Медико-социальная характеристика медицинских кадров Астраханской области [Текст] / В. К. Юрьев [и др.] // Социология медицины. - 2007. - № 1. - С. 45-48 Рубрики: Медицинский персонал--кадры Медицинский персонал-больной отношения Российская Федерация Дод.точки доступу: Юрьев, В. К. Сердюков, А. Г. Кабачек, Н. И. Ахмедов, М. Р. Сагитова, Г. Р. Вільних прим. немає |
Бєлєнська, Л. М. Деякі питання щодо ставлення медичних працівників до проблеми ВІЛ/СНІДу [Текст] / Л. М. Бєлєнська, Б. Л. Подлужний, С. М. Янченко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2007. - № 1. - С. 42-45. - Бібліогр.: 13 назв. Рубрики: ВИЧ инфекции СПИД Медицинский персонал-больной отношения Предубеждение Дод.точки доступу: Подлужний, Б. Л. Янченко, С. М. Вільних прим. немає |
Беляева, В. В. Готовность медицинских работников к формированию приверженности больных ВИЧ-инфекцией системе диспансерного наблюдения [Текст] / В. В. Беляева, А. В. Кравченко // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2010. - № 3. - С. 51-53 Рубрики: ВИЧ инфекции--тер Медицинский персонал-больной отношения Дод.точки доступу: Кравченко, А. В. Вільних прим. немає |
Кроликова, Ε. Влияния курения на здоровье, роль врачей в лечении табачной зависимости [Текст] / Ε. Кроликова, А. Кметова // Профилактическая медицина. - 2010. - Т. 13, № 6. - С. 34-39 Рубрики: Курение табака, расстройства здоровья--тер Врача роль Врач-больной отношения Медицинский персонал-больной отношения Дод.точки доступу: Кметова, А. Вільних прим. немає |
Шишацька, Н. Ф. Розвиток орієнтації систем охорони здоров’я на пацієнтів [Текст] / Н. Ф. Шишацька // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2014. - № 4. - С. 72-75 MeSH-головна: БОЛЬНОГО ПРАВОЗАЩИТА -- PATIENT ADVOCACY МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PROFESSIONAL-PATIENT RELATIONS МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ, МЕРЫ ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ КАЧЕСТВА -- QUALITY ASSURANCE, HEALTH CARE Вільних прим. немає |
Malyshevska, O. S. Issues Related to Occupational Safety during Work with Anticancer Drugs [Текст] / O. S. Malyshevska, I. A. Myshechenko, Z. B. Suslyk // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 4. - С. 67-70. - Библиогр.: с. 69 MeSH-головна: ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH ОНКОЛОГИЧЕСКАЯ СЛУЖБА БОЛЬНИЦЫ -- ONCOLOGY SERVICE, HOSPITAL (организация и управление) МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ БОЛЬНИЧНЫЙ -- MEDICAL STAFF, HOSPITAL (законодательство и юриспруденция, организация и управление) МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PROFESSIONAL-PATIENT RELATIONS (этика) Дод.точки доступу: Myshchenko, I. A. Suslyk, Z. B. Вільних прим. немає |
Мартишин, О. Захист медичних працівників під час виконання професійних обов’язків: від слова до діла [Текст] / О. Мартишин // Український медичний часопис. - 2018. - № 1. - С. 13-17 MeSH-головна: МЕДИЦИНСКАЯ ПРАКТИКА, ЗАЩИТА ПРАВ -- DEFENSIVE MEDICINE (законодательство и юриспруденция, методы) МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PROFESSIONAL-PATIENT RELATIONS Анотація: В Україні дуже частим явищем є протиправні посягання на життя і здоров’я медичних працівників, що не може не привертати уваги як медичної спільноти, так і народних депутатів України, представників Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, правоохоронних органів та інших фахівців, експертів та представників засобів масової інформації, які в рамках круглого столу 24 січня 2018 р. зібралися в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) задля вирішення цих наболілих питань Вільних прим. немає |
Федосюк, Р. Н. Основные методы детекции инцидентов с безопасностью пациентов в медицине [Текст] / Р. Н. Федосюк, Е. М. Ковалева, В. И. Похилько // Современная стоматология. - 2018. - N 1. - С. 38-42 MeSH-головна: БОЛЬНОГО БЕЗОПАСНОСТЬ -- PATIENT SAFETY МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PROFESSIONAL-PATIENT RELATIONS Анотація: Цель исследования. Изучить таксономию понятия «инцидент с безопасностью пациента», предоставить современную классификацию и сравнительную характеристику существующих методов обнаружения таких инцидентов в медицине. Материалы и методы. Контент-анализ специальной медицинской литературы и материалов электронных интернет-ресурсов на предмет современных технологий и инструментов идентификации проблем с безопасностью пациентов, их классификации и ключевых характеристик. Результаты. Показано, что весь спектр возможных инцидентов, связанных с безопасностью пациентов, разделяется в две категории: медицинская ошибка и неблагоприятное событие. Раскрыта и детализирована таксономия каждого из этих понятий. Выбраны 4 критерия для стратификации всех существующих методов идентификации инцидентов, связанных с безопасностью пациентов, на группы. Представлена характеристика основных. Заключение. Универсального метода детекции инцидентов, связанных с безопасностью пациентов, не существует. Только комплексный подход к проблеме идентификации неблагоприятных событий в медицине может обеспечить получение целостной картины. Дод.точки доступу: Ковалева, Е. М. Похилько, В. И. Вільних прим. немає |
