Марилов, В. В.
    Психические нарушения при синдроме Горлина-Гольца [Текст] / В. В. Марилов, В. А. Молочков, О. А. Лукина // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1999. - Т. 99, № 5. - С. 44-46


MeSH-головна:
КОЖИ ГИПОПЛАЗИЯ ОЧАГОВАЯ -- FOCAL DERMAL HYPOPLASIA (патофизиология, психология, этиология)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
Дод.точки доступу:
Молочков, В. А.
Лукина, О. А.

Вільних прим. немає




    Ілейко, В. Р.
    Методичні аспекти посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільному процесі [Текст] / В. Р. Ілейко // Лікарська справа. - 2002. - № 7. - С. 30-32


MeSH-головна:
ГЕНЕТИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- GENETICS, MEDICAL (методы)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH
Вільних прим. немає




    Оганезова, И. А.
    Психосоматические соотношения и вегетативная регуляция функций при язвенной болезни у жителей европейского севера [Текст] / И. А. Оганезова, Е. В. Казакевич, С. В. Белобородова // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2003. - № 11. - С. 33-35

Рубрики: Пептическая язва--психол

   Психического статуса шкала


   Психосоматическая медицина


Дод.точки доступу:
Казакевич, Е. В.
Белобородова, С. В.

Вільних прим. немає




   
    Распространенность тревоги и депрессии в различных регионах Российской Федерации и ее ассоциации с социально-демографическими факторами (по данным исследования ЭССЕ-РФ) [Текст] / С. А. Шальнова [и др.] // Терапевтический архив. - 2014. - Т. 86, № 12. - С. 53-60


MeSH-головна:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (эпидемиология, этиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (эпидемиология, этиология)

СЕВЕРНАЯ ОСЕТИЯ-АЛАНИЯ -- NORTH OSETIA-ALANIA

ДЕМОГРАФИЧЕСКАЯ СТАТИСТИКА -- VITAL STATISTICS
МНОГОЦЕНТРОВЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- MULTICENTER STUDY
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
Дод.точки доступу:
Шальнова, С. А.
Евстифеева, С. Е.
Деев, А. Д.
Артамонова, Г. В.
Гатагонова, Т. М.
Дупляков, Д. В.
Ефанов, А. Ю.
Жернакова, Ю. В.
Конради, А. О.
Либис, Р. А.
Минаков, Э. В.
Недогода, С. В.
Ощепкова, Е. В.

Вільних прим. немає




   
    Неврологическая симптоматика в остром периоде сотрясения головного мозга [Текст] / А. А. Михайленко [и др.] // Неврологический журнал. - 2015. - Т. 20, № 3. - С. 29-36


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION (диагноз, патофизиология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагноз)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
РЕФЛЕКС ПАТОЛОГИЧЕСКИЙ -- REFLEX, ABNORMAL
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
Дод.точки доступу:
Михайленко, А. А.
Одинак, М. М.
Литвиненко, И. В.
Ильинский, Н. С.
Юрин, А. А.
Синицын, П. С.

Вільних прим. немає




    Салій, З. В.
    Особливості формування неврологічного дефіциту у хворих із наслідками черепно-мозкової травми [Текст] / З. В. Салій // Вісник наукових досліджень. - 2015. - № 3. - С. 52-55. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (осложнения, патофизиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
Вільних прим. немає




    Стаднік, С. М.
    Клініко-діагностичні аспекти когнітивних розладів у пацієнтів з атріовентрикулярною блокадою [Текст] / С. М. Стаднік // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 26-30


MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, этиология)
АТРИОВЕНТРИКУЛЯРНАЯ БЛОКАДА -- ATRIOVENTRICULAR BLOCK (диагностика, психология)
(кровь)
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS (стандарты)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE (стандарты)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Вільних прим. немає




    Симоненко, Г. Г.
    Особливості нейропсихологічного статусу у студентів-медиків з клінічними виявами автономних дисфункцій [Текст] / Г. Г. Симоненко // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 89-92


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика, психология)
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS (стандарты)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE (стандарты)
MMPI ТЕСТ -- MMPI (стандарты)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
СТУДЕНТЫ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, DENTAL (психология)
Вільних прим. немає




