Влияние аминалона, фенибута и пикамилона на типологические параметры церебрального кровообращения дизадаптированных пловцов [Текст] / В. Α. Лиходеев, Α. Α. Спасов, И. Б. Исупов // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2009. - № 4. - С. 15-19 Рубрики: Адаптации нарушения--дети ГАМК Мозга головного кровообращение--дети--действ преп Пикамилон Фенибут Дод.точки доступу: Лиходеев, В. Α. Спасов, А. А. Исупов, И. Б. Вільних прим. немає |
Бородкина, Л. Е. Влияние фенибута на межполушарное взаимодействие мозга крыс [Текст] / Л. Е. Бородкина, Г. М. Молодавкин, И. Н. Тюренков // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2009. - № 1. - С. 57-59 Рубрики: Мозг головной--животное--действ преп Антифобические седативные средства Фенибут Дод.точки доступу: Молодавкин, Г. М. Тюренков, И. Н. Вільних прим. немає |
иммунорегуляторное действие фенибута в условиях липополисахарид-индуцированного иммунного стресса [Текст] / М. А. Самотруева [и др.] // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2010. - № 5. - С. 30-32 Рубрики: Липополисахариды--животное--фарм Стресс--животное--иммунол--лек тер Фенибут Дод.точки доступу: Самотруева, М. А. Тюренков, И. Н. Теплый, Д. Л. Кулешевская, Н. Р. Хлебцова, Е. Б. Вільних прим. немає |
О биоэквивалентности анвифена и фенибута [Текст] / А. В. Жезлова [и др.] // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2011. - № 5. - С. 43-44 Рубрики: Анвифен Фенибут Дод.точки доступу: Жезлова, А. В. Белолипецкая, В. Г. Благодатских, С. В. Меркулова, Е. В. Вільних прим. немає |
Яшан, О. І. Комплексне лікування гострого середнього отиту, ускладненого сенсоневральною приглухуватістю [Текст] / О. І. Яшан, І. В. Хоружий, К. Є. Нікіфоров // Мистецтво лікування. - 2013. - № 1. - С. 40-41 Рубрики: Ипидакрин Фенибут MeSH-головна: ОТИТ СРЕДНИЙ -- OTITIS MEDIA (лекарственная терапия, осложнения) ГЛУХОТА -- DEAFNESS (осложнения, терапия) Дод.точки доступу: Хоружий, І. В. Нікіфоров, К. Є. Вільних прим. немає |
Петухова, Е. В. Быстрорастворимые гранулы для детской практики: составы и технология [Текст] / Е. В. Петухова, Е. С. Ефремова, В. А. Вайнштейн // Фармация : Науч.-практ.журн. - 2014. - № 4. - Библиогр. в конце ст. Рубрики: Фенибут Амброксол MeSH-головна: ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, PHARMACEUTICAL ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS ДЕТИ -- CHILD Дод.точки доступу: Ефремова, Е. С. Вайнштейн, В. А. Вільних прим. немає |
Влияние глуфимета на ино- и хронотропные резервы стрессированного миокарда [Текст] / И. Н. Тюренков [и др.] // Фармация : Науч.-практ.журн. - 2014. - № 7. - С. 40-43. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0367-3014 Рубрики: Фенибут Сравн исслед Животное MeSH-головна: МИОКАРД -- MYOCARDIUM СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL Дод.точки доступу: Тюренков, И. Н. Перфилова, В. Н. Садикова, Н. В. Бородин, Д. Д. Берестовицкая, В. М. Васильева, О. С. Вільних прим. немає |
Якубенко, Ю. В. Визначення якості життя у пацієнтів із наслідками легких черепно-мозкових травм до та після лікування нейрометаболічною терапією [Текст] / Ю. В. Якубенко // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2014. - T. 20, № 4. - С. 54-57 Рубрики: Фенибут MeSH-головна: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (лекарственная терапия, метаболизм) НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (терапевтическое применение) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE Вільних прим. немає |
послеоперационные когнитивные расстройства как осложнение общей анестезии. Значение ранней фармакологической нейропротекции [Текст] / Л. В. Усенко [и др.] // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 2. - С. 24-31 Рубрики: Ипидакрин Пропофол Фенибут MeSH-головна: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL Дод.точки доступу: Усенко, Л. В. Криштафор, А. А. Полинчук, И. С. Тютюнник, А. Г. Усенко, А. Г. Петрашенлк, Е. В. Вільних прим. немає |
