Малышев, В. Д. К вопросу о взаимодействии общих анестетиков, аналгетиков и гипотензивных препаратов / В. Д. Малышев, С. В. Свиридов, Т. С. Макарова // Анестезиология и реаниматология. - 1998. - № 5. - С. 28-31 MeSH-головна: ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (фармакология) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (анализ, фармакология) Дод.точки доступу: Свиридов, С. В. Макарова, Т. С. Вільних прим. немає |
Грицаенко, Ю. М. Гормональный, иммунный и метаболический статус при операционной травме в условиях электровоздействия с пропофолом [Текст] / Ю. М. Грицаенко // Клінічна хірургія. - 1999. - № 3. - С. 22-25 MeSH-головна: ГОРМОНЫ -- HORMONES (иммунология) ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM (иммунология) (иммунология) ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (иммунология, этиология) ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (использование, методы) (иммунология, терапевтическое применение) Вільних прим. немає |
Свиридов, С. В. Гипотензивные препараты и анестетики: особенности взаимодействия во время операции [Текст] / С. В. Свиридов // Российский медицинский журнал. - 2000. - № 5. - С. 53-55 MeSH-головна: АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (анализ) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (анализ, фармакология) ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD Вільних прим. немає |
Альбуминовый флюоресцентный тест при операционном стрессе [Текст] / Г. В. Родоман [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2001. - № 3. - С. 357-359 MeSH-головна: СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (физиология) ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD Дод.точки доступу: Родоман, Г. В. Добрецов, Г. Е. Шалаева, Т. И. Наумова, Е. К. Вільних прим. немає |
Прощаев, К. И. Хирургические больные с сопутствующей артериальной гипертензией в работе семейного врача [Текст] / К. И. Прощаев // Российский семейный врач. - 2002. - Т. 6, № 4. - С. 37-39 MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология, этиология) ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD ВРАЧИ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ -- GENERAL PRACTITIONERS (организация и управление, психология, статистика) Вільних прим. немає |
Фесенко, У. А. Периопераційна динаміка кортизолемії у дітей [Текст] / У. А. Фесенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2009. - № 3. - С. 143-148 Рубрики: Гидрокортизон--дети--кровь Анестезия местная Анестезия общая Операционный период Снотворные и седативные средства--тер прим Вільних прим. немає |
Петрова, М. В. Периоперационная трансфузионная терапия у онкологических больных [Текст] / М. В. Петрова, Н. А. Болихова // Российский медицинский журнал. - 2011. - Т. , № 1. - С. 47-50 . - ISSN 0869-2106 Рубрики: Онкологический больной Переливание крови Операционный период Дод.точки доступу: Болихова, Н. А. Вільних прим. немає |
Современные стратегии выполнения оперативных вмешательств на щитовидной железе [Текст] / П. П. Зиныч [та ін.] // Ендокринологія. - 2012. - Т. 17, № 1. - С. 19-25 Рубрики: Щитовидной железы новообразования--хир Зоб узловой--хир Хирургические операции малоинвазивные Предоперационный период, ведение больного Операционный период Послеоперационное ведение больного Дод.точки доступу: Зиныч, П.П. Коваленко, А.Е. Омельчук, А.В. Коллюх, О.Г. Лысенко, А.Г. Вільних прим. немає |
Георгіянц, М. А. Місце ацетамінофену для внутрішньовенного введення у періопераційному знеболюванні у дітей [Текст] / М. А. Георгіянц, В. А. Корсунов, В. І. Кривобок // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2012. - № 3. - С. 24-27 Рубрики: Операционный период Послеоперационный период Боли послеоперационные--дети--лек тер Инфулган Парацетамол--тер прим Инъекции внутривенные Дод.точки доступу: Корсунов, В.А. Кривобок, В.І. Вільних прим. немає |
Иркин, О. И. Применение бета-адреноблокаторов в периоперационном периоде [Текст] / О. И. Иркин // Медицина неотложных состояний. - 2012. - № 7/8. - С. 41-44 Рубрики: Операционный период Адренергические бета-антагонисты Вільних прим. немає |
Черний, В. И. Венозный тромбоэмболизм. Вопросы тромбопрофилактики в анестезиологии [Текст] / В. И. Черний // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2015. - № 4. - С. 62-75 MeSH-головна: ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (диагноз, лекарственная терапия, профилактика и контроль) АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (классификация, прием и дозировка, терапевтическое применение) ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD Вільних прим. немає |
Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії та в періопераційний період [Текст] / Ю. О. Світлик [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 220-221 MeSH-головна: ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия) АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM Дод.точки доступу: Світлик, Ю. О. Підгірний, Я. М. Гарбар, М. О. Світлик, Г. В. Вільних прим. немає |
Якість операційного поля під час відкритої ринопластики в умовах керованої гіпотензії [Текст] / А. А. Альбокрінов [та ін.] // Ринологія. - 2016. - № 2. - С. 4-18 MeSH-головна: РИНОПЛАСТИКА -- RHINOPLASTY (методы) ГИПОТЕНЗИЯ КОНТРОЛИРУЕМАЯ -- HYPOTENSION, CONTROLLED (методы) КЛОФЕЛИН -- CLONIDINE (терапевтическое применение) МЕТОПРОЛОЛ -- METOPROLOL (терапевтическое применение) НИТРОГЛИЦЕРИН -- NITROGLYCERIN (терапевтическое применение) АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов) СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов) ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD Анотація: Качество операционного поля при открытой ринопластике в условиях управляемой гипотензии имеет слабую отрицательную корреляцию с величиной АД. Лучшее качество операционного поля, а именно - меньшая кровоточивость, наблюдалась при проведении управляемой гипотензии клонидином и метопрололом, при работе с мягкими тканями по сравнению с работой на костях и при первичной ринопластике по сравнению со вторичной. Использование клонидина было связано с удлинением периода пробуждения. Дод.точки доступу: Альбокрінов, А. А. Олашин, В. В. Різник, А. Б. Фесенко, У. А. Вільних прим. немає |
Гуменюк, Б. М. Кровозбереження в хірургічному лікуванні мітральної хвороби серця [Текст] / Б. М. Гуменюк, В. В. Попов // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 9. - С. 27-30. - Бібліогр.: с. 30 MeSH-головна: СЕРДЕЧНЫХ КЛАПАНОВ БОЛЕЗНИ -- HEART VALVE DISEASES (хирургия) МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- MITRAL VALVE (патология, хирургия) СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES (методы) ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ АУТОЛОГИЧНОЕ -- BLOOD TRANSFUSION, AUTOLOGOUS (методы) Анотація: Мета. Дослідження сучасних можливостей безкровної техніки хірургічного лікування мітральних вад серця (МВС) в умовах штучного кровообігу (ШК). Матеріали і методи. Обстежено 727 пацієнтів з МВС. Всіх пацієнтів розподілили на дві групи: основну та порівняльну. Основну групу склали 637 пацієнтів, у яких застосовували різні варіанти кровозбереження без переливання препаратів крові, без використання селсейвера, гемоконцентруючих колонок та ультрафільтрації крові; порівняльну - 90 пацієнтів, яким переливали препарати крові. Описано методику забезпечення анестезії та перфузійних заходів під час заміни мітрального клапана, а також особливості управління інфузійною терапією під час операції в умовах ШК. Результати. У пацієнтів основної групи частота післяопераційних інфекційних ускладнень становила 1,2%, порівняльної - 9,9%, середня тривалість перебування на штучній вентиляції легенів - (6,7 ± 2,3) та (12,3 ± 8,4) год відповідно, середня тривалість перебування в реанімаційному відділенні - (58,4 ± 12,4) та (116,3 ± 45,2) год відповідно (р 0,05). Об’єм інтраопераційної крововтрати в основній групі був значно меншим, ніж у порівняльній: (261,2 ± 33,8) та (533,1 ± 131,6) мл відповідно (р 0,05). На всіх етапах операції та в післяопераційному періоді рівень гемоглобіну залишався в межах компенсації, що відповідало безпечному рівню кисневої ємкості крові. Висновки. Впровадження інтраопераційних варіантів резервування аутокрові без використання препаратів донорської крові, селсейвера та гемоконцентруючих колонок не супроводжувалось зниженням доставки і споживання кисню та розвитком лактат-ацидозу. Удосконалена методика анестезіологічного забезпечення полягала в проведенні інфузійно-трансфузійної терапії (стимуляція діурезу, контроль водного балансу, поєднання гострої нормоволемічної гемодилюції (ГНГ) із ШК і зниження гемодилюції за рахунок ретроградного заповнення оксигенатора аутокров’ю); використанні методів ексфузії аутокрові і їх комбінацій, зміні тактики інфузійної гемостатичної терапії; контролі центрального венозного тиску (ЦВТ) і підтримці середнього артеріального тиску (АТср) за різних методів ексфузії аутокрові. Впровадження описаної методики забезпечило добрий клінічний ефект без трансфузійних ускладнень на госпітальному етапі Дод.точки доступу: Попов, В. В. Вільних прим. немає |
