Герасимова, М. М. Инфракрасная спектрометрия крови при прогрессирующих мышечных дистрофиях [Текст] / М. М. Герасимова, Н. А. Дудкина, А. В. Каргаполов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2002. - Т. 102, № 4. - С. 31-34 MeSH-головна: СПЕКТРОСКОПИЯ ОКОЛОИНФРАКРАСНАЯ -- SPECTROSCOPY, NEAR-INFRARED (использование, методы) Дод.точки доступу: Дудкина, Н. А. Каргаполов, А. В. Вільних прим. немає |
Церебральная оксиметрия методом параинфракрасной спектрометрии при индукции анестезии ингаляцией севофлурана в потоке воздуха у детей [Текст] / В. В. Лазарев [и др.] // Вестник интенсивной терапии. - 2008. - № 4. - С. 28-30 Рубрики: Анестезия ингаляционная--дети Оксиметрия--методы Севофлуран Спектроскопия околоинфракрасная Дод.точки доступу: Лазарев, В. В. Цыпин, Л. Е. Линькова, Т. В. Прокопьев, Г. Г. Щукин, В. В. Корсунский, А. А. Попова, Т. Г. Вільних прим. немає |
Применение метода молекулярной спектроскопии средней инфракрасной области для определения ряда биохимических показателей сыворотки крови [Текст] / С. А. Хаустова, Я. И. Давыдов, Е. В. Трушкин // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2009. - Т. 148, № 12. - С. 707-711. - Библиогр. в конце ст. Рубрики: Кровь--хим Спектроскопия околоинфракрасная Дод.точки доступу: Хаустова, С. А. Давыдов, Я. И. Трушкин, Е. В. Вільних прим. немає |
Колупаєв, С. М. Інфрачервона спектроскопія в оцінюванні мінерального складу ниркових каменів [Текст] / С. М. Колупаєв, В. М. Лісовий, О. П. Березняк // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 4. - С. 4-9 MeSH-головна: УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (диагностика) НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (диагностика) ПОЧЕЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- KIDNEY CALCULI (диагностика, ультраструктура, химия) МОЧЕВОЙ КАМЕНЬ -- URINARY CALCULI (ультраструктура, химия) КОНКРЕМЕНТЫ -- CALCULI (ультраструктура, химия) СПЕКТРОСКОПИЯ ОКОЛОИНФРАКРАСНАЯ -- SPECTROSCOPY, NEAR-INFRARED (методы) Анотація: За результатами інфрачервоної спектроскопії ниркових каменів, отриманих у 59 пацієнтів із сечокам’яною хворобою, у складі зразків було ідентифіковано широкий спектр хімічних сполук. Із останніх у найбільшій кількості представлені вевеліт (моногідрат оксалату кальцію), гідроксилапатит та сечова кислота. Монофазні камені мали місце у 8,4 % хворих. Дво-, три- та чотирифазний склад сечових каменів визначено у 37,2; 42,3 та 11,8 % пацієнтів відповідно. Проведення аналізу сечових каменів, отриманих у результаті самостійного відходження або шляхом застосування хірургічних методів, за допомогою інфрачервоної спектроскопії сприятиме правильному вибору індивідуальної програми метафілактики сечокам’яної хвороби в різних пацієнтів. Дод.точки доступу: Лісовий, В. М. Березняк, О. П. Вільних прим. немає |