Ларцева, Л. В. Санитарно-микробиологическая оценка промысловых рыб Волго-Каспийского региона / Л. В. Ларцева // Гигиена и санитария. - 1998. - № 5. - С. 25-30 MeSH-головна: ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ АНАЛИЗ -- FOOD ANALYSIS (методы, экономика) РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS (анализ, статистика, токсичность) Вільних прим. немає |
Усс, Ю. А. "Икра черная альгиновая" - диетический продукт [Текст] / Ю. А. Усс // Провизор. - 2000. - № 3. - С. 36-37 MeSH-головна: (тенденции) РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS (анализ) Вільних прим. немає |
Можаев, Е. А. Влияние загрязнения великих озер химическими веществами на потребителей рыбы (обзор) [Текст] / Е. А. Можаев, Ю. А. Рахманин // Гигиена и санитария. - 2001. - № 1. - С. 71-72 MeSH-головна: ВОДЫ ЗАГРЯЗНЕНИЕ ХИМИЧЕСКОЕ -- WATER POLLUTION, CHEMICAL (анализ, вредные воздействия, профилактика и контроль, статистика) РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS (анализ, статистика, токсичность) Дод.точки доступу: Рахманин, Ю. А. Вільних прим. немає |
Ким, И. Н. Содержание N-нитрозаминов в копченной рыбе и консервах [Текст] / И. Н. Ким, Г. Н. Ким, И. А. Кривошеева, // Гигиена и санитария. - 2002. - № 4. - С. 35-38 MeSH-головна: НИТРОЗАМИНЫ -- NITROSAMINES ПРОДУКТЫ КОНСЕРВИРОВАННЫЕ -- FOOD, PRESERVED РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS Дод.точки доступу: Ким, Г. Н. Кривошеева, И. А. Вільних прим. немає |
Рыбный день [Текст] // Здоровье. - 2005. - № 2. - С. 57-59 Рубрики: Рыбные продукты Вільних прим. немає |
Шульгин, Ю. П. Гигиеническая оценка потребления и качества рыбных продуктов [Текст] / Ю. П. Шульгин, Л. Ю. Лаженцева, Л. В. Шульгина // Гигиена и санитария. - 2007. - № 2. - С. 39-42 Рубрики: Пищевые продукты Рыбные продукты Дод.точки доступу: Лаженцева, Л. Ю. Шульгина, Л. В. Вільних прим. немає |
Гремячих, В. А. Влияние кулинарной обработки на содержание ртути в рыбе [Текст] / В. А. Гремячих, И. И. Томилина, В. Т. Комов // Гигиена и санитария. - 2007. - № 6. - С. 64-67 Рубрики: Ртуть--токсич Рыбы Рыбные продукты Пищевые продукты, загрязнение Пищевых продуктов обработка Дод.точки доступу: Томилина, И. И. Комов, В. Т. Вільних прим. немає |
Клинические проявления IgЕ-опосредованной пищевой аллергии у детей [Текст] / Т. А. Евдокимова [и др.] // Педиатрия. Журнал им. Г.Н.Сперанского. - 2014. - T. 93, № 3. - С. 20-24 Рубрики: Дети MeSH-головна: ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагноз, эпидемиология) ИММУНОГЛОБУЛИН E -- IMMUNOGLOBULIN E РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS (вредные воздействия) Дод.точки доступу: Евдокимова, Т. А. Огородова, Л. М. Петровский, Ф. И. Федорова, О. С. Сорвачева, Т. Н. Вільних прим. немає |
Хаустов, А. П. Проблемы загрязнения рыбной продукции полициклическими ароматическими углеводородами / А. П. Хаустов, М. М. Редина, Ж. Т. Тилекова // Гигиена и санитария : Двухмес. науч.-практ. журн. - 2015. - № 7. - С. 28-35. . - ISSN 0016-9900 MeSH-головна: ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- FOOD CONTAMINATION (анализ) ПОЛИЦИКЛИЧЕСКИЕ УГЛЕВОДОРОДЫ АРОМАТИЧЕСКИЕ -- POLYCYCLIC HYDROCARBONS, AROMATIC (вредные воздействия) РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS Анотація: Полициклические ароматические углеводороды (ПАУ) относят к одним из наиболее распространенных токсикантов в окружающей среде (ОС). Их химические свойства и специфика поведения достаточно хорошо изучены для лабораторных условий. Широко известны их токсические и мутагенные эффекты, стойкость в ОС, идентифицированы возможные химические процессыисточники ПАУ. Однако трансформация и особенности миграции ПАУ в реальных условиях гораздо менее изучены в связи с многообразием факторов, определяющих их поведение в средах и роль биоты в этих