Ломана, Е. Г.     Резистентность к гливеку преодолима - нилотиниб [Текст] / Е.Г. Ломана, Е.Г. Романова, А.Ю. Зарицкий // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2008. - № 5. - С. 44-50 Рубрики: Лейкоз миелоидный хронический--лек тер    Гливек    Нилотиниб Дод.точки доступу: Романова, Е. Г. Зарицкий, А. Ю. Вільних прим. немає

Лечение и мониторинг хронической миелоидной лейкемии в эру ингибиторов тирозинкиназ [Текст] / Э. Г. Ломаиа [и др.] // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2009. - № 6. - С. 34-41 Рубрики: Лейкоз миелоидный--лек тер    Нилотиниб    Иматиниб мезилат Дод.точки доступу: Ломаиа, Э. Г. Зарицкий, А. Ю. Мартина, З. В. Дягиль, И. С. Бебешко, В. Г. Перехрестенко, Т. П. Майкут-Забродская, И. М. Вільних прим. немає

Нилотиниб в первой линии терапии больных хронической миелоидной лейкемией в хронической фазе [Текст] / Э. Г. Ломаиа [и др.] // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2012. - № 1. - С. 21-27 Рубрики: Лейкоз миелоидный, хроническая фаза--тер    Нилотиниб Дод.точки доступу: Ломаиа, Э.Г. Лазорко, Н.С. Свитякова, Е.И. Зарицький, А. Ю. Дягиль, І. С. Вільних прим. немає

Значення ініціальних клініко-лабораторних показників у прогнозі відповіді на терапію нілотинібом у пацієнтів з хронічною фазою хронічної мієлоїдної лейкемії, у яких терапія іматинібом була неефективною [Текст] / І. В. Дмитренко [та ін.] // Досягнення біології та медицини. - 2019. - № 1. - С. 22-28. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Нилотиниб    Иматиниб MeSH-головна: ЛЕЙКОЗ МИЕЛОИДНЫЙ -- LEUKEMIA, MYELOID (диагностика, терапия) Анотація: Досліджено прогностичне значення ініціальних клініко-лабораторних показників щодо відповіді на другу лінію терапії нілотинібом у 189 пацієнтів з хронічною фазою хронічної мієлоїдної лейкемії, резистентних до терапії іматинібом. Загалом за весь період повну цитогенетичну відповідь (ПЦВ) зареєстровано у 59,8 % пацієнтів, велику молекулярну відповідь (ВМВ) — у 43,4 % та глибоку молекулярну відповідь (МВ4) — у 25,7 %. Розрахункова 5-річна виживаність без прогресії (PFS) сягала 82,1 %, 5-річна загальна виживаність — 83,2 % Були визначені незалежні показники, які асоціювалися з досягненням ПЦВ, ВМВ та МВ4 на другій лінії терапії нілотинібом: тривалість захворювання менше 72 міс. до призначення другої лінії терапії нілотинібом, максимальна редукція пухлинного клону на попередній терапії іматинібом до рівня ПЦВ та глибше, редукція пухлинного клону на час призначення нілотинібу до рівня ПЦВ. Останній показник зумовлював також кращу безподійну виживаність та PFS у пацієнтів досліджуваної групи Дод.точки доступу: Дмитренко, І. В. Мінченко, Ж. М. Мартіна, З. В. Шляхтиченко, Т. Ю. Дмитренко, О. О. Дягіль, І. С. Вільних прим. немає