Федоров, Ю. Ю. Липосакция [Текст] / Ю. Ю. Федоров, Л. С. Розанова // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 1998. - № 5. - С. 48-49 MeSH-головна: ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (методы, тенденции) Дод.точки доступу: Розанова, Л. С. |
Щеглова, Ю. В. Влияние липосакции на уровень лептина крови [Текст] / Ю. В. Щеглова, Л. И. Белоногов, С. Ф. Малахов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2004. - Т. 163, № 5. - С. 86-88 Рубрики: Жировая ткань--хир Липэктомия Дод.точки доступу: Белоногов, Л. И. Малахов, С. Ф. Вільних прим. немає |
Дрюк, М. Ф. Профілактика рецидивів бешихи у хворих з лімфедемою кінцівок - нові підходи [Текст] / М. Ф. Дрюк, Д. Б. Домбровський // Клінічна хірургія. - 2008. - № 11/12. - С. 91 Рубрики: Лимфедема--хир Липэктомия Рожа--лек тер--проф Дод.точки доступу: Домбровський, Д. Б. Вільних прим. немає |
Хирургические осложнения после оперативного лечения абдоминального ожирения у больных с сахарным диабетом 2-го типа [Текст] / М. А. Волох [и др.] // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2011. - № 1. - С. 18-21 Рубрики: Диабет сахарный инсулиннезависимый Ожирение--хир Липэктомия Дод.точки доступу: Волох, М. А. Губочкин, Н. Г. Шаповалов, В. М. Куштан, Ю. И. Перевозов, В. В. Вільних прим. немає |
Кирик, В. М. Стволовые клетки из жировой ткани: основные характеристики и перспективы клинического применения в регенеративной медицине (обзор литературы) [Текст] / В. М. Кирик, Г. М. Бутенко // Журнал Академії Медичних Наук України. - 2010. - Т. 16, № 4. - С. 576-604 Рубрики: Клеток культура Липэктомия Регенерация Дод.точки доступу: Бутенко, Г. М. Вільних прим. немає |
Дрюк, Н. Ф. Липоаспирация и ее сочетание с лимфодренирующими и зональными резекционно-пластическими операциями - новый подход в лечении лимфадемы конечностей [Текст] / Н. Ф. Дрюк, А. Ю. Полищук, С. И. Дербак // Клінічна хірургія. - 2012. - № 4. - С. 16-17 Рубрики: Лимфедема--хир Липэктомия Дод.точки доступу: Полищук, А. Ю. Дербак, С. И. Вільних прим. немає |
Теплий, В. В. Періопераційне ведення пацієнтів під час хірургічної корекції естетичних дефектів тулуба з використанням протоколу ERAS [Текст] / В. В. Теплий, С. О. Солярик // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2013. - № 1. - С. 72-82 MeSH-головна: ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (реабилитация) БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (реабилитация) ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (методы) АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы) Дод.точки доступу: Солярик, С. О. Вільних прим. немає |
Липофилинг. Современные взгляды [Текст] / А. В. Петах [и др.] // Клінічна хірургія. - 2015. - № 12. - С. 61-65 MeSH-головна: ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы) ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE (трансплантация) АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS (методы) ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (методы) ОБЗОР -- REVIEW Дод.точки доступу: Петах, А. В. Гришай, С. Е. Жигунова, О. В. Дербак, С. И. Петах, Т. В. Вільних прим. немає |
Влияние липосакции большого объема на системное и лёгочное кровообращение, оксигенирующую функцию лёгких [Текст] / И. П. Николаева [и др.] // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2015. - № 6. - С. 17-21 MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (хирургия) ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS ЛЕГОЧНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PULMONARY CIRCULATION Дод.точки доступу: Николаева, И. П. Капранова, А. С. Попова, В. Б. Лодягин, А. Н. Фролова, Т. А. Вільних прим. немає |
Морфологічні та імунофенотипові характеристики клітин ліпоаспірату [Текст] / О. Ю. Усенко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 7. - С. 67-69. - Бібліогр.: с. 69 MeSH-головна: ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE (цитология) СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ ПОЛИПОТЕНТНЫЕ -- MULTIPOTENT STEM CELLS Дод.точки доступу: Усенко, О. Ю. Салютін, Р. В. Запольська, К. М. Паляниця, С. С. Панченко, Л. А. Вільних прим. немає |
