Асанов, Э. А.     Опыт применения высокоселективного ингибитора ЦРГ-2 ранселекса при остеоартрозе у пожилых больных [Текст] / Э. А. Асанов, В. Б. Шатило // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2003. - № 4. - С. 182-187 Рубрики: Остеоартрит--престарелые--лек тер    Ранселекс Дод.точки доступу: Шатило, В. Б. Вільних прим. немає

Вміст VEGF, ЦОГ-2 та ПГЕ-2 залежно від об’єктивної відповіді на променеву терапію в поєднанні з інгібітором ЦОГ-2 у хворих на недрібноклітінний рак легені [Текст] / Н. А. Мітряєва [та ін.] // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 1. - С. 5-12. - Библиогр. в конце ст. Рубрики: Ранселекс MeSH-головна: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (терапия) ЦИКЛООКСИГЕНАЗА 2 -- CYCLOOXYGENASE 2 (анализ, кровь) ДИНОПРОСТОН -- DINOPROSTONE (анализ, кровь) Анотація: Мета роботи. Оцінити рівні ЦОГ-2, ПГЕ-2, VEGF у зіставленні з ефективністю променевої терапії без інгібітора ЦОГ-2 або з ним. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 38 хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) віком від 32 до 80 років (медіана — 66 років), превалювала ІІІ стадія процесу (50 %), гістологічно переважав плоскоклітинний рак (74 %). Для оцінки результатів дослідження пацієнти були поділені на 2 підгрупи: 1 підгрупа — 20 хворих, які отримали ПТ у поєднанні з інгібітором ЦОГ-2 — ранселексом, 2 підгрупа — 18 хворих, які отримали лише ПТ. Променеву терапію проводили на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Протягом променевого лікування пацієнти отримували інгібітор ЦОГ-2 — ранселекс (100 мг на добу). Для визначення вмісту факторів ангіогенезу VEGF, ЦОГ та ПГЕ-2 забір крові у пацієнтів проводили до початку опромінення та після курсу лікування. Рівень показників визначали у сироватці крові хворих методом ІФА з використанням стандартних наборів реактивів ЗАТ «Вектор-Бест» (Росія), комерційних наборів реактивів фірми «Invitrogen COX-2 ELISA Kit» (Great Britain) та «Prostaglandin T2 ELISA Kit» (Німеччина). Результати. Виявлено підвищений рівень VEGF, ЦОГ-2, ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на НДРЛ до лікування, що вказує на активність процесів неоангіогенезу в пухлині. Встановлено, що у хворих на НДРЛ після променевого лікування з інгібітором ЦОГ-2 ранселексом спостерігається зниження рівня VEGF у 1,9 разу на фоні зниження вмісту ЦОГ-2 у 2,4 разу та ПГЕ-2 у 1,7 разу, тоді як при ПТ без ранселексу VEGF знижується у 1,4 разу, а рівні ЦОГ-2 та ПГЕ-2 не змінюються, що свідчить про гальмування інгібітором ЦОГ-2 ангіогенезу. Визначено взаємозв’язок між концентрацією проангіогенного фактора VEGF і рівнями ЦОГ-2, ПГЕ-2 та об’єктивною відповіддю, за якою оцінювали безпосередній ефект променевої терапії. У випадку регресії пухлини спостерігається вірогідне зниження рівня VEGF, більш значне при ПТ з ранселексом, що свідчить про ефективність ПТ, при прогресії — спостерігали стабільно високий рівень VEGF, що є несприятливою ознакою та пов’язано, можливо, з резистентністю пухлини до проведеної терапії і подальшим несприятливим перебігом хвороби. Висновки. Визначено взаємозв’язок між концентрацією проангіогенних факторів — VEGF, ЦОГ-2 та ПГЕ-2 й об’єктивною відповіддю, за якою оцінювали безпосередній ефект променевої терапії (регресія, стабілізація, прогресія). Показано, що більш виражене зниження вмісту VEGF спостерігається після ПТ з ранселексом у порівнянні з ПТ без ранселексу, що свідчить про гальмування інгібітором ЦОГ-2 ангіогенезу, і тим самим обумовлює підвищення ефективності променевого лікування Дод.точки доступу: Мітряєва, Н. А. Білозор, Н. В. Старенький, В. П. Гребіник, Л. В. Вільних прим. немає