Курсов, С. В. Анализ осложнений при использовании современных режимов интраоперационной жидкостной ресусцитации [Текст] / С. В. Курсов, К. И. Лизогуб, Н. В. Лизогуб // Харківська хірургічна школа. - 2016. - N 6. - С. 62-66 MeSH-головна: РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (вредные воздействия, использование, методы) КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы) КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (осложнения, терапия, хирургия) НОРАДРЕНАЛИН -- NOREPINEPHRINE (вредные воздействия, кровь, моча, терапевтическое применение) ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, терапия) ПОЧКИ -- KIDNEY (патология) СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY Анотація: Проведен сравнительный анализ частоты наблюдения неблагоприятных событий, которые могли быть обусловлены использованием определенного режима интраоперационной инфузионной терапии у 176 пациентов, перенесших хирургические вмешательства в ортопедической онкологии. В 88 случаях применялся рестриктивный режим жидкостной ресусцитации, и в 88 случаях - целенаправленная жидкостная терапия. Частота наблюдения коагулопатии при проведении целенаправленной жидкостной терапии достоверно не превышала частоту коагулопатии у пациентов с рестриктивным режимом. У больных, которым проводилась целенаправленная жидкостная терапия, достоверно реже встречались снижение темпа диуреза, послеоперационная тошнота, рвота и парез кишечника. При обеспечении целенаправленной жидкостной терапии наблюдалась более устойчивая гемодинамика, тогда как пациенты с рестриктивным режимом ресусцитации достоверно чаще нуждались в дополнительной гемодинамической коррекции, для которой в 67 % случаев потребовалось применение вазопрессоров и в 36 % случаев незапланированное увеличение объема инфузионной терапии. Дод.точки доступу: Лизогуб, К. И. Лизогуб, Н. В. Вільних прим. немає |
Тимчук, О. Б. Сучасна лікувальна тактика із використанням відеоендоскопічної апаратури при ускладненому дивертикуліті товстої кишки [Текст] = Large intestines complicated diverticulitis modern treatment tactics using videoendoscopic equipment / О. Б. Тимчук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 59-64. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ТОЛСТОЙ КИШКИ ДИВЕРТИКУЛ -- DIVERTICULUM, COLON (патофизиология, хирургия, этиология) ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ -- VIDEO-ASSISTED SURGERY (методы, статистика, тенденции) ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы, тенденции) ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции) ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD Анотація: Дивертикулярна хвороба ободової кишки (ДХОК) є важливою проблемою абдомінальної хірургії для більшості країн світу. Захворюваність на ДХОК, на жаль, прогресує. Актуальність ДХОК визначається медичними та економічними аспектами, зважаючи на часті випадки захворювання в осіб працездатного віку. Тактика лікування ДХОК вважається традиційною та визначається відповідно до загальновизнаної модифікованої класифікації захворювання за E. J. Hinchey. Щоденно користуючись тактикою персоніфікованого підходу до пацієнтів, ми згодні з думкою колег і вважаємо дискутабельним питання вибір оптимального методу діагностики та хірургічного лікування гострого дивертикуліту сигмоподібної ободової кишки та його ускладнень. Маючи значний досвід та тривалий час лікуючи хворих на ДХОК, ми намагаємося найчастіше застосовувати лапароскопічний підхід в хірургічній тактиці, ефективність чого маємо намір підсумувати. Мета дослідження: визначити ефективність лапароскопічного методу хірургічного лікування пацієнтів з ускладненим варіантом клінічного перебігу дивертикулярної хвороби ободової кишки. Матеріал і методи. Проаналізовано лікування 221 пацієнта, яким було виконано 263 оперативних втручання з приводу дивертикулярна хвороба товстої кишки (ДХТК) та її ускладнень. Ускладнені форми ДХТК діагностовано у 186 (84,5 %) пацієнтів. В екстреному порядку проведено 164 (62,4 %) операцій, з них 102 (61,7 %) виконано з використанням відеоендоскопічного обладнання, традиційним відкритим способом – 62 (38,3 %) операції. Відкриті операції, виконані за невідкладними показаннями. Особливу увагу приділяли хворим з кровотечею в якості ускладнення ДХОК. 9-ти пацієнтам (у 6 з ініціальним кишковими кровотечами та у 3 з ДХОК, ускладненою профузною кровотечею) було виконано оперативне втручання. Усім пацієнтам лікування проведено в один етап. Результати дослідження. За плановими показаннями виконано 26 лапароскопічних і 31 відкриту резекцію товстої кишки з приводу ДХТК. У всіх пацієнтів джерело запалення локалізувалося в сигмоподібній ободовій кишці. Запалення одного дивертикулу мало місце в 56 (98,4 %) випадках, двох дивертикулів – в 1 (1,6 %) спостереженні, 49 пацієнтам лікування проведено в 2 етапи. Перфорацію стінки дивертикулу було виявлено у 79 (51,6 %) пацієнтів. Тривалість оперативного лікування хворих з ускладненою ДХОК з використанням відеоендоскопічної апаратури становила 73,4±6,2 хв. Показник кількості ліжко-діб при виконанні лапароскопічних операцій становив 