Использование запасных веществ бактериями Yersinia psuedotuberculosis и Listeria monocytogenes в условиях голодания при разной температуре [Текст] / Л. С. Бузолева [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2006. - № 3(Приложение). - С. 16-19. . - ISSN 0372-9311 Рубрики: LISTERIA MONOCYTOGENES    Псевдотуберкулезная палочка    Голодание    Температура    Полифосфаты Дод.точки доступу: Бузолева, Л. С. Сомова, Л. М. Кривошеева, А. М. Исаченко, А. С. Сомов, Г. П. Вільних прим. немає

Vovchuk, S. I.     The Functional Role of PPN1 and PPX1 polyphosphatases under stresses action and for adaptive response development [Text] / S. I. Vovchuk, O. M. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 1. - P3-12 MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS КЛЕТКИ ВЫЖИВАНИЕ -- CELL SURVIVAL ОСМОРЕГУЛЯЦИЯ -- OSMOREGULATION ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы) ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES (метаболизм) ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES (методы) Анотація: Ферменти фосфорного метаболізму відіграють важливу роль у підтримці життєдіяльності клітин мікроорганізмів за різних умов існування. Для клітин дріжджів відомі дві основні поліфосфатази (полі(Ф)ази) PPN1 і PPX1, які залучені до метаболізму поліфосфатів і прямо або ж опосередковано залучені до роботи низки внутрішньоклітинних процесів. Метою нашого дослідження було вивчення генетичних взаємозв’язків між цими полі(Ф)азами за умов стресового навантаження та їх участь у формуванні клітинами дріжджів адаптивної відповіді. Методи. В роботі використано дріжджі, дефектні за генами полі(Ф)аз PPN1 і PPX1. Генетичну взаємодію оцінювали за фенотиповими ознаками методом фітнес-тесту. Для встановлення механізму участі полі(Ф)аз в процесах клітинної відповіді на дію стресових факторів оцінювали активність ферментів дегідрогеназного комплексу. Ступенем оцінки прояву адаптивної відповіді слугував показник життєздатності клітин дріжджів за дії різних стресових чинників (кислотний стрес, перекисний стрес, гіпертонічність). Індукцію адаптивної відповіді в клітинах дріжджів проводили за допомогою електромагнітного опромінювання ультрависокочастотного (ЕМВ УВЧ) діапазону. Результати. В результаті проведених досліджень було показано, що обидві полі(Ф)ази PPN1 і PPX1 залучені до формування клітинами дріжджів відповіді на дію досліджених факторів стресу. Ці ферменти перебувають на різних метаболічних шляхах і тому регулюють різні аспекти клітинної діяльності, проте лише полі(Ф) аза PPN1 грає безпосередньо ключову роль у формуванні клітинами дріжджів явища адаптивної відповіді. За відсутності цього ферменту цей ефект відсутній. Дефектність за PPX1 викликає в клітинах індукцію адаптивної відповіді, проте механізм, за яким це відбувається, відрізняється від механізму індукції адаптивної відповіді під дією ЕМВ УВЧ-діапазону. Ферменти дегідрогеназного комплексу відіграють важливу роль у формуванні клітинами дріжджів відповіді на дію факторів стресу, проте не приймають безпосередньої участі у формуванні явища адаптивної відповіді. Висновки. Представлена робота розширює уявлення про функціональну роль полі(Ф)аз PPN1 і PPX1 в умовах стресового навантаження і при формуванні явища адаптивної відповіді. Дод.точки доступу: Gromozova, O. M. Вільних прим. немає

