Вутякова, И. В. Как питаться по-новому? [Текст] / И. В. Вутякова // Женское здоровье. - 2006. - № 5. - С. 88-89 Рубрики: Пищевые привычки Здоровый образ жизни Здоровая пища Вільних прим. немає |
Молостнова, Д. Слезы большого человека [Текст] / Д. Молостнова // Здоровье. - 2006. - № 6. - С. 76-80 Рубрики: Веса тела изменения--мужск Пищевые привычки Вільних прим. немає |
Десерт для похудения [Текст] // Женское здоровье. - 2006. - № 6. - С. 104-105 Рубрики: Пищевые привычки Вільних прим. немає |
Гинзбург, М. 8 способов не переедать на ночь [Текст] / М. Гинзбург // Здоровье. - 2007. - № 7. - С. 56-57 Рубрики: Пищевые привычки Питание, потребность в питании Вільних прим. немає |
Ховаев, А. А. Вопросы безопасности и тенденции использования генно-инженерно-модифицированных микроорганизмов при производстве пищевых продуктов, пищевых ингредиентов и продовольственного сырья [Текст] / А. А. Ховаев // Вопросы питания. - 2008. - Т. 77, № 3. - С. 58-63 Рубрики: Генная инженерия Пищевые привычки Пищевые микроэлементы Вільних прим. немає |
Васюхин, В. Зелененький он был [Текст] / В. Васюхин // Здоровье. - 2008. - № 5. - С. 68-71 Рубрики: Пищевые предпочтения Пищевые привычки Пищевые пристрастия Вільних прим. немає |
Потребности в энергии и механизмы регуляции метаболизма липидов у восточных финнов в условиях традиционного питания [Текст] / А. И. Козлов [и др.] // Физиология человека. - 2009. - Т. 35, № 6. - С. 122-127 Рубрики: Энергетический обмен Липиды--метаб Пищевые привычки Этнические группы--этнол Питания оценка--методы Север Европейской части РФ--этнол Дод.точки доступу: Козлов, А. И. Санина, Е. Д. Вершубская, Г. Г. Атеева, Ю. А. Вільних прим. немає |
Копытько, М. Единое и нераздельное [Текст] / М. Копытько // Здоровье. - 2010. - № 3. - С. 82-83 Рубрики: Питание--методы Пищевые привычки Вільних прим. немає |
Дрожжина, Н. А. Особенности пищевого поведения студентов Российского университета дружбы народов [Текст] / Н. А. Дрожжина, Л. В. Максименко, Д. И. Кича // Вопросы питания. - 2012. - Т. 81, № 1. - С. 57-62 Рубрики: Студенты Пищевые привычки Дод.точки доступу: Максименко, Л. В. Кича, Д. И. Вільних прим. немає |
Соломчак, Д. Б. Аналіз впливу харчових звичок на виникнення та рецидивування сечокам’яної хвороби [Текст] / Д. Б. Соломчак // Здоровье мужчины. - 2016. - № 1. - С. 106-109. - Бібліогр.: с. 109 MeSH-головна: УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (этиология) ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS Вільних прим. немає |
Ковешников, А. И. Влияние пищи на клинические симптомы и внутрижелудочную кислотность при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки [Текст] / А. И. Ковешников, И. Ю. Колесникова. - Электрон. журн. // Клиницист. - 2016/2017. - № 4-1. - С. 50-54 MeSH-головна: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (диагностика) ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS ПИТАНИЯ РЕЖИМА КОНТРОЛЬ -- DIET SURVEYS ЖЕЛУДОЧНОГО СОКА КИСЛОТНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- GASTRIC ACIDITY DETERMINATION Дод.точки доступу: Колесникова, И. Ю. Примірників всього: 1 файл (1) Вільні: файл (1) |
Березенко, В. С. Особливості харчування та фізичного розвитку підлітків з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони на тлі харчової гіперчутливості [Текст] / В. С. Березенко, Т. А. Киян, А. О. Горобець // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология) ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (патофизиология) ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ КАРТЫ -- GROWTH CHARTS ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT Анотація: Мета — оцінити фізичний розвиток, харчові звички, кількісну та якісну відповідність раціону підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони на тлі харчової гіперчутливості. Пацієнти та методи. Обстежено 103 підлітки віком від 12 до 17 років із верифікованим хронічним гастритом і хронічним дуоденітом. Обстежені були поділені на дві групи: I групу становили 63,1% (n=65) підлітків із харчовою гіперчутливістю, II групу — 36,9% (n=38) без харчової гіперчутливості. Для оцінки фізичного розвитку проведено антропометричні дослідження (зріст, вага та визначення індексу маси тіла за формулою ІМТ=кг/м2). Усі розрахунки здійснено з використанням програми ВООЗ «AnthroPlus» для персональних комп’ютерів (2009). Ознаки гармонійності та дисгармонійності фізичного розвитку оцінено за процентильними таблицями. Дисгармонійний розвиток визначено при розбіжності значень ваги до зросту в два коридори. Аналіз добового раціону проведено за розробленими нами анкетами, які містили блоки питань щодо оцінки режиму харчування; вживання свіжих овочів та фруктів; відвідування закладів «швидкого харчування»; наявності в раціоні продуктів гістамінолібераторів, простих цукрів та пекарських виробів; а також щодо оцінки фізичної активності дитини, кількості проведеного часу за комп’ютером та гаджетами, перебування на свіжому повітрі. Результати. Оцінка добового раціону підлітків дала змогу встановити, що частіше дотримувалися режиму харчування діти I групи — 61,5% (n=40), на відміну від підлітків ІІ групи — 34,2% (n=13), (χ2=7,2; p=0,009), (OR=3,1 (1,33-7,1)). Пацієнти І та ІІ групи щоденно проводили по 5 [0,3-12] годин за комп’ютером та гаджетами. Прогулянки на свіжому повітрі займали в середньому 1 год. у 53,4% дітей обох груп. Висновки. Добовий раціон підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони є незбалансованим за якісними та кількісними характеристиками. Так, 55,4% підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони та харчовою гіперчутливістю недоотримували жирів та мали недостатній добовий калораж спожитої їжі Purpose. To assess physical development, nutritional habits, quantitative and qualitative compliance of the diet of adolescents with chronic gastroduodenal pathology with food hypersensitivity. Patients and methods. 100 adolescents-patients (aged from 12 to 17 years old) with chronic gastritis and duodenitis. Patients were divided into two groups: the I group accounted for 63.1% (n=65) of adolescents with food hypersensitivity and the II group accounted for 36.9% (n=38) of adolescents without food hypersensitivity. To assess the physical development, anthropometric studies were conducted (height, weight, and determination of body mass index by using the formula BMI = kg/m2). All calculations were carried out by using the WHO AnthroPlus program for personal computers (2009). Signs of harmony and disharmony of physical development are estimated by percentile tables. Disharmonious development is determined by the difference between weight values and growth in two corridors. The analysis of the daily ration was carried out according to the questionnaires developed by us. They contained blocks of questions relating to the assessment of diet; eating fresh vegetables and fruits; visiting of «fast food» entities; the presence of histamine products, simple sugars and bakery products in the diet; as well as assessing the physical activity of the child, the amount of time spent at the computer and gadgets, staying in the fresh air. Results. The assessment of the daily ration of adolescents allowed us to determine that children of the I group were keeping to the diet more often (61.5% (n=40)) compared to children of the II group (34.2% (n=13)), (χ2=7.2, p=0.009), (OR=3.1 (1.33-7.1)). Patients of the I and II groups spent 5 [0.3-12] hours daily at the computer and gadgets. On average, outdoor walks took 1 hour of 53.4% of children in both groups. Conclusions. The daily ration of adolescents with chronic diseases of the gastroduodenal zone was unbalanced by qualitative and quantitative characteristics. Thus, 55.4% of adolescents with chronic diseases of the gastroduodenal zone and food hypersensitivity didn’t receive enough remount of fats and had insufficient daily calories of consumed food Дод.точки доступу: Киян, Т. А. Горобець, А. О. Вільних прим. немає |
Дослідження ефективності та безпечності дієтичної добавки Олідетрим у корекції дефіциту вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді = Efficacy and Safety of Dietary Supplements Olidetrim in the Correction of Vitamin D Deficiency in Postmenopausal Women / В. В. Поворознюк [та ін.] // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2019. - № 3. - С. 79-84. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE (действие лекарственных препаратов) ВИТАМИН D -- VITAMIN D (прием и дозировка) ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS Дод.точки доступу: Поворознюк, В. В. Дзерович, Н. І. Мусієнко, А. С. Солоненко, Т. Ю. Іваник, О. С. Вільних прим. немає |
