Синдром псевдолимфомы [Текст] / О. Ю. Олисова [и др.] // Вестник дерматологии и венерологии. - 2001. - № 1. - С. 58-61 MeSH-головна: КОЖИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SKIN NEOPLASMS ПСЕВДОЛИМФОМА -- PSEUDOLYMPHOMA Дод.точки доступу: Олисова, О. Ю. Потекаев, Н. С. Савельева, С. В. Гаджиев, М. Н. Вільних прим. немає |
Потекаев, Н. С. Псевдолимфома кожи инфекционной природы [Текст] / Н. С. Потекаев, О. Олисова, Н. Н. Потекаев // Врач. - 2002. - № 11. - С. 30-32 MeSH-головна: КОЖИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SKIN NEOPLASMS ПСЕВДОЛИМФОМА -- PSEUDOLYMPHOMA Дод.точки доступу: Олисова, О. Потекаев, Н. Н. Вільних прим. немає |
Олисова, О. Ю. Истинная псевдолимфома кожи [Текст] / О. Ю. Олисова, Ю. В. Сидорова, А. Б. Судариков // Гематология и трансфузиология. - 2002. - Т. 47, № 6. - С. 25-28 MeSH-головна: КОЖИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SKIN NEOPLASMS ПСЕВДОЛИМФОМА -- PSEUDOLYMPHOMA Дод.точки доступу: Сидорова, Ю. В. Судариков, А. Б. Вільних прим. немає |
Случаи эпителиомы малерба и лимфоцитомы кожи века [Текст] / А. Ф. Габдрахманова [та ін.] // Вестник офтальмологии. - 2003. - Т. 119, № 1. - С. 42-43. Рубрики: Карцинома Псевдолимфома Века новообразования Дод.точки доступу: Габдрахманова, А. Ф. Галлямов, М. К. Жуманиязов, А. Ж. Бабушкин, А. Э. Вільних прим. немає |
Олисова, О. Ю. Диагностика и лечение псевдолимфом кожи. [Текст] / О. Ю. Олисова // Российский журнал кожных и венерических болезней. - 2004. - № 1. - С. 11-15 Рубрики: Псевдолимфома Лимфоматоидный папулез Вільних прим. немає |
Соколовский, Е. В. Дебют клещевого боррелиоза в форме лимфоцитомы кожи и хронической мигрирующей эритемы [Текст] / Е. В. Соколовский, Т. А. Гориславская, Г. Н. Михеев // Вестник дерматологии и венерологии. - 2015. - № 3. - С. 104-108 MeSH-головна: БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS (патофизиология) КОЖНЫЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- SKIN MANIFESTATIONS ЭРИТЕМА МИГРИРУЮЩАЯ ХРОНИЧЕСКАЯ -- ERYTHEMA CHRONICUM MIGRANS (патофизиология) ПСЕВДОЛИМФОМА -- PSEUDOLYMPHOMA (патофизиология, этиология) Дод.точки доступу: Гориславская, Т. А. Михеев, Г. Н. Вільних прим. немає |
Патоморфологические изменения у больных лимфоцитарной инфильтрацией Джесснера-Канофа, ретикулярным эритематозным муцинозом и опухолевидной красной волчанкой [Текст] / П. Н. Трофимов [и др.] // Вестник дерматологии и венерологии. - 2015. - № 6. - С. 41-49. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ПСЕВДОЛИМФОМА -- PSEUDOLYMPHOMA КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES МУЦИНОЗЫ -- MUCINOSES ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ КОЖНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, CUTANEOUS ДЕНДРИТНЫЕ КЛЕТКИ -- DENDRITIC CELLS (ультраструктура) Дод.точки доступу: Трофимов, П. Н. Антонова, О. В. Хайрутдинов, В. Р. Белоусова, И. Э. Самцов, А. В. Вільних прим. немає |
Резниченко, Н. Ю. Клинический случай лимфоцитомы кожи [Текст] = Case report of cutaneous lymphoid hyperplasia / Н. Ю. Резниченко, А. В. Веретельник // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - N 6. - С. 43-45. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ПСЕВДОЛИМФОМА -- PSEUDOLYMPHOMA (патофизиология) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Анотація: Лимфоцитома кожи представляет собой доброкачественную реактивную лимфоретикулярную пролиферацию; не является специфическим заболеванием, а скорее воспалительным ответом на неизвестные триггеры, что приводит к аккумуляции воспалительных клеток The article describes the case report of cutaneous lymphoid hyperplasia, the main causes of this disease, the necessary plan for examining patients, modern approaches to treatment. The authors present their own observations of the course of the disease in a patient with cutaneous lymphoid hyperplasia Дод.точки доступу: Веретельник, А. В. Вільних прим. немає |
