Берхану Кассие Гетахун Роль реогепатографии в оценке состояния печени при лептоспирозе [Текст] / Берхану Кассие Гетахун // Лікарська справа. - 1998. - № 5. - С. 131-132 MeSH-головна: ЛЕПТОСПИРОЗ -- LEPTOSPIROSIS (патофизиология) ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диагностика, этиология) ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ -- PLETHYSMOGRAPHY (использование, методы) Вільних прим. немає |
Кузів, С. П. Стан кровообігу пародонта за даними реографії [Текст] / С. П. Кузів // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 1999. - № 3. - С. 76-81 MeSH-головна: ПЕРИОДОНТ -- PERIODONTIUM (кровоснабжение, ультраструктура) ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ -- PLETHYSMOGRAPHY (методы) Вільних прим. немає |
Зубкова, С. Т. Оцінка стану ендотеліальної функції судин у хворих на гіпотиреоз [Текст] / С. Т. Зубкова, О. В. Булат, О. Ю. Михайленко // Ендокринологія. - 2011. - Т. 16, № 1. - С. 49-54 Рубрики: Гипотиреоз Гипертензия Эндотелий сосудистый--патофизиол Кровеносных сосудов периферических болезни Плетизмография Дод.точки доступу: Булат, О. В. Михайленко, О. Ю. Вільних прим. немає |
Галкин, М. А. Оценка эффективности мануального воздействия с использованием лазерной плетизмографии высокого разрешения [Текст] / М. А. Галкин, В. П. Невзоров, Р. Н. Хизбуллин // Мануальная терапия : Наук. -практ. реценз. журнал. - 2012. - № 2. - С. 42-48. - Библиогр.: с. 48-48 Рубрики: Манипуляция ортопедическая--методы Кровотока скорость--диагн Плетизмография Лазеры--методы Дод.точки доступу: Невзоров, В. П. Хизбуллин, Р. Н. Вільних прим. немає |
Артериальная ригидность в связи с детерминантами сердечно-сосудистых заболеваний [Текст] / С. К. Малютина [и др.] // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2013. - № 3. - С. 72-78 Рубрики: Мужской MeSH-головна: КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ БОЛЕЗНИ -- VASCULAR DISEASES (диагноз) ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY (физиология) СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагноз) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ -- PLETHYSMOGRAPHY Дод.точки доступу: Малютина, С. К. Иванов, С. В. Рябиков, А. Н. Рябиков, М. Н. Вільних прим. немає |
Ковальчук, А. Г. Оценка вариации эффективности локальной вакуум-компрессии глазного яблока с помощью новой присоски для импедансной офтальмопневмо-плетизмографии в зависимости от анатомических параметров глаза [Текст] / А. Г. Ковальчук, И. В. Потапенко // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 1. - С. 57-67 MeSH-головна: ГЛАЗ -- EYE (анатомия и гистология) ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ -- PLETHYSMOGRAPHY (использование) Анотація: Изучено влияние размера глазного яблока и выпуклости его переднего отдела на эффективность локальной вакуум-компрессии глазного яблока с помощью новой присоски для импедансной офтальмопневмоплетизмографии. На основе математического моделирования геометрической формы переднего отдела 75 глаз по данным ультразвуковой биомикроскопии установлено, что наилучшим приближением кривизны горизонтального меридиана переднего сегмента глаза с диаметром основания 16,00 мм во всех случаях оказалась гипербола. Площадь поверхности под новой присоской с внутренним диаметром около 16,5 мм, рассчитанная по формуле площади поверхности сегмента гиперболоида вращения, полностью определялась выпуклостью переднего отдела глаза и варьировала от 247,3 до 271,4 мм2. Коэффициент конвертации степени приложенного вакуума в уровень повышения внутриглазного давления, рассчитанный на основе индивидуальных сочетаний площади локальной вакуум-компрессии и размера глазного яблока, составил в среднем 0,83 с размахом вариации от 0,44 до 1,33. Использование индивидуального коэффициента конвертации в зависимости от анатомических параметров глазного яблока обеспечит возможность измерения диастолического перфузионного давления глаза с высокой чувствительностью и точностью Дод.точки доступу: Потапенко, И. В. Вільних прим. немає |
