Райхлин, Н. П. Ультраструктурные критерии степени злокачественности опухолей мозгового слоя надпочечников [Текст] / Н. П. Райхлин, А. А. Баронин, Е. А. Смирнова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2002. - Т. 133, № 7. - С. 73-78 MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ МОЗГОВОЙ СЛОЙ -- ADRENAL MEDULLA (ультраструктура) НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (ультраструктура) ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA (ультраструктура) Дод.точки доступу: Баронин, А. А. Смирнова, Е. А. Вільних прим. немає |
Гистологическая характеристика адренергических волокон миокарда и надпочечников в эксперименте при сужении аорты и легочной артерии [Текст] / О. Д. Мишнев, М. С. Тверская, В. В. Карпова // Архив патологии. - 2005. - № 3. - С. 21-24 Рубрики: Сердечно-сосудистая недостаточность Надпочечников мозговой слой Миокард--анатом--гистолог Гистоцитохимия Дод.точки доступу: Мишнев, О. Д. Тверская, М. С. Карпова, В. В. Вільних прим. немає |
Кваченюк, А. Н. Особенности ведения больных со злокачественными опухолями мозгового слоя надпочечных желез [Текст] / А. Н. Кваченюк, Д. А. Кваченюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 8. - С. 51-55. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ МОЗГОВОЙ СЛОЙ -- ADRENAL MEDULLA (патология) НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (диагностика, кровь, хирургия) ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE НОВООБРАЗОВАНИЙ РЕЦИДИВ МЕСТНЫЙ -- NEOPLASM RECURRENCE, LOCAL Анотація: Феохромобластома (ФБ) — пухлина, що розвивається з мозкового шару надниркових залоз. Хвороба характеризується тяжким перебігом і високою летальністю (15 %). Її тяжкість обумовлена не тільки наявністю злоякісної пухлини, але й гіперпродукцією катехоламинів. Автор проаналізував результати оперативного лікування 60 хворих із ФБ, які знаходилися на лікуванні у хірургічній клініці в 1968–2017 рр. Найбільш ефективний метод лікування — хірургічне втручання. Методом вибору є люмботомний позаочеревинний доступ. Онкологічна радикальність потребує не тільки цілісного видалення первинної пухлини в єдиній капсулі разом з наднирковою залозою, але й ревізії паранефральної, паракавальної та парааортальної клітковини. Із 60 хворих радикальне втручання з наступною тривалою ремісією було виконано у 38 (63,3 %). Ще у 3 (5 %) ремісії вдалося досягти при повторних втручаннях. Двоє хворих (3,3 %) живуть із персистенцією хвороби, яка легше контролюється медикаментозно, ніж до операції. У 8 (13,3 %) пацієнтів було констатовано поширений метастатичний процес, і вони були направлені для симптоматичної терапії за місцем проживання. Поява рецидиву пухлини після первинної операції — сприятлива прогностична ознака. Більшість хворих (55,8 %) при виникненні рецидиву є некурабельними. У решті випадків оперативне лікування викликає ремісію хвороби тільки у 71,9 % хворих Pheochromoblastoma is a tumor developing from adrenal medulla and characterizing the severe course and high mortality level (15 %). Its severity is due to presence of not only malignancy but also catecholamine hyperproduction. The authors analysed the results of surgical treatment of 60 patients with pheochromoblastoma who were treated in surgical clinic in 1968–2017. The most effective method of treatment is surgery. The method of choice is a lumbotomic extraperitoneal access. The oncological radicality demands the complete tumor removal in a single capsule with the adrenal gland and revision of paranephric, paracaval and paraaortal tissues. Thirty eight (63.3 %) of 60 patients had 38 radical surgical procedures with following long-term remission. Three (5 %) patients had disease remission only after repeated surgery. Two patients live with the disease persistence, the drug management of which is easier than before surgery. Eight (13.3 %) patients had widespread metastatic process and they were referred for the symptomatic treatment. The recurrence after the primary surgery is a poor prognostic factor. The majority of patients (55.8 %) with the recurrence were incurable. In the rest of the cases, the operative treatment led to the long-term remission only in 71.9 % patients Дод.точки доступу: Кваченюк, Д. А. Вільних прим. немає |
Калинська, Л. М. Вплив дапагліфлозину на активність ангіотензин-перетворюючого ферменту в структурах гіпоталамо-гіпофізарно- адренокортикальної системи та функцію кори надниркових залоз у щурів із цукровим діабетом 2-го типу [] = The effect of dapagliflozin on the activity of angiotensin-converting enzyme in the structures of the hypothalamic-pituitaryadrenocortical system and the function of the adrenal cortex in rats with type 2 diabetes / Л. М. Калинська, О. І. Ковзун // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 357-365. - Бібліогр.: в кінці ст. Рубрики: Дапаглифлозин--фарм MeSH-головна: ПЕПТИДИЛДИПЕПТИДАЗА A -- PEPTIDYL-DIPEPTIDASE A (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция) ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм) НАДПОЧЕЧНИКОВ МОЗГОВОЙ СЛОЙ -- ADRENAL MEDULLA (иммунология, метаболизм, секреция) РЕЦЕПТОРЫ СТЕРОИДОВ -- RECEPTORS, STEROID (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровь, метаболизм, терапевтическое применение) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология) КРЫСЫ -- RATS НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРА -- ADRENAL CORTEX (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, секреция) Анотація: Мета роботи — дослідити вплив інгібітору натрійзалежного