Павлюк, Т. В. Особливості емоційної сфери медичних працівників [Текст] = Features of the emotional sphere of medical workers / Т. В. Павлюк, Т. І. Толокова // Медична освіта. - 2018. - N 1. - С. 103-107 MeSH-головна: ЭМОЦИИ -- EMOTIONS ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL ЭМПАТИЯ -- EMPATHY МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PROFESSIONAL-PATIENT RELATIONS Анотація: Мета роботи. Стаття присвячена вивченню особливостей емоційної сфери медичних працівників. Зміни в емоційній сфері медиків пов’язані з емоційними та етичними перевантаженнями в професійній діяльності. У медичній освіті необхідно акцентувати увагу на тренінгу адаптаційних можливостей емоційної сфери. Основна частина. У статті окреслена проблематика пов’язана з факторами ризику, сильною емоційною напругою, відсутністю достатніх умов для відновлення сил, недостатністю психологічного супроводу у практиці системи охорони здоров’я, що несприятливо впливають на медичних працівників. Однією з найважливіших якостей медичного працівника є емоційна стійкість. Ключовим виявом емоційного стану особистості є настрій. Емоційне відчуття або настрій – це своєрідний акумулятор всієї інформації, яка сприймається і переробляється індивідом за відповідний час. Внаслідок цього настрій стає тривалим емоційним станом, що створюється зовнішніми впливами на особистість залежно від її індивідуальних особливостей і темпераменту. Нестабільність настрою медичного працівника, як правило, пов’язана не лише безпосередньо з тією або іншою конкретною медичною ситуацією, а й з комплексом найрізноманітніших вражень від зовнішніх чинників, роздумів і переживань. На настрій будь-якої особистості впливають ті чи інші життєві турботи, занепокоєння, викликані певними надзвичайними обставинами, ображене самолюбство, докори сумління. Будь-яка з цих емоцій або їхнє поєднання можуть бути помітні пацієнтам і заважати нормальній діяльності фахівця. І якщо медичний працівник не в змозі подолати такий настрій, то це може спричинити прийняття неправильного рішення, здійснення хибних медичних дій, створення напружених відносин iз пацієнтами. Висновки. Виникла необхідність сформувати у майбутніх медичних працівників готовність до емоційного співпереживання і співчуття стосовно проблем у сфері здоров’я пацієнтів. Розглянуто основні характеристики і встановлено чинники, які зумовлюють порушення емоційної сфери у медичних працівників. Вивчення емоційної сфери – важливе теоретичне і практичне завдання, що вимагає поглибленого дослідження, зорієнтованого на практику, що потребує подальшої розробки Дод.точки доступу: Толокова, Т. І. Вільних прим. немає |
Klich, A. Proceedings Before Regional Commission for Evaluation of Medical Events (RCME) in Poland as an extrajudicial method of resolving civil disputes involving patients [Text] = Провадження у регіональній комісії з оцінки медичних подій (RCME) у Польщі як позасудовий метод вирішення цивільних спорів із участю пацієнтів / A. Klich // Медичне право. - 2020. - N 1. - P38-56. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL (организация и управление, тенденции, этика) МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PROFESSIONAL-PATIENT RELATIONS СУДЕБНЫЕ СЛУЧАИ -- LEGAL CASES Анотація: Правовим актом, що має принципове значення з точки зору захисту прав пацієнтів у Польщі, є Закон про права пацієнтів та Уповноваженого з прав пацієнтів. Поправкою до цього Закону від 2011 р. додано розділ, присвячений провадженню в обласній комісії з оцінки медичних спорів як альтернативному способу вирішення спорів за участю пацієнтів. Такі комісії у Польщі діють у 16 воєводствах. Мета публікації – представити інститут провадження у зазначених комісіях в Польщі. Автор аналізує мету та перебіг такого розгляду, а також виокремлює переваги та недоліки цього рішення, спираючись на досвід однієї з цих комісій, у якій автор є заступником голови Вільних прим. немає |
