Фофанова, О. В. Роль магнитно-резонансной томографии в изучении соматотропной недостаточности у детей [Текст] / О. В. Фофанова // Проблемы эндокринологии. - 2002. - Т. 48, № 2. - С. 38-42 MeSH-головна: МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование) РЕЦЕПТОРЫ СОМАТОСТАТИНА -- RECEPTORS, SOMATOSTATIN (анализ) Вільних прим. немає |
Экспрессия рецепторов соматостатина и дофамина в АКТГ-продуцирующих опухолях [Текст] / И. И. Дедов [и др.] // Проблемы эндокринологии : научно-практический журнал. - 2010. - Т. 56, № 1. - С. 14-18 Рубрики: Рецепторы соматостатина Рецепторы дофамина Кортикотропин Новообразования Дод.точки доступу: Дедов, И. И. Марова, Е. И. Абросимов, А. Ю. Лапшина, А. М. Григорьев, А. Ю. Аблицов, Ю. А. Кузнецов, Н. С. Гончаров, Н. П. Арапова, С. Д. Рожинская, Л. Я. Вільних прим. немає |
Шпаков, А. О. Разработка негормональных регуляторов аденилатциклазной сигнальной системы на основе пептидов, производных третьей цитоплазматической петли соматостатиновых рецепторов [Текст] / А. О. Шпаков, Е. А. Шпакова // Биомедицинская химия. - 2012. - Т. 58, № 4. - С. 446-456 Рубрики: Рецепторы соматостатина Аденилатциклаза Пептидов синтез Дод.точки доступу: Шпакова, Е. А. Вільних прим. немає |
Луховицька, Н. І. Сьогодення і перспективи радіоізотопної діагностики у клінічній практиці в Україні. Частина 1 / Н. І. Луховицька, Г. В. Кулініч // Укр. радіол. журн. - 2018. - Т. 26, N 1. - С. 42-47 MeSH-головна: РАДИОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- NUCLEAR MEDICINE ТОМОГРАФИЯ ЭМИССИОННО-КОМПЬЮТЕРНАЯ ОДНОФОТОННАЯ -- TOMOGRAPHY, EMISSION-COMPUTED, SINGLE-PHOTON ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS РЕЦЕПТОРЫ СОМАТОСТАТИНА -- RECEPTORS, SOMATOSTATIN Анотація: В останні десятиліття медична радіологія, і зокрема ядерна медицина, пережили бурхливу еволюцію. Це було обумовлено не тільки загальним науковим прогресом, але і гострою потребою в якісних і, головне, ефективних діагностичних і терапевтичних заходах. Особливу роль в цьому процесі відіграє створення і використання в рутинній клінічній роботі сучасної медико-діагностичної апаратури Дод.точки доступу: Кулініч, Г. В. Вільних прим. немає |
Большова, О. В. Порівняльна характеристика ауксологічних і гормональних показників пацієнтів із затримкою внутрішньоутробного розвитку та пацієнтів із соматотропною недостатністю [] = Comparative characteristics of auxological and hormonal parameters of small for gestational age children and patients with isolated somatotropic deficiency / О. В. Большова, Н. М. Музь // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 58-64. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (иммунология, метаболизм, патофизиология) РЕЦЕПТОРЫ СОМАТОСТАТИНА -- RECEPTORS, SOMATOSTATIN (дефицит, иммунология, кровь, метаболизм) РОСТА ГОРМОН -- GROWTH HORMONE (дефицит, иммунология, кровь, метаболизм, секреция) ИНСУЛИНОПОДОБНЫЙ ФАКТОР РОСТА I -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR I (диагностическое применение, иммунология, метаболизм) ИНСУЛИНОПОДОБНОГО ФАКТОРА РОСТА СВЯЗЫВАЮЩИЙ БЕЛОК 3 -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR BINDING PROTEIN 3 (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм) ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS Анотація: Мета — порівняльний аналіз ауксологічних і гормональних показників пацієнтів із низькорослістю внаслідок затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) або соматотропної недостатності. Матеріал та методи. Проведено обстеження 84 дітей (55 хлопчиків і 29 дівчинок) передпубертатного віку з низькорослістю (-2 SDS). У 34 пацієнтів встановлено наявність ізольованої соматотропної недостатності, у решти низькорослість було пов’язано із затримкою внутрішньоутробного розвитку. На час обстеження всі пацієнти були в стані евтиреозу, лікування рекомбінантним гормоном росту (рГР) не отримували. Соматотропну функцію до- сліджували за допомогою фармакологічних тестів (інсулін, клонідин). Рівні гормону росту (ГР), інсуліноподібного чинника росту 1 (ІЧР‑1) досліджували методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів «Immulate 2000 XPi». Рівні тиреотропного гормону (ТТГ), тироксину (Т4) вільного, трийодтироніну (Т3) вільного, ІЧР-зв’язуючого білка 3 (ІЧР-ЗБ‑3) досліджували імунорадіометричним методом за допомогою стандартних наборів (Immunotech® kit, Чехія). Результати. Усі діти з низькорослістю з ознаками ЗВУР на тлі однакового гестаційного віку мали суттєве зниження довжини та маси тіла на час народження порівняно з показниками дітей з ізольованою соматотропною недостатністю. Дефіцит зросту та маси зберігався й навіть зростав протягом тривалого часу (до 6-7-річного віку) в усіх обстежених. Ступінь