Галич, С. П. Хирургическое лечение гинекомастии и псевдогинекомастии [Текст] = Surgical treatment of ginecomastia and preudo-gynecomastia / С. П. Галич, А. Ю. Дабижа, Д. В. Боровик // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 32-38. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ГИНЕКОМАСТИЯ -- GYNECOMASTIA ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY ГРУДНАЯ КЛЕТКА -- THORAX МУЖЧИНЫ -- MEN ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES Кл.слова (ненормовані): Маскулянизация Анотація: Цель работы - проанализировать результаты хирургического лечения пациентов с гинекомастией и псевдогинекомастией разной степени. Всем пациентам проводили клинические исследования (определяли величину грудной железы и степень ее птоза, избыточный объем кожно-жировых складок, подлежащих удалению, параметры сосково-ареолярного комплекса (САК) и расстояние, на которое необходимо было его переместить). Обязательно выполняли ультразвуковое исследование груди и магнитно-резонансную томографию для исключения новообразований и определения соотношения жировой и стромально-железистой ткани. В соответствии с результатами клинических исследований пациентов разделили на 4 группы. Первую группу составили 15 пациентов в возрасте от 19 до 35 лет с истинной гинекомастией I - II степени, увеличенным объемом грудной железы без избытка жировой ткани и кожи, 2-ю группу - 11 пациентов в возрасте от 20 до 27 лет с жировой гипертрофией груди и незначительным избытком кожных покровов, 3-ю группу - 14 пациентов в возрасте от 25 до 46 лет с гинекомастией III - IV степени, увеличенным объемом железистой и жировой ткани, птозом груди и избытком кожи, 4-ю группу - 22 пациента в возрасте от 21 года до 56 лет после массивной потери массы тела II - III степени с птозом груди, значительным избытком кожи и выраженными кожно-жировыми складками на боковой поверхности грудной клетки. В 1-й группе выполняли прямое иссечение стромально-железистой ткани с использованием периареолярного разреза с щадящей липосакцией, во 2-й группе - тумесцентную липосакцию без иссечения избыточных тканей, в 3-й группе - вначале расширенную липофиброаспирацию, а затем эллипсовидную резекцию избыточных тканей. Все операции выполняли одномоментно. В 5 случаях при выраженном птозе и избытке ткани груди использовали методику с формированием верхней питающей САК "ножки" и удалением избыточных тканей. Пациентам 4-й группы выполняли резекцию избыточных тканей с перемещением САК на питающей "ножке" или с его свободной пересадкой. После маркировки выполняли липофиброаспирацию. У 6 пациентов с выраженными кожно-жировыми складками на боковой поверхности грудной клетки использовали операцию в модификации авторов. Это позволяло улучшить контур грудной клетки и снизить риск длительной лимфореи, характерной для этой зоны. У 3 пациентов с псевдогинекомастией III степени после расширенной резекции избыточных тканей выполнили свободную пересадку САК. Корригирующие операции проводили через 6 - 9 мес после первичного хирургического вмешательства. Контрольные осмотры проводили через 3, 6, 9 и 12 мес после хирургического лечения. Ближайшие и отдаленные результаты оценивали в каждой группе. Хорошие и удовлетворительные результаты получены у 14 из 15 пациентов 1-й группы, 9 из 11 пациентов 2-й группы, 10 из 14 пациентов 3-й группы и у 15 из 22 пациентов 4-й группы. Для улучшения эстетического результата выполнили корригирующие операции у 17 пациентов 3-й и 4-й групп. Выводы: многообразие вариантов гинекомастии и псевдогинекомастии, особенно вследствие значительной потери массы тела, требует от хирурга владения всеми приемами эстетической маммопластики. Только дифференцированный подход к выбору оптимального метода хирургического вмешательства позволяет достичь хорошего результата операции, устранить психоэмоциональные комплексы. Дод.точки доступу: Дабижа, А. Ю. Боровик, Д. В. Вільних прим. немає |