Остапенко, В. М. Евтаназія та самогубство: медико-соціальний дискурс [Текст] = Euthanasia and suicide: a medical and social discourse / В. М. Остапенко, І. В. Лантух, А. П. Лантух // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 107-112. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ЭВТАНАЗИЯ -- EUTHANASIA (психология, тенденции) САМОУБИЙСТВУ СОДЕЙСТВИЕ -- SUICIDE, ASSISTED (психология, этика) МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PROFESSIONAL-PATIENT RELATIONS (этика) ТЕРМИНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ, УХОД -- TERMINAL CARE (методы, организация и управление, тенденции, этика) СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ -- SOCIAL PROBLEMS (психология, тенденции, этика) Анотація: Проблема самогубства та евтаназії особливо актуалізувалася із поширенням пандемії COVID-19, яка викликала потужний вибух суїциду, на тій підставі, що медицина не була до неї готова, а людина виявилася надто слабкою перед її тиском. У статті розглядається проблематика евтаназії та самогубства на засадах філософських посилів з позиції лікаря, яка виходить за межі медицини та медичної етики і стає однією із важливих аспектів життя суспільства. У цих умовах самогубство або евтаназія переслідує відмову суб’єкта від спроби досягти належну якість життя. Заборона на самогубство полягає в тому, що ніхто не повинен наносити шкоду або руйнувати доброчинності людської природи; людське життя відноситься до основних доброчинностей людської природи; ніхто не повинен руйнувати людське життя; навмисне самогубство є спробою принести шкоду людині або зруйнувати її життя; ніхто не повинен убивати самого себе. Критерієм може бути те, що самогубство не повинне мати місця, коли воно здійснюється за бажанням суб’єкта, коли суб’єкт знецінює власне життя. Прибічники евтаназії приходять до помилкового переконання, що медицина здатна здійснювати тотальний контроль над життям та смертю людини. За їх переконанням, сучасники мають право визначити кінець свого життя, використовуючи при цьому досягнення медицини, так само як мають право вимагати продовження терміну життя з допомогою тієї ж медицини. Вони вважають, що сьогодні право вмерти з допомогою медичних засобів повинно бути настільки природним, як і право на отримання медичної допомоги. У той же час, пацієнт не може вимагати смерті у якості вирішення проблеми, навіть якщо усі засоби позбавлення його від страждання вичерпані. Задача медицини – це полегшення страждання хворого. Якщо самогубство з допомогою лікаря та активна евтаназія стануть невід’ємною частиною медичного обслуговування, то теоретична та практична медицина будуть позбавлені нових досягнень у галузі паліативних і підтримуючих методів лікування. Відсутність адекватних паліативних засобів – це медико-етична, психологічна та соціальна проблема, яка вимагає свого вирішення до того, як звертатися до таких радикальних методів, як легалізація евтаназії The problem of suicide and euthanasia has been particularly updated with the spread of the COVID-19 pandemic, which caused a strong explosion of suicide, because medicine was not ready for it, and the man was too weak in front of its pressure. The article considers the issue of euthanasia and suicide based on philosophical messages from the position of a doctor, which today goes beyond medicine and medical ethics and becomes one of the important aspects of society. Medicine has achieved success in the continuation of human life, but it is unable to ensure the quality of life of those who are forced to continue it. In these circumstances, the admission of suicide or euthanasia pursues the refusal of the subject to achieve an adequate quality of life; an end to suffering for those who find their lives unacceptable. The reasoning that banned suicide: no one should harm or destroy the basic virtues of human nature; deliberate suicide is an attempt to harm a person or destroy human life; no one should kill himself. The criterion may be that suicide should not take place when it is committed at the request of the subject when he devalues his own life. According to supporters of euthanasia, in the conditions of the progress of modern science, many come to the erroneous opinion that medicine can have total control over human life and death. But people have the right to determine the end of their lives while using the achievements of medicine, as well as the right to demand an extension of life with the help of the same medicine. They believe that in the era of a civilized state, the right to die with medical help should be as natural as the right to receive medical care. At the same time, the patient cannot demand death as a solution to the problem, even if all means of relieving him from suffering have been exhausted. In defense of his claims, he turns to the principle of beneficence. The task of medicine is to alleviate the suffering of the patient. But if physician-assisted suicide and active euthanasia become part of health care, theoretical and practical medicine will be deprived of advances in palliative and supportive therapies. Lack of adequate palliative care is a medical, ethical, psychological, and social problem that needs to be addressed before resorting to such radical methods as legalizing euthanasia Дод.точки доступу: Лантух, І. В. Лантух, А. П. Вільних прим. немає |