Резніков, О. Г. Модуляція термінів пубертації та статевої поведінки щурів після пренатальної дії метилдопу, фенібуту та стресу [Текст] / О. Г. Резніков, A. A. Лимарєва // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 2. - С. 17-24 Рубрики: Фенибут MeSH-головна: ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ВРЕДНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ -- PRENATAL EXPOSURE DELAYED EFFECTS (химически вызванный) СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (действие лекарственных препаратов) ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- IMMOBILIZATION (методы) МЕТИЛДОФА -- METHYLDOPA (фармакология) НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (фармакология) ПОЛОВОЕ СОЗРЕВАНИЕ -- SEXUAL MATURATION (действие лекарственных препаратов) ПОЛОВОЕ ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- SEXUAL BEHAVIOR, ANIMAL (действие лекарственных препаратов) БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов) БЕРЕМЕННОСТЬ ЖИВОТНЫХ -- PREGNANCY, ANIMAL (действие лекарственных препаратов) ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION КРЫСЫ -- RATS Анотація: Досліджено пренатальний вплив інгібітора синтезу норадреналіну метилдопу (400 мг/кг на добу), агоніста ГАМК фенібуту (100мг/кг на добу), або іммобілізаційного стресування на тлі діїфенібуту на терміни статевого дозрівання та статеву поведінку щурів. Препарати вводили вагітним тваринам перорально впродовж останнього тижня вагітності (з 15-ї по 21-шу добу). В експериментах із пренатальним стресом вагітних тварин іммобілізували щоденно по одній годині протягом такого самого проміжку вагітності. Частина з них отримувала фенібут за 30 хв до стресування. Застосування цього препарату у нестресованих тварин призводило до прискорення статевого дозрівання, а метилдопу або фенібуту - до розладів статевої поведінки потомства самців і самиць. Натомість фенібут послаблював демаскулінізувальний та фемінізувальний ефекти пренатального стресу на статеву поведінку самців, про що свідчить нормалізація тривалості латентних періодів садок та інтромісій, їх кількості та зменшення числа лордознихреакцій. Фенібут частково відновлював у цих тварин терміни статевого дозрівання. Отримані результати свідчать про залучення норадренергічних і ГАМК-ергічних механізмів до пренатального програмування статевої поведінки тварин, а також: про можливість запобігання її порушень у дорослих, пренатально стресованих щурів активацією ГАМК-ергічних рецепторів. На підставі результатів цих і попередніх досліджень запропоновано концепцію дуалізма ефектів гормональних і нейротропних фармакологічних засобів, які застосовуються під час вагітності, згідно з якою вони можуть чинити шкідливий або протекторний вплив на репродуктивне здоров ’я потомства та його здатність реагувати на стресогенні чинники. Дод.точки доступу: Лимарєва, A. A. Вільних прим. немає |
Бурчинский, С. Г. Коррекция расстройств адаптации при психосоматической патологии: проблема и пути ее решения [Текст] / С. Г. Бурчинский // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 3. - С. 93-99. - Библиогр. в конце ст. Рубрики: Мебикар Фенибут Нообут MeSH-головна: ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (лекарственная терапия, этиология) НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология) Анотація: Статья посвящена проблеме психосоматических расстройств и вопросам их коррекции. Подчеркнута необходимость применения препаратов с оптимальным адаптогенным потенциалом, позволяющих обеспечить стратегию направленной коррекции регуляторных механизмов в центральной нервной системе в рамках психосоматики. К таким препаратам относят Мебикар IC (мебикар) и Нообут® IC (фенибут). Формально мебикар относится к представителям дневных анксиолитиков, но его главным отличием от классических анксиолитиков является сочетание системных нейромедиаторных и клеточных механизмов действия. Среди