Активность ферментов НАДФ- и НАД-диафораз при уретрите [Текст] / В. А. Милтиньш [и др.] // Вестник дерматологии и венерологии. - 2001. - № 4. - С. 42-43 MeSH-головна: УРЕТРИТ -- URETHRITIS (диагностика, метаболизм, этиология) ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION Дод.точки доступу: Милтиньш, В. А. Анчупане, И. С. Буйкис, И. М. Резебергс, И. Д. Вільних прим. немає |
Телушкин, П. К. Активность ферментов дезаминирования в мозге крыс в восстановительном периоде после инсулиновой гипогликемии [Текст] / П. К. Телушкин, А. Д. Ноздрачев, П. П. Потапов // Проблемы эндокринологии. - 2001. - Т. 47, № 5. - С. 43-45 MeSH-головна: ИНСУЛИНОВАЯ КОМА -- INSULIN COMA (этиология) ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION (физиология) БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL Дод.точки доступу: Ноздрачев, А. Д. Потапов, П. П. Вільних прим. немає |
Короткина, Р. Н. Сравнительное исследование активности ферментов обмена глутатиона и антиоксидантных ферментов в злокачественных и доброкачественных опухолях легких человека [Текст] / Р. Н. Короткина, Г. Н. Мацкевич, А. Ш. Девликанова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2002. - Т. 133, № 6. - С. 697-700 MeSH-головна: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (патофизиология, этиология) ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS Дод.точки доступу: Мацкевич, Г. Н. Девликанова, А. Ш. Вільних прим. немає |
Виноградова, К. А. L-глутаматоксидаза из Streptomyces cremeus 510 МГУ: повышение ферментативной активности продуцента путем оптимизации ферментационной среды [Текст] / К. А. Виноградова, И. И. Власова, Т. С. Шаркова // Антибиотики и химиотерапия. - 2002. - Т. 47, № 4. - С. 7-12 MeSH-головна: (анализ) СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (метаболизм, рост и развитие) ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION (физиология) Дод.точки доступу: Власова, И. И. Шаркова, Т. С. Вільних прим. немає |
Сравнительная характеристика кислородзависимой и нитроксидобразующей ферментных систем макрофагов при стафилококковой и листериозной инфекциях [Текст] / Л. М. Сомова [и др.] // Биомедицинская химия. - 2010. - Т. 56, № 3. - С. 372-379 Рубрики: Макрофаги--микроб Ферментов активация Стафилококковые инфекции--микроб Листериозные инфекции--микроб Дод.точки доступу: Сомова, Л. М. Плехова, Н. Г. Гончарук, Ю. Н. Дробот, Е. Н. Вільних прим. немає |
Бессимптомная панкреатическая гиперферментемия [Текст] / А. Л. Красновский [и др.] // Российский медицинский журнал. - 2014. - Т. 20, № 5. - С. 52-56 . - ISSN 0869-2106 MeSH-головна: ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (патология) БЕССИМПТОМНЫЕ БОЛЕЗНИ -- ASYMPTOMATIC DISEASES Дод.точки доступу: Красновский, А.Л. Григорьев, С.П. Золкина, И.В. Лошкарева, Е. О. Бруцкая, Л. А. Быкова, Е. А. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Мокрик, О. Я. Скринінгова оцінка адаптаційного потенціалу при стресі у хірургічних стоматологічних хворих [Текст] = The screening of adaptational potential during stress in surgical stomatologic patients / О. Я. Мокрик // Клінічна стоматологія. - 2017. - N 4. - С. 36-43 MeSH-головна: ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES РЕГЕНЕРАЦИЯ ПЕРИОДОНТАЛЬНОЙ ТКАНИ НАПРАВЛЕННАЯ -- GUIDED TISSUE REGENERATION, PERIODONTAL АЛЬВЕОЛЯРНЫЙ ОТРОСТОК -- ALVEOLAR PROCESS ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION Анотація: Ступінь вираження стресу в хірургічних стоматологічних хворих залежить від адаптаційного резерву їх організму. Адаптація до стресу в кожної людини є індивідуальною. Виявлено, що найчутливішим показником (маркером) рівня реактивності організму при стресі є ноцицептивна реакція, що має функціональну стабільність нейрофізичних і нейрохімічних механізмів формування. Мета дослідження – провести скринінгову оцінку адаптаційного потенціалу в стоматологічних хворих із різними індивідуально-психологічними особливостями при больовому стресі. Матеріали і методи. Об’єктом клінічного спостереження стали 95 планових хірургічних стоматологічних хворих. Індивідуально-психологічні особливості у них вивчали за допомогою спеціального експрес-опитувальника, що дозволяє виявити в них перевагу стенічних чи астенічних проявів в емоційно-поведінковій сфері