   
    Комплексний підхід до оцінки помірних когнітивних порушень у пацієнтів із хронічною ішемією головного мозку [Текст] / Л. Л. Чеботарьова [та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 43-49


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (диагностика, осложнения, психология, ультрасонография)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
ЛАТЕНТНЫЙ ПЕРИОД (ПСИХОЛОГИЯ) -- LATENCY PERIOD (PSYCHOLOGY)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (диагностика)
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (диагностика)
ЛИЧНОСТИ КАЧЕСТВ САМООЦЕНКА -- PERSONALITY INVENTORY
СТАТИСТИКА НЕПАРАМЕТРИЧЕСКАЯ -- STATISTICS, NONPARAMETRIC
Анотація: Мета — визначити оптимальний комплекс методів нейропсихологічного та нейрофізіологічного тестування для раннього виявлення когнітивних розладів у хворих із хронічною ішемією головного мозку та контролю ефективності їх лікування. Матеріали і методи. В дослідження залучено 110 осіб із хронічною ішемією головного мозку віком від 40 до 77 років, працівників розумової праці. Комплексне обстеження передбачало проведення клініко-неврологічного дослідження, ультразвукового дослідження магістральних судин голови та шиї, комп’ютерної електроенцефалографії, реєстрацію слухових когнітивних викликаних потенціалів Р300, нейропсихологічне тестування з використанням шкал MOS SF-36 (Короткої форми оцінки здоров’я), Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій, госпітальної шкали тривоги та депресії, оцінки професійної адаптації. Результати. У пацієнтів з ультразвуковими ознаками стенозувального атеросклерозу брахіоцефальних артерій (перша клінічна група) порівняно з пацієнтами без таких ознак (друга клінічна група) установлено вірогідне зниження середнього бала за результатами загальної самооцінки здоров’я (шкала MOS SF-36), більшу виразність тривожно-депресивних розладів, більшу частоту відхилення показників слухових когнітивних викликаних потенціалів Р300. Вияви професійної дезадаптації помірного та виразного ступеня спостерігали в обох групах. У пацієнтів зі стенозувальним атеросклерозом брахіоцефальних артерій була більшою частота виявлення в блоці редукція особистих досягнень. Висновки. Розроблений комплекс методів нейропсихологічного та нейрофізіологічного тестування оптимальний для об’єктивізації когнітивних розладів у пацієнтів із хронічною ішемією головного мозку, доступний для практичного використання у закладах охорони здоров’я України. У пацієнтів з ознаками стенозувального атеросклерозу в поєднанні з гіпертонічною ангіопатією встановлено більші зміни за результатами шкали MOS SF-36 та госпітальної шкали тривоги і депресії, шкали професійної дезадаптації, а також зміни основних параметрів когнітивних потенціалів.
Дод.точки доступу:
Чеботарьова, Л. Л.
Глоба, М. В.
Сулій, Л. М.
Червиць, Г. К.

Вільних прим. немає




    Дронова, В. Л.
    Психологічний стан пацієнток у до- та післяопераційному періодах з гінекологічною та хірургічною патологією, методи його визначення (літературний огляд праць) [Текст] / В. Л. Дронова, О. І. Дронов, Р. С. Теслюк // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 1. - С. 65-69. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (психология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (психология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: На основі аналізу сучасної наукової літератури висвітлено дані про особливості психологічного стану пацієнтів, які підлягають хірургічному втручанню та в післяопераційному періоді. Визначено найбільш інформативні методики для дослідження психологічного стану пацієнток (шкала тривоги Спілбергера—Ханіна та депресії Бека)
Дод.точки доступу:
Дронов, О. І.
Теслюк, Р. С.

