Лабунец, И. Ф.     Возрастные особенности ритмических колебаний эндокринной функции тимуса [Текст] / И. Ф. Лабунец // Журнал Академії медичних наук України. - 2000. - Т. 6, № 4. - С. 783-791 MeSH-головна: ТИМУС -- THYMUS GLAND (физиология) ТИМУСНЫЙ ФАКТОР ЦИРКУЛИРУЮЩИЙ -- THYMIC FACTOR, CIRCULATING (физиология) ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (физиология) ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS Вільних прим. немає

Каладзе, М. М.     Роль ендотоксину кишкової палички і тимічних факторів у регуляції прокоагулянтної та фібринолітичної активності лейкоцитів у підлітків, хворих на рецидивуючий бронхіт [Текст] / М. М. Каладзе, Л. І. Слобожан // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - № 4. - С. 26-30 Рубрики: Эндотоксемия--подрост--осл    Эндотоксины--подрост--осл    Бронхит--подрост--этиол    Тимусный фактор циркулирующий    Фибринолиз Дод.точки доступу: Слобожан, Л. І. Вільних прим. немає

Циркадианный ритм мелатонинобразующей функции эпифиза при опухолевых заболеваниях: связь с ритмичностью функционального состояния тимуса и коры надпочечников [Текст] / И. Ф. Лабунец [и др.] // Онкология : Науч.- практ. журн. - 2007. - Т. 9, № 1. - С. 17-20. . - ISSN 1562-1774 Рубрики: Пищевода новообразования    Желудка кардиальная часть    Желудка новообразования    Тимус--патофизиол    Надпочечников кора--патофизиол    Циркадианный ритм    Мелатонин--биосинт    Гидрокортизон--биосинт    Шишковидная железа--патофизиол    Тимусный фактор циркулирующий Дод.точки доступу: Лабунец, И. Ф. Гриневич, Ю. А. Киркилевский, С. И. Югринова, Л. Г. Лукашенко, А. В. Вільних прим. немає

Лабунец, И. Ф.     Влияние разных доз тимулина in vivo и in vitro на некоторые биологические свойства мультипотентных мезенхимальных стромальных клеток костного мозга у мышей разных линий [Текст] / И. Ф. Лабунец, А. Е. Родниченко // Клітинна та органна трансплантологія. - 2018. - Том 6, N 1. - С. 58-65. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ТИМУСНЫЙ ФАКТОР ЦИРКУЛИРУЮЩИЙ -- THYMIC FACTOR, CIRCULATING (анализ, терапевтическое применение, фармакология) МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS (иммунология, ультраструктура) КОСТНОГО МОЗГА КЛЕТКИ -- BONE MARROW CELLS (ультраструктура) КЛЕТОК КУЛЬТУРЫ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CELL CULTURE TECHNIQUES (тенденции) КЛЕТОЧНАЯ И ТКАНЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- CELL- AND TISSUE-BASED THERAPY (тенденции) Анотація: Перспективным источником для клеточной терапии являются мультипотентные мезенхимальные стромальные клетки (ММСК), биологические свойства которых могут изменяться в условиях дисфункции иммунной системы центрального характера. Цель работы исследовать у мышей с разным генотипом способность ММСК костного мозга к колониеобразованию, направленной дифференцировке и иммуносупрессивному действию в условиях изменения содержания тимического сывороточного фактора (ТСФ, тимулин) в организме и в культуре клеток. Материалы и методы. Культуры ММСК получали из костного мозга бедренных костей мышей линии FVB/N и 129/Sv. Проводили исследование клоногенного потенциала клеток костного мозга, их фенотипирование, оценивали остеогенный и адипогенный потенциал, определяли иммуномодулирующие свойства ММСК после удаления тимуса и при внесении в системе in vitro тимического сывороточного фактора. Результаты. Установлено, что уровень тимулина выше у контрольных мышей линии FVB/N, чем у мышей линии 129/Sv. Способность стволовых клеток-предшественников костного мозга к колониеобразованию у контрольных и тимэктомированных мышей зависит от их генотипа. В условиях добавления в культуру костномозговых клеток тимэктомированных мышей обеих линий ТСФ в концентрациях 1 нг/мл и 10 нг/мл изменение количества колоний стромальных клеток-предшественников фибробластов наблюдалось только при добавлении высокой дозы гормона. Тимэктомия у мышей линии FVB/N приводит к усилению дифференцировки ММСК в остеогенном направлении и к снижению адипогенной дифференцировки, которая восстанавливается после добавления в культуру ТСФ. У тимэктомированных мышей линии 129/Sv наблюдалось снижение дифференцировки ММСК в остеогенном направлении и ее восстановление после инкубации клеток с тимическим гормоном. Установлен иммуносупрессивный эффект ММСК костного мозга у мышей обеих линий. При этом линейные различия этого эффекта проявляются в степени иммуносупрессии. Выводы. Способность ММСК костного мозга мышей линии FVB/N и 129/Sv к колониеобразованию, направленной дифференцировке и иммуносупрессивному действию в условиях изменения содержания тимического сывороточного фактора в организме и в культуре клеток связаны с функционированием тимуса и изменяются после его удаления. Дод.точки доступу: Родниченко, А. Е. Вільних прим. немає

