Панченко, В. Гемосидероз - болезнь Шамберга [Текст] / В. Панченко, Н. Медведь // Врач. - 2006. - № 8. - С. 59-60 Рубрики: Пигментации расстройства Гемосидероз Дод.точки доступу: Медведь, Н. Вільних прим. немає |
Кислева, Л. П. Ювенильная склеродермия- многоликость кожных проявлений [Текст] / Л. П. Кислева, Е. Н. Зайцева // Дерматологія та венерологія. - 2014. - № 2. - С. 45-52 MeSH-головна: СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC ПИГМЕНТАЦИИ РАССТРОЙСТВА -- PIGMENTATION DISORDERS ЭРИТЕМА -- ERYTHEMA Дод.точки доступу: Зайцева, Е. Н. Вільних прим. немає |
Тяжелая форма синдрома Блоха-Сульцбергера у новорожденного ребенка [Текст] / Т. И. Черникова [и др.] // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2014. - Т. 59, № 5. - С. 59-62 MeSH-головна: НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (генетика, диагноз) БЛОХА-СУЛЬЦБЕРГЕРА СИНДРОМ -- INCONTINENTIA PIGMENTI (диагноз) КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (генетика, диагноз) ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (генетика, этиология) ПИГМЕНТАЦИИ РАССТРОЙСТВА -- PIGMENTATION DISORDERS (диагноз) Дод.точки доступу: Черникова, Т. И. Шепилов, Л. А. васина, Т. Н. Зубцова, Т. И. Ставцева, С. Н. Вислобоков, А. В. Вільних прим. немає |
Самарін, Д. В. Випадок синдрому нетримання пігменту (INCONTINENTIA PIGMENTI) у новонародженої дитини [Текст] / Д. В. Самарін, С. А. Пісоцька, А. С. Злобинець // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2015. - № 1/2. - С. 171-172 . - ISSN 0049-6804 MeSH-головна: БЛОХА-СУЛЬЦБЕРГЕРА СИНДРОМ -- INCONTINENTIA PIGMENTI ПИГМЕНТАЦИИ РАССТРОЙСТВА -- PIGMENTATION DISORDERS ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS Дод.точки доступу: Пісоцька, С. А. Злобинець, А. С. Вільних прим. немає |
Прошутинская, Д. В. Невоидная гипопигментация как проявление мозаицизма кожи [Текст] / Д. В. Прошутинская, Л. В. Текучева // Вестник дерматологии и венерологии. - 2015. - № 5. - С. 86-90 MeSH-головна: ПИГМЕНТАЦИИ РАССТРОЙСТВА -- PIGMENTATION DISORDERS (диагностика, патофизиология) ГИПОПИГМЕНТАЦИЯ -- HYPOPIGMENTATION (диагностика, патофизиология) МОЗАИЦИЗМ -- MOSAICISM Дод.точки доступу: Текучева, Л. В. Вільних прим. немає |
Шалькевич, Л. В. Синдром Блоха-Сульцбергера: этиологические, патогенетические и клинические особенности поражения центральной нервной системы [Текст] / Л. В. Шалькевич, А. И. Кудлач // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 5. - С. 9-14 MeSH-головна: БЛОХА-СУЛЬЦБЕРГЕРА СИНДРОМ -- INCONTINENTIA PIGMENTI (этиология) ПИГМЕНТАЦИИ РАССТРОЙСТВА -- PIGMENTATION DISORDERS (этиология) НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ БОЛЕЗНИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM DISEASES (этиология) ДЕТИ -- CHILD Дод.точки доступу: Кудлач, А. И. Вільних прим. немає |
Наследственные дисхромии кожи, протекающие с поражением нервной системы: два случая из практики и обзор литературы [Текст] / Е. В. Лисовский [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 145-152 MeSH-головна: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS ПИГМЕНТАЦИИ РАССТРОЙСТВА -- PIGMENTATION DISORDERS БЛОХА-СУЛЬЦБЕРГЕРА СИНДРОМ -- INCONTINENTIA PIGMENTI ШИЗЭНЦЕФАЛИЯ -- SCHIZENCEPHALY ГЕМИПЛЕГИЯ -- HEMIPLEGIA МЕГАЛЭНЦЕФАЛИЯ -- MEGALENCEPHALY ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- INTELLECTUAL DISABILITY Дод.точки доступу: Лисовский, Е. В. Хан, Л. А. Жанатаева, Д. Р. Жилкибаев, Г. Л. Вільних прим. немає |
Харитонов, В. И. Гипомеланоз Ито / В. И. Харитонов // НейроNEWS. - 2016. - № 6. - С. 44-47. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: НЕЙРОКОЖНЫЕ СИНДРОМЫ -- NEUROCUTANEOUS SYNDROMES (классификация, патофизиология) ПИГМЕНТАЦИИ РАССТРОЙСТВА -- PIGMENTATION DISORDERS (патофизиология) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Вільних прим. немає |
Добровольская, А. В. Применение плазмы, обогащенной тромбоцитами, в сочетании с фракционной СО2-шлифовкой при лечении постакне [Текст] / А. В. Добровольская // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2018. - N 2. - С. 81-85. - Библиогр.: с. 84 MeSH-головна: АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (осложнения, реабилитация) РУБЕЦ -- CICATRIX (терапия, этиология) ПИГМЕНТАЦИИ РАССТРОЙСТВА -- PIGMENTATION DISORDERS (терапия, этиология) ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы) ЛАЗЕРЫ ГАЗОВЫЕ -- LASERS, GAS ДЕРМАБРАЗИЯ -- DERMABRASION (методы) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Вільних прим. немає |