Клиническое наблюдение лимфоцитарной инфильтрации Иесснера-Канофа в области лица. Особенности диагностики и лечения [Текст] / М. Э. Запольский [и др.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 3. - С. 100-103. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ПСЕВДОЛИМФОМА -- PSEUDOLYMPHOMA (диагностика, лекарственная терапия, терапия, этиология) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Анотація: Лимфоцитарная инфильтрация Иесснера—Канофа относится к Т-клеточным псевдолимфомам — реактивным дерматозам, возникающим в ответ на воздействие экзогенных и эндогенных факторов и характеризующимся гистологическим и клиническим сходством со злокачественными лимфомами, от которых их отличает доброкачественное течение. Впервые заболевание было описано M. Jessner и B. Kanof в 1953 г. Лимфоцитарная инфильтрация Иесснера—Канофа характеризуется плотной Т-лимфоцитарной муфтообразной периваскулярной инфильтрацией дермы с преобладанием малых зрелых поликлональных лимфоцитов без вовлечения эпидермиса и обычно проявляется в виде эритематозных папул или бляшек с их локализацией на лице, шее и спине. Этиология данного заболевания до сих пор остается малоизученной. Для хронического течения заболевания характерно чередование периодов обострения и ремиссии. Основными провоцирующими факторами являются хронические заболевания пищеварительного тракта (гастрит, колит, холецистит, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки и др.), реже — прием лекарственных средств, иммунотерапия, инсоляция. Дифференциальную диагностику лимфоцитарной инфильтрации Иесснера—Канофа проводят с дискоидной красной волчанкой, лимфоцитомой, злокачественной лимфомой кожи, саркоидозом, токсикодермией. Диагностические трудности обусловлены многообразием клинических проявлений заболевания. В статье описан клинический случай лимфоцитарной инфильтрации Иесснера—Канофа с ее локализацией в области лица у 18-летней девушки. Ранее заболевание было диагностировано как perioral dermatitis, acne cystic, lupus erythematosus. По данным гистохимического исследования была выявлена выраженная лимфоцитарная инфильтрация с преобладанием клеток СD4 (clone 4B12) и CD8 (clone C8/144B), характерная для Т-клеточных псевдолимфом. У пациентки в результате проведенного лечения (триамцинолон, гидроксихлорохин, ингибиторы кальциневрина, использование узкополосной фототерапии) был достигнут стойкий положительный терапевтический эффект, который сохранялся более 8 мес Jessner—Kanof lymphocytic infiltration refers to T-cell pseudolymphomas — reactive dermatoses that occur in response to exogenous and endogenous influences and are characterized by histological and clinical similarities with malignant lymphomas, from which they are distinguished by a benign course. It was first described in 1953 by M. Jessner and B. Kanof. The disease is characterized by dense T-lymphocytic muft-like perivascular infiltration of the dermis with a predominance of small mature polyclonal lymphocytes without epidermal involvement and usually appears as erythematous papules or plaques on the face, neck and back. The etiology of Jessner—Kanof lymphocytic infiltration remains poorly understood. The disease proceeds with periods of exacerbations and remissions. The provoking factors (most often) are chronic diseases of the digestive tract (chronic gastritis, colitis, cholecystitis, peptic ulcer of the stomach and duodenum, etc.), less commonly — medication, immunotherapy, insolation. Differential diagnosis of Jessner—Kanof lymphocytic infiltration is carried out with discoid lupus erythematosus, lymphocytoma, malignant lymphoma of the skin, sarcoidosis, toxicoderma. Diagnostic difficulties of this disease are caused by a variety of its clinical manifestations. A case of Jessner—Kanof lymphocytic infiltration in the face region of an eighteen-year-old girl is described. Previously, the disease was diagnosed as perioral dermatitis, acne cystic, lupus erythematosus. Histochemical examination revealed pronounced lymphocytic infiltration with a predominance of CD4 (clone 4B12) and CD8 (clone C8/144B) cells, which is typical of T-cell pseudolymphs. After the treatment (triamcinolone, hydroxychloroquine, calcineurin inhibitors, narrowband phototherapy), a lasting positive therapeutic effect (for more than eight months) was achieved Дод.точки доступу: Запольский, М. Э. Лебедюк, М. Н. Прокофьева, Н. Б. Квитко, Л. П. Вільних прим. немає |
