Штейдер, Ю. А.     Применение отечественного сосудистого протеза из политетрафторэтилена "ЭКОФЛОН" при операциях по поводу аневризмы грудной аорты [Текст] / Ю. А. Штейдер, С. П. Жорин, В. В. Толкачев // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2002. - Т. 161, № 1. - С. 109-110 MeSH-головна: КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПРОТЕЗЫ -- BLOOD VESSEL PROSTHESIS (использование) ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE (терапевтическое применение) СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (использование, методы) АОРТЫ ГРУДНОЙ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM, THORACIC (хирургия) Дод.точки доступу: Жорин, С. П. Толкачев, В. В. Вільних прим. немає

Николаенко, В. П.     Имплантация орбитальных вкладышей из пористого политетрафторэтилена: техника и результаты. Сообщение 1 [Текст] / В. П. Николаенко, Ю. С. Астахов // Вестник офтальмологии. - 2006. - № 2. - С. 18-21 Рубрики: Анофтальм--хир    Хирургия глаза    Политетрафторэтилен Дод.точки доступу: Астахов, Ю. С. Вільних прим. немає

Николаенко, В. П.     Имплантация орбитальных вкладышей из пористого политетрафторэтилена: осложнения. Сообщение 2 [Текст] / В. П. Николаенко, Ю. С. Астахов // Вестник офтальмологии. - 2006. - № 2. - С. 21-24 Рубрики: Глазница--хир    Хирургия глаза    Политетрафторэтилен Дод.точки доступу: Астахов, Ю. С. Вільних прим. немає

Косяков, С. Я.     Стапедопластика: одна технология, два типа протеза [Текст] / С.Я. Косяков, Е.В. Пахилина, В.И. Федосеев // Вестник оториноларингологии. - 2008. - № 1. - С. 42-46 Рубрики: Отосклероз--хир    Хирургия оториноларингологическая    Протезы    Политетрафторэтилен    Титан Дод.точки доступу: Пахилина, Е. В. Федосеев, В. И. Вільних прим. немає

Динамика профиля цитокинов у больных с послеоперационными грыжами брюшной стенки при протезировании с использованием политетрафторэтилена и поливинилиденфторида [Текст] / С. В. Иванов [и др.] // Клінічна хірургія. - 2012. - № 7. - С. 37-41 Рубрики: Грыжа вентральная    Цитокины    Политетрафторэтилен Дод.точки доступу: Иванов, С. В. Иванов, И.С. Мамедов, Р. А. Катунина, Т. П. Цуканов, А. В. Вільних прим. немає

Кокоркин, Д. Н.     Использование имплантов из пористого политетрафторэтилена в реконструктивной хирургии среднего уха [Текст] / Д. Н. Кокоркин, А. Д. Гусаков, В. Й. Диденко // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2014. - № 1. - С. 31 MeSH-головна: ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE (анализ, терапевтическое применение, фармакология) СЛУХОВОЙ КОСТОЧКИ ПРОТЕЗ -- OSSICULAR PROSTHESIS (использование, статистика, тенденции) УШНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы, реабилитация, тенденции) Дод.точки доступу: Гусаков, А. Д. Диденко, В. Й. Вільних прим. немає

Сачков, А. С.     Техника создания неохорд с возможностью изменения их длины в ходе операции. Экспериментальное обоснование и первый опыт клинического применения [Текст] / А. С. Сачков, Р. М. Муратов, В. В. Бельский // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. - 2014. - № 4. - С. 45-48 MeSH-головна: МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- MITRAL VALVE (хирургия) ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE (анализ, терапевтическое применение) СУХОЖИЛЬНЫЕ ХОРДЫ -- CHORDAE TENDINEAE (трансплантация, хирургия) Дод.точки доступу: Муратов, Р. М. Бельский, В. В. Вільних прим. немає