Конопкіна, Л. І. Функціональний стан дихальної системи у хворих із задишкою, які перенесли негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19 [Текст] = Respiratory System Functional Status in Patients with Dyspnea who have Experienced Non-Hospital Acquired Pneumonia Associated with COVID-19 / Л. І. Конопкіна, О. О. Щудро // Астма та алергія. - 2023. - № 4. - С. 21-30. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL (патофизиология, терапия, этиология) КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология) ОДЫШКА -- DYSPNEA (осложнения, патофизиология, терапия, этиология) ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ -- PLETHYSMOGRAPHY (тенденции) ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, методы, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Мета дослідження — оцінити вентиляційну функцію легень та дифузійну здатність легень в підгострому періоді COVID-19 у хворих із задишкою, які перенесли негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19, та визначити ефективність лікування за наявності бронхообструктивних змін. Матеріали та методи. Обстежено 102 пацієнта із задишкою в підгострому періоді COVID-19 (на 47 (38; 62) добу від появи перших симптомів хвороби), які у квітні — листопаді 2021 року перенесли негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19. Середній вік обстежених — (54,5 ± 9,5) року, чоловіків — 49 (48,0 %). Залежно від тяжкості перенесеного COVID-19 у гострому періоді основна група поділена на три підгрупи: до підгрупи 1 увійшов 41 хворий (середній вік — (56,3 ± 5,5) року; чоловіків — 16 (39,0 %)), які мали середньо-тяжкий перебіг гострого періоду хвороби; до підгрупи 2 — 46 хворих (середній вік — (54,7 ± 7,3) року, чоловіків — 26 (56,5 %)), які мали тяжкий перебіг гострого періоду COVID-19; до підгрупи 3 — 15 хворих (середній вік — (57,2 ± 6,2) року, чоловіків — 7 (46,7 %)), які мали критичний перебіг гострого періоду COVID-19. Методи дослідження: загальноклінічні методи, модифікована шкала Борга щодо виразності задишки, спірометрія, бодіплетизмографія, визначення дифузійної здатності легень. Групі пацієнтів з виявленими бронхообструктивними порушеннями призначали комбінований препарат бронхолітичної дії (фенотерол + іпратропія бромід — дозування 20 та 50 мкг відповідно). Ефективність терапії була оцінена через один місяць лікування. Результати. Рівень задишки в цілому по групі становив (4,3 ± 2,8) бали: у підгрупі 1 — (1,1 ± 0,6) бала, у підгрупі 2 — (2,5 ± 1,0) бала, у підгрупі 3 — (4,7 ± 1,8) бала. Проведений кореляційний аналіз показав, що рівень задишки у підгрупах хворих у підгострому періоді COVID-19 залежав від тяжкості гострого періоду хвороби (r = 0,56 (р 0,001)). Окрім задишки, 54 (52,9 %) хворих скаржилися на кашель легкого ступеня виразності. У підгрупі 1 у 23 (56,2 %) хворих не було виявлено ані спірометричних (за цифровими значеннями), ані спірографічних (за даними візуалізації кривої «потік-об’єм») змін. У решти пацієнтів цієї підгрупи визначалися обструктивні порушення легкого ступеня виразності (за рівнями ОФВ 1 та ОФВ 1 /ФЖЄЛ) або спірографічні зміни кривої «потікоб’єм» (у вигляді інцизури) (у 11 (26,8 %) та 7 (17,0 %) хворих відповідно). Хворих, які б мали рестриктивні або змішані типи пору- шень, виявлено не було. У підгрупі 2 менше половини (21 (45,6 %) із 46) не мали вентиляційних порушень. У 16 (34,8 %) хворих були виявлені вентиляційні порушення за рестриктивним типом помірного ступня виразності; у 6 (13,0 %) хворих — обструктивні порушення, причому легкого ступеня виразності; у 1 (2,2 %) хворого — змішані порушення з переважанням рестриктивних змін; у 2 (4,4 %) хворих — візуалізаційні зміни кривої потік «потік-об’єм» (у вигляді інцизури). У підгрупі 3 лише 20,0 % хворих не мали вентиляційних порушень, тоді як у 10 хворих (66,7 %) виявлено рестриктивні зміни, а у 2 (13,3 %) — змішані порушення з переважанням рестриктивних змін; інших типів вентиляційних порушень виявлено не було. У 9 (23,0 %) хворих підгрупи 1 та 2 були виявлені візуалізаційні (спірографічні) зміни кривої «потік-об’єм» з наявністю інцизури, а проведена бодіплетизмографія зареєструвала підвищення опору бронхів (показники Raw та sRaw становили 215 (170; 350) та 240 (190; 378) % від належних величин відповідно), що й підтвердило наявність у них бронхіальної обструкції. Лікувальну групу склали 26 (25,5 %) хворих, які у підгострому періоді мали задишку обумовлену бронхообструктивним синдромом: до підгрупи 1 л увійшло 17 хворих із ознаками бронхіальної обструкції за цифровими даними спірометричних показників ОФВ 1 та ОФВ 1 /ФЖЄЛ; до підгрупи 2 л — 9 хворих із ознаками бронхіальної обструкції за візуалізаційними даними кривої «потік-об’єм» та показниками бодіплетизмографії. Через один місяць після лікування задишка повністю зникла у 10 (58,8 %) із 17 хворих підгрупи 1л та у всіх хворих підгрупи 2 л ; кашель турбував лише 3 із 16 (18,8 %) хворих підгрупи 1л та 1 із 6 (16,7 %) хворих підгрупи 2л . У підгрупі 1 л покращилися рівні спірометричних показників бронхообструкції (ОФВ 1 та ОФВ 1 / ФЖЄЛ зросли з 77 (69; 83) до 91 (85; 101) % від належних величин та з 0,69 (0,58; 0,81) до 0,80 (0,75; 0,84) відповідно (р 0,05)), а у підгрупі 2 л — рівні бодіплетизмографічних показників бронхообструкції (Raw та sRaw зменшилися з 215 (170; 350) до 117 (110; 134) % від належних величин та з 240 (190; 378) до 119 (109; 142) % від належних величин відповідно (р 0,05)). Порушена дифузійна здатність легень була зареєстрована у 52 (68,4 %) обстежених. У підгрупі 3 100 % хворих мали порушення дифузійної здатності легень, а у підгрупах 1 та 2 — 52,0 та 67,5 % відповідно (р 0,05). Рівень DLCO був найнижчим у хворих підгрупи 3 та найвищим у підгрупі 1 (47,6 ± 9,8) та (64,3 ± 10,8) % відповідно (р 0,05)). Висновки. Виразність задишки в підгострому періоді COVID-19 залежить від тяжкості перебігу хвороби в гострому періоді. У 46,1 % хворих, що мають задишку в підгострому періоді COVID-19, спостерігаються різні типи вентиляційних порушень: при середньо-тяжкому перебігу гострого періоду хвороби — бронхообструктивні зміни (у 43,8 % випадків); при тяжкому перебігу — обструктивні (у 17,4 % випадків), рестриктивні (у 34,8 % випадків) та змішані (у 2,2 % випадків) порушення; при критичному перебігу — рестриктивні (у 66,7 % випадків) та змішані (у 13,3 % випадків) порушення. Обструктивні порушення в підгострому періоді COVID-19 проявляються змінами таких спірометричних показників як ОФВ1 та/або ОФВ1 /ФЖЄЛ, причому легкого ступеня виразності (60–85 % належної величини та 0,6–0,7 відповідно), або змінами спірографічної кривої «потік-об’єм» (з візуалізацією інцизури). При нормальних рівнях спірометричних показників ОФВ1 та ОФВ1 /ФЖЄЛ, але за наявності на спірографічній кривій «потік-об’єм» інцизури, бажано виконати бодіплетизмографію для верифікації бронхіальної обструкції за підвищенням рівня бронхіального опору. Хворим із задишкою в підгострому періоді COVID-19, яка зумовлена бронхіальною обструкцією, слід призначати бронходилятатори, щонайменше на один місяць. Зниження дифузійної здатності легень (за рівнем DLco) є найбільш частим порушення функції зовнішнього дихання у хворих із задишкою в підгострому періоді COVID-19, яке при середньо-тяжкому перебігу гострого періоду хвороби спостерігається у 52,0 % випадків, при тяжкому перебігу — у 67,5 % випадків, при критичному перебігу — у 100 % випадків, причому з найнижчим рівнем показника (47,6 ± 9,8) %. The aim of the study was to assess the ventilatory function of the lungs and lung diffusing capacity in the subacute period of COVID-19 in patients with dyspnea who had community-acquired pneumonia associated with COVID-19 and to determine the effectiveness of treatment in the presence of bronchial obstructive changes. Materials and