Клименко, В. А.     Значення сироваткового тимусного стромального лімфопоетину в патогенезі бронхіальної астми у дітей [Текст] = The role of serum timic stromal lymphopoietin in pathogenesis of bronchial asthma in children / В. А. Клименко, О. С. Кожина // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 2. - С. 73 MeSH-головна: ИНТЕРЛЕЙКИН-7 -- INTERLEUKIN-7 (иммунология, кровь) ТИМУСНЫЙ ФАКТОР ЦИРКУЛИРУЮЩИЙ -- THYMIC FACTOR, CIRCULATING АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA ДЕТИ -- CHILD Анотація: Бронхіальна астма (БА) залишається найчастішим респіраторним захворюванням серед дитячої популяції. Виділяють різні фенотипи БА на підставі клінічних, параклінічних ознак, але найбільш перспективним є пошук провідного медіатора (ендотипу). Тимусний стромальний лімфопоетин (ТСЛП) розглядається як один з ключових цитокінів, що регулює центральну толерантність, гомеостаз периферійних Тклітин та формує Th2відповідь Дод.точки доступу: Кожина, О. С. Вільних прим. немає

Ефекти інтерлейкіну-10 та фактора росту фібробластів-2 у мишей із токсичною купризоновою моделлю демієлінізації [Текст] / І. Ф. Лабунець [та ін.] // Клітинна та органна трансплантологія. - 2019. - Том 7, N 1. - С. 18-24. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL МЫШИ 129 ЛИНИИ -- MICE, 129 STRAIN (кровь, метаболизм, физиология) МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BRAIN DISEASES, METABOLIC (кровь, метаболизм, патофизиология, этиология) КУПРИЗОН -- CUPRIZONE (вредные воздействия, метаболизм, прием и дозировка, токсичность) ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY (действие лекарственных препаратов) ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология) ТИМУСНЫЙ ФАКТОР ЦИРКУЛИРУЮЩИЙ -- THYMIC FACTOR, CIRCULATING (анализ, терапевтическое применение, фармакология) Анотація: Цитокіни і ростові фактори проявляють нейротропні, протизапальні та імуномодулюючі властивості, а тому можуть впливати на функціонування нервової системи при демієлінізуючій патології. МЕТА РОБОТИ: встановити зміни у головному мозку Т-лімфоцитів, макрофагів, факторів оксидативного стресу і антиоксидантного захисту, ендокринної функції тимуса, а також поведінки у мишей, що отримували нейротоксин купризон і рекомбінантні білки людини: інтерлейкін-10 (rhIL-10) і фактор росту фібробластів-2 (rhFGF-2). МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Миші лінії 129/Sv віком 4-6 міс. отримували з їжею купризон щоденно впродовж трьох тижнів, а з 7-ї доби купризонової дієти - ін’єкції різних доз rhIL-10 і rhFGF-2. В тканині головного мозку визначали вміст CD3+ Т-клітин, макрофагів, малонового діальдегіду, активність антиоксидантних ферментів, а в крові - рівень тимуліну. Поведінкові реакції оцінювали в тесті «відкритого поля». РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. У мишей, що отримували купризон і rhIL-10, спостерігали зменшення в головному мозку кількості CD3+ Т-клітин і активності макрофагів, які суттєво зростали під впливом токсину. Після ін’єкцій цитокіну значно зростала активність супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази в головному мозку, а також рівень тимуліну у крові. Рухова, емоційна і дослідницька активність мишей, була суттєво пригнічена під дією купризону, підвищувалась після введення rhIL-10. Ефект rhIL-10 на досліджувані показники виразніший при дозі 5 мкг/кг, ніж 50 мкг/кг. Після ін’єкцій rhFGF-2 мишам із купризоновою дієтою спостерігали зменшення активності макрофагів головного мозку і підвищення вмісту тимуліну в крові залежно від дози цього фактора; рухова активність таких тварин зростала незалежно від дози rhFGF-2. ВИСНОВКИ. Ін’єкції rhIL-10 і rhFGF-2 викликають дозозалежні позитивні ефекти на патогенетичні фактори експериментальної демієлі- нізуючоїпатології, а також функціональний стан нервової системи. При цьому ефекти виразніші у rhIL-10 Дод.точки доступу: Лабунець, І. Ф. Родніченко, А. С. Утко, Н. О. Пантелеймонова, Т. М. Похоленко, Я. О. Літошенко, 3. Л. Бутенко, Г. М. Вільних прим. немає

Лабунець, І. Ф.     Вікові зміни циркадіанних ритмів ендокринної функції тимуса та глюкокртикоїдної функції надниркових залоз у тварин та людини: значення факторів епіфіза [Текст] / І. Ф. Лабунець // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 162-167. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ТИМУСНЫЙ ФАКТОР ЦИРКУЛИРУЮЩИЙ -- THYMIC FACTOR, CIRCULATING (анализ, диагностическое применение, физиология) ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (физиология) ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (физиология) ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, физиология) Анотація: Мета роботи - проаналізувати стан вивчення ролі епіфіза (шишкоподібної залози) та ендокринних механізмів впливу його(її) факторів на циркадіанний ритм функціонування тимуса у тварин та людини при старінні. Наведені дані літератури та власні результати щодо важливості мелатонінутворювальної функції епіфіза для ритмічності ендокринної функції тимуса та глюкокортикоїдної функції надниркових залоз як у молодих тварин (миші, щури, кролі), так і у людини. Показано патогенетичне значення вікової дисфункції епіфіза для формування десинхронозу рівня в крові тимічного сироваткового фактору/тимуліну та глюкокортикоїдів. Висновки. Обгрунтовано, що ендокринна функція тимуса не згасає повністю в старому організмі тварин і людини та здатна реагувати на синхронізуючі впливи мелатоніну та пептидних факторів епіфіза Вільних прим. немає