Voychuk, S. I.     The role of PPN1 and PPX1 polyphosphatases in the stress-induced changes of the polysaccharide composition of cell wall and extracellular matrix of Saccharomyces cerevisiae сells [Text] / S. I. Voychuk, O. M. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - P3-13 MeSH-головна: ПОЛИСАХАРИДЫ -- POLYSACCHARIDES (биосинтез) SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE (воздействие облучения) СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES (метаболизм) ВНЕКЛЕТОЧНЫЙ МАТРИКС -- EXTRACELLULAR MATRIX (химия) КЛЕТКИ СТЕНКА -- CELL WALL (химия) Анотація: Полісахариди (ПЄ) є важливими структурними елементами всіх живих організмів. Вони виконують низку важливих функцій і захищають клітини від дії різних факторів стресу. Синтез ПС є енергозатратним процесом, який потребує фосфатів, так само й структура ПС потребує участі фосфатів і поліфосфатів (poly(P)) як зв’язуючих елементів. Проте роль ферментів метаболізму poly(P) (поліфосфатаз, полі(Ф)аз) у процесах синтезу компонентів клітинної стінки і позаклітинного матриксу вивчена недостатньо. Мета. Метою дослідження було вивчення ролі полі(Ф)аз PPN1 та РРХ1 у процесах формування клітинної стінки та позаклітинного матриксу клітинами дріжджів. Методи. У дослідженні використовували клітини дріжджів Saccharomyces cerevisiae з відповідними делеціями (?ррп1та ?ррх1). Для індукції стресової реакції клітини піддавали впливу перекису водню (25-100 мМ), оцтової кислоти (25-100 мМ) та сорбітолу (0,25-1,0 М). Радіочастотне електромагнітне випромінювання (40,68 МГц, потужність 15 Вт, експозиція 30 хв) вивчали окремо, а також як індуктор адаптивної відповіді, для чого клітини дріжджів опромінювали РЧ ЕМВ до моменту впливу інших факторів стресу. Вплив факторів стресу оцінювали за зміною кількості цукрів. Цукрові залишки та цукри в клітинних стінках та в позаклітинному матриксі визначали за допомогою методу GC/MS та методу лектинів мічених колоїдним золотом. Оцінювали вміст D-манози/D-глюкози (Man/Glu), D-галактози (Gal), N-ацетил-D- глюкозаміну (GlcNAc), N-ацетил-D-галактозамін (GalNAc) та N-ацетилнейрамінової кислоти (NANA). Висновки. Обидві полі(Ф) ази (PPN1 та РРХ1) беруть участь в організації будови клітинної стінки та позаклітинного матриксу і впливають, головним чином, на вміст мінорних складових: Gal, GalNAc, GlcNAc та NANA. Зміни стійкості клітин дріжджів до впливу стресових факторів, які виникають при дефектності за PPN1 та РРХ 1, корелюють із вмістом окремих цукрів, серед яких й GlcNAc, синтез якого регулюється функціональною активністю обох полі(Ф)аз. Встановлені відмінності та зміни у складі ПС можуть опосередковано вказувати на зменшення міцності клітинної стінки та зменшення в ній GPI-зв’язаних білків, а також на конформаційні зміни ПС в позаклітинному матриксі, які відбуваються внаслідок делеції полі(Ф)аз. Дод.точки доступу: Gromozova, O. M. Вільних прим. немає

Voychuk, S. I.     Influence of the radiofrequency electromagnetic field 40.68MHz on adhesion of Saccharomyces cerevisiae cells deficient in polyphosphatase PPN1 to dental alloys [Text] / S. I. Voychuk, O. M. Gromozova, Z. R. Ozhogan // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - P3-13 MeSH-головна: ЗУБНЫЕ СПЛАВЫ -- DENTAL ALLOYS (химия) КЛЕТОК АДГЕЗИЯ -- CELL ADHESION (воздействие облучения) SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE (воздействие облучения) ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES (химический синтез) Анотація: Адгезія – одна з найважливіших властивостей живих організмів, яка допомагає їм виживати в складних умовах, але в той же час вона є причиною багатьох проблем медичного, промислового та економічного характеру. Низка факторів можуть впливати на адгезію. Для її зменшення або повного запобігання застосовуються різноманітні хімічні сполуки. Тим не менше, ефективність дії таких сполук може суттєво змінюватися в результаті дії на клітини живих організмів електромагнітного випромінювання, що не часто враховується в дослідженнях. Біосинтез специфічних адгезинів вимагає енергії, яка зберігається в клітинах у вигляді високоенергетичних сполук, серед яких