Сучасні тенденції шкільного харчування та фактори формування харчових звичок у дітей різного віку [Текст] = Exploration of factors of formation of food habits and modern tendencies of school food at children of different age / С. Клубей [та ін.] // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 1. - С. 70-82. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ШКОЛЬНИКИ, СЛУЖБЫ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ -- SCHOOL HEALTH SERVICES (организация и управление, тенденции, экономика) ПИТАНИЯ ДЕТЕЙ НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ -- CHILD NUTRITION SCIENCES (методы, тенденции) ДЕТЕЙ ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CHILD NUTRITION DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология) ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS (этика) АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES (использование) Анотація: В статті узагальнені та подані нові дані про шляхи формування харчових звичок у дітей шкільного віку та тенденцій шкільного харчування дітей . Метою дослідження було визначити провідні фактори формування харчових звичок у школярів різного віку та ставлення школярів до харчування у загальноосвітніх закладах міста Києва. Огляд літератури засвідчує, що формування харчових звичок в дитячому віці впливає на формування здоров’я у дорослих але не досліджено, що саме впливає на харчовий вибір дитини, залежно від її віку. Актуальність дослідження обумовлена зростанням рівня неінфекційних захворювань, що пов’язані з режимом харчування та якісним складом їжі, особливо зловживанням шкідливою швидкою їжею. У шкільному віці певний харчовий вибір закріплюється у харчову звичку, що в подальшому формує здоров’я дитячого та дорослого населення. Тому на сьогодні стоїть питання розширення освітніх програм з питань харчування та визначення в якій мірі різні фактори впливають на формування харчових звичок в шкільному віці, щоб задіяти всі можливі ресурси для профілактики захворювань, що пов‘язані з харчуванням. Основними методами дослідження були: метод анкетування та методи статистичної обробки. Оцінювались результати анкетування 267 учнів загальноосвітніх шкіл міста Києва, 214 з них – це молодші школярі (8-11 років), і 53 – школярі старшого віку (12-17 років). У двох розроблених анкетах для учнів 3-4 класів та 5-11 класів певні питання дозволяли оцінити вплив на вибір продуктів харчування таких факторів, як харчові звички сім’ї, думка друзів, реклама та власні переконання. Відповіді на питання були згруповані таким чином, щоб оцінити тенденції шкільного харчування та готовність сім’ї школяра дотримуватися правил здорового харчування разом з дитиною. Дітей, що потребували харчових обмежень не включали в дослідження. За результатами встановлено, що у біля половини дітей молодшого віку вплив на формування харчових звичок мають харчові звички сім’ї та власні переконання, тоді як для більшості дітей старшого віку (75,5%) переважає вплив харчових звичок сім’ї. Серед 267 учнів, мають повноцінний прийом їжі в школі 178 (66%), майже третина при цьому користується послугою «готові шкільні обіди» . 63% дітей вважають готові обіди смачними, але з них 37,4% відмічають, що обіди холодні і це, обумовлює відмову від них. Більшість дітей молодшого віку (82%) вважають, що батьки підтримають їх у виборі здорового харчування, проти 47,1% старшокласників. Результати дозволяють лікарями-педіатрами, дитячими гастроентерологам та вчителями спрямувати свою роботу як на навчання дітей так і залучення у цей процес сім‘ї. Розроблені анкети можуть бути використані для швидкої оцінки педіатром індивідуальних факторів впливу на конкретну дитину. Адміністрація школи, завдяки анкетуванню, може мати зворотній зв’язок, що до якості «готових шкільних обідів», що дозволить вчасно покращити їх якість All over the world, the