у стресових умовах (С. Г. Новикова, 2006). Нейрофункціональні дослідження, при згоді пацієнтів, проводили на двоканальному електроміографі М–TEST. Больовий стрес у пацієнтів викликали шляхом електростимуляції підборідного нерва. Визначали такі показники: поріг больової чутливості, поріг больового реагування, поріг больової толерантності та діапазон больової чутливості. Для оцінки функціонального стану ендогенної системи гальмування болю було застосовано методику екстероцептивної супресії довільної активності жувальних м’язів. За результатами алометрії, хворих розподіляли за чотирма типами больової перцепції. Для об’єктивної оцінки в обстежуваних пацієнтів адаптаційного потенціалу в умовах стресу вивчали функціональну активність серцево-судинної системи. Зокрема, під час дії больового чинника досліджували зміну тонусу периферійних судин за допомогою індексу перфузії (РІ), який за літературними даними, рекомендують використовувати для динамічного моніторингу впливу симпатичної нервової системи на гемодинаміку. Визначали індекс функціональних змін за Р. М. Баєвським. Для його обчислення використовували дані про частоту пульсу, систолічного та діастолічного артеріального тиску, показники росту, маси тіла і віку: індекс функціональних змін (ІФЗ)=0,011ЧП+0,014АТс+0,008АТд+0,014В+0,009МТ – 0,009Р – 0,27. Результати досліджень та їх обговорення. У 26 осіб із астенічним психотипом спостерігали I тип больового сприйняття. В них поріг больової чутливості та больової толерантності був невисоким, виявлено недостатню функціональну активність антиноцицептивної системи. Діагностовано незадовільну адаптацію вегетативної нервової системи до стресу (ІФЗ–(3,35±0,49) бала). У пацієнтів із II типом больової перцепції показники порогу больової чутливості були близькими до таких, як із I типом. Однак діапазон больової чутливості виявився значно довшим, оскільки був високим поріг больової толерантності. У такого типу хворих спостерігали функціональні прояви стресіндукованої анальгезії. Це супроводжувалось напруженням механізмів адаптації – індекс Р. М. Баєвського становив (2,86±0,14) бала. Такий тип больової перцепції було діагностовано у 35 осіб, при оцінці їх психотипу виявлено виражену перевагу стенічних ознак над астенічними. Високий поріг больової чутливості діагностовано у хворих із III та IV типами больової перцепції, однак унаслідок недостатньої активності ендогенної антибольової системи, у пацієнтів із III типом больової чутливості діапазон виявився коротким. Такий тип больового сприйняття був у 15 пацієнтів, у них виявлялись стенічно-астенічні ознаки під час психологічного тестування. Моніторинг функції серцево-судинної системи показав у них незадовільну адаптацію (ІФЗ – (3,48±1,12) бала). Високі показники активності антиноцицептивної системи спостерігали у пацієнтів із IV типом больової перцепції. Цю групу склали особи, які належали до психотипу із вираженими стенічними ознаками. Вони проявляли задовільну адаптацію серцево-судинної системи в умовах больового стресу (ІФЗ – (2,35±0,89) бала). Висновки. Результати клінічних спостережень дозволяють констатувати, що адаптаційні можливості хворих при стресогенному (больовому) впливі залежать від їх індивідуально-психологічних особливостей, рівня активації антистресових (антиноцицептивних) механізмів, стану вегетативної нервової системи, що є компонентами загальної неспецифічної реактивності організму. Пацієнти з підвищеною больовою чутливістю характеризуються низькою стійкістю до стресових впливів, лабільністю вегетативної нервової системи, низьким рівнем адаптаційних можливостей. Висока стійкість до стресу є характерною для суб’єктів зі стенічним психоемоційним типом, які мають високий поріг больової чутливості. Адаптаційні можливості організму хворих до стресу необхідно враховувати при їх медикаментозній підготовці до оперативних втручань Вільних прим. немає |