особливе місце належить поліфосфатам (полі(Ф)). Полі(Ф) – це також структурні одиниці клітинних стінок, які впливають на поверхневий заряд. Дефектність за полі(Ф)азами, ферментами метаболізму полі(Ф) впливає на адгезивні властивості клітин. Тому метою даної роботи було вивчити здатність радіочастотного електромагнітного випромінювання (РЧ-ЕМВ) впливати на адгезію клітин дріжджів до стоматологічних сплавів та оцінити роль полі(Ф) ази PPN1 у сприйнятті електромагнітних сигналів та адгезії клітин. Методи. У дослідженні були використані клітини дріжджів Saccharomyces cerevisiae дикого типу штамів Y-517 та CRY, а також клітини, дефектні за PPN1 (штам CNX). Використовували Ni-Cr (Wiron 99, Wirocer plus, Gialloy CB/N) та Co-Cr (Wirobond 280, Wironit, Gialloy PA) стоматологічні сплави, приготовлені за допомогою трьох різних методів лиття. Клітини дріжджів обробляли РЧ-ЕМВ (40,68 МГц, 30 Вт, 60 хв, в термостатних умовах) до моменту їх взаємодії зі сплавами. Індекси адгезії визначали після безпосереднього контакту клітин дріжджів з поверхнями сплавів протягом 60 хв за кімнатної температури. Результати. Хром у складі сплавів негативно впливав на адгезію, тоді як ніобій, вуглець і силіцій, навпаки, стимулювали її. Сплави, приготовлені методом вакуумного лиття мали найбільші показники адгезії, в той час, як сплави, приготовлені методом центробіжного лиття з плавкою високочастотним струмом виявляли найбільшу протидію мікробній адгезії. Однак ефективність цих чинників суттєвим чином знижувалася в разі дефектності клітин дріжджів за полі(Ф)азою PPN1 і після дії на клітини дріжджів РЧ-ЕМВ: в обох випадках відмічене збільшення величини адгезії клітин дріжджів до всіх типів сплавів. В основі цих ефектів, вочевидь, лежать різні механізми і в першому випадку – це може бути зміна складу позаклітинних полісахаридів, яка має місце в ppn1?-клітин, а в другому – це результат індукції процесу «адаптивної відповіді», який має місце внаслідок дії даного типу випромінювання на клітини дріжджів: збільшення стійкості опромінених клітин дріжджів до дії окремих елементів у складі сплавів. Висновки. Незважаючи на вміст у складі сплавів хімічних сполук, які здатні знижувати мікробну адгезію до поверхні сплавів, активність ферментів фосфорного метаболізму, а також дія на клітини мікроорганізмів РЧ-ЕМВ можуть нівелювати антимікробну ефективність фізико-хімічних чинників і призвести до підвищення мікробної адгезії. Дод.точки доступу: Gromozova, O. M. Ozhogan, Z. R. Вільних прим. немає

Kharchuk, M. S.     The effect of phosphorus metabolism on the motion of Saccharomyces cerevisiae volutin granules [Text] / M. S. Kharchuk, E. N. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P46-55 MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES (метаболизм) Анотація: Відомо, що у вакуолях дріжджів можуть спостерігатися рухливі волютинові гранули (“dancing bodies”), механізм виникнення яких донині залишається малодослідженим. Мета. Виявити наявність зв’язку між рухливістю волютинових гранул Saccharomyces cerevisiae і метаболізмом поліфосфатів в умовах фосфорного голодування і гіперкомпенсації. Методи. У роботі використовували цитологічні, біохімічні та статистичні методи дослідження. Результати. Показано, що кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами (показник “dancing bodies”) в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації у батьківського і мутантного (ΔPPN1) штамів відрізнялася. Інактивація гена PPN1, який кодує екзополіфосфатазу Ppn1, призводила до зміни показнику “dancing bodies” в досліджуваних умовах. У мутантного штаму CRN кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами майже завжди була нижчою, ніж у батьківського штаму CRY. Зміна загальної кількості