number of people suffering from diseases of the gastrointestinal tract is increasing every year. Digestive diseases are also not the last place in the structure of causes of death. One of the main causes of gastrointestinal pathology is irrational, unhealthy diet, the foundations of which are often laid in childhood. Education at school is a change in diet, the child’s independence in choosing food. At school age, certain food choices are gradually fixed in the eating habit and determine the formation of the health of children and adults. The aim of the study was to investigate the factors that play a leading role in the formation of eating habits in schoolchildren of different ages, and the attitude of schoolchildren to nutrition in secondary schools in Kyiv. At the research took part 267 students of secondary schools in Kyiv, 214 of them - are younger students (8-11 years), and 53 - older students (12-17 years). Two questionnaires presented to students in grades 3-4 and grades 5-11, certain questions allowed us to assess the impact on food choices of factors such as family eating habits, friends’ opinions, advertising, and personal beliefs. Also, the answers to certain questions were grouped in such a way as to assess the trends in school nutrition and the readiness of the student’s family to follow the rules of healthy eating with the child. The criterion for exclusion from the study was the presence of diseases that require any dietary restrictions. The results of the study: according to the survey, 42-47% of young children have the greatest influence on the formation of eating habits of family eating habits and their own beliefs, while for most older children (75.5%) the influence of family eating habits prevails. Among 267 students who are in school for an average of about 6-8 hours, have a full meal 178 (66%), almost a third use the service "ready school lunches", 32% bring food from home, 1/3 of children in schools consume only fruit and water. Of the 208 students who ate lunch at school at least once, 63% of children thought it was delicious, but 37.4% said that lunch was cold and did not allow them to eat it with pleasure. Only 13% of children noted that lunches were not tasty. The majority of young children (82%) believe that their parents will support them in choosing healthy food, compared to 47.1% of high school students. These results can be used by teachers to understand the main points of influence on the formation of healthy eating skills in children, and questionnaires can be used to assess school nutrition and to assess the dominant factors in the formation of eating habits in an individual child Дод.точки доступу: Клубей, С. Погорєлова, К. Салтикова, Г. Гнилоскуренко, Г. Король, О. Вільних прим. немає |
Назаренко, Л. Г. О влиянии отдельных событий перинатального периода на формирование нутритивного статуса во взрослой жизни [Текст] / Л. Г. Назаренко, Н. С. Нестерцова // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 3. - С. 11-14 MeSH-головна: ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT ДЕФИЦИТ МАССЫ ТЕЛА -- THINNESS НОВОРОЖДЕННОГО МАССА ТЕЛА -- BIRTH WEIGHT ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX ПИЩЕВОЙ СТАТУС -- NUTRITIONAL STATUS ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS Анотація: В статье исследована взаимосвязь между массой при рождении и особенностями питания в перинатальном периоде и дальнейшей жизни современных женщин репродуктивного возраста. Установлена связь между отсутствием адекватного питания в младенчестве у родившихся маловесными с формированием дефицита массы тела и определенных пищевых привычек во взрослой жизни. Дод.точки доступу: Нестерцова, Н. С. Вільних прим. немає |
