Активність системи сурфактанту легень у хворих на хронічний обструктивний бронхіт у процесі базового лікування з використанням уролесану [Текст] / С. Я. Орнат, М. М. Островський, А. Б. Зубань // Архів клінічної медицини : Науково-практичний журнал. - 2002. - № 1. - С. 58-60 Рубрики: Уролесан MeSH-головна: БРОНХИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- BRONCHITIS, CHRONIC (лекарственная терапия) ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ -- PULMONARY SURFACTANTS (терапевтическое применение) Дод.точки доступу: Орнат, С. Я. Островський, М. М. Зубань, А. Б. Вільних прим. немає

Сабадаш, М. Є.     Лікування пацієнтів з оксалатним уролітіазом після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії конкрементів сечоводу [Текст] / М. Є. Сабадаш, О. В. Шуляк // Здоровье мужчины. - 2017. - № 4. - С. 103-108 Рубрики: Уролесан MeSH-головна: УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (лекарственная терапия, терапия) НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (лекарственная терапия, терапия) ОКСАЛАТЫ -- OXALATES ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY Анотація: Частота рецидивів сечокам’яної хвороби протягом перших 3 років після лікування досягає 53%, з них більше половини випадків виявляють на першому році спостереження. У віддалений період спостереження частота рецидивного каменеутворення досягає 77%. Мета дослідження: оцінювання метафілактичної дії фіто% терапії у пацієнтів з оксалатним уролітіазом після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) конкрементів сечоводу. Матеріали та методи. Клінічне дослідження проводили як неінтервенційне відкрите контрольоване, у двох групах пацієнтів з контролем вихідного стану. У дослідження увійшли 64 пацієнти із сечокам’яною хворобою, оксалатним конкрементом сечоводу, яким виконували один сеанс ЕУХЛ та досягали повної фрагментації каменю. Усім пацієнтам основної групи (n=32) призначали базову терапію + фітотерапію протягом 1 міс з повторенням курсу лікування через 6 міс. Пацієнти контрольної групи (n=32) отримували базову терапію без досліджуваного препарату. Загальна тривалість спостереження – 12 міс. Результати. Після 12 міс спостереження у пацієнтів основної групи концентрація цитратів у сечі становила 2,67±0,14 ммоль/л проти 2,32±0,11 ммоль/л у пацієнтів контрольної групи (р0,05). У пацієнтів основної групи добова екскреція оксалатів після 12 міс спостереження була знижена до 38,4±3,45 мг/д проти пацієнтів контрольної групи – 50,1±2,56 мг/д (р0,05). Після 12 міс спостереження відзначається стабільно високий діурез у пацієнтів основної групи 1,96±0,24 л/д щодо пацієнтів контрольної групи 1,62±0,12 л/д (р0,05). Концентрація сечової кислоти у сечі пацієнтів основної групи зменшилася до 4,42±0,27 ммоль/л, у пацієнтів контрольної групи – до 4,59±0,22 ммоль/л. Після 12 міс спостереження концентрація сечової кислоти у сироватці крові становила 0,210±0,64 мкммоль/л у пацієнтів основної групи та 0,305±0,73 мкммоль/л – у пацієнтів контрольної групи (р0,05). Заключення. Результати обстеження після 12 міс метафілактичного лікування пацієнтів основної групи з оксалатним нефролітіазом не виявили рецидивного каменеутворення у жодному випадку, у контрольній групі – 3 (9,4%) пацієнти з рецидивним утворенням конкрементів до 5 мм у чашечко-мисковій системі нирки (р0,05). Отримані результати підтверджують патогенетичні механізми дії фітопрепарату Уролесан® на фактори ризику оксалатного нефролітіазу, що проявляється у стійкій нормалізації факторів ризику цієї патології Дод.точки доступу: Шуляк, О. В. Вільних прим. немає