неорганічних поліфосфатів в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації мала однакову тенденцію для обох штамів. Відмінною рисою було те, що інактивація гена PPN1 призводила до більшого накопичення цих полімерів у мутантного штаму CRN, ніж у батьківського штаму CRY. У обох штамів відмічалась суттєва різниця у профілі поліфосфатних фракцій 1, 2 і 3 (поліФ1, поліФ2 і поліФ3 відповідно). Однак були і загальні риси в динаміці вмісту фракцій цих полімерів. Суттєвих відмінностей у фракціях 4 і 5 (поліФ4 і поліФ5 відповідно) не спостерігалося як у мутантного, так і у батьківського штамів. Встановлено, що в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації динаміка загальної екзополіфосфатазної активності (ЕПФА) для обох штамів виявилася майже асинхронною. Відмічено, що показники ЕПФА в деякій мірі мали відповідність до зміни показника “dancing bodies” як для батьківського штаму CRY, так і для мутантного штаму CRN. За допомогою лінійного кореляційного аналізу було встановлено, що кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами у батьківського штаму CRY достовірно корелювала з ЕПФА і вмістом поліФ1, поліФ2 і поліФ3. В той же час у мутантного штаму CRN показник “dancing bodies” мав достовірний зв’язок з ЕПФА і вмістом поліФ4. За результатами факторного аналізу за методом головних факторів у батьківського штаму CRY за головним фактором 1 найбільш значущі коефіцієнти кореляції спостерігалися між кількістю клітин з рухливими волютиновими гранулами і всіма поліфосфатними фракціями. В той же час у мутантного штаму CRN відмічалися значуща кореляція між усіма досліджуваними показниками. За головним фактором 2 у батьківського штаму CRY значущі коефіцієнти були між показниками “dancing bodies”, ЕПФА, вмістом поліФ4 і поліФ5. У мутантного штаму CRN кореляція зі значущими коефіцієнтами спостерігалася між кількістю клітин з рухливими волютиновими гранулами, ЕПФА і поліФ4. Висновки. Отримані дані свідчать про прямий зв’язок рухливості волютинових гранул з фосфорним метаболізмом в досліджуваних умовах. Припускається, що явище “dancing bodies” може бути наслідком активності вакуолярних поліфосфатаз It is known that moving volutin granules (“dancing bodies”), mechanism of which occurrence remains poorly understood, can be observed in yeast vacuoles. This study was performed to reveal the presence of a connection between moving volutin granules of Saccharomyces cerevisiae and polyphosphate metabolism in conditions of phosphoric starvation and hypercompensation. Methods. Cytological, biochemical, statistical methods were used in the study. Results. It was observed that the inactivation of the PPN1 gene, which encodes exopolyphosphatase Ppn1, resulted in a change in the number of cells with moving volutin granules (“dancing bodies” index) in the studied conditions. The index of “dancing bodies” was almost always lower in mutant CRN strain than in parent CRY strain. Using linear correlation analysis and factor analysis with the method of principal component, it was established that the “dancing bodies” index in both strains had significant correlation coefficients with exopolyphosphatase activity (EPPA) and the content of polyphosphate fractions (polyP). The difference was that this index in parent strain correlated better with the first three fractions of inorganic polyphosphates, while in mutant strain – with polyP4 and EPPA. Conclusions. Obtained data indicated the direct connection of motion of volutin granules with phosphoric metabolism in the studied conditions. It is assumed that the phenomenon of “dancing bodies” may be a consequence of the activity of vacuolar polyphosphatases. Дод.точки доступу: Gromozova, E. N. Вільних прим. немає