Уход за больными: Хартманн помогает лечить // Врач. - 1998. - № 6. - С. 49 MeSH-головна: УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (использование, методы, стандарты, тенденции) Вільних прим. немає |
О’Мэра, Д. Д. Уход за больным и клиническая тактика при развитии осложнений после чрескожных вмешательств на коронарных артериях [Текст] / Д. Д. О’Мэра, Г. Д. Демер // Международный журнал медицинской практики. - 1999. - № 7. - С. 25-41 MeSH-головна: ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION (методы, тенденции) УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы) Дод.точки доступу: Демер, Г. Д. Вільних прим. немає |
Евтушенко, В. Я. Опыт работы с общественными объединениями родственников душевнобольных [Текст] / В. Я. Евтушенко, Л. В. Беседина // Независимый психиатрический журнал. - 2000. - № 1. - С. 12-16 MeSH-головна: ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ АССОЦИАЦИИ -- MENTAL HEALTH ASSOCIATIONS (организация и управление) УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (классификация, методы, тенденции) ПСИХИЧЕСКИ БОЛЬНЫЕ ЛИЦА -- MENTALLY ILL PERSONS Дод.точки доступу: Беседина, Л. В. Вільних прим. немає |
Бутрова, С. А. Ожирение. Современная тактика ведения больных [Текст] / С. А. Бутрова // Лечащий врач. - 2000. - № 5-6. - С. 30-33 MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы) Вільних прим. немає |
Петров, В. Н. Сестринский уход за больными бронхиальной астмой [Текст] / В. Н. Петров, А. Г. Захарчук // Российский семейный врач. - 2002. - Т. 6, № 2. - С. 45-49 MeSH-головна: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (уход) УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (использование, методы) Дод.точки доступу: Захарчук, А. Г. Вільних прим. немає |
Бачинская, Н. Ю. Болезнь Альцгеймера (основные подходы к лечению и уходу за больными [Текст] / Н. Ю. Бачинская // Журнал практичного лікаря : спеціалізоване інформаційне видання. - 2005. - № 2. - С. 37-43 Рубрики: Альцгеймера болезнь--лек тер Уход за больным Вільних прим. немає |
Салманов, А. Г. Епідеміологічне значення гігієни рук в хірургії [Текст] / А. Г. Салманов // Здоровье женщины. - 2010. - № 9. - С. 56-63 Рубрики: Инфекция смешанная--проф Гигиена Профессиональная гигиена Рук мытье Хирургия Антибактериальные средства локальные Уход за больным Вільних прим. немає |
Колбасіна, М. В. Вікові зміни у процесі старіння в аспекті догляду за літніми людьми [Текст] / М. В. Колбасіна, Л. П. Колбасіна // Вісник наукових досліджень. - 2010. - № 1. - С. 98-100 Рубрики: Старение Гериатрия Уход за больным Дод.точки доступу: Колбасіна, Л. П. Вільних прим. немає |
Денисов, И. Коммуникативные навыки. Общение с членами семьи умирающего пациента [Текст] / И. Денисов, А. Резе, А. Волнухин // Врач. - 2011. - № 3. - С. 78-80 Рубрики: Врач-больной отношения Больного ведение оптимальное--организ Уход за больным Дод.точки доступу: Резе, А. Волнухин, А. Вільних прим. немає |
Виробнича практика "Догляд за хворими". Новітні аспекти викладання за принципами кредитно-модульної системи [Текст] / Т. А. Хомазюк [та ін.] // Медична освіта. - 2010. - № 4. - С. 11-14. Рубрики: Образование медицинское Уход за больным Дод.точки доступу: Хомазюк, Т. А. Борисова, І. С. Березуцький, В. І. Єгоров, К. Ю. Караванська, І. Л. Вільних прим. немає |
Зимнякова, О. С. Факторы, влияющие на социальную адаптацию лиц, которые осуществляют уход за больными с развернутой и поздней стадией болезни Паркинсона [Текст] / О. С. Зимнякова, Ж. М. Глозман, О. С. Левин // Российский медицинский журнал. - 2012. - № 3. - С. 14-17 . - ISSN 0869-2106 Рубрики: Паркинсона болезнь Когнитивные расстройства Уход за больным Социальная адаптация Дод.точки доступу: Глозман, Ж.М. Левин, О.С. Вільних прим. немає |
Малик, Н. В. Деякі аспекти догляду сімейним лікарем пацієнтів з когнітивними порушеннями [Текст] / Н. В. Малик // Сімейна медицина. - 2015. - № 6. - С. 65-66 MeSH-головна: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS ВРАЧ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PHYSICIAN-PATIENT RELATIONS УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE Вільних прим. немає |
Ведение пациентов с биполярным аффективным расстройством [Текст] // НейроNEWS. - 2016. - № 3. - С. 22-26 MeSH-головна: БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER (диагностика, лекарственная терапия) УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (использование, методы) Вільних прим. немає |
Герасименко, Л. О. Психосоціальна дезадаптація осіб, які доглядають пацієнтів із хворобою Альцгеймера [Текст] / Л. О. Герасименко // Медицинская психология. - 2017. - N 1. - С. 9-13. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (классификация, психология) АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (классификация, психология) ПОДКРЕПЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- REINFORCEMENT (PSYCHOLOGY) АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (уход) Анотація: Вивчено психосоціальну дезадаптацію з урахуванням індивідуально−психологічних та клініко−психопатологічних особливостей доглядачів пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Визначено сімейний і змішаний типи соціальної дезадаптації. Основними елементами сімейної дезадаптації у доглядачів були дратівливість, незадоволення психологічним кліматом у сім'ї, стосунками із чоловіком та дітьми. Отримані дані можуть бути використані для побудови ефективної системи психотерапевтичної корекції проявів психосоціальної дезадаптації у даного контингенту Вільних прим. немає |