процессах. В частности, крайне недостаточно изучены факторы, влияющие на накопление ПАУ в пищевых цепях, а это одна из центральных составляющих для оценки и регулирования качества пищевых продуктов. Источники образования ПАУ разделяют на техногенные и естественные (биогенные и необусловленные активностью биоты). Источники также могут иметь пирогенное происхождение (связаны с процессами горения) или петрогенное (преимущественно нефтяная природа при отсутствии горения). Отметим, что естественными источниками ПАУ являются не только процессы с участием биоты. Они также обнаружены в таких «чуждых» живому веществу объектах, как метеориты, лава вулканов, многие разновидности горных пород. В отличие от техногенных загрязнений, к присутствию ПАУ естественного генезиса организмы, постоянно контактирующие с «загрязненными» объектами, хорошо приспособлены. Одно из хорошо известных свойств ПАУ - их способность к накоплению в пищевых цепях и аккумуляции в тканях организмов. Это актуализирует необходимость детального контроля их содержания в пищевых продуктах, а также практический интерес к установлению источников поступления ПАУ из объектов ОС. В России по сравнению с зарубежными странами осуществляют контроль крайне незначительного числа ПАУ-соединений, в основном в рамках стандартных мониторинговых наблюдений анализируют лишь содержание 3,4-бензпирена. Рассмотрены возможности идентификации источников загрязнения пищевых продуктов (из внешней среды и за счет технологий приготовления рыбной продукции) полициклическими ароматическими углеводородами (ПАУ). Выявлена относительно низкая информативность для идентификации источников ПАУ в пищевых продуктах на основе индикаторных соотношений. Показана необходимость корректировки существующих химических маркеров. Обоснована возможность разработки индикаторных соотношении как маркеров канцерогенной и мутагенной активности ПАУ с учетом процессов метаболизма. Дод.точки доступу: Редина, М. М. Тилекова, Ж. Т. Вільних прим. немає |
AHA рекомендує їсти рибу двічі на тиждень для здоров’я серця [Текст] // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 4. - С. 65-67 MeSH-головна: РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS (использование) СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (профилактика и контроль) Вільних прим. немає |
Ianieva, O. D. Yeasts associated with salted herring and brine, Ukraine [Текст] / O. D. Ianieva, K. S. Ogirchuk // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 2. - С. 80-91 MeSH-головна: РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS (микробиология) ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка, химия) Анотація: Дріжджі — одноклітинні еукаріотичні мікроорганізми, які широко розповсюджені в різноманітних харчових продуктах, особливо з низькими показниками рН, активності води або високим вмістом цукру або солі, де більшість бактерій не здатні вижити. Майже нічого не відомо про дріжджову мікробіоту в такому популярному в Україні продукті, як солоному оселедці. Метою цієї роботи було дослідити склад дріжджової мікробіоти в зразках солоного оселедця, стійкість ізольованих дріжджів до різних стресових факторів (сольового та осмотичного стресу, харчових консервантів) та їх гідролітичні властивості, що можуть призвести до псування продукту. Методи. Культури дріжджів із зразків оселедця були ізольовані методом серійних розведень та ідентифіковані відповідно до фенотипових ознак. Було визначено стійкість ізольованих дріжджів до стресових факторів та їх гідролітичні властивості. Результати. 