Diehl, C. Use of tranexamic acid in melasma [Text] / C. Diehl = Застосування транексамової кислоти у лікуванні мелазми / К. Діл // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 3. - P104-112. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ПИГМЕНТАЦИИ РАССТРОЙСТВА -- PIGMENTATION DISORDERS (лекарственная терапия) ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение) Анотація: Tranexamic acid (TA) is an old drug used for a long time to treat or prevent excessive blood loss. In the beginning of the 1950s it was discovered that the amino acid lysine was able to inhibit activation of plasminogen, but the effect was too weak to be a candidate for the treatment of fibrinolytic haemorrhagic conditions. The first mention of TA in dermatology was in 1979 in actinic prurigo, with good results. Later it was demonstrated in vitro that TA was able to block melanogenesis. During the 2010’s more and more trials were published, assessing its efficacy in melasma, but also in erythrotelangiectasic rosacea. First, systemic TA was prescribed, but soon, because of the rare but severe complications susceptible of occurring, topical way was tested, giving similar results without risk of side effects. The particular interest of TA in the management of melasma is due to that it displays an activity at various levels. First, TA was shown to downregulate the activity of mast cells and consequently the release of histamine. Following the review of the currently available literature concerning the use of TA in melasma, it appears that this active ingredient permits achieving a good efficacy in this indication where there is no satisfactory therapy, with minor side effects. There are mainly three modalities of treatment of melasma with TA: oral administration and intradermal and topical applications. From the literature reviewed, it appears that the best results can be achieved by intradermal administration of TA (4 mg/l monthly) or topical 3 % TA (2/day). At this stage, the limitations of the currently available data are double: first, most of studies are concerning Asian skin, and secondly there is a lack of a large scale comparative study encompassing these three different ways of administration, which could confirm (or not) our analysis of currently published data Транексамова кислота (ТК) — давно відомий препарат, який вже тривалий час використовують для лікування або запобігання надмірної крововтрати. На початку 1950-х років було встановлено, що амінокислота лізин має здатність інгібувати активацію плазміногену, але цей ефект був занадто слабким для того, щоб застосовувати її у лікуванні фібринолітичних геморагічних станів. Перша згадка про застосування ТК у дерматології датована 1979 р.: вона показала хороший результат у лікуванні актинічного пруриго. У подальших дослідженнях in vitro було продемонстровано, що ТК має здатність блокувати меланогенез. Протягом 2010 р. були опубліковані результати низки досліджень з оцінки ефективності ТК у лікуванні меланодермії та еритематозно-телеангіектатичної розацеа. Спочатку цей препарат призначали системно, але згодом через можливі рідкісні, але серйозні ускладнення він був протестований для місцевого застосування. У цьому разі ТК забезпечує аналогічні результати лікування без ризику побічних ефектів. Особливий інтерес до застосування ТК у лікуванні меланодермії зумовлений тим, що вона виявляє активність на різних рівнях. Насамперед ТК пригнічує активність опасистих клітин і, як наслідок, вивільнення гістаміну. На підставі узагальнення даних огляду сучасної літератури щодо застосування ТК при меланодермії з’ясовано, що цей активний інгредієнт забезпечує хорошу ефективність у тих випадках, коли немає задовільної терапії з незначними побічними явищами. Існує три основних способи лікування меланодермії за допомогою ТК: пероральне і внутрішньошкірне введення та місцеве застосування. За даними проаналізованої літератури, найкращих результатів терапії можна досягти за допомогою внутрішньошкірного введення ТК (4 мг/мл на місяць) або місцевого застосування 3 % ТК (двічі на день). На сучасному етапі доступні дані про застосування ТК є обмеженими з двох причин: по-перше, більшість досліджень проведено за участі представників народів Азії; по-друге, немає масштабного дослідження, в якому шляхом порівняльного аналізу оцінили б ефективність цих трьох різних способів уведення препарату, що дало б змогу підтвердити (або не підтвердити) наш аналіз даних сучасних публікацій Вільних прим. немає |