Ячнік, О. Настанови щодо діагностики та лікування змішаної депресії [Текст] / О. Ячнік // НейроNEWS. - 2018. - № 3. - С. 46-52 MeSH-головна: ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология) БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES (тенденции) КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (классификация, стандарты) ОБЗОР -- REVIEW ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы, стандарты, тенденции) ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы) Анотація: Змішані афективні стани є спірною ділянкою психопатології, оскільки поряд із манією і депресією вони можуть виступати як самостійна фаза маніакально-депресивного розладу, утворюючи групу окремих форм афективних синдромів. П’яте видання діагностичного та статистичного керівництва психічних розладів (DSM-5) створено, враховуючи сучасні досягнення у галузі нейронаук, клінічні та громадські запити, а також проблеми, пов’язані із системою класифікації та критеріями. Нова класифікація має на меті допомогти виявити більше пацієнтів, які страждають на змішані стани, шляхом розширення вузьких критеріїв DSM-IV-TR.До вашої уваги представлено огляд настанов «Guidelines for the recognition and management of mixed depression», що були опубліковані в журналі CNS Spectrums (2017; 22: 203–219). Цей документ розроблений робочою групою, до складуякої увійшли провідні фахівці сфери охорони психічного здоров’я, він має суттєво підвищити рівень діагностики та покращити лікувальну тактику хворих на змішану депресію Вільних прим. немає |
Соціальні аспекти ведення пацієнтів із синдромом діабетичної стопи [] = Social aspects of management of patients with diabetic foot syndrome / О. В. Марченко [та ін.] // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 3. - С. 205-209. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология) ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (осложнения, профилактика и контроль, этиология) РЕЦИДИВ -- RECURRENCE БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы) Анотація: Сьогодні одним із найбільш соціально значущих в усьому світі ускладнень цукрового діабету (ЦД) є синдром діабетичної стопи (СДС). Майже в кожного шостого пацієнта із ЦД розвивається це вкрай небезпечне ускладнення. Догляд за такими хворими складний і вимагає багатофакторного підходу як з боку фахівців, так і щодо навчання пацієнтів і членів їх сімей. У сучасній літературі відсутні статистичні дані щодо впливу сім’ї та оточення на перебіг СДС. Мета — оцінка впливу соціального статусу хворих із СДС (мешкання з родиною, часткове перебування під наглядом родичів, самотність) на перебіг хвороби. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 198 хворих на ЦД 2-го типу (ЦД2). Вік пацієнтів становив від 39 до 76 років. Хворих розподілили на три групи: ті, які мешкали з родиною; ті, які перебували частково під наглядом родичів; самотні. Протягом 12 місяців вивчали роль сім’ї в їх лікуванні. Проведено подвійний аналіз — залежно від типу мешкання та від того, з родичами або самостійно пацієнти відвідували лікаря. Результати. Через 6 і 12 місяців у пацієнтів, які мешкали з родиною, відзначено помітне зменшення кількості рецидивів СДС. У самотніх у ці терміни зафіксовано вірогідне зростання кількості виразкових дефектів стоп. У групі ≪часткового нагляду≫ зменшення кількості рецидивів СДС набуло статистичної значущості лише через 1 рік. Також відзначено вірогідне зменшення частоти розвитку гнійно-некротичних ускладнень серед пацієнтів, які відвідували лікаря в супроводі рідних. Висновки. Кількість рецидивів СДС можна значно зменшити завдяки родичам, вдається мінімізувати наслідки та ускладнення основного захворювання за рахунок контролю виконання призначень і вчасного звернення до лікаря — щойно по виникненні перших проявів погіршення стану Today, Syndrome of Diabetic foot (SDF) is one of the most socially significant complication of diabetes mellitus over the world. This extremely dangerous complication develops in 15-50% patient with diabetes mellitus. Care for such patients is complex and requires a multifactor approach, both from the side of specialists, and training of patients and their family members. Objective of study. Our goal was to estimate the impact of social status among patients with diabetes complicated by SDF, who are living with family, partially under supervision or single, for their prescription fulfilment, duration of recovery period, relapse of the disease. Materials and methods. There were 198 patients with diabetes mellitus (DM with type 2 diabetes mellitus). The age of patients ranged from 39 to 76 years. The patients were divided into three groups: those who lived with the family, those who were partially under the supervision of relatives and lonely