основных нейромедиаторных эффектов мебикара — его центральное ГАМКергическое, серотонинергическое и менее выраженное холинергическое действие на фоне значительной адренолитической активности и антиглутаматергического действия. Фенибут по своей химической структуре является производным ГАМК и бета-фенилэтиламина, и за счет сочетания тормозного (ГАМКергического) и активирующего (дофаминергического) действия способен максимально полно влиять на ведущий системный механизм развития психосоматики — нейромедиаторный дисбаланс The article deals with the problem of psychosomatic disorders and their correction. The necessity of using drugs with optimal adaptogenic potential, allowing to provide a strategy for the directed correction of regulatory mechanisms in the central nervous system in the framework of psychosomatics, is emphasized. These drugs include Mebicar IC (mebicarum) and Noobut® IC (phenibut). Formally, mebicarum is a daytime anxiolytic, but its main difference from classical anxiolytics is the combination of systemic neurotransmitter and cellular mechanisms of action. Central GABAergic, serotonergic and less pronounced cholinergic action against the background of significant adrenolytic activity and anti-glutamatergic action of mebicarum is among its main neurotransmitter effects. Phenibut in its chemical structure is a derivative of GABA and beta-phenylethylamine, and due to a combination of inhibitory (GABAergic) and activating (dopaminergic) action is able to most fully influence the leading systemic mechanism of development of psychosomatics — neurotransmitter imbalance Вільних прим. немає |
Каспрук, Н. М. Досвід лікування синдрому хронічної втоми [Текст] / Н. М. Каспрук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 4. - С. 141-142 Рубрики: Фенибут Ноофен Бронхомунал MeSH-головна: УТОМЛЕНИЯ СИНДРОМ ХРОНИЧЕСКИЙ -- FATIGUE SYNDROME, CHRONIC (иммунология, лекарственная терапия, осложнения, этиология) РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (иммунология, лекарственная терапия, осложнения) МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (иммунология, лекарственная терапия, осложнения) АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC (прием и дозировка, терапевтическое применение) НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: У клінічній практиці все більше відзначається висока частота поєднаного перебігу легеневої патології та ендокринологічних порушень. При цих недугах формуються складні численні патогенетичні зв’язки, які в більшості випадків призводять до формування феномену замкнутого кола. Про метаболічний синдром (МС) говорять, коли наявні не менше трьох із таких симптомів: надмірна маса тіла, артеріальна гіпертензія, підвищення рівня цукру в крові, дисліпідемія. При цьому паралельно відзначається неврологічна симптоматика (частий головний біль, швидка стомлюваність, дратівливість, сльозливість, спалахи гніву), що притаманне й синдрому хронічної втоми (СХВ) Вільних прим. немає |
Зміни нейронально-астроцитарного апарату гіпокампу на тлі тривалого введення ізоніазиду та рифампіцину за умов введення фіксованої комбінації іпідакрину гідрохлорид/фенібут [Текст] / Ю. В. Харченко [та ін.] // Укр. біофармац. журнал. - 2020. - № 1. - С. 50-60 Рубрики: Фенибут MeSH-головна: ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTITUBERCULAR AGENTS (токсичность) ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS (действие лекарственных препаратов) БЕЛОК КИСЛЫЙ ГЛИАЛЬНЫЙ ФИБРИЛЛЯРНЫЙ -- GLIAL FIBRILLARY ACIDIC PROTEIN (действие лекарственных препаратов) (лекарственная терапия) Анотація: Основним недоліком протитуберкульозних засобів першого ряду ізоніазиду та рифампіцину є їх здатність викликати медикаментозно-індуковане ураження печінки. Водночас окрім гепатотоксичних у 12-24 % випадків їх застосування займають і неврологічні розлади. Наслідком цих процесів є порушення синаптичної пластичності, процесів