57 штамів дріжджів було ізольовано з 10 зразків солоного оселедця та розсолу, придбаних на ринках та супермаркетах в Україні. Кількість дріжджів в зразках варіювала від нуля до 3,69 log[[d]]10[[/d]] КУО/мл. Ізольовані дріжджі були ідентифіковані як Debaryomyces hansenii (38 % штамів), Candida sake (20 % штамів), Candida zeylanoides (13 % штамів), Yarrowia lipolytica (9 % штамів) та ін. Більшість ізольованих дріжджів мали ліполітичну активність (98 % штамів), але лише невеликий відсоток з них були протеолітичними (7% штамів). Більшість ізолятів не були здатні до ферментації глюкози (70 % штамів). Виділені дріжджі характеризувалися високою чутливістю до таких харчових консервантів, як сорбінова (МІК 0,05-0,25 г/л) та оцтова кислоти (МІК 0,1-1 г/л) за низького значення рН та демонстрували широкий спектр стійкості до бензоату та пропіонату. Пригнічуюча дія слабких органічних кислот щодо ізольованих дріжджів знижувалася в рази при підвишенні рН середовища до 5,5. Значна частина дріжджів характеризувалася високим рівнем галотолерантності (МІК NaCl вище 150 г/л) та осмотолерантності (здататності до росту при 50 % глюкози). Висновки. В роботі представлені дані щодо видового складу дріжджів, ізольованих із солоного оселедця, їх стійкість до сольового та осмотичного стресу та чутливість до харчових консервантів. Дод.точки доступу: Ogirchuk, K. S. Вільних прим. немає |
Взаємозв’язок споживання риби з ризиком серцево-судинних захворювань та смерті в осіб із серцево-судинними захворюваннями або без них у 58 країнах світу // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 2. - С. 83 MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS Анотація: Результати цього об’єднаного аналізу 4 когортних досліджень показали, що мінімальне споживання риби 175 г (приблизно 2 порції) на тиждень пов’язане з меншим ризиком серйозних ССЗ та смерті в пацієнтів із вже існуючими ССЗ, але не в загальній популяції. Користь від вживання риби (особливо жирної) слід оцінювати у ран- домізованих клінічних дослід женнях пацієнтів із ССЗ Вільних прим. немає |
Визначення гістаміну у рибі та рибопродуктах: валідація фотометричного методу / О. О. Харченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 4. - С. 58-62 MeSH-головна: ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ КАЧЕСТВО -- FOOD QUALITY РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS ФОТОМЕТРИЯ -- PHOTOMETRY (методы) ГИСТАМИН -- HISTAMINE Анотація: За результатами проведення валідації обґрунтовано та експериментально доведено, що фотометрична методика кількісного визначення гістаміну може бути коректно відтворена і придатна для контролю якості вимірювань. Найбільш прийнятні результати отримано для концентрацій гістаміну в діапазоні від (50,0 ± 0,1) мг/кг до (200,0 ± 0,05) мг/кг. Для менших концентрацій гістаміну характерний більший відсоток сумарної невизначеності, хоча вона також знаходиться в межах допустимих значень. Оцінка отриманих валідаційних характеристик свідчить, що дана методика може використовуватись для кількісного визначення вмісту гістаміну у рибі та рибних продуктах і не поступається за точністю та правильністю методам високоефективної рідинної хроматографії. По результатам проведения валидации доказано, что фотометрическая методика количественного определения гистамина может быть корректно воспроизведена и пригодна для контроля качества измерений. Наиболее приемлемые результаты получены для концентраций гистамина в диапазоне от (50,0±0,1) мг/кг до (200,0±0,05) мг/кг. Для меньших концентраций гистамина характерен больший процент суммарной неопределенности, хотя она находится в пределах допустимых значений. Оценка полученных валидационных характеристик свидетельствует, что данная методика может использоваться для количественного определения содержания гистамина в рыбе и рыбных продуктах и ??не уступает по точности и правильности методам высокоэффективной жидкостной хроматографии. Дод.точки доступу: Харченко, О. О. Гуліч, М. П. Ященко, О. В. Моісеєнко, І. Є. Любарська, Л. С. Вільних прим. немає |