methods. We examined 102 patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19 ( at 47 (38; 62) days from the onset of the first symptoms of the disease) who suffered community-acquired pneumonia associated with COVID-19 in April–November 2021. The average age was (54.5 ± 9.5) years, and there were 49 (48.0 %) men. Depending on the severity of COVID-19 in the acute period, the main group was divided into three subgroups: subgroup 1 included 41 patients (mean age — (56.3 ± 5.5) years; men — 16 (39.0 %)) who had a moderate severity of the acute period of the disease; subgroup 2 — 46 patients (mean age — (54.7 ± 7.3) years, men — 26 (56.5%)) who had a severe severity of the acute period of COVID-19; subgroup 3–15 patients (mean age — (57.2 ± 6.2) years, men — 7 (46.7 %)) who had a critical course of the acute period of COVID-19. Methods of the study: general clinical methods, modified Borg dyspnea scale, spirometry, body plethysmography, determination of lung diffusion capacity. The group of patients with obstructive disorders were treated with combined bronchodilator (phenoterol + ipratropium bromide - dosage 20 and 50 mсg, respectively). The effectiveness of the therapy was evaluated after one month of treatment. Results. The level of a dyspnea in the whole group was (4.3 ± 2.8) points: in subgroup 1 — (1.1 ± 0.6) points, in subgroup 2 — (2.5 ± 1.0) points, in subgroup 3 — (4.7 ± 1.8) points. The correlation analysis showed that the level of dyspnea in subgroups of patients in the subacute period of COVID-19 depended on the severity of the acute period of the disease (r = 0.56 (p 0.001)). In addition to dyspnea, 54 (52.9 %) patients complained of mild cough. In subgroup 1, 23 (56.2 %) patients had neither spirometric (numerical values) nor spirographic (flow-volume curve visualisation) changes. The remaining patients in this subgroup had mild obstructive impairment (by FEV1 and FEV1 /FVC) or spirographic changes in the flow-volume curve (in the form of incisura) (in 11 (26.8 %) and 7 (17.0 %) patients, respectively). There were no patients with restrictive or mixed types of disorders. In subgroup 2, less than half (21 (45.6 %) of 46) had no ventilation disorders. In 16 (34.8 %) patients, ventilation disorders of the restrictive type of moderate severity were detected; in 6 (13.0 %) patients, obstructive disorders of mild severity were detected; in 1 (2.2 %) patient, mixed disorders with predominance of restrictive changes; in 2 (4.4 %) patients, visualization changes in the flowvolume curve (in the form of incisura). In subgroup 3, only 20.0 % of patients had no ventilation disorders, while 10 patients (66.7 %) had restrictive changes and 2 (13.3 %) had mixed disorders with predominance of restrictive changes; no other types of ventilation disorders were detected. In 9 (23.0 %) patients of subgroups 1 and 2, visualization (spirographic) changes in the flow-volume curve with the presence of incisura were detected and body plethysmography was performed, which registered an increase in bronchial resistance (Raw and sRaw values were 215 (170; 350) and 240 (190; 378) % of the normal values, respectively), which confirmed the presence of bronchial obstruction. The treatment group consisted of 26 (25.5 %) patients who in the subacute period had dyspnea due to bronchial obstructive syndrome: subgroup 1t included 17 patients with signs of bronchial obstruction according to digital data of spirometric parameters FEV1 and FEV1 /FVC; subgroup 2t — 9 patients with signs of bronchial obstruction according to visualization data of the flow-volume curve and body plethysmography. One month after treat- ment, dyspnea completely disappeared in 10 (58.8 %) of 17 patients in subgroup 1 t and in all patients in subgroup 2t ; cough was a concern in only 3 of 16 (18.8 %) patients in subgroup 1t and 1 of 6 (16.7 %) patients in subgroup 2t . In subgroup 1 t , the levels