Бадретдинов, И. А.     Аорто-бедренные реконструкции in situ при хирургическом лечении инфекции аорто-бедренных протезов [Текст] / И. А. Бадретдинов, А. В. Покровский // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Т. 21, № 3. - С. 173-179 MeSH-головна: ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование, микробиология) БЕДРЕННАЯ АРТЕРИЯ -- FEMORAL ARTERY (микробиология, хирургия) АОРТА -- AORTA (микробиология, хирургия) ОБОРУДОВАНИЯ ЗАГРЯЗНЕНИЕ ИНФЕКЦИОННОЕ -- EQUIPMENT CONTAMINATION ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE (терапевтическое применение, фармакология) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы) СОСУДИСТОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- VASCULAR GRAFTING (использование, методы) Дод.точки доступу: Покровский, А. В. Вільних прим. немає

Влияние компонентов экстрацеллюлярного матрикса на адгезию костномозговых мультипотентных мезенхимальных стромальных клеток к политетрафторэтилену [Текст] = Effect of extracellular matrix components on adhesion of bone marrow multipotent mesenchymal stromal cells to polytetrafluoroethylene / А. А. Карпенко [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Т. 21, № 4. - С. 178-184. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: (методы) КЛЕТОК АДГЕЗИЯ -- CELL ADHESION (действие лекарственных препаратов) КОЛЛАГЕНЫ ФИБРИЛЛЯРНЫЕ -- FIBRILLAR COLLAGENS (биосинтез, действие лекарственных препаратов, терапевтическое применение) ФИБРОНЕКТИНЫ -- FIBRONECTINS (биосинтез, действие лекарственных препаратов, терапевтическое применение) БИОСОВМЕСТИМЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOCOMPATIBLE MATERIALS (терапевтическое применение) СОСУДИСТОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- VASCULAR GRAFTING (методы) ЭПИТЕЛИАЛЬНО-МЕЗЕНХИМНЫЙ ПЕРЕХОД -- EPITHELIAL-MESENCHYMAL TRANSITION (действие лекарственных препаратов) СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- STROMAL CELLS (действие лекарственных препаратов, ультраструктура) ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE (терапевтическое применение, химия) КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR Дод.точки доступу: Карпенко, А. А. Розанова, И. А. Повещенко, О. В. Лыков, А. П. Бондаренко, Н. А. Ким, И. И. Никонорова, Ю. В. Подхватилина, Н. А. Сергеевичев, Д. С. Попова, И. В. Коненков, В. И. Вільних прим. немає

Малиновский, А. В.     Двадцатилетний опыт лапароскопической пластики грыж пищеводного отверстия диафрагмы: анализ отдаленных результатов 2500 операций [Текст] / А. В. Малиновский, В. В. Грубник // Хірургія України. - 2016. - № 2. - С. 7-12 MeSH-головна: ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL (хирургия) ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (хирургия) ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (методы) ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы) ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование) БИОСОВМЕСТИМЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOCOMPATIBLE MATERIALS ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES Дод.точки доступу: Грубник, В. В. Вільних прим. немає

