Мокрик, О. М. Ендокринна функція материнсько-плодового комплексу у вагітних, евакуйованих із зони Чорнобильської аварії в дитячому віці [Текст] / О. М. Мокрик // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 3. - С. 101-104 Рубрики: Мать-плод, обмен--возд облуч Плацентарные гормоны Радиация--вред возд Вільних прим. немає |
Каліновська, І. В. Імуногістохімічні дослідження гормонів трофобласта хоріальних ворсин в аспекті плацентарної недостатності у ранні терміни гестації [Текст] / І. В. Каліновська, І. С. Давиденко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - № 2. - С. 56-59 Рубрики: Иммуногистохимия Плацентарная недостаточность Плацентарные гормоны Трофобласт Хориональные ворсинки Дод.точки доступу: Давиденко, І. С. Вільних прим. немає |
Титченко, Л. И. Сравнительная оценка гормональной функции фетоплацентарного комплекса у беременных с заболеваниями щитовидной железы [Текст] / Л. И. Титченко, О. А. Ефимушкина, С. А. Витушко // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2007. - Т. 7, № 5. - С. 13-16 Рубрики: Плацентарные гормоны Беременности осложнения--патофизиол Гипертиреоз--берем Дод.точки доступу: Ефимушкина, О. А. Витушко, С. А. Вільних прим. немає |
Туманова, Л. Є. Гормони фетоплацентарного комплексу на тлі підвищеного рівня антифосфоліпідних антитіл у жінок з хронічним пієлонефритом [Текст] / Л. Є. Туманова, З. Б. Хомінська, Т. В. Волошина // Перинатологія та педіатрія. - 2009. - № 1. - С. 33-35 Рубрики: Беременности осложнения--метаб Гормоны--берем Пиелонефрит--берем--метаб Плацентарные гормоны Дод.точки доступу: Хомінська, З. Б. Волошина, Т. В. Вільних прим. немає |
Николаева, Л. Б. Гормональная функция плаценты в конце беременности и в родах у первородящих [Текст] / Л. Б. Николаева, А. Г. Тришкин // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2009. - Т. 9, № 6. - С. 35-38 Рубрики: Плацентарные гормоны Роды Дод.точки доступу: Тришкин, А. Г. Вільних прим. немає |
Особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу у вагітних з природженими пороками серця [Текст] / В. Є. Дашкевич [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2010. - Т. 72, № 2. - С. 47-50 Рубрики: Плацентарные гормоны Пороки сердца врожденные--берем Беременности осложнения сердечно-сосудистые Дод.точки доступу: Дашкевич, В. Є. Хомінська, З. Б. Кирильчук, М. Є. Близнюк, З. В. Вільних прим. немає |
Туманова, Л. Є. Сучасний погляд на ендокринну функцію плаценти (огляд літератури) [Текст] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 4. - С. 33-36. - Библиогр.: с.35-36 MeSH-головна: ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES ХОРИОНИЧЕСКИЙ ГОНАДОТРОПИН -- CHORIONIC GONADOTROPIN ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN КОРТИКОЛИБЕРИН -- CORTICOTROPIN-RELEASING HORMONE БЕЛКИ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY PROTEINS ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE ЭПИДЕРМАЛЬНЫЙ ФАКТОР РОСТА -- EPIDERMAL GROWTH FACTOR ОБЗОР -- REVIEW Дод.точки доступу: Коломієць, О. В. Вільних прим. немає |
Особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу при багатоплідній вагітності [Текст] = Peculianties of hormonal function of fetoplacenta complex at multiple pregnancy / А. В. Бойчук [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - N 1. - С. 42-47 MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES Дод.точки доступу: Бойчук, А. В. Нікітіна, І. М. Сміян, С. А. Бегош, Б. М. Вільних прим. немає |
Deinichenko, O. V. Factors of angiogenesis and placental hormones in pregnant women with arterial hypertension [Текст] / O. V. Deinichenko, Yu. Ya. Krut // Патологія. - 2019. - Том 16, N 3. - С. 368-372 MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, этиология) АНГИОГЕНЕЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS INDUCING AGENTS (анализ) ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES (физиология) Анотація: Зміни факторів ангіогенезу та гормонів вагітності у жінок із гіпертензією (АГ) I та II ступенів вивчені недостатньо, а їхня взаємодія в таких пацієнток достеменно не встановлена. Мета роботи – визначити особливості факторів ангіогенезу та плацентарних гормонів у вагітних жінок з АГ І та ІІ ступенів порівняно з результатами здорових вагітних. Матеріали та методи. Виконали одномоментне дослідження вагітних у термінах вагітності 12–13 тижнів у всіх групах. Обстежили 88 вагітних: у 1 основну групу ввійшли 28 вагітних з АГ I ступеня; 2 група включала 33 вагітних із АГ II ступеня; у групу порівняння ввійшли 27 вагітних жінок без АГ. Досліджували сироватку крові, визначали гормони: хоріонічний гонадотропін (ХГЛ), прогестерон (ПГ), естрадіол (Е). Серед показників ангіогенезу досліджували плацентарний фактор росту (PGF) як про-ангіогенний фактор, а також плацентарну розчинну тирозинкіназу (sFlt-1) як анти-ангіогенний фактор; обчислювали sFlt-1/PGF співвідношення. Статистичний аналіз виконали за допомогою програми Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Результати. Вагітні 1 групи були наймолодшими – їхній середній вік становив 26,4 ± 0,8 року проти 33,8 ± 0,6 року в жінок 2 групи та 32,0 ± 1,0 року у вагітних контрольної групи, p ? 