котранспортера глюкози 2 (НЗКТГ2) — дапагліфлозину (ДГФ) на активність ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) у центрах регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи (ГГАС), а також рівень кортикостероїдів та активність АПФ у сироватці крові щурів із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Матеріал і методи. ЦД2 в щурів самців моделювали за допомогою висококалорійної дієти (ВКД) та ін’єкцій низьких доз стрептозотоцину (15 і 25 мг/кг). Суспензію ДГФ вводили щурам із ЦД2 per os у дозі 1 мг/кг один раз на добу впродовж 8 діб. Активність АПФ в структурах ГГАС (гіпоталамусі, гіпофізі та надниркових залозах) і сироватці крові щурів визначали флуориметричним методом із використанням субстрату Benzoyl-Gly-His-Leu («Sigma», США). Вміст 11-гідроксикортикостероїдів (11-ОКС) у сироватці крові щурів вимірювали флуориметричним мікрометодом. Результати. Показано, що в щурів на ранній стадії розвитку ЦД2 (через 2 тижні після порушення толерантності до глюкози та підвищення рівня базальної глікемії) активність АПФ у структурах ГГАС і в сироватці крові не відрізняється від активності ферменту в контролі. У нейрогіпофізі щурів із двотижневим ЦД2 на відміну від структур ГГАС виявлено суттєве підвищення рівня білкових і пептидних речовин. У сироватці крові щурів із ЦД2 виявлено підвищення рівня 11-ОКС. Введення щурам із ЦД2 ДГФ протягом 8 днів призводить до зниження ктивності АПФ та рівня 11-ОКС у сироватці крові. У надниркових залозах цих тварин активність АПФ має тенденцію до зниження. Дослідження ефекту введення ДГФ у центральних ланках ГГАС виявили значне підвищення активності АПФ в аденогіпофізі щурів із ЦД2. Висновки. На ранній стадії розвитку ЦД2 АПФ не приймає участь у порушенні функції ГГАС — змін активності ферменту в гіпоталамусі, аденогіпофізі та надниркових залозах не виявлено. Підвищення рівнів білкових і пептидних речовин у нейрогіпофізі щурів на ранній стадії ЦД2 свідчить про посилення біосинтезу нанопептидних гормонів, зокрема окситоцину і вазопресину. Наслідком прямої дії цих гормонів, очевидно, є виявлене нами підвищення секреторної активності надниркової ланки ГГАС, зокрема рівня кортикостероїдів. Зниження активності сироваткового АПФ та рівня кортикостероїдів після 8-денного введення ДГФ щурам із ЦД2 можуть бути важливими чинниками, які забезпечують зниження інсулінорезистентності, формування якої посилює ангіотензинова система, а також сприяють зниженню артеріального тиску, що позитивно впливає на функції нирок та систему кровообігу The aim of the study was to investigate the effect of the Sodium-Dependent Glucose Cotransporter 2 (SGLT2) Inhibitor dapagliflozin on the activity of angiotensin-converting enzyme (ACE) in the centers regulating the hypothalamic-pituitary-adrenocortical system (HPAS), as well as the level of corticosteroids and ACE activity in the serum of rats with type 2 diabetes (T2D). Material and methods. T2D was modeled using a high-calorie diet and injections of low doses of streptozotocin (15 and 25 mg/kg) in intact male rats. A suspension of dapagliflozin (DGF) was administered to rats with T2D per os at a dose of 1 mg/kg once a day for 8 days. ACE activity in the hypothalamus, adenohypophysis, adrenal glands, and serum of rats was determined by a fluorimetric method using Benzoyl-Gly-His-Leu as a substrate («Sigma», USA). The content of 11-hydroxycorticosteroids (11-OHCS) in the serum of rats was measured using a fluorimetric micromethod. Results. It was shown that in rats at the early stage of T2D (2 weeks after finding impaired glucose tolerance and increased basal glycemia level) ACE activity in the structures of HPAS — the hypothalamus, adenohypophysis, adrenal glands and serum does not differ from the enzyme activity in control. A significant increase in the level of protein and peptide substances was revealed in the neurohypophysis of rats with twoweek T2D in contrast to the structures of HPAS. Elevated level of 11- OHCS was detected in the serum of rats with T2D. According to the obtained data, multiple administration of DGF to diabetic rats for 8 days leads to a decrease in ACE activity and the level of 11-OHCS in the serum of animals with T2D. In the adrenal glands of these animals, ACE activity tends to decrease. Studies of the effect of the administration of DGF in the central links of HPAS revealed a significant increase in ACE activity in the adenohypophysis of rats with T2D. Conclusions. At an early stage of T2D development, ACE is not involved in HPAS dysfunction, — changes in enzyme activity in the hypothalamus, adenohypophysis, adrenal glands were not detected. Increased level of protein and peptide substances in the neurohypophysis of rats with T2D at the early stages indicates increased biosynthesis of nаnоpeptide hormones, in particular oxytocin and vasopressin. The consequence of the direct action of which is obviously an increase in the secretory activity of the adrenal segment in HPAS, namely the level of corticosteroids, found in our experiments. Decreased activity of circulating form of serum ACE and corticosteroid level in rats with diabetes after 8 days of administration of the SGLT2 inhibitor, dapagliflozin, may be the important factors which provide a decrease in insulin resistance, the formation of which is enhanced by the angiotensin system, and also provide a decrease in arterial blood pressure, that positively affect the function of the kidneys and the circulatory system Дод.точки доступу: Ковзун, О. І. Вільних прим. немає |