Малиновский, А. В.     Сравнение лапароскопической ненатяжной каркасной аллопластики облегченным сетчатым имплантатом гигантских грыж пищеводного отверстия диафрагмы: отдаленные результаты проспективного рандомизированного исследования [Текст] / А. В. Малиновский, В. В. Грубник // Хірургія України. - 2017. - N 1. - С. 23-29. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL (хирургия) ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL Кл.слова (ненормовані): НИТИНОЛ Анотація: Цель работы — изучить в проспективном рандомизированном исследовании отдаленные результаты использования при гигантских грыжах пищеводного отверстия диафрагмы (ГПОД) нового метода ненатяжной аллопластики с помощью облегченного политетрафторэтиленового имплантата с периферическим нитиноловым каркасом Rebound — Hiatal (MMDI) и двухслойной пластики облегченным частично рассасывающимся имплантатом по оригинальной методике. Материалы и методы. Исследование GIANT (№ NCT 01780285, Clinical trials.gov) было начато в июле 2013 г. Набор пациентов завершен в январе 2015 г. Основные критерии включения: 1) ГПОД II и III типа, 2) площадь пищеводного отверстия диафрагмы более 20 см2 (интраоперационный критерий). Основные критерии исключения: 1) оценка операционного риска по ASA > II, 2) возраст пациента менее 20 и более 80 лет, 3) индекс массы тела менее 16 кг/м2 и более 39 кг/м2, 4) нарушения перистальтики пищевода, 5) пептические стриктуры пищевода, 6) укорочение пищевода (интраоперационный критерий), 7) пищевод Барретта, требующий абляции. В исследование было первоначально включено 50 больных, 2 из них не соответствовали критериям отбора, 1 больной отказался от участия в исследовании. Оставшихся больных распределили на две группы: 1-ю (n = 24), в которой использовали двухслойную пластику облегченным частично рассасывающимся имплантатом, и 2-ю (n = 23), в которой применили метод ненатяжной каркасной аллопластики. Группы были сопоставимыми по демографическим и дооперационным показателям. Отдаленные результаты изучены через 2 года у 45 пациентов. Результаты и обсуждение. Частота анатомических рецидивов была значимо ниже во 2-й группе (22,7 по сравнению с 0 %, p = 0,0216). Пищеводных осложнений не отмечено в обеих группах. По объективным показателям (степень рефлюкс-эзофагита, индекс DeMeester и время пассажа контраста по пищеводу) лучшие результаты отмечены во 2-й группе. Выводы. При гигантских ГПОД предложенный метод ненатяжной каркасной аллопластики позволяет значительно снизить частоту анатомических рецидивов по сравнению с двухслойной пластикой облегченным частично рассасывающимся имплантатом без повышения частоты осложнений. Новый метод каркасной пластики можно рассматривать как метод выбора в лечении гигантских ГПОД Мета роботи — вивчити в проспективному рандомізованому дослідженні віддалені результати використання при гігантських грижах стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) нового методу ненатяжної алопластики за допомогою полегшеного політетрафторетиленового імплантату з периферичним нітиноловим каркасом Rebound — Hiatal (MMDI) та двошарової пластики полегшеним імплантатом, який частково розсмоктується, за оригінальною методикою. Матеріали і методи. Дослідження GIANT (№ NCT 01780285, Clinicaltrials.gov) розпочато в липні 2013 р. Набір пацієнтів завершено в січні 2015 р. Основні критерії залучення: 1) ГСОД II і III типу, 2) площа стравохідного отвору діафрагми — понад 20 см2 (інтраопераційний критерій). Основні критерії вилучення: 1) оцінка операційного ризику за ASA > II, 2) вік пацієнта менше ніж 20 та більше ніж 80 років, 3) індекс маси тіла менше ніж 16 кг/м2 і більше ніж 39 кг/м2, 4) порушення перистальтики стравоходу, 5) пептичні стриктури стравоходу, 6) вкорочення стравоходу (інтраопераційний критерій), 7) стравохід Барретта, який потребує абляції. У дослідження попередньо залучили 50 хворих, з них 2 не відповідали критеріям відбору, 1 хворий відмовився від участі в дослідженні. Решту хворих розділили на дві групи: 1-шу (n = 24) — групу застосування двошарової пластики полегшеним імплантатом, який частково розсмоктується, і 2-гу (n = 23) — групу застосування методу ненатяжної каркасної алопластики. Групи були порівнянними за демографічними і доопераційними показниками. Віддалені результати вивчено через 2 роки у 45 пацієнтів. Результати та обговорення. Частота анатомічних рецидивів була значущо нижчою в 2-й групі (22,7 % проти 0 %, p = 0,0216). Стравохідних ускладнень не зафіксували в обох групах. За об’єктивними показниками (ступінь рефлюкс-езофагіту, індекс DeMeester та час пасажу контрасту по стравоходу) кращі результати відзначено в 2-й групі. Висновки. При гігантських ГСОД запропонований метод ненатяжної каркасної алопластики дає змогу значно знизити частоту анатомічних рецидивів порівняно з двошаровою пластикою полегшеним імплантатом, який частково розсмоктується, без збільшення частоти ускладнень. Новий метод каркасної пластики можна розглядати як метод вибору в лікуванні гігантських ГСОД Дод.точки доступу: Грубник, В. В. Вільних прим. немає