0,001. Рівні PGF були зниженими в 1 (17,5 ± 3,4 пг/мл) і 2 (13,5 ± 2,5 пг/мл) групах порівняно з показниками 3 (46,1 ± 7,0 пг/мл) групи, p ? 0,001. Не встановили статистичну різницю між показниками жінок із АГ I та II ступенів, p ? 0,05. На відміну від цих даних, рівні Flt-1 були підвищеними в 1 і 2 групах, p ? 0,05: 1703,1 ± 99,2 пг/мл у 1 групі та 1673,7 ± 93,5 пг/мл у 2 групі проти 1384,4 ± 77,1 пг/мл у контрольній групі, але вони не відрізнялися в пацієнток основних груп, p ? 0,05. Як результат, співвідношення sFlt-1/PGF було підвищеним в 1 (273,3 ± 54,6 одиниці) і 2 (415,8 ± 79,0 одиниці) групах порівняно з контролем (46,6 ± 9,4 одиниці), p ? 0,001. Не виявили статистично значущу різницю між групами вагітних за рівнями плацентарних гормонів. Рівні PGF були пов’язані з рівнями Е (r = -0,54, p ? 0,01) та ХГЛ (r = -0,42, p ? 0,05) у вагітних з АГ I ступеня. Рівень PGF також був пов’язаний із рівнем ХГЛ у контрольній групі, але ця кореляція була іншого напряму – r = +0,63, p ? 0,001. Висновки. У вагітних з АГ у І триместрі визначили порушення балансу між про-ангіогенними та анти-ангіогенними факторами з переважанням sFlt-1 і зниженням PGF у сироватці крові. У зв’язку з таким дисбалансом у вагітних із АГ I ступеня змінюється на протилежну кореляція між факторами ангіогенезу та гормонами. Дод.точки доступу: Krut, Yu. Ya. Вільних прим. немає |
Пилипенко, А. В. До питання про клініко-предиктивну цінність співвідношення sFlt-1:PlGF для передбачення плацентарної дисфункції = To the question of the clinical predictive value of the sFlt-1:PlGF ratio is related to the placental dysfunction / А. В. Пилипенко, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 21-29. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (метаболизм, патофизиология) БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология) ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES (дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция) РЕЦЕПТОР TIE-1 -- RECEPTOR, TIE-1 (дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция) ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING Анотація: Мета дослідження: оцінювання клініко-прогностичного значення та інформативності співвідношення антиангіогенного фактора – розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 (sFlt-1) та ангіогенного фактора – плацентарного фактора росту (PlGF) у динаміці вагітності як маркера різних варіантів плацентарної дисфункції Прогностична цінність загальноприйнятого способу оцінювання ризику розвитку прееклампсії (ПЕ) і профілактична ефективність ацетилсаліцилової кислоти є низькими. За відсутності клінічних ознак ПЕ визначення співвідношення sFlt-1:PlGF з метою предикції у терміні менше 27 тиж не інформативне, отже, не рекомендується його проведення. Якщо у терміні до 34 тиж співвідношення sFlt-1:PlGF 38, відносний ризик ПЕ становить 4,6 [95 % ДІ: 1,4–14,9]. Якщо при першому визначенні рівень співвідношення sFlt-1:PlGF високий, повторювати дослідження у динаміці не має сенсу. У разі низького значення sFlt-1:PlGF за обґрунтованої підозри щодо розвитку ПЕ у подальшому повторне дослідження може допомогти прийняти адекватне клінічне рішення. Визначення співвідношення sFlt-1:PlGF з метою предикції або підтвердження затримки росту плода у терміні до 34 тиж є клінічно обґрунтованим та інформативним. Між рівнем співвідношення sFlt-1:PlGF і кількістю днів до пологів існує сильний зворотний зв’язок The objective: to evaluate the clinical and prognostic value and meaning of the ratio of the anti-angiogenic factor of soluble fms-like tyrosine kinase-1 (sFlt-1) to the angiogenic factor of the placental growth factor (PlGF) in the dynamics of pregnancy as markers of various variants of placental dysfunction The predictive value of the conventional method of assessing the preeclampsia (PE) risk and the preventive efficiency of acetylsalicylic acid is low. In the absence of clinical