of spirometric indicators of bronchial obstruction improved (FEV1 and FEV 1 /FVC increased from 77 (69; 83) to 91 (85; 101) % of the normal values and from 0.69 (0.58; 0.81) to 0.80 (0.75; 0.84), respectively (p 0.05)), and in subgroup 2t — the levels of body plethysmographic indicators of bronchial obstruction (Raw and sRaw decreased from 215 (170; 350) to 117 (110; 134) % of the normal values and from 240 (190; 378) to 119 (109; 142) % of the normal values, respectively (p 0.05)). Impaired lung diffusing capacity was recorded in 52 (68.4 %) of the subjects. In subgroup 3, 100 % of patients had impaired lung diffusing capacity, and in subgroups 1 and 2 — 52.0 and 67.5 %, respectively (p 0.05). The DLCO level was the lowest in patients of subgroup 3 and the highest in subgroup 1 (47.6 ± 9.8) and (64.3 ± 10.8) %, respectively (p 0.05)). Conclusions. The severity of dyspnea in the subacute period of COVID-19 depends on the severity of the disease in the acute period. In 46.1 % of patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19, various types of ventilation disorders are observed: in moderate acute disease — broncho-obstructive changes (43.8 % of cases); in severe disease — obstructive (17.4 % of cases), restrictive (34.8 % of cases) and mixed (2.2 % of cases) disorders; in critical disease — restrictive (66.7 % of cases) and mixed (13.3 % of cases) disorders. Obstructive disorders in the subacute period of COVID-19 are manifested by changes in such spirometric parameters as FEV1 and/or FEV 1 /FVC, with a mild degree of severity (60–85 % of the normal value and 0.6-0.7, respectively), or changes in the flow/volume spirographic curve (with visualization of incisura). If the spirometric values of FEV1 and FEV1 /FVC are normal, but there is an incisural flow-volume curve, it is advisable to perform body plethysmography to verify bronchial obstruction by increasing bronchial resistance. Patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19 caused by bronchial obstruction should be prescribed bronchodilators for at least one month. Decreased lung diffusion capacity (by DLco) is the most common disorder of external respiratory function in patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19, which is observed in 52.0 % of cases in the moderate severity of the acute period of the disease, in 67.5 % of cases in the severe course, and in 100 % of cases in the critical severity, with the lowest level of the index (47.6 ± 9.8 %) Дод.точки доступу: Щудро, О. О. Вільних прим. немає |
Фещенко, Ю. І. Методи дослідження функції зовнішнього дихання в діагностиці та моніторингу хронічного обструктивного захворювання легень (спірометрія, бодиплетизмографія, dlco) з урахуванням змін до GOLD-2024 [Текст] = Methods of pulmonary function testing in the diagnosis and monitoring of chronic obstructive lung disease (spirometry, bodyplethismography, dlco) according updated GOLD-2024 / Ю. І. Фещенко, М. О. Полянська // Український пульмонологічний журнал. - 2024. - № 1. - С. 24-32. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ДЫХАНИЯ ЧАСТОТА -- RESPIRATORY RATE (физиология) ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика, патофизиология, терапия, этиология) СПИРОМЕТРИЯ -- SPIROMETRY (использование, тенденции) ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ -- PLETHYSMOGRAPHY (использование, тенденции) ПОСТЕРЫ -- POSTERS Кл.