Dikha, Ayu Kurnia. Understanding food selection and dieting patterns: type 2 diabetes mellitus patients and their families [Текст] / Ayu Kurnia Dikha, Yulia Yulia // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 11-13. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диетотерапия, патофизиология) ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS Анотація: The prevalence of type 2 diabetes mellitus (T2DM) is increasing from year to year, especially in Indonesia. The risk of T2DM starts at the dinner table in the family. Meal planning plays an important role in reducing the potential complications associated with poor glycemic, lipid and blood pressure control. Focusing on reducing sugar, fat and sodium intake and incorporating culture-appropriate foods will improve adherence. However, T2DM patients develop conflicting eating disorders in which there is a gap between nutrition and self-fulfillment regarding eating control. The purpose of this research is to explore the understanding of the diabetes patient and their family in determining the selection of food and eating pattern during the disease. Materials and methods. This study explores the understanding of T2DM patients and their families in the Depok and Jakarta. The purposive sampling method used 14 participants and 7 family members. The data obtained from participant observation and in-depth interviews then analyzed using thematic analysis. Using a descriptive phenomenological method with a semi structured in-depth interview. The interviews were conducted face to face from October 2017 — July 2018 and were analyzed by thematic analysis Collaizi’s method. Results. This study found 4 important themes: 1) food is believed to affect high blood sugar; 2) changes in diet after diabetes; 3) the main concern of the family is to keep eating but not make it a burden; and 4) the challenge faced by participants and their families is the lack of information. This study recommends continuing education and partnerships from nurses about the importance of the relationship between diet and blood glucose levels. Conclusions. People are inclined to rely on simple strategies that limit search when making food choices. The ability of patients and families regarding food ingredients to maintain blood sugar stability is the concern of nurses in providing nutritional education. Food labels can (and to some extent do) provide a wide variety of desirable information, ranging from food content to production details, the food’s carbon footprint, and its origins Поширеність цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) зростає з року в рік, особливо в Індонезії. Ризик виникнення ЦД2 розпочинається за обіднім столом у родині. Планування харчування відіграє важливу роль у зменшенні можливих ускладнень, пов’язаних з поганим контролем глікемії, ліпідограми й артеріального тиску. Акцент на зменшення споживання цукру, жиру і солі та дотримання відповідного режиму харчування сприяють покращенню прихильності до менеджменту ЦД. Однак у пацієнтів з ЦД2 виникають різноманітні розлади харчування, при яких існує розрив між реальним харчуванням і контролем за його режимом. Метою дослідження є вивчення навичок і знань пацієнта з цукровим діабетом та членів його родини щодо вибору їжі та способу харчування під час захворювання. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували пацієнти з ЦД2 та члени їх родин у Джакарті (Індонезія): 14 хворих і 7 членів їх родин. Аналізували дані, отримані під час спостереження за учасниками дослідження та шляхом їх детального опитування. Використовували описовий феноменологічний метод із напівструктурованим поглибленим опитуванням. Інтерв’ю проводилися віч-на-віч із жовтня 2017 року по липень 2018 року та аналізувалися за допомогою тематичного аналізу за методом Collaizi. Результати. Це дослідження виявило 4 важливі аспекти: 1) доведено, що надмірне вживання їжі впливає на високий рівень цукру у крові; 2) необхідно змінювати режим харчування на тлі ЦД; 3) головна турбота родини — забезпечити раціональне харчування, але не робити це тягарем для хворого; 4) виклик, з яким стикаються учасники дослідження та члени їх родини, — це відсутність належної інформації. Дослідження рекомендує продовжувати навчання хворих і посилювати співпрацю середнього медичного персоналу щодо важливості взаємозв’язку між режимом харчування та рівнем глюкози у крові. Висновки. Люди схильні покладатися на прості стратегії, що забезпечують раціональне харчування. Здатність пацієнтів і членів їх родин підбирати харчові інгредієнти та підтримувати стабільність цукру у крові — це завдання середнього медичного персоналу. Етикетки харчових продуктів можуть надавати (і певною мірою надають) широкий спектр необхідної інформації, починаючи від складу харчових продуктів і закінчуючи деталями виробництва, вмістом вуглеводів Дод.точки доступу: Yulia, Yulia Вільних прим. немає |
