Иванов, П. А. Сквозное огнестрельное ранение двенадцатиперстной кишки с повреждением нижней полой вены и множественными ранениями тощей кишки / П. А. Иванов, Э. Х. Садретдинов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2000. - Т. 159, № 4. - С. 92-93 MeSH-головна: РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (патофизиология, хирургия, этиология) ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (повреждения) ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM (повреждения) Дод.точки доступу: Садретдинов, Э. Х. Вільних прим. немає |
Давыдкин, В. И. Сочетание стеноза Гарре тонкой кишки и ущемленной бедренной грыжи [Текст] / В. И. Давыдкин // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2002. - Т. 161, № 2. - С. 99-100 MeSH-головна: ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM (патофизиология) ГРЫЖА БЕДРЕННАЯ -- HERNIA, FEMORAL (осложнения, патофизиология, этиология) Вільних прим. немає |
Березина, Т. П. Механизм торможения сократительной активности тощей и подвздошной кишки при психогенном стрессе у кроликов [Текст] / Т. П. Березина, В. И. Овсянников // Российский физиологический журнал им.И.М.Сеченова : Науч.-практ. журн. - 2009. - Т. 95, № 6. - С. 639-651. - Библиогр.: с.650-651 Рубрики: Тощая кишка Подвздошная кишка Стресс психологический--животное Торможение проактивное--действ преп Гормоны--фарм Дод.точки доступу: Овсянников, В. И. Вільних прим. немає |
Яковлева, Л. М. Динамика содержания нейромедиаторов в структурах тощей кишки крыс при хронической алкогольной интоксикации [Текст] / Л. М. Яковлева, Л. А. Любовцева // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2013. - Т. 155, № 1. - С. 36-39. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM (ультраструктура) ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY ГИСТАМИН -- HISTAMINE (метаболизм) КАТЕХОЛАМИНЫ -- CATECHOLAMINES (метаболизм) СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (метаболизм) Дод.точки доступу: Любовцева, Л. А. Вільних прим. немає |
Губергриц, Н. Б. Панкреатическая недостаточность после хирургических вмешательств на органах пищеварения [Текст] / Н. Б. Губергриц // Вестник Клуба Панкреатологов. - 2013. - № 1. - С. 15-21 MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ВНЕШНЕСЕКРЕТОРНОЙ ФУНКЦИИ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- EXOCRINE PANCREATIC INSUFFICIENCY (диагноз, патофизиология, хирургия, этиология) ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY (вредные воздействия) ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY (вредные воздействия) ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM (патофизиология, хирургия) ФЕРМЕНТ-ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- ENZYME REPLACEMENT THERAPY (использование, методы, тенденции) Вільних прим. немає |
Антонюк, О. П. Морфогенез порожньої та клубової кишок у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. П. Антонюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 45 MeSH-головна: ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM (анатомия и гистология, эмбриология) ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM (анатомия и гистология, эмбриология) МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS (физиология) ОНТОГЕНЕЗ Вільних прим. немає |
Новий метод формування ілеотрансферзоанастомозу як спосіб покращення компенсаторних змін після правобічної геміколектомії [Текст] / О. І. Іващук [та ін.] // Клініч. онкологія. - 2016. - № 1. - С. 6-12 MeSH-головна: ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (хирургия) ЭКСКРЕМЕНТЫ -- FECES ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM (хирургия) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE Дод.точки доступу: Іващук, О. І. Бодяка, В. Ю. Чорний, О. В. Унгурян, В. П. Вільних прим. немає |
Татарчук, Л. В. Морфометрична оцінка особливостей ремоделювання структур порожньої кишки при резекціях різних об’ємів печінки [Текст] = Morphometrical evaluation of remodeling peculiarities of jejunum structures at resections of liver different volumes / Л. В. Татарчук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2017. - N 4. - С. 94-99 MeSH-головна: ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM ПЕЧЕНЬ -- LIVER (хирургия) Анотація: Пострезекційна портальна гіпертензія, що виникає після видалення великих об′ємів паренхіми печінки, призводить до венозного застою та структурних змін в органах портальної системи. Адаптаційно-компенсаторні процеси у травній системі при резекціях різних об′ємів печінки досліджені недостатньо.Мета – кількісне морфологічне вивчення особливостей ремоделювання структур порожньої кишки при резекціях різних об’ємів печінки Резекція 42 % та більше паренхіми печінки призводить до вираженого ремоделювання структур порожньої кишки, яке характеризується вираженими змінами морфометричних параметрів слизової, м’язової оболонок, підслизового прошарку, ворсинок, крипт, епітеліоцитів, порушенням співвідношень між просторовими характеристиками оболонок, ядром та цитоплазмою епітеліоцитів, істотним їх ураженням, що може призводити до дисфункції ушкодженого органа Вільних прим. немає |
