Зайдиева, З. С.
    Патоморфологические изменения в последе при генитальной герпетической инфекции [Текст] / З. С. Зайдиева, В. Л. Тютюнник, О. В. Данченко // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 1999. - № 1. - С. 23-25


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (вирусология, патофизиология, этиология)
ГЕРПЕС ГЕНИТАЛЬНЫЙ -- HERPES GENITALIS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD
Дод.точки доступу:
Тютюнник, В. Л.
Данченко, О. В.

Вільних прим. немає




    Бубнова, Н. И.
    Морфология последа при генитальной герпетической инфекции [Текст] / Н. И. Бубнова, З. С. Зайдиева, В. Л. Тютюнник // Акушерство и гинекология. - 2001. - № 6. - С. 24-28


MeSH-головна:
ГЕРПЕС ГЕНИТАЛЬНЫЙ -- HERPES GENITALIS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD
Дод.точки доступу:
Зайдиева, З. С.
Тютюнник, В. Л.

Вільних прим. немає




    Баев, О. Р.
    Профилактика кровотечений в послеродовом и раннем послеродовом периоде. Какие использовать препараты? (Обзор) [Текст] / О. Р. Баев // Акушерство и гинекология. - 2011. - № 7/1. - С. 16-20

Рубрики: Послеродовой период, кровотечения--берем--женск--проф

   Роды, третья стадия


   Окситоцин--тер прим


Вільних прим. немає




   
    Роль морфологічних досліджень послідів у діагностиці внутрішньоутробних інфекцій у новонароджених [Текст] / І. І. Редько [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 12-17. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (диагностика)
РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Інфекційні ураження послідів у теперішній час є частою формою патології, яка має характерні морфологічні прояви, які суттєво впливають на пребіг вагітності, пологів, внутрішньоутробного розвитку плода та постнатальні захворювання дитини. Мета дослідження: оптимізувати діагностику та прогнозування тяжкості перебігу внутрішньоутробних інфекцій у новонароджених на підставі оцінки факторів ризику перинатального анамнезу та результатів морфологічних досліджень послідів матерів, які народили дітей з внутрішньоутробною інфекцією. Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 834 матерів та їх хворих новонароджених з підозрою на внутрішньоутробні інфекції в перші 3 доби життя. Предметом поглибленого дослідження стала група з 224 хворих новонароджених з вродженими вірусними інфекціями. Контрольну групу склали 30 умовно здорових новонароджених. Верифікація діагнозу внутрішньоутробної інфекції проводилась на підставі клініко-анамнестичних даних, загальноприйнятих методів дослідження та із застосуванням морфологічних досліджень послідів. Результати досліджень. Серед загальної кількості обстежених новонароджених внутрішньоутробна інфекція верифікована у 708 (84,9%) хворих. Предметом поглибленого дослідження стала група з 224 (31,6 %) хворих новонароджених з вродженими вірусними інфекціями. Серед них доношених - 132 (58,9 %), недоношених – 92 (41,1 %). Серед 224 дітей верифіковано: у 77 (34,4 %) – мікст-вірусні інфекції, у 62 (27,7 %) – вірусно-бактеріальні інфекції, у 53 (23,6 %) – мікст-вірусно-TORCH-інфекції та моновірусні інфекції - у 32 (14,3 %). Найчастішими факторами перинатального ризику є гострі респіраторні інфекції у вагітних (45,5%), загроза переривання вагітності (43,7%), анемії вагітних (25,0%), дострокове родорозрішення (41,1%), плацентарна дисфункція (23,2%), прееклампсія (17,4%), асфіксія при народженні (40,6%). Проведений аналіз результатів гістологічного дослідження 224 послідів у жінок, які народили дітей з вродженими вірусними інфекціями, виявив, що поряд з характерними специфічними структурними змінами, які викликали респіраторні віруси, у 54 (24 %) виявлено також неспецифічні запальні реакції (децидуїт, віллузит) та різні варіанти порушення плацентарного кровообігу. Даний факт доводить, що, окрім прямої вражаючої дії вірусу, можливе виникнення вторинної гіпоксії та порушення живлення плода. Відсутність специфічних ознак ураження послідів при вірусних інфекціях у вагітних не виключає необхідності дослідження послідів при народженні дітей з групи ризику по внутрішньоутробній інфекції. Висновки. Результати гістологічного дослідження послідів дають підставу визначити як етіологію вроджених вірусних інфекцій на підставі специфічних морфологічних ознак, так і вплив неспецифічних запальних змін (базальний децидуїт, віллузит) та різних варіантів порушення трансплацентарного кровообігу на прогнозування тяжкості перебігу вроджених вірусних інфекцій у новонароджених.
Дод.точки доступу:
Редько, І.І.
Махончук, С.М.
Івахненко, Н.Т.
Чакмазова, О.М.

Вільних прим. немає