Вільних прим. немає




    Жердьова, Н. М.
    Стан когнітивних функцій у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу [] = The state of cognitive function in patients with type 1 diabetes mellitus / Н. М. Жердьова, Б. М. Маньковський // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 4. - С. 326-330. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (патофизиология)
КОГНИТИВНЫЙ РЕЗЕРВ -- COGNITIVE RESERVE (действие лекарственных препаратов, физиология)
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE (стандарты)
Анотація: Ускладнення цукрового діабету (ЦД), такі як ретинопатія та нефропатія, як правило, розвиваються на тлі тривалого перебігу діабету, перш ніж стати клінічно вираженими, а когнітивні порушення з’являються вже на ранніх стадіях діабету 1-го типу. Ще в дослідженні DCCT було показано, що глікемія відіграє важливу роль у роботі когнітивної сфери. Вік, в якому виникає ЦД 1-го типу (ЦД), стать, рівень освіти також мають значення для формування когнітивної дисфункції. Мета — вивчення впливу статі, освіти, віку на момент початку розвитку діабету на стан когнітивної функції в молодих хворих на ЦД1. Матеріал і методи. Обстежено 33 пацієнти із ЦД1 — 17 жінок і 16 чоловіків. Оцінку порушення когнітивних проявів проводили зранку за допомогою таких методів: тест «5 слів», шкала оцінки психічного статусу, батарея тестів на лобну дисфункцію, тест малювання годинника. Результати. Виявлено негативний зв’язок між віком на початок захворювання та станом когнітивної функції за показниками шкали MMSE. Не помічено різниці у виконанні нейрофізіологічних тестів залежно від статі та освіти. За даними регресійного аналізу впливу статі, освіти та віку пацієнтів із ЦД1 на стан когнітивної функції взаємозв’язку не виявлено. Висновки. Існує негативний взаємозв’язок між віком на початок захворювання та показниками когніції за шкалою MMSE. У пацієнтів із ЦД1, яким на момент діагностики захворювання виповнилося 14 років і більше, показники когнітивної функції за даними БЛД, MMSE та тесту малювання годинника є вірогідно гіршими порівняно з такими у хворих, у яких ЦД1 розвинувся у віці до 14 років
Introduction. Complications of diabetes mellitus (DM), such as retinopathy and nephropathy, usually occur with prolonged course of diabetes before becoming clinically pronounced, and the cognitive impairments are manifested at the early stages of type 1 diabetes. In the DCCT study, it was shown that the level of glycemia plays an important role in the state of cognitive function. Age of onset of type 1 diabetes, sex, level of education can also contribute to the presence of cognitive dysfunction. The aim was to study the effect of sex, education, age on the state of cognitive function in patients with type 1 diabetes of young age at the time of diabetes onset. Materials and methods. We examined 33 patients with type 1 diabetes, 17 of them were women and 16 — men. An evaluation of cognitive disturbance was carried out in the morning using the following methods: a «5 words» test, a MMSE, a FAB on frontal dysfunction, an assessment of a clock drawing test. Results. A negative relationship was found before the onset of the disease between age and the state of cognitive function by the MMSE scale. There was no difference in the performance of neurophysiological tests between groups by sex and education. No correlation was found by the data of regression analysis when studying the effect of patient sex, education and age on the state of cognitive function in patients with diabetes mellitus. Conclusions. A negative relationship was found between the age before the onset of the disease and the cognition scores in the MMSE scale. In patients with type 1 diabetes, who at the time of the disease diagnosis was 14 years or more, the cognitive function indicators according to BPD, MMSE and the clock drawing test were significantly worse compared to patients who were under 14 years old.
Дод.точки доступу:
Маньковський, Б. М.

Вільних прим. немає




   
    Вальпроати в лікуванні біполярного афективного розладу: фармакокінетика, фармакодинаміка, терапевтичні ефекти [Текст] // НейроNEWS. - 2017. - № 10. - С. 33-36


MeSH-головна:
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
ОБЗОР -- REVIEW
ВАЛПРОЕВАЯ КИСЛОТА -- VALPROIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакокинетика, фармакология)
Анотація: Біполярний афективний розлад — це психічне захворювання, що характеризується зміною полярності афекту, хронічним рецидивуючим перебігом, високим рівнем коморбідності, супроводжується скороченням тривалості та якості життя пацієнтів і їхнього оточення, погіршенням соціального функціонування. Діагностика вказаного розладу є надзвичайно складним процесом через поліморфізм категорій біполярності, наявність коморбідностей, а також специфіку діагностичних підходів. Залежно від типу і фази захворювання, особливого значення набуває своєчасний і адекватний вибір методів лікування.Вашій увазі представлено огляд статті Getinet Ayano «Bipolar disorders and valproate: pharmacokinetics, pharmacodynamics, therapeutic effects and indications of valproate: review of articles», що була опублікована в журналі Bipolar Disorders (2016;2:109), у якій автори навели дані щодо ефективності вальпроатів у терапії біполярного афективного розладу
Вільних прим. немає