відставання в рості та рентген-віці, швидкість росту та стадія статевого дозрівання в усіх обстежених достовірно не різнилися. У більшості (68,0%) пацієнтів зі ЗВУР без «спонтанного зростання» зафіксовано адекватний стимульований викид ГР, який достовірно перевищував пік викиду в дітей з ізольованим дефіцитом гормону росту, проте такі діти зберігали суттєве відставання в зрості та масі тіла. У решти пацієнтів зі ЗВУР (16 осіб, 32%) і в пацієнтів з ізольованим дефіцитом ГР встановлено різке зниження стимуляційного викиду ГР, що свідчить про наявність різкого дефіциту ГР. В усіх обстежених виявлено зниження рівнів ІЧР‑1 та ІЧР-ЗБ‑3 у сироватці крові. Зниження рівнів ІЧР-ЗБ‑3 було однаковим у пацієнтів усіх груп, а суттєве зниження рівня ІЧР‑1 спостерігали в дітей із соматотропною недостатністю (р0,05) порівняно з показником пацієнтів зі ЗВУР із низьким викидом ГР. Висновки. У пацієнтів із затримкою внутрішньоутробного розвитку, які не мають «спонтанного зростання», можуть спостерігатися як нормальні, так і знижені показники стимульованого викиду гормону росту на тлі суттєво знижених показників ІЧР‑1 та ІЧР-ЗБ‑3. Дефіцит зросту, маси тіла, зниження рівнів ІЧР‑1 та ІЧР-ЗБ‑3 зберігаються тривалий час після народження дитини Purpose of the study — to conduct a comparative analysis of the auxological and hormonal parameters of patients with growth deficiency due to small for gestation age and growth hormone deficiency. Material and methods. We examined 84 prepubertal children (55 boys and 29 girls) with short stature. 50 of them were SGA children, other 34 children had growth hormone deficiency. All patients had two stimulation tests (insulin, clonidine) to check the growth hormone function. All patients were euthyroid on the basis of their TSH serum level within the normal range. They did not receive treatment with recombinant growth hormone (rGR) previously. Levels of GH, IGF‑1 were investigated by enzyme-linked immunosorbent assay using Immulate 2000 XPi kits. The levels of TSH, T4 free, IGF-BP‑3 were investigated by the immunoradiometric method using standard kits (Immunotech® kit, Chech Republic). Results. All SGA children with short stature had a significant decrease in length and body weight at birth compared to children with isolated somatotropic deficiency with the same gestational age. In all examined patients persisted the lack of growth and body weight. The degree of decreasing in growth, bone age, growth rate and stage of puberty in all examined patients did not significantly differ. In the majority (68,0%) of SGA patients without a «spontaneous catch-up growth», an adequate stimulated release of GH was recorded, however, such children remained significantly lack in growth and body weight. In others SGA patients (32%) and in isolated GH deficiency patients, a decrease in the stimulatory GH release was established, indicating a GH deficiency. In all examined children, a decrease in serum IGF‑1 and IGF-BP‑3 levels was observed. The decrease in the IGF-BP‑3 level was the same in patients of all groups, however, a significant decrease in the IGF‑1 level was observed in children with growth hormone deficiency compared to the SGA patients with GH deficiency (p0.05). Conclusions. SGA patients who do not have a «spontaneous growth» can experience both normal and reduced rates of stimulated growth hormone and reduced IGF‑1 and IGF-BP‑3 levels. Deficiency of growth, body weight, decrease in the IGF‑1 and IGF-BP‑3 levels persist for a long time after the birth of the baby Дод.точки доступу: Музь, Н. М. Вільних прим. немає |
Терехова, Г. М. Набута соматотропна недостатність у дорослих: діагностика та лікування [] = Acquired somatotropic deficiency in adults: diagnosis and treatment / Г. М. Терехова, Т. В. Федько, В. М. Клочкова // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 31-41. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: РЕЦЕПТОРЫ СОМАТОСТАТИНА -- RECEPTORS, SOMATOSTATIN (действие лекарственных препаратов, метаболизм, ультраструктура) ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (действие лекарственных препаратов, кровоснабжение, метаболизм, повреждения, рост и развитие, секреция) ИНСУЛИНОПОДОБНОГО ФАКТОРА РОСТА СВЯЗЫВАЮЩИЙ БЕЛОК 1 -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR BINDING PROTEIN 1 (диагностическое применение, иммунология, метаболизм, секреция) ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS ХОЛЕСТЕРИН -- CHOLESTEROL (диагностическое применение, кровь, метаболизм) Анотація: Метаболічні порушення внаслідок соматотропної недостатності в дорослих можуть бути причиною серйозних ускладнень, зокрема — розвитку атеросклерозу, остеопенії та остеопорозу, суттєвого