Ляховський, В. І. Індивідуальні особливості будови легеневої зв’язки людини [Текст] / В. І. Ляховський // Український медичний альманах. - 1998. - № 2. - С. 146-148 MeSH-головна: СВЯЗКИ -- LIGAMENTS (физиология) ЛЕГКИЕ -- LUNG (патофизиология, физиология) |
Климовицкий, В. Г. Повреждения связок опорно-двигательного аппарата и их пластическое восстановление [Текст] / В. Г. Климовицкий, И. И. Гаврилов // Травма. - 2002. - Т. 3, № 4. - С. 449-453 MeSH-головна: СВЯЗКИ -- LIGAMENTS (повреждения, хирургия) РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (хирургия) Дод.точки доступу: Гаврилов, И. И. Вільних прим. немає |
Некроз круглой связки печени [Текст] / А. А. Ботезату, А. Н. Лембас, И. И. Тампей // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2007. - Т. 166, № 3. - С. 73-74 Рубрики: Печень Связки Некроз Дод.точки доступу: Ботезату, А. А. Лембас, А. Н. Тампей, И. И. Вільних прим. немає |
Гаркави, А. В. Применение декскетопрофена в лечении больных с повреждениями опорно-двигательной системы [Текст] / А. В. Гаркави, А. А. Сорокин, Д. А. Гаркави // Сімейна медицина. - 2013. - № 1. - С. 83-86 Рубрики: Дексалгин (декскетопрофен) MeSH-головна: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (лекарственная терапия) СВЯЗКИ -- LIGAMENTS (повреждения) Дод.точки доступу: Сорокин, А.А. Гаркави, Д.А. Вільних прим. немає |
Сонографические и гистологические параллели при дистрофических изменениях подвздошно-поясничных и задних длинных крестцово-подвздошных связок в различные возрастные периоды (in vitro) [Текст] / И. В. Ганькова-Дуган [и др.] // Therapia (Український медичний вісник). - 2015. - № 12. - С. 54-56 MeSH-головна: (этиология) НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS (патология, ультрасонография) СВЯЗКИ -- LIGAMENTS (патология, ультрасонография) ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS Дод.точки доступу: Ганькова-Дуган, И. В. Кушнеров, А. И. Юрковский, A. M. Ачинович, С. Л. Вільних прим. немає |
Вплив інтраабдомінальної гіпертензії на морфологічні зміни внутрішніх органів в експерименті [Текст] = Influence of intraabdominal hypertension on morphological changes of internal organs in experiment / А. І. Суходоля [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 6-11. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (хирургия) ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия) МОРСКИЕ СВИНКИ -- GUINEA PIGS ПЕЧЕНЬ -- LIVER (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов, хирургия) СВЯЗКИ -- LIGAMENTS (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов, хирургия) НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БЛОКАДА -- AUTONOMIC NERVE BLOCK (использование) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL (фармакология) Анотація: Розвиток інтраабдомінальної гіпертензії можливий при широкому спектрі хірургічної патології, зокрема, черевної порожнини, а також у разі інших нозологій та суттєво обтяжує прогноз. Так, політравма та великі опіки презентують до 60% ризику розвитку абдомінального компартмент-синдрому (АКС), а кишкова непрохідність, перитоніт та гострий деструктивний панкреатит — майже в 80% випадках. Метою роботи було дослідити морфологічні зміни, що виникають у внутрішніх органах при синдромі інтраабдомінальної гіпертензії, що спричинений перитонітом. Експеримент проведено на 28 морських свинках, розділених на три групи: I група — контрольна (n=8), II — група, в якій проводили моделювання перитоніту шляхом деструкції товстої кишки в експериментальних тварин (n=10), III — група експериментальних тварин, в яких моделювання перитоніту поєднували із паранефральною блокадою в комбінації із блокадою круглої зв’язки печінки (n=10). У всіх експериментальних тварин проводили вимірювання внутрішньочеревного тиску кожні 6 годин протягом доби. Результати обробляли за допомогою формул таблиці Microsoft Excel з використанням t-критерія Ст’юдента. Для морфологічного вивчення використовували секційний матеріал (фрагменти нирок, тонкої кишки та очеревини). Для полегшення вирізки шматочків ми проводили попередню фіксацію органів в 10% нейтральному формаліні (не менше 24 год.). З кожного органу вирізали по 1–2 шматочки або стрічки, які фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну. Після проводки за загально прийнятою методикою шматочки заливали в парафін. Парафінові зрізи товщиною 5–7 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином. У результаті експериментальної роботи встановлено, що комбіновані реґіонарні блокади ефективно знижують внутрішньочеревний тиск протягом шести годин після використання, але їх ефект є короткочасним. У групі експериментального перитоніту із виконанням реґіонарних блокад розчином лідокаїну морфологічні зміни нирок та очеревини були менш виражені. Удосконалення методики реґіонарних блокад, зокрема продовжена інфузія місцевих анестетиків може суттєво збільшити ефективність методики без побічних ефектів, що властиві, зокрема, перидуральній аналгезії The development of intra-abdominal hypertension is possible with a wide range of surgical pathologies, in particular, the abdominal cavity, as well as in other nosologies and significantly aggravates the prognosis. Thus, polytrauma and major burns present up to 60% of