Особливості характеру харчування жінок, хворих на артеріальну гіпертензію з абдомінальним ожирінням [Текст] / С. М. Коваль [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 32-36. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (патофизиология) КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR Анотація: На сьогодні відмічається суттєве збільшення відсотка жінок з артеріальною гіпертензією (АГ) та абдомінальним ожирінням (АО), що обумовлено значною мірою порушеннями норм здорового харчування. Тому проблема визначення особливостей характеру харчування жінок, хворих на АГ в поєднанні з АО, потребує подальших досліджень. Мета: вивчення особливостей характеру харчування жінок (мешканок України), хворих на артеріальну гіпертензію з абдомінальним ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 75 жінок (мешканок України), хворих на АГ II стадії, 2–3-го ступеня, віком від 40 до 59 років (40 жінок з АО (І–ІІ ступеня) і 35 — з нормальною масою тіла (НМТ)). Усім хворим проводили загальноприйняте обстеження. Особливості характеру харчування хворих вивчали за допомогою аналізу анкети — щоденника добового харчування. Отримані дані були проаналізовані з використанням комп’ютерної програми SPSS 19.0 для Windows XP. Результати. У групі жінок з АГ та АО у переважної більшості осіб (від 73 до 100 %) характер харчування не відповідав рекомендаціям щодо здорового харчування. У групі жінок з АГ та нормальною масою тіла характер харчування не відповідав рекомендаціям щодо здорового харчування тільки у третини осіб. Добовий раціон жінок з АГ та АО відрізнявся від добового раціону жінок з АГ та НМТ вірогідно вищою енергетичною цінністю спожитої їжі, більшою частотою вживання їжі у вечірній час, більшим споживанням жирів (у тому числі насичених жирних кислот і трансненасичених жирних кислот), вуглеводів (особливо моносахаридів) та меншим споживанням харчових волокон, що доцільно враховувати при розробці оптимальних схем корекції дієти в указаних хворих. В обох групах жінок виявлялась звичка досолювати їжу, але тільки у третини осіб. Висновки. Встановлені суттєві порушення норм здорового харчування жінок, хворих на АГ, які значно більшою мірою були виражені у жінок з АО, що необхідно враховувати при розробці оптимальних схем корекції дієти в указаних хворих Дод.точки доступу: Коваль, С. М. Рєзнік, Л. А. Старченко, Т. Г. Пенькова, М. Ю. Милославський, Д. К. Мисниченко, О. В. Вільних прим. немає |
Кравчун, Н. О. Корекція харчових звичок у пацієнтів з порушеннями вуглеводного обміну [Текст] / Н. О. Кравчун, І. П. Дунаєва // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 41-45 Рубрики: Файболекс MeSH-головна: ПРЕДДИАБЕТИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ -- PREDIABETIC STATE (диетотерапия, лекарственная терапия) УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (действие лекарственных препаратов) ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY Анотація: За підрахунками Міжнародної діабетичної федерації, поширеність предіабету в Україні становить приблизно 10 % серед дорослого населення. За даними багатьох досліджень, предіабет відзначається в кожного другого пацієнта з ожирінням; а в подальшому предіабет може перейти в цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Тому дуже важливе своєчасне виявлення ранніх порушень вуглеводного обміну; виконання рекомендацій щодо змін способу життя, використання сучасних медикаментозних засобів з метою запобігання ЦД 2-го типу і серцево-судинним захворюванням. Останніми роками все більшу увагу привертають харчові волокна (ХВ) як невід’ємна складова раціону здорового харчування. Вони сприяють запобіганню ожирінню, метаболічному синдрому й несприятливим змінам у кишечнику, а також допомагають зростанню популяції корисних бактерій у кишечнику. Саме тому дієтологи рекомендують людям з ожирінням включати у