погіршення якості життя хворих. Лікування соматотропної недостатності в дорослих веде до покращення якості та прогнозу життя, разом із тим, довготривалі дослідження ефективності лікування препаратами рекомбінантного гормону росту (рГР) дорослих пацієнтів зі соматотропною недостатністю поодинокі та стосуються невеликої кількості обстежених, тому їх проведення є актуальним. Мета — визначення діагностичних критеріїв набутої соматотропної недостатності (НСТН) у дорослих хворих, дослідження ефективності та безпечності їх лікування препаратами рекомбінантного гормону росту (рГР). Матеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 20 хворих (13 жінок і 7 чоловіків), яким було встановлено діагноз множинної недостатності гормонів аденогіпофізу з набутою недостатністю соматотропного гормону (СТГ). Вік обстежених становив 20-63 роки, тривалість захворювання — 3-25 років. У 10 хворих (50%) прояви захворювання було виявлено в дитинстві (у 6 з них хвороба розвинулася внаслідок видалення пухлини гіпофіза, у 1 — внаслідок розриву ніжки гіпофіза під час пологів, у 3 — синдром порожнього турецького сідла з гіпоплазією тканини гіпофіза). Тобто, у цих хворих мала місце органічна соматотропна недостатність, що виникла внаслідок внутрішньочерепного ураження гіпофіза. Ці хворі отримували в дитинстві лікування рГР і при переході в дорослий вік їм було проведено ретестування для підтвердження наявності недостатності СТГ. У інших 10 хворих (50%) набута недостатність СТГ виникла в дорослому віці після хірургічних втручань із приводу видалення пухлин гіпофіза. Усі отримували стабільну замісну терапію і на момент верифікації набутої СТГ недостатності були компенсовані. Проводили двофотонну остеоденситометрію, визначення антропометричних, гормональних і біохімічних показників. Рівні СТГ (базальний та під час стимуляційного тесту з інсуліном), остеокальцину, інсуліноподібного чинника 1 (ІЧР‑1) і концентрацію ІЧР-зв’язуючого білка 3 (ІЧР-ЗБ‑3) в крові визначали радіоімунним методом. Лікування проводили з використанням препарату рГР у середній добовій дозі 0,2-0,6 мг/добу. Безпечність, переносимість та ефективність лікування оцінювали через 1, 3, 6 і 12 міс., а показники порівнювали з даними до лікування. Результати. Діагноз недостатності СТГ підтверджувався у хворих низьким рівнем СТГ (базальним і під час проведення стимуляційного тесту з інсуліном). Рівень ІЧР‑1 до лікування був низьким (стандартне відхилення складало в середньому –4,36). Лікування було ефективним у всіх хворих. Зміни шкіри, запалення або алергічні реакції в місцях введення препарату не спостерігалися. Соматичні розлади та супутні захворювання протягом лікування не виявлено. За результатами анкетування всі хворі відмічали значне покращення самопочуття, знижувалися ознаки тривожності, відмічено підвищення активності та фізичної витривалості. Спостерігалася значна динаміка антропометричних показників: зменшувалися маса тіла, об’єм талії та стегон. Центральний і периферичний індекси товщини шкірної складки знижувався у 2,5 раза. У 4 хворих із недостатністю СТГ, виявленою в дитинстві, та відкритими кістковими зонами росту відмічалося збільшення лінійного росту. Через 3, 6, 9 і 12 міс. лікування рівні ІЧР‑1 і ІЧР-ЗБ‑3 зростали р0,05. Відмічено зниження підвищеного рівня холестерину крові (до лікування — 7,05±1,30 ммоль/л, через 12 місяців лікування — 3,84±0,90 ммоль/л, р0,05). Рівень остеокальцину крові протягом 12 міс. лікування зростав від 17,60±0,02 нг/мл до 35,30±0,10 нг/мл (р0,05), що відображало покращення процесів остеосинтезу і супроводжувалося позитивними змінами показників остеоденситометрії. Висновки. 1. НСТН у дорослих хворих частіше розвивається внаслідок пухлинних процесів гіпоталамо-гіпофізарної області, нейрохірургічних втручань і травм головного мозку. Необхідною складовою діагностичних процедур є моніторинг соматотропної функції гіпофізу (базальний та під час навантажувальних тестів). 2. У процесі лікування рГР вірогідно зростали рівні ІЧР‑1 і ІЧР-ЗБ‑3 (знижені до лікування), (р0,05), що свідчить на користь їх використання для оцінки ефективності лікування. Застосування препарату рГР у дорослих хворих із НСТН є безпечним, ефективним, приводить до суттєвого покращення метаболічних процесів, якості життя та має бути тривалим Metabolic disorders due to somatotropic insufficiency in adults can cause serious complications such as the development of atherosclerosis, osteopenia and osteoporosis, significant deterioration of the quality in patients’ life. Treatment of growth hormone deficiency in adults improves the quality and prognosis of patients’ life, however, long-term studies of the effectiveness of treatment with recombinant growth