the risk of abdominal compartment syndrome (AKS), and intestinal obstruction, peritonitis and acute destructive pancreatitis - in almost 80% of cases. The purpose of the work was to investigate the morphological changes that occur in the internal organs in an intraabdominal hypertension syndrome caused by peritonitis. The experiment was conducted on 28 guinea pigs, divided into three groups: I — the control group (n=8), the II group, in which the peritonitis was simulated by destruction of the colon in the experimental animals (n=10), III — the group of experimental animals, in which the peritonitis model was combined with a paranephrine blockade in combination with a blockage of the circular ligament of the liver (n=10). In all experimental animals, intraabdominal pressure was measured every 6 hours during the day. The results were processed using Microsoft Excel spreadsheet formulas using the Student t criterion. For morphological study section material was used (fragments of the kidneys, small intestine and peritoneum). To facilitate cutting the pieces, we carried out preliminary fixation of organs in 10% neutral formalin (at least 24 hours). From each organ, cut into 1–2 bits or ribbons, which were fixed in 10% neutral formalin solution. After posting according to the generally accepted method, bits were poured into paraffin. Paraffin sections 5–7 microns thick were stained with hematoxylin and eosin. As a result of experimental work, it has been found that combined regional blockades effectively reduce intra-abdominal pressure within six hours after use, but their effect is short-lived. In the experimental peritonitis group, with the implementation of regional blockades with lidocaine solution, the morphological changes of the kidneys and peritoneum were less pronounced. Improvement of the technique of regional blockades, in particular the continued infusion of local anesthetics, can significantly increase the effectiveness of the technique without side effects that are inherent in, in particular, peridural analgesia Дод.точки доступу: Суходоля, А. І. Креньов, К. Ю. Лобода, І. В. Монастирський, В. М. Вільних прим. немає |
Yuzko, R. V. Organometric parameters of hepatoduodenal ligament n the perinatal period [] = Органометричні параметри печінково-дуоденальної зв’язки у перинатальному періоді / R. V. Yuzko, O. M. Slobodian // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 56-61. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, статистика) ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология, эмбриология) ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, методы, статистика, тенденции) СВЯЗКИ -- LIGAMENTS (анатомия и гистология, эмбриология) ПЕЧЕНЬ -- LIVER (анатомия и гистология, эмбриология) ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (анатомия и гистология, эмбриология) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL ТАБЛИЦЫ -- TABLES Анотація: During any surgery, in addition to pathology-related factors, it is necessary to evaluate the individual features of the anatomy of a particular area or complex of organs. The relevance of such data is confirmed by the results of numerous studies that show that half of patients are characterized by certain anatomical variants, including the location of the arteries and biliary tract. The purpose of the work is to establish the peculiarities of the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament. The study was based on 50 preparations of fetus corpses (4 to 10 months) and 10 newborns without external signs of anatomical abnormalities or congenital malformations. Adequate anatomical methods were used during the study: macropreparation, injection of blood vessels, making topographic anatomical sections, morphometry. Statistical analysis of the obtained data was performed using the licensed program RStudio. During the perinatal period, the length of the hepatic-duodenal ligament was found to increase from 5.224±0.572 mm in fetuses for 4 months to 32.12±1.77 mm in newborns. The chart of change of the average values of its length by months of prenatal development indicates uneven increase of organometric parameters. From 4 to 5 months observed a significant increase in the length of the hepatic-duodenal ligament, while from 5 to 7 months of development observed a period of relative slowdown of its length, and from 5 to 6 months of development even a relative decrease in length. The period from 7 to 10 months determines the period of accelerated growth of ligament. The indices of the width of the hepatic-duodenal ligament in the perinatal period increased from 3.292±0.227 mm in fetus of 4 months to 21.25±0.938 mm in newborns. The width increases are not uniform. The periods of accelerated development (4-5 months and 9 months – newborns) and the period of slow development (5-8 months) were observed. It was proved that there are periods of accelerated and slow development, in which during periods of intensive development, organometric indicators always differed significantly, were smaller than the previous ones and outweighed the following ones respectively (4-5 months and 7-9 months, р˂0.05). Regarding the periods of slow development, the