з тим, що одним із його діагностичних критеріїв є дистрес, обумовлений зниженим статевим потягом. Хоча слабке сексуальнее бажання частішає з віком, однак дистрес з віком зменшується. Тому поширеність ГРСП у жінок залишається постійною величиною. На думку автора, конструктивним є підхід, що виключає високий ранг суб’єктивізму в діагностичному оцінюванні ослабленого статевого потягу (якщо у людини він є, але не викликає у неї дистрес, а, може бути, і влаштовує її, то вона здорова, а якщо викликає, то вона хвора) Відзначається, що як частота слабкого бажання, так і поширеність ГРСП варіюються залежно від віку, раси/етнічної приналежності, рівня освіти, індексу маси тіла, поточного статусу куріння, поточної депресії, використання антидепресантів людьми з попереднім діагнозом депресії, гормональної терапії (у жінок у період менопаузи), менопаузального статусу і країни проживання. Повідомляється, що чоловіки більш біологічні в своїх сексуальних проявах порівняно з жінками, у яких більш виражену роль відіграють психологічні фактори. Чоловіки думають про секс і фантазують про нього частіше, ніж жінки; хочуть займатися сексом частіше, незалежно від сексуальної орієнтації; хочуть мати більшу кількість статевих партнерів; частіше мастурбують; менш схильні відмовлятися від сексуальної активності; статевий потяг виникає у них у більш ранньому віці; вони використовують більш широке розмаїття сексуальних практик, роль біології пом’якшується соціальними факторами більшою мірою у жінок, ніж у чоловіків. Наводяться дані, які незаперечно свідчать про більшу сексуальну активність чоловіків порівняно з жінками. Так, було виявлено, що лесбійські пари живуть статевим життям значно рідше, ніж гетеросексуальні і гей-пари. Предикторами (прогностичними факторами) слабкого сексуального потягу у чоловіків виявилися «щоденне вживання алкоголю», «поганий або задовільний стан здоров’я», «емоційні проблеми або стрес». Наводяться дані інших досліджень щодо поширеності ослабленого статевого потягу у чоловіків, а також дані про частоту у них ГРСП. Відзначаються помітні відмінності в рівнях поширеності слабкого статевого потягу в різних культурах у діапазоні від 12,5% у чоловіків з Північної Європи до 28% у чоловіків віком 40–80 років з Південно-Східної Азії. Почуття провини через секс може опосередковувати цю асоціацію між східноазійською етнічною приналежністю і сексуальним бажанням у чоловіків Вільних прим. немає

Кочарян, Г. С.     Ослаблене лібідо, його прояви і визначення гіпоактивного розладу статевого потягу [Текст] = Diminished Libido, Its Manifestations and Definitions of Hypoactive Sexual Desire Disorder / Г. С. Кочарян // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 4. - С. 90-97. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ЛИБИДО -- LIBIDO (физиология) СЕКСУАЛЬНЫЙ ИНФАНТИЛИЗМ -- SEXUAL INFANTILISM (патофизиология, этиология) ПОЛОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ -- GENDER IDENTITY ОБЗОР -- REVIEW БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES (тенденции) ТЕЗАУРУС -- VOCABULARY, CONTROLLED ДАННЫХ КУРИРОВАНИЕ -- DATA CURATION (тенденции) Анотація: У статті наводяться клінічні прояви ослабленого лібідо, а також визначення гіпоактивного розладу статевого потягу в Міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10), Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів четвертого і п’ятого перегляду (DSM-4 і DSM-5) (США). У МКХ-10 йому відповідає шифр F52.0 («Відсутність або втрата статевого потягу»), який є спільним як для чоловіків, так і для жінок. У DSM-4 є шифр 302.71 («Гіпоактивний розлад сексуального потягу»), який також є загальним для осіб обох статей. Слід звернути увагу, що одним з індикаторів для визначення цього розладу в зазначеній класифікації називають наявність через гіпосексуальність дистресу або труднощів в міжособистісному спілкуванні. У DSM-5 використовується діагноз «Гіпоактивний розлад статевого потягу у чоловіків» (шифр 302.71), а для визначення цього розладу у жінок вже застосовується загальний діагноз «Гіпоактивний розлад сексуального інтересу/збудження» (шифр 302.72), позаяк на думку, що відображена в цьому посібнику, у жінок існує складність диференціації і часта коморбідність розладів сексуального інтересу і сексуального збудження. Також звертає на себе увагу заміна терміна «сексуальний потяг» на термін «сексуальний інтерес», що надає певний психологічний відтінок першій частині діагнозу і зменшує його біологічність. В обох шифрах (для чоловіків і для жінок) також передбачено діагностичний критерій, згідно з яким гіпоактивні сексуальні прояви викликають клінічно значущий дистрес Автор повідомляє про існування автономної класифікації жіночих сексуальних дисфункцій двох міжнародних груп експертів у галузі медичної сексології («Номенклатурного комітету Міжнародного товариства з вивчення сексуального здоров’я у жінок» і «Міжнародного комітету з питань сексуальної медицини»), які вважають обґрунтованим збереження окремого діагнозу гіпоактивного розладу статевого потягу у жінок. Повідомляється, що в МКХ-11 буде використовуватися діагноз «Гіпоактивна дисфункція сексуального потягу» не тільки для чоловіків, але і для жінок. Наводяться дані, що свідчать про наукову обґрунтованість такого рішення. Привертає увагу той факт, що в цій класифікації відбулася повна абсолютизація суб’єктивного сприйняття гіпосексуальності. Так, повідомляється, що зазначений діагностичний посібник націлює на те, що не існує ніяких нормативів сексуальної активності. «Задовільною» сексуальною активністю пропонується вважати таку, що задовольняє цю конкретну людину. Якщо індивід задоволений своєю сексуальною активністю, то можливість встановлення діагнозу сексуальної дисфункції відразу виключається. Обговорюється правомірність такого підходу. Також в статті, крім описаних гіпоактивних сексуальних проявів, називаються пов’язані з ними і супутні їм клінічні явища Вільних прим. немає