   
    Післяпологова депресія: реальна проблема? [Текст] / Н. Г. Корнієць [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2019. - Том 5, N 3/4. - С. 33-36


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ ПОСЛЕРОДОВАЯ -- DEPRESSION, POSTPARTUM (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
Анотація: У статті наведено результати обстеження 60 жінок у пізньому післяпологовому періоді. Виявлено і взаємозумовленість депресивних станів у породіль з ускладненим перебігом вагітності, зокрема гестаційною анемією та загрозливими передчасними пологами, і оперативним розродженням шляхом операції кесаревого розтину. Мета роботи – удосконалення ранньої діагностики лікарями акушерами-гінекологами депресивних станів у жінок із порушенням настрою в пізньому після¬пологовому періоді. Матеріали та методи. Шістдесят жінок у терміні від 3 діб до 6 тижнів післяпологового періоду. Досліджування проводилося клініко-психопатологічним та клініко-статистичним методами з використанням Единбурзької шкали післяпологової депресії шкал Гамільтона і Бека. Результати та їх обговорення. Післяпологова печаль мала місце у 83,2% жінок. Прояви депресивного симптомокомплексу відзначалися в 70,4% пацієнток. За даними шкалювання, легкий ступінь симптомокомплексу відзначався в 54,4-59,2% жінок із депресивною симптоматикою. Депресивний симптомокомплекс середнього ступеня мав місце тільки у 8,8-10,4% жінок із депресивними проявами. Висновки. Обґрунтовано надійність Единбурзької шкали післяпологової депресії для скринінгу післяпологової симптоматики в післяпологовому періоді. У практиці акушерів-гінекологів доцільно поєднувати клініко-описове психологічне та психопатологічне дослідження пацієнтки з кількісною оцінкою депресивного симптомокомплексу
Дод.точки доступу:
Корнієць, Н. Г.
Овчаренко, М. О.
Ліньов, О. М.
Нечепорук, Н. П.
Шаповалов, В. А.

Вільних прим. немає




    Лесів, М. І.
    Когнітивні функції у хворих на гіпертонічну хворобу та гіпотиреоз з ретроспективною оцінкою контролю компенсації захворювання [Текст] / М. І. Лесів // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 40-44


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛЫ ОЦЕНКИ -- PSYCHIATRIC STATUS RATING SCALES
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
ТЕСТИРОВАНИЕ АНОНИМНОЕ -- ANONYMOUS TESTING (методы)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Мета – вивчити взаємозв’язок між клініко-анамнестичною характеристикою пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ), гіпотиреозом, їх поєднанням та порушеннями когнітивних функцій. Матеріали і методи. Обстежено 67 пацієнтів (36 чоловіків і 31 жінку). Вік пацієнтів становив від 42 до 58 років (у середньому – (49,84 ± 2,83) року). Пацієнтів розподілили на три групи за нозологією: І група – 21 пацієнт із ГХ, які отримували антигіпертензивну терапію, II група – 18 хворих на гіпотиреоз, котрі приймали L-тироксин у дозі 100­150 мг. III група–28 пацієнтів ПХ та супутнім гіпотиреозом, які отримували відповідне лікування. До контрольної групи залучено 18 осіб без анамнезу ГХ і гіпотиреозу. Для аналізу використано дані щорічних візитів до терапевта та ендокринолога, зокрема щодо рівня артеріального тиску (AT) і вмісту тиреотропного гормону (ТТГ). Для уніфікації підходів до збору даних розроблено анкету, в яку вносили отримані показники. Для оцінки наявності та ступеня когнітивних порушень використовували коротку шкалу оцінки психічного статусу MMSE (Mini Mental State Examination) і шкалу Адденбрука (АСЕ). Результати. За результатами аналізу показників офісного АТ у I, III та контрольній групах установлено достатній контроль його рівня. Після проведення ретроспективного Даних медичної документації виявлено недостатній контроль AT у відповідних групах: середній рівень систолічного і діастолічного AT становив (153,30 ± 0,64) та (97,50 ± 0,38) мм рт. ст. відповідно. За даними вимірювання вмісту ТТГ установлено, що на момент огляду хворі на гіпотиреоз перебували у стадії компенсації. Ретроспективний аналіз даних показав, що рівень ТТГ був недостатньо коригованим: (7,14 ± 2,37) і (8,03 ± 3,77) мМО/л для II та III груп відповідно, За даними індивідуальної оцінки показників MMSE частка пацієнтів, у яких виявлено когнітивні порушення, у I, II і III групах становила 3,6; 7,2 і 10,8% відповідно. Показники MMSE у III групі були статистично значущо (р ‹ 0,05) меншими порівняно з І та II групами (на 7,5 і 3,9% відповідно). Результати тесту АСЕ це підтвердили. За даними індивідуальної оцінки показників тесту АСЕ частота когнітивних порушень у I, II і III групах становила 4,3; 4,6 і 6,1 % відповідно. Висновки. Ретроспективний аналіз даних медичної документації пацієнтів із ГХ, гіпотиреозом та їх поєднанням виявив недостатній контроль рівнів AT і ТТГ протягом багатьох років, що стало однією з причин появи когнітивних порушень у цій групі пацієнтів
Вільних прим. немає