Воровський, О. О. Хірургічне лікування дефектів черевної стінки у хворих з ожирінням [Текст] / О. О. Воровський, В. О. Шапринський, Д. А. Яцков // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 156-160 MeSH-головна: ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия) ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (хирургия) ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование) ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (методы) ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (методы) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS Анотація: У статті наведено хірургічні аспекти виконання оперативних втручань з приводу різних варіантів грижової хвороби у пацієнтів з ожирінням. На підставі клінічного досвіду хірургічного лікування 258 пацієнтам із ожирінням, що склало 63,7 % від загальної кількості прооперованих хворих з післяопераційними та рецидивними вентральними грижами, наводяться апробовані в практиці поєднання герніопластичних та абдомінопластичних видів оперативних втручань, із них у 208 (80,6 %) випадках герніопластику поєднали з дермоліпектомією. При відтворенні опорної функції передньої черевної стінки всім хворим застосували алопластичні способи герніопластики. Отримали позитивні результати, де ускладнення місцевого характеру мало місце в 12 (4,6 %) випадках, померла одна хвора з післяопераційною гігантською вентральною грижею від гострого ішемічного інсульту, рецидивів захворювання не спостерігали. Дод.точки доступу: Шапринський, В. О. Яцков, Д. А. Вільних прим. немає |
Місце допплерівської флоуметрії у визначенні та оцінці характеристик кровотоку в судинах передньої черевної стінки при проведенні ліпоабдомінопластики [Текст] / О. В. Панчук [та ін.] // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (хирургия) ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (использование, методы) АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы) ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы) Анотація: Мета роботи — визначити можливість використання допплерівського дослідження кровотоку в судинах передньої черевної стінки при проведенні ліпоабдомінопластики для поліпшення результатів та розробки нових методик лікування пацієнтів з косметичними дефектами передньої черевної стінки. Матеріали і методи. Дослідження судин передньої черевної стінки за допомогою допплерівського сканування проведено у 58 хворих. Середній вік пацієнтів становив (38,2 ± 2,8) року. Пацієнти мали або ожиріння І — ІІ ступеня або надмірну масу тіла (середній індекс маси тіла — (30,2 ± 1,5) кг/м2. Пацієнти були обстежені в доопераційний період згідно із стандартами МОЗ України. Всім хворим виконували первинну ліпоабдомінопластику. Допплерівську флоуметрію проводили до операції і на 14‑ту добу після ліпоабдомінопластики для оцінки кровопостачання передньої черевної стінки. Результати та обговорення. Більшість м’язово‑шкірних перфорантів була розташована на відстані в середньому (5,2 ± 0,3) см від серединної лінії. В доопераційний період в одного пацієнта виявлено в середньому (6,12 ± 1,31) перфоранта. Середній діаметр судин становив (1,55 ± 0,80) мм. У післяопераційний період в одного пацієнта виявлено (3,25 ± 1,27) перфоранта. Середній діаметр судин становив (1,68 ± 0,75) мм, що підтверджує збереження артеріальних гілок після операції. Збільшення калібру судин було статистично значущим (p 0,05). Середня швидкість кровотоку в судинах збільшилася на 56 % (з 21,8 мл/хв до операції до 34,3 мл/хв після операції, p 0,05). Вазодилатаційні зміни пояснюються зменшенням кровопостачання тканин, спричиненим хірургічною травмою, зменшенням загальної кількості перфорантів і перевантаженням залишкових судин. Висновки. Доопераційне визначення перфорантних судин дає змогу оцінити можливості резекції клаптів, визначити ділянки можливої дисекції та обсяг операції. Ризик виникнення основних ускладнень після абдомінопластики може бути зменшений завдяки обмеженій дисекції клаптя та збереженню перфорантних судин у клапті. Встановлено, що під час проведення ліпоабдомінопластики не руйнуються перфорантні судини діаметром понад 1 мм у періумбілікальній ділянці та верхніх латеральних квадрантах. Під час допплерівського дослідження в післяопераційний період виявлено збільшення калібру артерій (p 0,05) і швидкості кровотоку в них на 56 % (p 0,05) Дод.точки доступу: Панчук, О. В. Мішалов, В. Г. Лещишин, І. М. Охоцька, О. І. Смольніков, А. М. Вільних прим. немає |