свій раціон ХВ. Одним з найбільш відомих ХВ є псиліум, який отримують з лузги насіння подорожника (Plantago ovata). Численні дослідження свідчать, що псиліум позитивно впливає на функціонування багатьох органів і систем, включно з роботою підшлункової залози, кишечника й серцевого м’яза. Також псиліум забезпечує зниження рівня глюкози, холестерину і є ефективним засобом для схуднення осіб, які мають надмірну масу тіла. Рослинний комплекс Файболекс® містить ХВ (псиліум і натуральні волокна пшениці) та екстракт зеленого чаю. За рахунок комбінованого рослинного складу комплекс Файболекс® можна використовувати в осіб з ожирінням, предіабетом, метаболічним синдромом, ЦД 2-го типу та іншими метаболічними розладами з метою корекції харчових звичок для покращення показників вуглеводного й ліпідного обмінів Дод.точки доступу: Дунаєва, І. П. Вільних прим. немає |
Даниленко, Г. М. Вплив родини на харчову поведінку сучасних українських підлітків [Текст] = A family influence on the eating behavior of modern Ukrainian adolescents / Г. М. Даниленкo, Л. В. Пoдрігалo, O. Г. Авдієвська // Український журнал дитячої ендокринології. - 2020. - N 4. - С. 20-30. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология) СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS (этнология) ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология, этика) ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS (психология, этика) ПОДРОСТКОВ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- ADOLESCENT HEALTH SERVICES (организация и управление, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Мета — визначити вікові та статеві особливості впливу родини на формування харчової поведінки підлітків у великому промисловому місті в умовах сприятливого для розвитку учнів освітнього середовища. Матеріали та методи. Проведено анонімне анкетування 1505 учнів 11 закладів загальної середньої освіти зі сприятливим для розвитку учнів освітнім середовищем м. Дніпро у лютому‑березні 2019 р. У дослідженні взяли участь 422 учні 6‑х класів (вказали свою стать 197 хлопчиків та 213 дівчаток), 482 учні 7‑х класів (271 хлопчик та 333 дівчинки) та 784 учні 9‑х класів (243 хлопчики та 216 дівчаток). Досліджено чинники, які формують харчову поведінку сучасних українських підлітків. Проаналізовано частоту вживання певних продуктів харчування, які надають інформацію щодо моделі харчування підлітків. Результати. За даними анкетування, частота щоденного вживання цукерок становила 28 %, тістечок — 18 %, м’яса — 50 %, ковбасних виробів — 30 %, риби — 10 %, молока — 43 %, свіжих овочів — 62 %, свіжих фруктів — 55 %, продуктів, які можуть бути потенційно шкідливими для вживання підлітками: чіпсів або сухариків — 7 %, хот‑догів — 4 %, кетчупу та соусів — 12 %. Установлено, що неповна родина була чинником ризику частішого споживання підлітками «фаст‑фуду» (F = 9,8; p = 0,02), «вуличної» їжі (F = 17,3; p 0,001), чіпсів і сухариків (F Objective — to determine a family’s influence on the formation of eating behavior of adolescents in a large industrial city in health promoting school. Materials and methods. Anonymous survey have been conducted of 1505 students of eleven general secondary education institutions with a health promoting school for students in Dnipro in February‑March 2019. The study involved 422 6th graders (197 boys and 213 girls), 482 7th graders (271 boys and 333 girls) and 784 9th graders (243 boys and 216 girls). Results. The study analyzed the frequency of consumption of certain foods, which in our opinion provide information about the diet of this age group. Frequency of daily consumption of sweets 28 %, cakes 18 %, meat 50 %, sausages 30 %, fish 10 %, milk 43 %, fresh vegetables 62 % and fruits 55 %, and, of course, products that can be potentially harmful for use by teenagers: crisps or crackers 7 %, hot dogs 4 %, ketchup and sauces 12 %. It was also found that the single‑parent family was a risk factor for more intensive consumption by adolescents of «fast food» (F = 9.8; p = 0.02), food for taken out (F = 17.3; p 0.001), crisps, crackers (F Дод.точки доступу: Пoдрігалo, Л. В. Авдієвська, О. Г. Вільних прим. немає |