Тріщинська, М. А.
    Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку [Текст] / М. А. Тріщинська // НейроNEWS. - 2018. - № 4/5. - С. 31-34


Рубрики: Пентоксифилин--тер прим

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (классификация, патофизиология, этиология)
МЕДИЦИНСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ СИСТЕМАТИЗИРОВАННАЯ -- SYSTEMATIZED NOMENCLATURE OF MEDICINE
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ РАСШИРЕНИЕ -- VASODILATION (действие лекарственных препаратов)
ПЕНТОКСИЛ -- PENTOXYL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цереброваскулярна патологія нині посідає лідируючі позиції в структурі смертності та інвалідизації населення як у нашій країні, так і за кордоном. Найзагрозливішими проявами цереброваскулярної патології є церебральний інсульт і ­судинна деменція, але важко собі уявити, що ці стани можуть розвиватися раптово, навіть без попереднього приховано­го ­періоду. Протягом цього періоду виникають структурні та функціональні зміни в головному мозку, які тривалий час у віт­чизняній літературі називали «дисциркуляторною енцефалопатією», а зараз — «хронічною ішемією головного мозку»
Вільних прим. немає




   
    Using pentoxifylline, arginine hydrochloride, levocarnitine and rheosorbilact solutions for correction of fetoplacental dysfunction in pregnant women with preeclampsia [Text] = Застосування розчинів пентоксифіліну, аргініну гідрохлориду, левокарнітину і реосорбілакту для корекції фетоплацентарної дисфункції у вагітних жінок з прееклампсією / О. Horbatiuk [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - P88-93. - Bibliogr. at the end of the art.


Рубрики: Пентоксифилин--тер прим

   Левокарнитин--тер прим


   Реосорбилакт--тер прим


MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, терапия, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, патофизиология, терапия)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
ЛЕКАРСТВ ПУТИ ВВЕДЕНИЯ -- DRUG ADMINISTRATION ROUTES
АРГИНИН -- ARGININE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: As of today, there is no effective method for treating the fetoplacental dysfunction (FPD) in pregnant women with preeclampsia. The aim of research was the study of the method proposed by the authors for restoring the functional activity of the fetoplacental complex in pregnant women with FPD on the background of treatment of preeclampsia. А randomized controlled study of the effect proposed treatment (intravenous solution of pentoxifylline; solution containing arginine hydrochloride and levocarnitine; rheosorbilact) of 37 pregnant women at 35-40 weeks of gestation with FPD on the background of moderate preeclampsia, was performed. Such ultrasound doppler measurements have been studied: systolic-diastolic ratio, resistance index, pulsation index in the umbilical arteries, right and left uterine arteries, fetal middle cerebral artery, fetal internal carotid artery and fetal aorta before and after the performed treatment. Statistics were processed using LibreOffice Calc (Mozilla Public License v 2.0), adapted for medical and biological research. We used nonparametric Wilcoxon criteria, Mann-Whitney criteria at a significance level of p 0.05. After the performed treatment, stabilization of the fetoplacental blood circulation in women of the main group was observed, which manifested by decrease in S/D in umbilical artery in 1.3 times, in the left uterine artery in 1.4 times and in the fetal aorta in 1,1 times, and decrease in RI indices in the umbilical artery in 1.1 times, in the right uterine artery in 1.3 times, and increase in the middle cerebral artery in 1.4 times. So, in the course of the proposed treatment, the restoration of the blood flow velocity and the stabilization of vascular resistance in uterine arteries and the umbilical artery were observed in the women of the main group. The research of the possibility of using the above methodology in earlier gestational age and in the risk group for the prevention of preeclampsia is prospective and requires further attention
На сьогоднішній день не існує ефективних методів лікування фетоплацентарної дисфункції (ФПД) у вагітних жінок з прееклампсією. Метою дослідження було вивчення запропонованого авторами методу відновлення функціональної активності фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок з ФПД на фоні отримуваного лікування прееклампсії. Було проведено рандомізоване контрольоване дослідження ефективності запропонованого методу лікування (внутрішньовенного розчину пентоксифіліну, розчину, що містить аргінін гідрохлорид, левокарнітин та реосорбілакт) у 37 вагітних жінок в терміні 35-40 тижнів вагітності із ФПД на тлі помірної прееклампсії. Досліджували такі ультразвукові доплерометричні показники: S/D (систоло-діастолічне співвідношення), RI (індекс резистентності), PI (пульсаційний індекс) в артеріях пуповини, правій та лівій маткових артеріях, середній мозковій артерії плода, внутрішній сонній артерії плода та аорті плода до та після запропонованого лікування. Статистичні дані обробляли за допомогою LibreOffice Calc (Mozilla Public License v 2.0), пристосованої для медичних та біологічних досліджень. Використовували непараметричні критерії Вілкоксона, критерії Манна-Уітні при рівні значущості p0,05. Після проведеного лікування у жінок основної групи спостерігали стабілізацію фетоплацентарного кровообігу, що проявлялось у зниженні S/D в артерії пуповини в 1,3 рази, у лівій матковій артерії – в 1,4 рази та в аорті плода – в 1,1 рази, а також зниженні показників RI в артерії пуповини – в 1,1 рази, у правій матковій артерії – в 1,3 рази та підвищенні в 1,4 рази – в середній мозковій артерії. Отже, при використанні запропонованого лікування у жінок основної групи спостерігали відновлення швидкості кровоплину та стабілізацію судинного опору у маткових артеріях та артерії пуповини. Дослідження можливості використання вище описаної методики у більш ранніх термінах вагітності та у групі ризику для профілактики прееклампсії є перспективним і потребує подальшої уваги
Дод.точки доступу:
Horbatiuk, O.
Hryhorenko, A.
Shatkovska, А.
Binkovska, A.
Vaskiv, O.
Herych, O.
Garbuziuk, V.
Ropotan, A.

Вільних прим. немає