Hnatjuk, M. S. Morphometric analysis remodeling vessels hemomicrocirculatory bed of jejunum at resections of liver [] = Морфометричний аналіз ремоделювання гемомікроциркуляторного русла порожньої кишки при резекціях печінки / M. S. Hnatjuk, L. V. Tatarchuk // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 1. - P16-20. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ -- LIVER (физиология) БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM (физиология) Анотація: Liver resection is widely used in modem surgical departments. Removal of large volumes of the liver leads to postresection portal hypertension, which is complicated by bleeding from varicose veins of the esophagus, stomach, rectum, ascites, splenomegaly with secondary hypersplenism, parenchymal jaundice and portosystemic encephalopathy. The widespread prevalence of this pathology, high mortality from its complications indicates that it is an important medical and social problem. The aim of the study is quantitative morphological study of the features of remodeling the vessels of the hemomicrocirculatory bad of the jejunum at resection of different volumes of the liver. The studies were conducted on 45 sexually mature male rats, which were divided into 3 groups. The first group consisted of 15 intact virtually animals, 2-15 rats after resection of the left lateral part - 31.5% of the parenchyma of the liver, 3-15 animals after resection of the right and left lateral parts of the liver (58.1%). Euthanasia of experimental animals was carried out by bloodletting in conditions of thiopental anesthesia 1 month after the beginning of the experiment. The hemomicrocirculatory bad of the jejunum was studied by injection of its vessels into the carcass-gelatinous mixture, which was injected through the abdominal aorta. From the jejunum, lightened and histologic preparates were prepared and morphometrically studied the vessels of themicrohemocirculatorybed. Quantitative indicators were processed statistically, the difference between the comparative values was determined by the Student’s criterion. It was established that the severity of structural transformation of the vessels of the microhemocirculatory bad of the jejunum depends on the volume of the removed parenchyma of the liver. The analysis of the obtained results revealed that one month after resection of 31.5% of liver parenchyma, the morphometric parameters of the vessels of the haemomicrocirculatory bad of the jejunum were insignificantly altered. It was determined that resection of 58.1 % of liver parenchyma caused postresection portal hypertension and marked remodeling of bloodvessels of the hemomicrocirculatory bad of the jejunum, which was characterized by narrowing of arterioles by 23.4 %, precapillary arterioles by 22.8%, hemocapillaries by 22.9% %, decrease in the density of microvessels - by 22.4%, the expansion of the capillary venules - by 35.5% and venules - by 28.7%, venous plethora, hypoxia, dystrophy, necrobiosis of cells and tissues, infiltrative processes and sclerosis. Resection of 58.1 % of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension, pronounced narrowing of lumen of the vessels of the adnexa and exchange units hemomicrocirculatory bed, expansion of the postcapillary venules and venules, venous plethora, hypoxia, dystrophy and necrobiosis of cells and tissues, infiltrative and sclerotic processes in wall of the jejunum. Keywords: jejunum, remodeling, hemomicrocirculatory bad, resection of liver Видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, що ускладнюється кровотечами із варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки; асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Широка розповсюдженість даної патології, висока смертність від її ускладнень свідчать, що вона є важливою медичною та соціальною проблемою. Мета дослідження - кількісне морфологічне вивчення особливостей ремоделювання судин гемомікроциркуляторного русла порожньої кишки при резекціях різних об’ємів печінки. Дослідження проведені на 45 статевозрілих щурах-самцях, які були розділені на 3 групи. 1 група (15 інтактних тварин), 2-15 щурів після резекції лівої бокової частки (31,5% паренхіми печінки), 3-15 тварин після резекції правої та лівої бокових часток печінки (58,1%). Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Гемомікроциркуляторне русло порожньої кишки вивчали за допомогою ін’єкції її судин туш-желатиновою сумішшю, котру вводили через черевну аорту. Із порожньої кишки виготовляли просвітлені та гістологічні мікропрепарати, на яких морфометрично вивчали судини мікрогемоциркуляторного русла. Кількісні показники обробляли статистично, різницю між порівнювальними величинами визначали за критерієм Стьюдента. Встановлено, що вираженість структурної перебудови судин мікрогемоциркуляторного русла порожньої кишки залежить від об’єму видаленої паренхіми печінки. Виявлено, що через місяць після резекції 31,5% паренхіми печінки досліджувані морфометричні параметри судин гемомікроциркуляторного русла порожньої кишки змінювалися незначно. Встановлено, що резекція 58,1% паренхіми печінки призводила до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання судин гемомікроциркуляторного русла порожньої кишки, яке характеризувалося звуженням артеріол на 23,4%, передкапілярних артеріол - на 22,8%, гемокапілярів - на 22,9%, зменшенням щільності мі кросудин - на 22,4%о, розширенням закапілярних венул - на 35,5% і венул - на 28,7%, венозним повнокров’ям, гіпоксією, дистрофією, некробіозом клітин і тканин, інфільтративними процесами та склерозуванням. Таким чином, в результаті резекції 58,1% паренхіми печінки розвивається пострезекційна портальна гіпертензія, достовірно зменшуються просвіти судин приносної та обмінної ланок, гемомікроциркуляторного русла, розширюються закапілярні венули та венули, збільшується їх повнокров’я, гіпоксія, дистрофія та некробіоз клітин і тканин, розвиваються інфільтративні та склеротичні процеси у стінці порожньої кишки Дод.точки доступу: Tatarchuk, L. V. Вільних прим. немає |