Поліщук, Д. С. Лімфоцитарна інфільтрація Ієсснера-Канофа. Клінічне спостереження [Текст] / Д. С. Поліщук, С. Й. Поліщук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 4. - С. 80-84 : кольор. ілюстр. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ПСЕВДОЛИМФОМА -- PSEUDOLYMPHOMA (диагностика, лекарственная терапия) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Анотація: Лімфоцитарна інфільтрація Ієсснера—Канофа входить у групу Т-клітинних псевдолімфом шкіри за схожістю клініко-гістологічної картини зі злоякісною лімфомою шкіри, проте на відміну від неї має доброякісний перебіг з перевагою в гістологічній картині Т-лімфоцитів, представлених CD4+ Т-хелперами. У діагностиці захворювання важливими критеріями є: переважно чоловіча стать (проте жінки хворіють також), тривалий хвилеподібний перебіг з тенденцією до спонтанного регресу, відсутність прогресування процесу із залученням інших органів і систем, покращення стану хворого в літній період, зв’язок початку захворювання та його загострень із супутньою патологією травного тракту або іноді з прийомом лікарських препаратів, клінічна картина якого представлена у вигляді одиничних бляшок, рідше папул, в основному на обличчі, без лущення на поверхні, виразок, атрофій та рубцювання, дані гістологічного дослідження — інтактний епідерміс, відсутність вакуольної дистрофії базального прошарку та мікроабсцесів Потріє, густий лімфогістіоцитарний інфільтрат навколо додатків шкіри та судин без атипових клітин, відокремлений від епідермісу смугою незміненого колагену, відсутність світіння імуноглобуліну G та комплементу С3 на кордоні дермо-епідермального з’єднання, переважання Т-лімфоцитів, представлених CD4+ Т-хелперами, та відсутність клональності при проведенні молекулярно-біологічних методів дослідження. У статті представлено опис та проілюстровано стан, починаючи з 2015 до 2018 р., клінічного спостереження пацієнтки із захворюванням на лімфоцитарну інфільтрацію Ієсснера – Канофа. З моменту звернення до нашого закладу хворій призначались такі системні препарати: глюкокортикостероїди, антигістамінні, антибіотики з групи рифампіцину з одночасним застосуванням пробіотиків, гепатопротекторів, фолієвої кислоти. Місцево топічні засоби пімекролімусу та такролімусу почергово. В результаті застосування такої схеми лікування у хворої на сьогодні досягнуто стану неповної клінічної ремісії Дод.точки доступу: Поліщук, С. Й. Вільних прим. немає |
Поліщук, Д. С. Бореліозна лімфоцитома як рідкісний вияв хвороби Лайма [Текст] / Д. С. Поліщук, С. Й. Поліщук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 1. - С. 26-32. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ПСЕВДОЛИМФОМА -- PSEUDOLYMPHOMA (диагностика, лекарственная терапия, этиология) КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, осложнения) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Анотація: Останніми роками у світі зафіксовано зростання захворюваності на Лайм-бореліоз (хворобу Лайма (ХЛ)), що зумовлює необхідність у постійній епідемічній і клінічній настороженості. Збудником ХЛ є спірохета Вorrelia burgdorferi, а переносниками — кліщі Ixodes ricinus. У місці присмоктування кліща виникає мігруюча еритема, яка є маркером шкірної маніфестації ХЛ — ранньої локалізованої (І) стадії хвороби. За наявності мігруючої еритеми діагностика Лайм-бореліозу не викликає труднощів, проте за її відсутності та відомостей про кліщову інокуляцію встановлення діагнозу є утрудненим. Своєчасне виявлення та лікування ХЛ важливі для запобігання хронізації цього захворювання, його прогресування з поліорганними ураженнями та ускладненнями, одним з яких є бореліозна лімфоцитома (БЛ), що належить до патогномонічних шкірних виявів ХЛ як ознака дисемінованої (ІІ або ІІІ) стадії Дод.точки доступу: Поліщук, С. Й. Вільних прим. немає |
Доброякісна лімфоцитома шкіри: клінічний випадок / Я. Ф. Кутасевич [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2021. - N 3. - С. 32-34 MeSH-головна: ПСЕВДОЛИМФОМА -- PSEUDOLYMPHOMA (диагностика, этиология) Анотація: Мета роботи: акцентувати увагу лікарів-дерматовенерологів на провокувальних факторах розвитку доброякісної лімфоцитоми шкіри, зокрема інфекційного генезу, нагадати особливості діагностики, ознайомити зі свіжим випадком дерматозу. Матеріали і методи. Під спостереженням перебував чоловік віком 54 роки, який тривалий час лікувався за місцем проживання. Об’єктом вивчення була діагностика доброякісної лімфоцитоми шкіри. Результати. Встановити діагноз вдалося за допомогою обстеження на наявність інфекційних провокувальних факторів дерматозу і комплексної оцінки проведених досліджень. З огляду на те, що доброякісна лімфоплазія шкіри зустрічається серед псевдолімфом шкіри найчастіше, дерматоз потребує ретельної уваги до діагностики, зокрема виявлення провокувальних факторів. Висновки. Діагностика доброякісної лімфоплазії шкіри базується на комплексній оцінці анамнестичних даних, клінічних ознаках, обов’язковому гістологічному, імуногістохімічному та імуноферментному дослідженнях Дод.точки доступу: Кутасевич, Я. Ф. Олійник, І. О. Маштакова, І. О. Матюшенко, В. П. Вільних прим. немає |