    Кальниш, В. В.
    Відновлення працездатності та енергетичних можливостей організму учасників бойових дій у процесі реабілітації [Текст] = Restoration of working capacity and energetic opportunities of the organism of ato participants in the process of rehabilitation / В. В. Кальниш, О. В. Мальцев // Довкілля та здоров’я. - 2018. - № 3. - С. 75-79. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (организация и управление, статистика, тенденции)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Метою даної роботи було дослідження відновлення працездатності і функціонального стану військовослужбовців, які повернулися із зони проведення бойових дій, після чого були спрямовані на реабілітацію в стаціонарних умовах. Матеріали і методи: Дослідження комбатантів проводилося на початку і в кінці реабілітації. Для оцінки працездатності були обрані психофізіологічні показники, що відображають рівень активації організму, що характеризують індивідуально-типологічні якості, що відображають рівень мобілізації людини при виконанні інформаційних завдань. Також розглянуто можливі трансформації в регуляції серцевого ритму при відновленні функціональних резервів організму військовослужбовців. Результати: Встановлено, що за комплексом психофізіологічних показників працездатність військовослужбовців після перебування в зоні бойових дій в результаті проведених реабілітаційних заходів в середньому істотно покращилася на 11,3%. Рівень стабілізації варіабельності різних психофізіологічних функцій в середньому покращився на 32,9%, що свідчить про підвищення рівня їх мобілізації і стабілізації коливань функціонального стану військовослужбовців. Стан енергетичної сфери у військовослужбовців, які перебувають в зоні АТО, значно покращився, про що свідчать зрушення значень комплексу показників серцевого ритму на 22,7% і зниження внутрішньогрупового розкиду цих показників на 21,3%. Позитивні зміни, що спостерігаються в енергетичній сфері військовослужбовців, можна оцінити як більш інтенсивні (22,7%), ніж в інформаційній сфері (11,3%)
Objective: In this work, we studied the restoration of working capacity and functional state of the military personnel who had returned from the area of hostilities and then were sent for rehabilitation under stationary conditions. Materials and methods: We studied the combatants at the beginning and at the end of rehabilitation. For the assessment of working capacity we chose psycho-physiological indicators reflecting the level of activation of the organism, characterizing the individual-and-typological qualities, reflecting the level of human mobilization in the performance of information tasks. Possible transformations in the regulation of cardiac rhythm at the restoration of functional reserves of the body of military personnel were considered also. Results: According to the complex of psycho-physiological indicators in the servicemen after stay in the area of hostilities, the working capacity was established to be improved significantly on average by 11.3% due to the rehabilitation measures. The level of stabilization of the variability of different psycho-physiological functions was improved on average by 32.9% that indicated an increase in their mobilization and stabilization of the functional state of the servicemen. The state of the energetic sphere in military personnel in the ATO zone was improved significantly that was indicated in the changes of the values of the complex of cardiac rhythm indices by 22.7% and in a decrease of the intra-group spread of these indicators by 21.3%. Positive changes in the energetic sphere of the servicemen can be estimated as more intensive (22.7%) than in the information sphere (11.3%)
Дод.точки доступу:
Мальцев, О. В.

Вільних прим. немає