manifestation of PE the determination of the sFlt-1:PlGF ratio for a predication till 27 weeks of pregnancy is not informative, so it is not recommended. If the sFlt-1:PlGF ratio is 38 in the period till 34 weeks, the relative risk is 4.6 [95 % CI: 1.4–14.9]. If the level of the sFlt-1:PlGF ratio is high at first investigation there is no sense to repeat the research in dynamics. In the case of low the sFlt-1:PlGF ratio for a reasonable suspicion of PE development, repeated research can help make an adequate clinical decision. The determination of the sFlt-1:PlGF ratio for a predication or confirmation of fetal growth retardation till 34 weeks is clinically reasonable and informative. There is a strong reverse correlation between the sFlt-1:PlGF ratio and the number of days before the current birth Дод.точки доступу: Медведь, В. І. Вільних прим. немає |
Лаба, О. В. Клінічна оцінка функції плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів [Текст] = Clinical assessment of the placenta function in women at risk and threat of premature delivery / О. В. Лаба, В. І. Пирогова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 61-68. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (психология, физиология) ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, ультрасонография, этиология) ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN (анализ, диагностическое применение) ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES (анализ, диагностическое применение) МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Передчасні пологи, незважаючи на значні досягнення перинатальної медицини в останні десятиліття, залишаються актуальною світовою та національною медико-соціальною проблемою, оскільки є провідною причиною перинатальної захворюваності та смертності. Згідно із сучасними поглядами, дисфункція плаценти може бути однією з причин передчасних пологів, а частота її, за даними рандомізованих досліджень, може становити від 78 до 91% залежно від термінів вагітності. Водночас проведені на сьогодні дослідження не дають чіткого розуміння щодо ролі своєчасної діагностики та профілактики дисфункції плаценти для попередження передчасних пологів. Мета дослідження: клінічне оцінювання поширеності плацентарної дисфункції у жінок із ризиком передчасних пологів та із їхньою загрозою. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 180 вагітних. Для досягнення мети були сформовані три досліджувані групи. І група – 73 вагітні із загрозою передчасних пологів; ІІ група – 77 вагітних із чинниками ризику передчасних пологів. Жінок із чинниками ризику передчасних пологів включали у дослідження на етапі планування вагітності (ІІА підгрупа, 39 жінок) або з моменту звернення у жіночу консультацію для спостереження за перебігом вагітності (ІІВ підгрупа, 38 вагітних). До контрольної групи увійшли 30 вагітних із неускладненим перебігом вагітності. Ультразвукове дослідження за трансабдомінальною методикою з кольоровим допплерівським картуванням, визначення рівнів вільного естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену у сироватці крові проводили у 18–21+6 та 28–30 тиж гестації. Результати. Аналіз поширеності у пацієнток досліджуваної когорти факторів ризику дисфункції плаценти і передчасних пологів засвідчив, що у вагітних з передчасними пологами (І група) поєднання чинників ризику становило 5,2; у вагітних, які отримували прегравідарну підготовку (ІІА підгрупа) – 3,2; у вагітних, які були включені у дослідження у І триместрі гестації (ІІВ підгрупа), – 4,7, тоді як у вагітних групи контролю – тільки 0,8 (р0,05). Загрозу раннього мимовільного викидня з утворенням ретрохоріальної гематоми як клінічний прояв первинної плацентарної дисфункції фіксували у 43,8% вагітних, дострокове розродження яких було проведено за медичними показаннями. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у цих пацієнток можна розглядати як декомпенсацію первинної дисфункції плаценти з переходом у гостру плацентарну недостатність. Формування хронічної дисфункції плаценти, що клінічно проявлялось синдромом затримки росту плода, найчастіше спостерігалось у пацієнток, у яких вагітність завершилась спонтанними передчасними пологами у 34–36+6 тиж за наявності цілого плодового міхура, – 68,6% порівняно з пологами у 28–33+6 тиж гестації – 25,9% і з пологами у 22–37+6 тиж – 13,3%. Висновки. Клінічні прояви дисфункції плаценти виявляли у 30,6% пацієнток з передчасними пологами за наявності морфологічних її ознак у 60,4% випадків, що свідчить про прихований