hormone drugs in adult patients with somatotropic insufficiency are isolated and relate to a small number of subjects, so their implementation is relevant. at the same time, longterm studies of the efficacy of therapy with recombinant growth hormone preparations in adult patients with growth hormone deficiency are single and concern a small number of surveyed, so their implementation is relevant. The aim is to determine a diagnostic criteria for acquired somatotropic insufficiency (ASI) in adult patients, and to study of the effectiveness and safety of their treatment with recombinant growth hormone (rGH) drugs. Material and methods. A comprehensive examination of 20 patients (13 women and 7 men), who were diagnosed with multiple hormone deficiency of the adenohypophysis with acquired GH deficiency, was carried out. The age of the examined persons ranged from 20 to 63 years, with the duration of the disease from 3 to 25 years. In 10 patients (50%), the manifestations of the disease were found in childhood (in 6 of them the disease developed as a result of removal of a pituitary tumor, in 1 — as a result of rupture of the pituitary gland during childbirth, in 3 — syndrome of an empty Turkish saddle with hypoplasia of the pituitary tissue). Thus, these patients had organic somatotropic insufficiency resulting from intracranial lesion of the pituitary gland. These patients were treated with rGH in childhood and, upon transition into adulthood, they were retested to confirm the presence of GH deficiency. In the other 10 patients (50%) acquired GH deficiency occurred in adulthood after surgery for removing pituitary tumors. All patients were received stable replacement therapy for adenohypophysis hormone deficiency and at the time of verification of acquired GH deficiency were compensated. Conducted dual-photon osteodensitometry, determination of anthropometric, hormonal and biochemical parameters. The levels of GH (basal and during the stimulation test with insulin), osteocalcin, insulin-like factor 1 (IGF‑1) and the concentration of IGF-binding protein 3 (IGF-BP‑3) in the blood were determined by radioimmunoassay. Treatment was carried out using rGH drugs at an average daily dose of 0.2 to 0.6 mg/day. The efficacy, tolerance and safety of treatment were assessed after 1, 3, 6, 12 months, and indicators were compared with data before treatment. Results. The diagnosis of GH deficiency was confirmed in patients with low levels of GH (basal and during a stimulation test with insulin). The IGF‑1 level before treatment was low (the standard deviation was on average –4.36. Treatment was effective in all patients. Skin changes, inflammation, or allergic reactions at the injection site were not observed. No somatic disorders or concomitant diseases were identified during treatment. According to the results of the questionnaire survey, a significant improvement in well-being, decreased signs of anxiety, an increase in activity and physical endurance were noted in all patients. There was a significant dynamics of anthropometric parameters in the course of treatment: body mass, waist, hips were decreased. The central and peripheral skin fold thickness indices decreased by 2.5 times. An increase in linear growth was noted in 4 patients with GH deficiency, detected in childhood, and open bone growth zones. The levels of IGF‑1 and IGF-BP‑3 increased by 3 times after 3, 6, 9 and 12 months of treatment. The blood cholesterol level, elevated before treatment (on average, 7.05±1.30 mmol/L) was decreased in the dynamics of treatment and after 12 months was 3.84±0.90 mmol/L (p0.05). The blood osteocalcin index increased from 17.60±0.02 ng/mL to 35.30±0.10 ng/mL (p0.05), reflecting an improvement in the processes of osteosynthesis and was accompanied by improvement in the osteodensitometry parameters during 12 months of treatment. Conclusions. 1. Acquired somatotropic insufficiency in adult patients most often is developed as a result of tumor processes in the hypothalamic-pituitary region, neurosurgical interventions, brain trauma. Monitoring of the somatotropic function of the pituitary gland is a necessary component of diagnostic procedures, requires timely diagnosis and treatment. 2. The levels of IGF‑1 and IGF-BP‑3 in patients significantly (p0.05) increased during treatment with GH, which makes it possible to use them to assess the effectiveness of such therapy. Treatment of acquired somatotropic insufficiency in adult patients is effective, safe, leads to a significant improvement in metabolic processes and quality of life, however, it mustbe long-term Дод.точки доступу: Федько, Т. В. Клочкова, В. М. Вільних прим. немає |