Татарчук, Л. В. Особливості місцевих імунних реакцій у порожній кишці при пострезекційній портальній гіпертензії / Л. В. Татарчук // Шпит. хірургія. - 2018. - N 2. - С. 38-42 MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (осложнения, хирургия) ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM (иммунология, патофизиология) ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION Анотація: Резекція 58,1% паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та виражених змін локального імунного гомеостазу в слизовій оболонці порожньої кишки, які характеризуються зниженням рівнів SIgA і кількості плазмоцитів-продуцентів IgA, значними порущеннями співвідношень між імуноцитами, що синтезують IgA, IgM, IgG, IgE, появою імунних комплексів у стромі та стінці судин. Ступінь змін місцевих імунних реакцій збігається з глибиною та поширенням гемодинамічних розладів, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами у досліджуваному органі. Резекция 58,1% паренхимы печени приводит к пострезекционной портальной гипертензии и выраженным изменениям локального имунного гомеостаза в слизистой оболочке тощей кишки, которые характеризируются снижением уровней SIgA и количества плазмоцитов-продуцентов IgA, значительными нарушениями соотношений между имуноцитами, что синтезируют IgA, IgM, IgG, IgE, появлением имунных комплексов в строме и стенке сосудов. Степень изменений местных имунных реакций совпадает с глубиной и распространением гемодинамических расстройств, дистрофическими, некробиотическими, инфильтративными и склеротическими процессами в исследуемом органе. Вільних прим. немає |
Шульгай, А. Г. Ендогенна інтоксикація організму піддослідних тварин при ураженні порожньої кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії [Текст] = The endogenous intoxication in the organism of experimental animals at jejunum damage in conditions of postresection portal hypertension / А. Г. Шульгай, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Медична та клінічна хімія. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 21-26 MeSH-головна: ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL ТОКСЕМИЯ -- TOXEMIA ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM Анотація: Видалення великих об’ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураження їх структур, зростання ендогенної інтоксикації, яку при пошкодженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджено недостатньо Дод.точки доступу: Татарчук, Л. В. Гнатюк, М. С. Вільних прим. немає |
Шульгай, А. Г. Кількісна морфологічна оцінка особливостей ремоделювання м’язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об’ємів паренхіми печінки [Текст] = Quantitative morphological assessment of features of remodeling of the muscular layer of jejunum at the resection of different volumes of liver parenchyma / А. Г. Шульгай, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 143-148 MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ -- LIVER ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM Анотація: Видалення великих об’ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураження їх структур, морфологічних змін м’язової оболонки, які при ушкоженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджені недостатньо. Мета – морфометричними методами вивчити особливості ремоделювання м’язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об’ємів паренхіми печінки. Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджена порожня кишка 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 3-и групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-я – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназія щурів здійснювалася кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із порожньої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки, діаметри гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об’єми пошкоджених міоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно (р0,05) зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 35,4 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 рази. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки порожньої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим, порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 раза. Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезеційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа Liver resection is widely used in modern surgical departments. Resections of large volumes of liver parenchyma are complicated by postresection portal hypertension, which leads to structural and functional changes in the organs of the basin portal hepatic vein. The features of the structural reconstruction of jejunum muscle at postresection portal hypertension have not been adequately investigated. The aim – using the morphometrical methods to study the features of remodeling of the structures of muscular layer of jejunum at resection of different volumes of liver parenchyma. Materials and Methods. The complex of morphological methods examined the jejunum of 45 sexuale mature white male rats, which were divided into 3 groups. The group 1 consisted of 15 intact animals, group 2 – 15 rats, in which 31.5 % of the liver parenchyma was removed, group 3 – 15 animals after resection of 58.1 % of liver parenchyma. Euthanasia of rats was carried out by bloodletting in conditions of thiopental anesthesia 1 month from the beginning of the experiment. Histological preparations were made from the jejunum. The thickness of the circular and longitudinal muscular layers, the diameters of smooth myocytes and their nuclei, the nuclear-cytoplasmic relations in these cells, the stromal-myocytal relations, and the relative volumes of damaged myocytes were measured. Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. It was established that one month after resection of 31.5 % of liver parenchyma, morphometric indices were slightly changed. Removal of 58.1 % of liver parenchyma leads to the development of postresection portal hypertension. The morphometric parameters of the structures of the circular and longitudinal muscular layers of the jejunum were manifested by altered ones. The thickness of the circular muscular layer a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma statistically significantly decreased by 4.1 %, the diameter of myocytes – by 6.1 %, the nuclear-cytoplasmic relation of them increased by 35.4 %, stromally – myocytal relation – by 14.3 %, relative the number of damaged myocytes – by 14.4 times. Quantitative morphological indices of the structures of the longitudinal muscular layer of the jejunum a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma changed in a similar manner, but the degree of their expression was smaller compared with the structures of the circular muscular layer. Thus, the diameter of myocytes in the given experimental conditions was reduced by only 1.6 %, the diameter of the nuclei increased by 4.6 % (p0.01), nuclear-cytoplasmic relations – by 15.2 % (p0.001), stromally-miocytal relations – by 14.1 %, relative volume of damaged myocytes – by 8.1 times. Conclusions. Removal of large volumes of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension and pronounced remodeling of the structures of the circular and longitudinal muscular layers of the jejunum, characterized by disproportional uneven changes in the morphometric parameters of smooth myocytes, their nuclei, violations of nuclear-cytoplazmatic relations in these cells, atrophy, growth of stromal structures and relative volumes of damaged myocytes in the muscular layer, which may be complicated by the dysfunction of the organ Дод.точки доступу: Татарчук, Л. В. Гнатюк, М. С. Вільних прим. немає |
Слабий, О. Б. Кількісна морфологічна оцінка особливостей ремоделювання структур м’язової оболонки порожньої кишки при портальній та легеневій гіпертензіях [Текст] = Quantitative morphological evaluation of the features remodeling of jejunum muscular membrane structure when postresection portal and pulmonary hypertension / О. Б. Слабий, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 132-138 MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM Анотація: Видалення великих об’ємів паренхіми печінки і легень може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної і легеневої гіпертензій. Останні призводять до виражених змін гемодинаміки та морфологічної перебудови органів великого та малого кіл кровообігу. При цьому структура порожньої кишки та її м’язової оболонки зазнають змін, які у названих патологічних умовах досліджені недостатньо. Мета – кількісними морфологічними методами вивчити особливості ремоделювання структур м’язової оболонки порожньої кишки при портальній та легеневій гіпертензіях. Матеріал і методи. Дослідження проведені на 45 білих щурах-самцях, які були поділені на 3 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів з пострезекційною портальною гіпертензією, 3-я – 15 тварин з легеневою артеріальною гіпертензією і декомпенсованим легеневим серцем. Артеріальну легеневу гіпертензію і декомпенсоване легеневе серце моделювали шляхом правосторонньої пульмонектомії. Пострезекційну портальну гіпертензію моделювали шляхом резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Вирізані шматочки порожньої кишки фіксували у 10 % нейтральному розчині формаліну, після проведення через етилові спирти зростаючої концентрації їх поміщали у парафін і виготовляли гістологічні препарати. На гістологічних мікропрепаратах вимірювали товщину колового і поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, діаметри внутрішніх колових і зовнішніх поздовжніх міоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, відносні об’єми внутрішніх колових та зовнішніх поздовжніх міоцитів, відносні об’єми строми у коловому та поздовжньому шарах, стромально-міоцитарні відношення у них, відносні об’єми пошкоджених міоцитів у коловому та поздовжньому шарах. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 50,0 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 раза. Діаметр зовнішніх поздовжніх міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 раза. Морфологічна перебудова структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки в умовах артеріальної легеневої гіпертензії була менш вираженою. При цьому ядерно-цитоплазматичні відношення у внутрішніх колових міоцитах зросли на 30,2 %, а у зовнішніх поздовжніх – на 12,4 %, а відносні об’єми їх пошкоджень – відповідно у 8 та 5,9 раза. Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, а правостороння пульмонектомія – до артеріальної легеневої гіпертензії, легеневого серця та його декомпенсації. Змодельовані патологічні стани призводять до вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яка характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа. Більш виражені морфологічні зміни виявлені у коловому шарі м’язової оболонки порожньої кишки та в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Removal of large volumes of parenchyma of the liver and lungs may be accompanied by the onset of postresection portal and pulmonary hypertension. The latter leads to marked changes in hemodynamics and morphological rearrangement of the organs of large and small circulations. The structures of the jejunum and its muscular membrane, which under the mentioned pathological conditions is insufficiently studied. The aim – to investigate the features of remodeling of the structures of the muscular membrane of the jejunum in portal and pulmonary hypertension, using quantitative morphological methods. Material and Methods. The studies were conducted on 45 white male rats, which were divided into 3 groups. The group 1 consisted of 15 intact animals, 2 – 15 rats with postresection portal hypertension, and 3 – 15 animals with pulmonary arterial hypertension and decompensated cor pulmonale. Arterial pulmonary hypertension and decompensated cor pulmonale were modeled by right pulmonectomy. Postresection portal hypertension was modeled by resection of 58.1 % of liver parenchyma. Euthanasia of experimental animals was carried out by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia 1 month after the beginning of the experiment. The cut pieces of the jejunum were fixed in a 10 % neutral solution of formalin, which, after appropriate ethyl alcohol of increasing concentration, was poured in paraffin blocks and histological preparations were made. On histological micropreparations, the thickness of the circular and longitudinal layers of the muscular membrane of the jejunum, the diameters of internal circular and external longitudinal myocytes, their nuclei, nuclear-cytoplasmic relations in these cells, relative volumes of internal circular and outer longitudinal myocytes, relative volumes stroma in the circular and longitudinal layers, relative volumes of damaged myocytes. Quantitative indicators were processed statistically. Results. Removal of 58.1 % of liver parenchyma leаds to the development of postresection portal hypertension. The morphometric parameters of the structures of the circular and longitudinal layers of the muscle of the jejunum were manifested mutated. The thickness of the circular muscle layer one month after resection of liver parenchyma 58.1 % significantly decreased by 4.1 %, diameter of myocytes- 6.1 %, nuclear-cytoplasmic relation they increased by 50.0 % ctromal-myocytic relation – 14.3 %, relative volume of damaged myocytes – 14.4 times. The diameter of the outer longitudinal myocytes in these experimental conditions was reduced by only 1.6 %, the diameter of nuclei increased by 4.6 % (p 0.01), nuclear-cytoplasmic relation – 15.2 % (p0.001), stromal-myocytic relation – by 14.1 %, relative volume of damaged myocytes – by 8.1 times. The morphological reorganization of the circular and longitudinal layers of the muscle of the jejunum under conditions of arterial pulmonary hypertension was less pronounced. At the same time nuclear-cytoplasmic relations in internal circular myocytes increased by 30.2 %, and in external longitudinal – by 12.4 %, and the relative volumes of their damage – respectively, in 8 and 5.9 times. Conclusions. Removal of large volumes of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension, and right pulmonectomy – to arterial pulmonary hypertension, cor pulmonare and its decompensation. Modified pathological conditions leads to pronounced morphological rearrangement (remodeling) of the structures of the circular and longitudinal layers of the muscular membrane of the jejunum, characterized by disproportional uneven changes in the morphometric parameters of smooth myocytes, their nuclei, nucleo-cytoplasmic relations in these cells, atrophy, growth of stromal structures and relative volumes of damaged myocytes in the muscular membrane, which may be complicated by the dysfunction of the damaged organ. More pronounced morphological changes were detected in the circular layer of the muscular membrane of the jejunum and at postresection portal hypertension. Дод.точки доступу: Татарчук, Л. В. Гнатюк, М. С. Вільних прим. немає |