6,1±0,7. Тривалість перебування в стаціонарі хворих після виконання планових відеоендоскопічних операцій становила 6,3±1,6 діб. З числа 9-ти хворих із кровотечею за відсутності ефекту від консервативної терапії та при умові стабільного стану пацієнта, 4-м пацієнтам було виконано лапароскопічну лівобічну геміколектомію. У 5-ти пацієнтів переважно похилого віку та наявністю тяжкої супутньої патології було виконано відкриті оперативні втручання. Висновки. При лікування пацієнтів з ускладненим характером перебігу ДХОК переважним вважаємо двоетапне лікування, коли другий етап (лівобічна геміколектомія) виконується в плановому порядку в терміни від 9 діб до 6 міс після операції за невідкладними показаннями. Оперативне лікування хворих з ускладненою ДХОК краще проводити з використанням відеоендоскопічної апаратури. Повторні планові радикальні операції з приводу ДХТК краще виконувати лапароскопічно, про що свідчить менша кількість ускладнень. Використання лапароскопічних технологій в лікуванні товстокишкових кровотеч, як ускладнення ДХОК, є перспективним напрямком в абдомінальній хірургії та потребує подальшого вивчення ефективності виконання Colonic diverticular disease (CDD) is an important problem in abdominal surgery for the majority countries of the world. The incidence of CDD is, unfortunately, progressing. The CDD relevance is determined by medical and economic aspects taking into account the disease frequent cases in working age persons. The tactics of CDD treatment is considered to be traditional and is determined according to the generally accepted modifi ed disease classifi cation according to E. J. Hinchey. Using daily the tactics of a personalized approach to patients we agree with the opinion of our colleagues and consider the choice of sigmoid colon acute diverticulitis and its complications optimal method of diagnosis and surgical treatment to be still arguing. Having considerable experience and treating patients with CDD for a long time, we try to use mostly the laparoscopic approach in surgical tactics the eff ectiveness of which we intend to summarize.The purpose. To determine the eff ectiveness of the laparoscopic method of surgical treatment of patients with CDD complicated clinical manifestation. Research material and methods. The treatment of 221 patients with 263 surgical interventions due to CDD and its complications was analyzed. CDD complicated forms were diagnosed in 186 (84.5 %) patients. 164 (62.4 %) operations were performed urgently, 102 (61.7 %) of which were performed using videoendoscopic equipment, 62 (38.3 %) were performed using the traditional open method. Open operations performed under urgent indications. Special attention was attracted to patients with bleeding as CDD complication. 9 patients (in 6 with initial intestinal bleeding and in 3 with CDD complicated by profuse bleeding) underwent operative treatment. All patients were treated in one stage.Results and their discussion. According to planned indications, 26 laparoscopic and 31 open resections of the large intestine were performed due to CDD. The source of infl ammation was localized in the sigmoid colon in all patients. Infl ammation of one diverticulum occurred in 56 (98.4 %) cases, two diverticulies – in 1 (1.6 %) observation. 49 patients were treated in 2 stages. Perforation of the diverticulum wall was detected in 79 (51.6 %) patients. The duration of operative treatment of patients with complicated CDD using videoendoscopic equipment was 73.4±6.2 min. The index of bed days duration with laparoscopic operations was 6.1±0.7. The patients’ stay in the hospital after scheduled videoendoscopic operations was 6.3±1.6 days. From 9 patients with bleeding in the absence of conservative therapy effi cacy and under the condition of the patient’s stable condition, 4 patients underwent laparoscopic left-sided hemicolectomy. Open surgical interventions were performed in 5 patients, mostly elderly and with severe concomitant pathology.Conclusions. In case of patients with a CDD complicated course treatment we consider a two-stage treatment preferable, when the second stage (left-sided hemicolectomy) is performed in a planned manner within 9 days to 6 months after the operation for urgent indications. Patients with complicated CDD operative treatment is better to be performed with the use of videoendoscopic equipment. It is better to perform repeated planned radical operations for CDD laparoscopically, which is evidenced by a lower number of complications. The use of laparoscopic technologies in case of colonic bleeding treatment as CDD complication is a promising direction in abdominal surgery and requires its e ffi ciency further study Вільних прим. немає |