Маменко, Т. П. Активність супероксиддисмутази та ензимів аскорбат-глутатіонового циклу у симбіотичних системах Glycine max — Bradyrhizobium japonicum за дії посухи [Текст] / Т. П. Маменко, Ю. О. Хоменко, С. Я. Коць // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 3. - С. 77-89 MeSH-головна: ЗАСУХА -- DROUGHTS СОЯ -- SOYBEANS (микробиология) BRADYRHIZOBIUM -- BRADYRHIZOBIUM МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS СИМБИОЗ -- SYMBIOSIS ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (метаболизм) ГЛУТАТИОНРЕДУКТАЗА -- GLUTATHIONE REDUCTASE (метаболизм) АСКОРБАТПЕРОКСИДАЗЫ -- ASCORBATE PEROXIDASES (метаболизм) Анотація: Мета. Дослідити вплив посухи на активність ключових антиоксидантних ензимів (супероксиддисмутази, глутатіонредуктази, аскорбатпероксидази) у кореневих бульбочках сої за інокуляції штамами і Тn5-мутантами В. japonicum із контрастними симбіотичними властивостями. Методи. Мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні, газова хроматографія, спектрофотометрія. Результати. Симбіотичні системи, утворені за участю сої та активного штаму B. japonicum 646, а також Tn5-мутанта В1-20 вирізняються адаптаційними змінами активності антиоксидантних ензимів за дії зневоднення, що супроводжується збереженням ефективності роботи їх симбіотичного апарату. У симбіотичних системах, утворених за участю сої та малоактивного Tn5-мутанта 107 і неактивного штаму B. japonicum 604к, виявлено різноспрямовані зміни активності ензимів у бульбочках за дії посухи та слабке відновлення їх активності у післястресовий період. Висновки. Формування захисних реакцій рослин сої у симбіозі із B. japonicum за дії посухи пов’язано з активацією супероксиддисмутази, змінами активності ензимів аскорбат – глутатіонового циклу та залежить від здатності симбіотичної системи реалізувати свій адаптаційний потенціал в умовах стресу. Дод.точки доступу: Хоменко, Ю. О. Коць, С. Я. Вільних прим. немає |
Гликозидазная активность бактерий рода Bacillus, выделенных из Черного моря [Текст] / Е. В. Гудзенко [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - С. 14-26 MeSH-головна: КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED (микробиология) БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (рост и развитие) РАМНОЗА -- RHAMNOSE (биосинтез, метаболизм) ГЛИКОЗИДГИДРОЛАЗЫ -- GLYCOSIDE HYDROLASES (биосинтез, метаболизм) ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION ГЕРМАНИЙ -- GERMANIUM Анотація: Высокий биотехнологический потенциал морских микроорганизмов как производителей ферментов в последние годы стимулировал обширные исследования их разнообразия и биологических особенностей, включая активный скрининг гликозидаз морских бактерий для коммерческого применения. Целью данной работы было изучение способности бактерий, выделенных из донных отложений Черного моря, продуцировать гликозидазы различной специфичности, а также исследование возможности использования координационных соединений германия для повышения ферментативной активности бактерий род Bacillus . Методы.Культивирование бактерий проводилось в подводных условиях; мальтоза и рамноза были использованы в качестве источников углерода. Активность гликозидаз определяли методом Ромеро и Дэвиса, белка - методом Лоури. Координационные соединения германия использовали в качестве эффекторов биосинтеза и активности ?-L-рамнозидазы в концентрациях 0,1 и 0,01%. Результаты. На основании скрининга 12 активности гликозидаз (?-D-галактозидаза, ?-D-глюкуронидаза, ?-D-маннозидаза, ?-D-ксилозидаза, ?-D-фукозидаза, ?-D-ксилозидаза, ?-D-глюкозидаза , N-ацетил-?-D-глюкозаминидаза, N-ацетил-?-D-глюкозаминидаза, N-ацетил-?-D-галактозаминидаза, ?-D-глюкозидаза, ?-L-рамнозидаза) среди 10 культур Bacillus, ? Активность -L-рамнозидазы (0,03-0,18 Ед / мг белка) была обнаружена у 8 штаммов. Культура бациллзр. 19 был самым активным. Снижение активности ?-L-рамнозидазы Bacillus sp. 19 наблюдалось после введения комплексов германия (0,1 и 0,01%) в питательную среду. Мы показали, что бис (бипиридин) хлородинам (II) бис (цитрато) германат (IV) октагидрат и трис (бипиридин) никель (II) бис (цитрато) германат (IV) моногидрат могут быть использованы для увеличения активности ?-L-рамнозидазы Bacillus sp. 19. Выводы. Впервые показана активность ?-L-рамнозидазы морских штаммов, относящихся к видам Bacillus licheniformis , Bacillus atrophaus, Bacillus subtilis . Активация ?-L-рамнозидазы из Bacillus sр. 19 координационных соединений германия не наблюдалось Дод.точки доступу: Гудзенко, Е. В. Борзова, Н. В. Варбанец, Л. Д. Иваница, В. А. Сейфуллина, И. И. Марцинко, Е. Э. Пирожок, О. В. Чебаненко, Е. А. Вільних прим. немає |