Мавлютов, Т. Р.     Состояние естественных барьерных функций организма при ожогах у детей [Текст] / Т. Р. Мавлютов // Детская хирургия. - 2002. - № 5. - С. 22-25 MeSH-головна: ОЖОГИ -- BURNS (патофизиология, терапия) КОЖИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- SKIN TRANSPLANTATION (использование, методы, тенденции) ТРАНСПЛАНТАЦИОННАЯ ИММУНОЛОГИЯ -- TRANSPLANTATION IMMUNOLOGY (физиология) КСЕНОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HETEROLOGOUS (использование, методы, тенденции) ДЕТИ -- CHILD МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL Вільних прим. немає

Кухарчук, А. Л.     Стволовые клетки и регенеративно-пластическая медицина [Текст] / А. Л. Кухарчук // Трансплантологія. - 2004. - Т. 7, № 3. - С. 76-90 Рубрики: Клеток трансплантация    Стволовых клеток кроветворных трансплантация    Трансплантационная иммунология Вільних прим. немає

Траилин, А. В.     Иммунофенотипирование лейкоцитов в комплексной диагностике поздней дисфункции почечного аллотрансплантата [Текст] / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко // Український морфологічний альманах. - 2006. - № 4. - С. 91-95 Рубрики: Почки трансплантация--вред возд    Трансплантация гомологическая--методы    Трансплантационная иммунология    Иммунофенотипирование лимфоцитов Дод.точки доступу: Никоненко, Т. Н. Вільних прим. немає

Корюшкина, Т.     Циркулирующие регуляторные CDA4+CD25+highFOXP3+ Т-клеток у реципиентов почечного трансплантата (предварительное сообщение) [Текст] / Т. Корюшкина, А. В. Сипол, В. А. Добронравов // Нефрология. - 2012. - Т. 16, № 4. - С. 45-49 Рубрики: Почки трансплантация    Т-лимфоциты    Трансплантационная иммунология Дод.точки доступу: Сипол, А. В. Добронравов, В. А. Вільних прим. немає

Пионтковская, М. Б.     Бактериологические аспекты постимплантационного гайморита [Текст] / М. Б. Пионтковская, А. А. Асмолова, А. Н. Осадчук // Вестник оториноларингологии. - 2014. - № 5. - С. 45-48 MeSH-головна: ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (микробиология, хирургия, этиология) ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (диагноз, классификация, микробиология, осложнения, этиология) ТРАНСПЛАНТАЦИОННАЯ ИММУНОЛОГИЯ -- TRANSPLANTATION IMMUNOLOGY (иммунология) Дод.точки доступу: Асмолова, А. А. Осадчук, А. Н. Вільних прим. немає

Фадєєнко, Г. Д.     Перспективи застосування трансплантації фекальної мікробіоти при метаболічно-асоційованій патології. Огляд літератури [Текст] = Prospects for use of transplantation of fecal microbiotes in metabolic-associated pathology / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 49-57. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (действие лекарственных препаратов, иммунология) МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология) МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (иммунология, метаболизм, патофизиология, терапия) ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (иммунология) ТРАНСПЛАНТАЦИОННАЯ ИММУНОЛОГИЯ -- TRANSPLANTATION IMMUNOLOGY (действие лекарственных препаратов, иммунология) БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патогенность) ОБЗОР -- REVIEW Анотація: Наголошено на перспективності застосування трансплантації фекальної мікробіоти (ТФМ) від здорової людини як модулятора відновлення порушеної кишкової мікробіоти. Наведені дані експериментальних досліджень на тваринах показують вплив ТФМ при метаболічному синдромі: пересадка мікробіоти від худих осіб зменшувала дисфункцію метаболізму глюкози, підвищувала відносну кількість Akkermansia, Muscispirillum, Oscillospira та Ruminococcus, знижувала масу тіла, сироватковий рівень аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, ендотоксину, зменшувала вираженість стеатогепатиту (знижувався середній бал NAS печінки завдяки зменшенню вмісту внутрішньопечінкових тригліцеридів і холестерину, нормалізувався баланс прозапальних та протизапальних цитокінів). Отже, у реципієнта відбувалося успішне моделювання «метаболічно сприятливого» профілю мікробіоти. Однак дослідження на людях не показали таких значущих результатів. Лише частина авторів відзначили, що ТФМ від худих донорів тимчасово підвищує периферичну чутливість до інсуліну, рівень кишкових бактерій, які продукують бутират (Eubacterium hallii або Roseburia intestinalis), вторинних жовчних кислот (літохолевої в плазмі крові та фекаліях, ізолітохолевої і дезоксихолевої у фекаліях), пропіонату та бутирату у фекаліях, зменшує вміст g‑глутамілтранспептидази і аланінамінотрансферази та підвищує чисельність Ruminococcus, Faecalibacterium і Prevotella copri. Інші дослідники не зареєстрували статистично значущого поліпшення чутливості до інсуліну, зміну ступеня стеатозу та фіброзу печінки. Більшість авторів не виявили зміни індексу маси тіла після ТФМ. Узагальнення наявних даних показало, що хоча ТФМ є потенційною терапевтичною стратегією при ожирінні (її зв’язок з поліпшенням чутливості до інсуліну протягом 6 тиж підтверджена), якість доказів є низькою, тому необхідно провести додаткове дослідження впливу ТФМ на клінічні кінцеві точки, визначити оптимальну дозу, спосіб доставки, тривалість терапії, підготовку випорожнення і вибір донора для максимального терапевтичного ефекту ТФМ The authors emphasize the prospects of using fecal microbiota (FM) transplantation from a healthy person as a modulator for restoring disturbed intestinal microbiota. The presented results from experimental studies on animals showed the FMT effects at metabolic syndrome. Thus, microbiota transplantation from thin subjects reduced the dysfunction of glucose metabolism, increased the relative abundance of Akkermansia, Muscispirillum, Oscillospira and Ruminococcus. It resulted in the decrease of body weight, serum levels of alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase, endotoxin, reduced steatohepatitis intensity (the average liver NAS score decreased due to decrease of the levels of intrahepatic triglycerides, cholesterol, the balance of pro‑ and anti‑inflammatory cytokines normalized). Thus, the recipient was successful in modelling the «metabolically favourable» microbiota profile. However, human studies did not show such significant results. Only a part of the authors noted that FMT from skinny donors temporarily increased peripheral insulin sensitivity and the level of butyrate‑producing intestinal bacteria (Eubacterium hallii or Roseburia intestinalis), the level of secondary bile acids (lithocholic in blood plasma and feces, isolitocholic and deoxycholic in feces), propionate and butyrate in feces, and also reduces the levels of g‑glutamyl transpeptidase and alanine aminotransferase and increases the number of Ruminococcus, Faecalibacterium and Prevotella copri. Other researchers did not note statistically significant improvements in insulin sensitivity, changes in the degree of steatosis and liver fibrosis, and most authors did not find changes in BMI after FMT. Summarizing the available data showed that although FMT is a potential therapeutic strategy for obesity (confirmed to be associated with improved insulin sensitivity at 6 weeks), the quality of the evidence is low, rhus higher number of investigations are needed to study the effects of FMT on the long‑term clinical endpoints, determining the optimal dosage, route of delivery, duration of therapy, stool preparation, and donor selection to maximize the therapeutic effect of FMT Дод.точки доступу: Гріднєв, О. Є. Вільних прим. немає