перебіг плацентарної недостатності до розвитку передчасних пологів. Морфологічні ознаки дисфункції плаценти виявляли у 87,5% випадків передчасних пологів за медичними показаннями та у 100,0% випадків спонтанних пологів у 22–27+6 тиж гестації (при поєднанні чинників ризику від 2,1 до 3,0), у 66,7% – при передчасних пологах у 28–33+6 тиж вагітності, у 40,0% – при передчасних пологах у 34–36+6 тиж вагітності і тільки в одному (5,6%) випадку – при термінових пологах. Частота фіксації морфологічних характеристик дисфункції плаценти корелює з частотою ранніх ускладнень гестації, у першу чергу з утворенням ретрохоріальних гематом у першій половині вагітності Premature birth, despite the significant achievements of perinatal medicine in recent decades, remains an urgent global and national medical and social problem, as it is the leading cause of perinatal morbidity and mortality. According to modern views, placental dysfunction can be one of the causes of premature birth, and its frequency, according to randomized studies, can be from 78 to 91%, depending on the gestational age. At the same time, the research conducted to date does not provide a clear understanding of the role of timely diagnosis and prevention of placental dysfunction in preventing premature birth. The objective: to perform clinical evaluation of the prevalence of placental dysfunction in women at risk of preterm birth and with threat of preterm birth. Materials and methods. 180 pregnant women were took part in the study. To achieve the research aim, three research groups were formed. I group – 73 pregnant women with threat of premature birth; II group – 77 pregnant women with risk factors for premature birth. Women with risk factors for premature birth were included in the study at the stage of pregnancy planning (IIA subgroup, 39 women) or from the moment of applying to a women’s outpatient clinic to monitor the course of pregnancy (IIB subgroup, 38 pregnant women). The control group included 30 pregnant women with an uncomplicated course of pregnancy. Transabdominal ultrasound examination with color Doppler mapping, determination of free estriol, progesterone and placental lactogen levels in blood serum were performed at 18–21+6 and 28–30 weeks of gestation. Results. Analysis of the prevalence of risk factors for placental dysfunction and preterm birth in patients of the studied cohort showed that in pregnant women with preterm birth (I group), the combination of risk factors was 5.2; in pregnant women who received pre-gravid training (IIA subgroup) – 3.2; in pregnant women who were included in the study in the I trimester of pregnancy (IIB subgroup) – 4.7, while in pregnant women of the control group – only 0.8 (p0.05). The threat of early spontaneous miscarriage with the formation of a retrochorial hematoma as a clinical manifestation of primary placental dysfunction was determined in 43.8% of pregnant women whose premature delivery was carried out for medical reasons. Placenta abruption in these patients can be considered as decompensation of the primary dysfunction of the placenta with the transition to acute placental insufficiency. The formation of chronic placental dysfunction, clinically manifested by the syndrome of fetal growth retardation, was most often observed in patients whose pregnancy ended in spontaneous premature birth at 34–36+6 weeks in the presence of an untouched amnion, – 68.6% compared to births at 28–33+6 weeks of gestation – 25.9% and with childbirth at 22–37+6 weeks – 13.3%. Conclusions. Clinical manifestations of placental dysfunction were detected in 30.6% of patients with premature birth, with morphological signs in 60.4% of cases, which indicates the hidden course of placental insufficiency before the development of premature birth. Morphological signs of placental dysfunction were determined in 87.5% of cases of premature births for medical reasons and in 100.0% of cases of spontaneous births at 22–27+6 weeks of gestation (with a combination of risk factors from 2.1 to 3.0), in 66.7% – with premature births at 28–33+6 weeks of pregnancy, in 40.0% – with premature births at 34–36+6 weeks of pregnancy and only in one (5.6%) case – with term births. The frequency of fixation of morphological characteristics of placental dysfunction correlates with the frequency of early pregnancy complications, primarily with the formation of retrochorial hematomas in the first half of pregnancy Дод.точки доступу: Пирогова, В. І. Вільних прим. немає |