organometric indicators in these periods did not differ significantly (р˃0.05). Therefore, analyzing the dynamics of changes in the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament, revealed periods of their accelerated and slow growth Під час проведення будь-якого оперативного втручання, окрім факторів, що викликали патологію, необхідно оцінити індивідуальні особливості анатомії тієї чи іншої ділянки, або комплексу органів. Актуальність таких даних підтверджується результатами численних досліджень, котрі показують, що половині пацієнтів характерні певні анатомічні варіанти, зокрема, і розташування артерій та жовчовивідних шляхів. Мета роботи – встановити особливості морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки. Матеріалом дослідження послужили 50 препаратів трупів плодів (від 4 до 10 місяців) та 10 новонароджених без зовнішніх ознак анатомічних відхилень або вроджених вад розвитку. Під час дослідження використовували адекватні анатомічні методи: макропрепарування, ін’єкцію кровоносних судин, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, морфометрію. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Встановлено, що впродовж перинатального періоду довжина печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки збільшується від 5,224±0,572 мм у плодів 4 міс. до 32,12±1,77 мм у новонароджених. Графік зміни середніх значень її довжини по місяцям внутрішньоутробного розвитку вказує на нерівномірне збільшення органометричних параметрів. Так, з 4 по 5 міс. спостерігали істотне збільшення довжини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки, в той час як з 5 по 7 місяць розвитку спостерігали період відносного уповільнення збільшення її довжини, а в період з 5 по 6 місяці розвитку навіть і відносне зменшення довжини. У період з 7 по 10 місяці визначається період прискореного росту зв’язки. Показники ширини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки у перинатальному періоді збільшуються з 3,292±0,227 мм у плодів 4 міс. до 21,25±0,938 мм у новонароджених. Збільшення ширини відбувається нерівномірно. Спостерігали наявність періодів прискореного розвитку (4-5 міс. та 9 міс. – новонароджені) та період уповільненого розвитку (5-8 міс.). Було доведено наявність періодів прискореного та уповільненого розвитку, за котрими у періоди інтенсивного розвитку органометричні показники завжди достовірно відрізнялись, були меншими за попередні та переважали наступні, відповідно (4-5 міс. та 7-9 міс., р˂0,05). Щодо періодів уповільненого розвитку, то органометричні показники в дані періоди достовірно не відрізнялись (р˃0,05). Отже, аналізуючи динаміку змін морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки, виявлені періоди їх прискореного та уповільненого росту Дод.точки доступу: Slobodian, O. M. Вільних прим. немає |
Спостереження кісти круглої зв’язки печінки [Текст] = The case a мesothelial cyst of the round ligament of the liver / В. В. Власов [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2017. - Т. 16, № 3. - С. 83-84. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патофизиология, ультраструктура, хирургия) СВЯЗКИ -- LIGAMENTS (патология, хирургия) КИСТЫ -- CYSTS (патофизиология, хирургия, этиология) ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS Анотація: Наведено спостереження хворої, віком 52 років, що поступила з діагнозом: кіста круглої зв’язки печінки. Було виконано операцію: серединно-серединна лапаротомія; видалення кісти з капсулою без розкриття; пошарове ушивання післяопераційної рани The case of a patient aged 52 years old, was admitted with a diagnosis of a cyst of the round ligament of the liver. Operation was performed with median-median laparotomy; removal of the cyst with the capsule without opening it. The wound was stitched layer by layer Дод.точки доступу: Власов, В. В. Бабій, І. В. Загоруйко, В. В. Мойсюк, В. І. Крупко, А. В. Вільних прим. немає |
Чистик, Т. В. Фастум® гель — оптимальний вибір топічної терапії при розтягненні зв’язок [Текст] / Т. В. Чистик // Травма. - 2021. - Том 22, N 1. - С. 10-15. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Фастум® гель MeSH-головна: СВЯЗКИ -- LIGAMENTS (повреждения) РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ -- SPRAINS AND STRAINS (лекарственная терапия, патофизиология) КЕТОПРОФЕН -- KETOPROFEN (терапевтическое применение) ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение) Анотація: Розтягнення зв’язок — значно поширена травма скелетно-м’язової системи у фізично активного населення, що нерідко виникає в зимовий період, при заняттях спортом або в побуті. При розтягненні зв’язок відбувається розрив сполучнотканинних волокон і капілярів, що супроводжується болем, набряком, гіперемією, підшкірним крововиливом і порушенням функції суглоба. Для лікування даної травми консенсусна група експертів APEX (2014), Американська колегія лікарів і Американська академія сімейних лікарів (2020) як терапію першої лінії рекомендують призначення топічних нестероїдних протизапальних препаратів, серед яких безперечну перевагу має Фастум® гель. Його ефективність при розтягненні зв’язок, а також сприятливий профіль безпечності доведені численними клінічними дослідженнями Вільних прим. немає |