patients. The family role in the treatment of patients with DFS has been studied within 12 months. Results. After 12 months, patients living with their family the number of relapses is much less, those who were partially under the supervision of relatives, and by lonely patients. Consequently, the number of DFS relapses among the patients who lived with the family the number of relapses of DFS is significantly lower than patients who are partially under supervision or living alone. Conclusions. Living with family leads to the best and most influential affects the outcome of the treatment of SDF and reduce the risk of recurrence, because of control by the relatives the using of drugs, examination of lower extremities and for the first symptoms are being asked for help. Even the partial help of relatives reduces the number of complications, but not as effectively as in the group where patients are under constant control of relatives. There are more complications in single patients, and a higher percentage of lower limb amputations at different levels. Дод.точки доступу: Марченко, О. В. Горобейко, М. Б. Юзвенко, Т. Ю. Крушинська, З. Г. Гирявенко, О. Л. Вільних прим. немає |
Смолий, Г. Современное видение диагностики и лечения деменции [Текст] / Г. Смолий // НейроNEWS. - 2018. - № 9/10. - С. 30-33 MeSH-головна: ВИДЕОКОНФЕРЕНЦИЙ ОРГАНИЗАЦИЯ -- VIDEOCONFERENCING (использование, организация и управление, тенденции) ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (диагностика, патофизиология, терапия, этиология) КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология) НИЦЕРГОЛИН -- NICERGOLINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология) УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы, психология, тенденции) Анотація: В Киеве 16 октября 2018 г. при поддержке компании Pfizer состоялся онлайн-семинар, посвященный вопросам деменции. По информации Всемирной организации здравоохранения, в мире насчитывается более 47,5 млн людей с деменцией, ежегодно регистрируется около 7,7 млн новых случаев заболевания. В ходе вебинара (который проводился на английском языке с синхронным переводом на русский) обсуждались актуальные темы Вільних прим. немає |
Деменция: лечение и ведение пациентов [Текст] // НейроNEWS. - 2018. - № 9/10. - С. 34-39 MeSH-головна: УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы, тенденции) ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (диагностика, патофизиология, уход, этиология) МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE ПАЦИЕНТ-СПЕЦИФИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- PATIENT-SPECIFIC MODELING (использование, тенденции) ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы, тенденции) Анотація: Отдел ВОЗ по охране психического здоровья и зависимости от психоактивных веществ в 2008 г. начал реализацию Программы действий ВОЗ по ликвидации пробелов в лечении психических расстройств (Программа mhGAP). Основные задачи Программы mhGAP — усиление приверженности правительств, международных организаций и других заинтересованных сторон в выделении финансовых и кадровых ресурсов для лечения психических расстройств, а также расширение охвата основными мероприятиями стран с низким и средним уровнем дохода. С помощью этих поставленных целей в Программе mhGAP предоставляется руководство, основанное на фактических данных, и инструменты, позволяющие продвигаться к достижению целей Комплексного плана действий в области психического здоровья на 2013–2020 гг. Деменция — хронический и прогрессирующий синдром, обусловленный изменениями в головном мозге. Хотя это заболевание может возникнуть в любом возрасте, оно наиболее распространено среди пожилых людей. Во всем мире одной из главных причин инвалидности и несамостоятельности среди пожилых людей является деменция. Это заболевание оказывает физическое, психологическое, социальное и экономическое воздействие на лиц, осуществляющих уход за такими больными, а также членов их семьи и общество в целом. Вільних прим. немає |
Кулик, О. В. Пацієнти без свідомості та медики - в заручинах у рідні / О. В. Кулик // Участковый врач. - 2019. - N 1. - С. 30-33 MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE (уход) ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (уход) УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE Анотація: Попри досягнення сучасної неврології, пацієнти без свідомості внаслідок перенесеного інсульту та черепно-мозкових травм залишаються величезним тягарем для своїх рідних і медичних установ, де вони змушені перебувати під час лікування в гострий період і де їхнє перебування може невиправдано затягуватися на невизначений термін. Стратегія реабілітації таких хворих належить до нагальних питань української медицини сьогодення. Продовження розмови, розпочатої в попередньому номері УВ, про перетин інтересів та уявлень родичів пацієнта без свідомості і медиків, котрі мусять опікуватися ним на різних етапах лікування й реабілітації, стосуватиметься причин існуючих неефективних моделей взаємодії, які шкодять не тільки медикам, а й передусім самому пацієнтові, що не може самостійно про себе подбати Вільних прим. немає |