слова (ненормовані): GOLD-2024 Анотація: Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) є невід'ємною складовою в діагностиці бронхообструктивних захворювань (БОЗ). Спірометрія є обов'язковим методом дослідження БОЗ, а хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — єдина нозологія, діагноз якої ґрунтується на зміні функціональних показників, які виміряються саме за допомогою спірометрії. За допомогою спірометрії можна чітко визначити лише обструктивний тип порушень ФЗД. Але запідозрити можна також рестриктив- ний та змішаний (наявність і рестрикції, і обструкції) патерни. Для діагностики цих порушень необхідний показник загальної ємності легень (ЗЄЛ), який при спірометрії визначити неможливо, оскільки він складається із життєвої ємності легень (ЖЄЛ) та залишкового об'єму легень (ЗОЛ), який також не визначається при спірометрії. Визначити ці відсутні показники дозволяють більш складні та менш розповсюджені методи досліджень: бодиплетизмографія — це метод більш широкого дослідження легеневих об'ємів та ємностей та дає можливість виміряти загальний та специфічний бронхіальний опір (Rtot, sRaw). Вона не є неодмінною умовою для підтвердження обструктивних порушень, але може бути корисною для виявлення підлягаючих захворювань та їх функціональних наслідків збільшення ЗЄЛ, ЗОЛ або ЗОЛ/ЗЄЛ вище за верхню межу нормальної варіабельності дозволяє запідозрити наявність емфіземи, важкої бронхіальної астми, а також оцінити вираженість гіперінфляції. Інше важливе дослідження для більш повноцінної оцінки ФЗД — вимірювання дифузійної здатності легенів для чадного газу (DLCO). Виконується після форсованої спірометрії (для нього потрібні показники ФЖЄЛ, ЖЄЛ) або бодиплетизмографії (ЖЄЛ) та визначення структури статичних об'ємів. Застосовується у хворих на рестриктивні та обструктивні захворювання, для діагностики емфіземи або легеневого фіброзу. За допомогою цього дослідження визначаються дифузійна здатність легень (DLCO) та альвеолярний об'єм (Va). В статті наведені результати досліджень, в яких застосовувались ці методи та приводяться обґрунтування щодо впровадження їх результатів. Висновок. Різні дослідження ФЗД в клінічній практиці важливі та доповнюють один одного Pulmonary function testing (PFT) is an integral component in the diagnosis of broncho-obstructive diseases. Spirometry is a mandatory method of pulmonary research, and chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is the only respiratory nosology, the diagnosis of which is based on a change in functional indicators, which are measured precisely with the help of spirometry. With the help of spirometry, only the obstructive type of PFT violations can be clearly determined. But one can also suspect restrictive and mixed (presence of both restrictions and obstruction) types. To diagnose these disorders, an indicator of Total Lung Capacity (TLC) is required, which cannot be determined by spirometry, as it consists of TLC and Residual Lung Volume (RES), which is also not determined by spirometry. More complex and less widespread methods of investigation can determine these missing indicators: bodyplethysmography — it is a method of a wider study of lung volumes and capacities and makes it possible to measure general and specific bronchial resistance (Rtot, sRaw). It is not an indispensable condition for confirming obstructive disorders, but it can be useful for identifying underlying diseases and their functional consequences — an increase in TLC, RV or RV/TLC above the upper limit of normal variability allows to suspect the presence of emphysema, severe bronchial asthma, and also to assess the severity hyperinflation. Another important study for a more complete assessment of PFT — diffusion capacity of the lungs for carbon monoxide (DLCO); performed after forced spirometry (determination of FVC, VC) or bodyplethysmography (VC) and determination of the structure of static volumes. It is used in patients with restrictive and obstructive diseases, for the diagnosis of emphysema or pulmonary fibrosis. With the help of this study, the diffusion capacity of the lungs (DLCO) and the alveolar volume (Va) are determined. The article presents the results of research in which these methods were used and provides justification for their application. Conclusion. Different methods of PFT are important and complement each other in clinical practice Дод.точки доступу: Полянська, М. О. Вільних прим. немає |