Особливості реакції м’яких тканин орбіти, окуло-орбітальної ділянки і кісткових структур на імплантацію полімерно-композиційного матеріалу та політетрафторетилену при експериментальних дослідженнях / Н. М. Бігун [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2017. - N 6. - С. 57-64 MeSH-головна: ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (хирургия) УШНАЯ РАКОВИНА -- EAR AURICLE (хирургия) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы) ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION Анотація: В експерименті встановлено, що запальна реакція м’яких тканин орбіти, окулоорбітальної ділянки і вушної раковини кролика більш виражена навколо імплантата політетрафторетилену. В эксперименте установлено, что воспалительная реакция мягких тканей орбиты, окулоорбитального участка и ушной раковины кролика более выражена вокруг имплантата политетрафторэтилена. Дод.точки доступу: Бігун, Н. М. Віт, В. В. Малецький, А. А. Дубкова, В. І. Вільних прим. немає

Вибір внутрішньосудинного катетера: сучасний погляд і власний досвід [Текст] = Selecting an intravascular catheter: a modern look and own experience / Д. В. Дмитріев [та ін.] // Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 2. - С. 38-49. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СОСУДИСТОГО ДОСТУПА УСТРОЙСТВА -- VASCULAR ACCESS DEVICES (использование, микробиология) ПОЛИУРЕТАНЫ -- POLYURETHANES (анализ, выделение и очистка) ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE (анализ, выделение и очистка) БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (рост и развитие) Анотація: Вибір внутрішньосудинної канюлі (катетера) – це досить важке і важливе питання у сучасній медицині, особливо у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. На сучасному ринку існує безліч варіантів канюль, які відрізняються за розмірами і за матеріалами. Стосовно розміру канюль питання вирішене. Американська асоціація виробників медичних виробів запропонувала вимірювати зовнішній діаметр канюль у “гейчах” (G). Європейський стандарт ІSО 10555.5 регламентує позначати зовнішній діаметр канюль у міліметрах і говорить про те, що кожен катетер повинен мати кольорове маркування, яке вказує на номінальний зовнішній діаметр трубки катетера. Кольорове маркування допомагає швидко підібрати потрібний розмір канюлі в екстремальних ситуаціях. Маркування канюль у “гейчах” (G) і мм виноситься на упаковку виробу. Щодо вибору матеріалу питання залишається відкритим. Тому в даній статті ми вирішили висвітлити питання вибору внутрішньосудинних канюль саме за матеріалом. Також ми розробили деякі практичні рекомендації, які полегшують катетеризацію периферичних вен та забезпечують довший термін перебування канюлі у вені. Дана стаття буде цікава для лікарів та середнього медичного персоналу The choice of an intravascular cannula (catheter) is a rather difficult and important issue in modern medicine, especially in the anesthesiology and intensive care unit. In today’s market there are many variants of cannulas, which differ in size and material. As for the size of the cannula, the issue is resolved. The American Medical Device Manufacturers Association proposed measuring the outer diameter of cannulas in “gauge” G. The European Standard ISO 10555.5 regulates the outer diameter of cannulas in millimeters and states that each catheter should have a color marker indicating the nominal outer tube. Color marking helps to find quickly the right size of cannula in extreme situations. The marking of cannulas in “gauge” G and mm is made on the packaging of the product. As to the choice of material, the question remains open. Therefore, in this article, we decided to cover the issue of choice of intravascular cannulas on the material. We have also developed some practical guidelines that facilitate catheterization of peripheral veins and allow cannula to stay longer in the vein. This article will be interesting for doctors and nursing staff Дод.точки доступу: Дмитріев, Д. В. Назарчук, О. А. Бабіна, Ю. М. Андрієць, А. А. Андрієць, Є. В. Вільних прим. немає