навчання та пам’яті. Додатковим вагомим фактором у розвитку неврологічних розладів, зокрема когнітивної дисфункції, може бути і порушення балансу кишкової мікрофлори. Одним із напрямків, спрямованих на усунення або послаблення проявів когнітивного дефіциту при різноманітних патологічних станах, є призначення засобів з нейропротекторними властивостями. Однак і сьогодні достеменно невідомою є їх ефективність при порушеннях функції ЦНС, що виникають внаслідок тривалої протитуберкульозної терапії. Адже можна передбачити, що неврологічні розлади можуть бути опосередковані комплексом взаємопов’язаних факторів. Метою даної роботи було визначити морфометричні та ультраструктурні особливості нейронів та гліальних клітин, а також рівні гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ) у гіпокампі щурів за умов тривалого введення ізоніазиду та рифампіцину на тлі експериментальної терапії фіксованою комбінацією іпідакрину гідрохлорид/фенібут. Матеріали та методи. Дослідження проведені на трьох групах білих щурів-самців лінії Вістар з медикаментозно-індукованим гепатитом, який відтворювали шляхом інтрагастрального введення ізоніазиду та рифампіцину впродовж 28 діб. Щурам дослідної групи впродовж останніх 14 діб експерименту інтрагастрально вводили іпідакрину гідрохлорид/фенібут (1/60 мг/кг). Вміст цитозольної ГФКБ у гіпокампі визначали методом конкурентного твердофазного імуноферментного аналізу. Аналіз напівтонких зрізів СА1 поля гіпокампу щурів здійснювали з використанням програми аналізу Image J. Дослідження ультраструктурних характеристик проводили за допомогою трансмісійного електронного мікроскопа ПЭМ-100-01 («SELMI», Україна). Результати та їх обговорення. За умов експериментальної фармакотерапії питома кількість дегенеративно змінених нейронів була значимо нижчою за показники тварин контролю. При цьому астроцити характеризувалися істотно нижчим набряком цитоплазми та адаптативно-компенсаторними змінами у мітохондріях, а вміст цитоплазматичної ГФКБ був на 44,2 % (Р = 0,0065) нижчим за групи тварин з гепатитом. Висновки. Курсове введення іпідакрину та фенібуту зменшує виразність проявів нейродегенерації, покращує стан астроглії у гіпокампі, а також знижує цитоплазматичні рівні гліального кислого фібрилярного білка у тварин з медикаментозно-індукованими ураженнями печінки Дод.точки доступу: Харченко, Ю. В. Бондаренко, Н. С. Сердюк, А. Г. Ушакова, Г. О. Жилюк, В. І. Вільних прим. немає |
Орос, М. М. Ефективність використання Ноофену® в лікуванні цефалгії напруги [Текст] / М. М. Орос, А. Я. Сабовчик // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 5/6. - С. 81-87. - Библиогр. в конце ст. Рубрики: Фенибут Ноофен® MeSH-головна: ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (лекарственная терапия) ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ ПЕРВИЧНЫЕ -- HEADACHE DISORDERS, PRIMARY ГОЛОВНАЯ БОЛЬ НАПРЯЖЕНИЯ -- TENSION-TYPE HEADACHE (лекарственная терапия) ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION СЕРОТОНИНА ЗАХВАТА ИНГИБИТОРЫ -- SEROTONIN UPTAKE INHIBITORS ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: Проведено дослідження, в якому брали участь пацієнти з цефалгією напруги (n = 60) віком (37,2 ± 10,2) року. Діагноз встановлювали на основі критеріїв Міжнародної класифікації болю голови, третє видання (бета-версія). Всім пацієнтам виконано ЕЕГ, варіаційну пульсометрію, а також на момент звернення та через 27 днів лікування проводили обстеження за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS), шкалами Бека і Вейна та тесту зв’язування чисел. Пацієнтів розподілено на дві групи: група І (n = 30) протягом 27 днів приймала Ноофен, група ІІ (n = 30) – селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну. Встановлено, що препарат Ноофен® ефективний при лікуванні цефалгії напруги, а також виявлено задовільну переносимість його пацієнтами Дод.точки доступу: Сабовчик, А. Я. Вільних прим. немає |