Лечение ишемической болезни сердца: новые перспективы [Текст] // Ліки України. - 2010. - № 3. - С. 15-16 Рубрики: Ишемическая болезнь сердца--лек тер Сиднофарм Вільних прим. немає |
Дедов, Д. Лечение возможных кардиоваскулярных осложнений при ИБС и ХСН [Текст] / Д. Дедов, А. Иванов, И. Эльгардт // Врач. - 2011. - № 9. - С. 66-69 Рубрики: Ишемическая болезнь сердца--осл Сердечная недостаточность застойная--осл Сиднофарм Дод.точки доступу: Иванов, А. Эльгардт, И. Вільних прим. немає |
Осовська, Н. Ю. Постковідні зміни в структурі серця й ефективність вазодилатора Сиднофарм (результати власного дослідження) [Текст] / Н. Ю. Осовська, Л. А. Олійник // Український медичний часопис. - 2021. - № 3. - С. 63-69. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Сиднофарм MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения) СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология) ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (использование) КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ РАСШИРЕНИЕ -- VASODILATION (действие лекарственных препаратов) МОЛСИДОМИН -- SYDNONES (терапевтическое применение) Анотація: Мета: порівняння змін структурно-функціонального стану міокарда лівого шлуночка у пацієнтів після перенесеного COVID-19 та визначення антиангінальної й антиішемічної активності молсидоміну (Сиднофарм) у цієї категорії пацієнтів. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 120 осіб віком 58±8,23 року (48,4% жінок та 51,6% чоловіків), 60 з яких перехворіли на COVID-19 і мали скарги з боку серцево-судинної системи, зокрема кардіалгію. Усі пацієнти у комплексному лікуванні основних захворювань отримували статини, блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, антиагреганти та іншу призначену терапію. Пацієнтів, що перехворіли на COVID-19, розділили на дві рівні групи (по 30 осіб). В 1-й (основній) групі в програму лікування доданий Сиднофарм в дозі 2 мг 2 рази на добу протягом 1 міс, 2-га (група порівняння) отримувала будь-які антиангінальні лікарські засоби, крім нітратів пролонгованої дії. Результати. Встановлено, що пацієнти, що перенесли COVID-19 протягом останніх 6 міс, мають відносно більші об’єми лівих відділів серця та масу міокарда лівого шлуночка порівняно з тими, що не перехворіли. У них спостерігається відносна гіперсимпатикотонія з переважанням денної аритмічної активності. За даними спекл-трекінг ехокардіографії, у пацієнтів, що перенесли COVID-19 та мають тривалий час кардіалгію, спостерігається зменшення локальної скоротливості переважно базальних сегментів стінок лівого шлуночка внаслідок субендокардіальної мікроваскулярної ішемії. У пацієнтів із постковідною кардіалгією виявлено суттєве зменшення, як вираженості скарг, так і інструментальних даних проявів ішемії: кількості епізодів депресії сегменту SТ (згідно з даними холтерівського моніторингу електрокардіограми) та покращення скоротливості переважно базальних та середніх відділів стінок лівого шлуночка (за даними спекл-трекінг ехокардіографії) внаслідок покращення їх кровопостачання на тлі лікування Сиднофармом в дозі 2 мг 2 рази на добу протягом 30 днів. Висновок. Сиднофарм — коронародилататор, донатор оксиду азота, ендотеліопротектор, антиангінальний та антиішемічний препарат, який застосовують переважно в лікуванні ішемічної хвороби серця, — можна рекомендувати призначати також в комплексній терапії пацієнтів із постковідним синдромом Дод.точки доступу: Олійник, Л. А. Вільних прим. немає |