Ліпоабдомінопластика в корекції дефектів черевної стінки / О. В. Панчук [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 4. - С. 13-17 MeSH-головна: БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (хирургия) АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы) ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (использование, методы) Анотація: Менша частота розвитку післяопераційних ускладнень у пацієнтів з потенційно високим ризиком порівняно з традиційною абдомінопластикою (13,3 та 30,0 %, р 0,05) є важливим аргументом на користь ліпоабдомінопластики. Через 12 міс відмінний результат в основній групі відзначено у 71,2 % осіб, а в групі порівняння — в 37,5 % Дод.точки доступу: Панчук, О. В. Мішалов, В. Г. Сімонов, В. Ф. Донець, Є. Г. Бик, П. Л. Огороднік, Т. О. Вільних прим. немає |
Можливості застосування лазерної допплеровської флоуметрії для визначення та оцінки характеристик кровотоку під час проведення корекцій косметичних дефектів черевної стінки [Текст] / О. В. Панчук [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы) ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (использование, методы) ФЛОУМЕТРИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ЛАЗЕРНАЯ -- LASER-DOPPLER FLOWMETRY (использование, методы) ПЕРФУЗИИ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- PERFUSION IMAGING (использование, методы) Анотація: Мета роботи — визначити можливість використання лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ) для дослідження кровотоку в судинах передньої черевної стінки з метою поліпшення результатів лікування хворих з ожирінням І — ІІ ступеня з косметичними дефектами передньої черевної стінки та розробки нових методик. Матеріали і методи. Дослідження кровотоку в передній черевній стінці за допомогою ЛДФ проведено у 132 хворих. Серед них переважали жінки (116 (87,9 %)). Середній вік пацієнтів становив (43,4 ± 10,3) року. Всі пацієнти мали ожиріння І або ІІ ступеня. Середній індекс маси тіла становив (32,8 ± 2,7) кг/м2. Пацієнти були розподілені на дві групи: основну — 64 (48,5 %) пацієнти, яким виконували абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією та ліпосакцією (ліпоабдомінопластику) та контрольну — 68 (51,5 %) пацієнтів, котрим проводили абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією без ліпосакції. Середня тривалість операції в основній групі становила (255,3 ± 23,5) хв, у контрольній — (210,2 ± 21,2) хв. Пацієнти були обстежені в доопераційний період згідно зі стандартами МОЗ України. ЛДФ проводили до та під час хірургічної операції і впродовж 10 днів післяопераційного періоду для визначення показників мікроциркуляції (ПМ) передньої черевної стінки. Результати та обговорення. При дослідженні ПМ у контрольній та основній групах до лікування статистично значущої різниці не виявлено (р = 0,83). Відразу після операції порушується співвідношення між низькочастотними ритмами, які характеризують активний механізм мікроциркуляції, і високочастотними та серцевим ритмами. В нормі амплітуда вазомоцій становить 20 — 25 % від рівня ЛДФ‑сигналу, відразу після операції знижується до 46 — 55 % при частоті коливань 6 — 8 за 1 хв. Середній термін відновлення ПМ до вихідного рівня — 8 діб, максимальний — 11 діб (у курця з цукровим діабетом 2 типу). Виявлено зменшення рівня мікроциркуляції протягом 1 — 2 діб після операції в групі ліпосакції на 5,2 % більше, ніж у контрольній групі. Між групами не виявлено статистично значущої різниці в динаміці змін ПМ протягом періоду дослідження (р = 0,767). Висновки. Встановлено, що під час проведення ліпоабдомінопластики не відбувається критичного зменшення ПМ у клаптях порівняно з класичною абдомінопластикою. «Ішемічний криз» у клаптях після ліпоабдомінопластики припадає на перші 2 доби післяопераційного періоду. В подальшому відзначено прогресивне відновлення мікроциркуляції в клаптях. Доведено безпечність одномоментного проведення абдомінопластики з ліпосакцією. Перевагою ліпоабдомінопластики є краща мобілізація клаптів, що зменшує необхідну дисекцію клаптя, зберігає м’язово‑шкірні перфоранти, сприяє отриманню кращих контурів тіла та зменшенню ризику повторних корекцій у післяопераційний період The aim — to determine the possibility of using Laser Doppler flowmetry (LDF) for the study of blood flow in the vessels of the anterior abdominal wall in order to improve the results and develop new methods of treatment of patients with cosmetic defects of the anterior abdominal wall in patients with obesity I — II stage. Materials and methods. The study of blood flow on the anterior abdominal wall using LDF scan was performed in 132 patients, predominantly females 116 (87.9 %). The average age of patients was 43.4 ± 10.3 years. All patients had obesity of grade I or II. The average body mass index was 32.8 ± 2.7 kg/m2. The patients were divided into two groups: the main group — 64 (48.5 %) patients who underwent abdominoplasty in combination with other simultaneous operations and liposuction (lipoabdominoplasty), and the control group — 68 (51.5 %) patients who underwent abdominoplasty in combination with other simultaneous operations without liposuction. The mean duration of the operation in the main group was 255.3 ± 23.5 min., in the control group — 210.2 ± 21.2 min. Patients were examined in the preoperative period according to the standards of the Ministry of Health of Ukraine. LDF was performed before and during surgery and within 10 days of the postoperative period to determine the microcirculation indices (MI) of the anterior abdominal wall. Results and discussion. The study of MI in the control and main groups prior to the treatment, no statistically significant difference was found between the groups (p = 0.83). Immediately after the operation, the relationship between low‑frequency rhythms, which characterize the active mechanism of microcirculation, and high‑frequency and heart rhythms is disrupted. Normally, the amplitude of vasomotions is 20 — 25 % of the level of the LDF signal, immediately after the operation it decreases to 46 — 55 % at an oscillatiofrequency of 6 — 8 per minute. The average period of recovery of MI to the initial level is 8 days, the maximum is 11 days (for a smoker with type 2 diabetes). A decrease in the level of microcirculation within 1 — 2 days after surgery was 5.2 % bigger in the liposuction group than in the control group. There was no statistically significant difference between the groups in the dynamics of changes in MI during the study period (p = 0.767). Conclusions. The study showed that during lipoabdominoplasty there is no critical reduction in the microcirculation in the flaps compared to the classical abdominoplasty. «Ischemic crisis» in the flaps after lipoabdominoplasty is present during the first 2 days of the postoperative period. In the future, the progressive recovery of microcirculation in the flaps is noted. The safety of simultaneous abdominoplasty with liposuction has been proven. The advantage of lipoabdominoplasty is better mobilization of flaps which reduces the necessary dissection of the flap, preserves the musculo‑dermal perforants, helps to obtain better body contours and reduce the risk of repeated corrections in the postoperative period. Дод.точки доступу: Панчук, О. В. Мішалов, В. Г. Лещишин, І. М. Охоцька, О. І. Бик, П. Л. Донець, Є. Г. Вільних прим. немає |
Ліпоабдомінопластика – комплексний метод корекції дефектів передньої черевної стінки [Текст] = Lipoabdominoplasty as a complex method of the anterior abdominal wall defects correction / О. В. Панчук [та ін.] // Art of Medicine. - 2019. - N 1. - С. 105-110. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (патофизиология, хирургия) АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы, тенденции) ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (хирургия, этиология) ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (методы, тенденции) КОСМЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- COSMETIC TECHNIQUES (использование, психология, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Мета роботи – покращити ефективність лікування пацієнтів з косметичними дефектами передньої черевної стінки шляхом впровадження нових методик проведення симультанних операцій в поєднанні з ліпоабдомінопластикою Дод.точки доступу: Панчук, О. В. Мішалов, В. Г. Лещишин, І. М. Сімонов, В. Ф. Донець, Є. Г. Бик, П. Л. Огороднік, Т. О. Вільних прим. немає |