Болотов, И. Н. Закономерности мезомасштабной гетерогенности растительного покрова равнинных ландшафтов северной тайги [Текст] / И. Н. Болотов, М. Ю. Гофаров // Успехи современной биологии : Науч.-практ. журн. - 2005. - Т. 125, № 3. - С. 260-273 Рубрики: Растения Почва Энтропия Климат Север Европейской части РФ Дод.точки доступу: Гофаров, М. Ю. Вільних прим. немає |
Войцех, В. Ф. Клинико-нейрофизиологические аспекты суицидального поведения [Текст] / В. Ф. Войцех, Т. С. Мельникова, И. А. Лапин // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2009. - Том 109, № 10. - С. 14-20 Рубрики: Самоубийство, попытка Депрессивные расстройства--диагн Энтропия Электроэнцефалография Дод.точки доступу: Мельникова, Т. С. Лапин, И. А. Вільних прим. немає |
Апанасенко, Г. Л. Старение как процесс накопления энтропии [Текст] / Г. Л. Апанасенко // Ліки України. - 2016. - № 4. - С. 10-11 MeSH-головна: СТАРЕНИЕ -- AGING (физиология) ЭНТРОПИЯ -- ENTROPY Анотація: Цель исследования. Определить взаимосвязь уровня здоровья с факторами риска ИБС и темпом старения у практически здоровых людей Вільних прим. немає |
Долгополов, О. В. Оцінка результатів ультразвукового дослідження стану ішемізованих м’язів кінцівок у хворих з наслідками компартмент синдрому [Текст] / О. В. Долгополов, О. С. Страфун, В. А. Боєр // Клінічна хірургія. - 2017. - N 8. - С. 38-41. - Бібліогр.: с. 41 MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ КОНТРАКТУРА -- ISCHEMIC CONTRACTURE (ультрасонография) КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES (кровоснабжение, патология, ультрасонография) МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL (кровоснабжение, ультрасонография) ЭНТРОПИЯ -- ENTROPY АВТОМАТИЗИРОВАННАЯ ОБРАБОТКА ИНФОРМАЦИИ -- AUTOMATIC DATA PROCESSING Анотація: Проаналізовані результати ультразвукового дослідження (УЗД) 653 м’язів кінцівок у 69 хворих за ішемічної контрактури (ІК) в реактивно–відновному періоді. Для кількісної оцінки стану м’язів розроблені спеціальні комп’ютерні програми визначення їх некрозу та δ–ентропії. Встановлене збільшення частки некрозу в ішемізованих м’язах у міру збільшення тяжкості ІК. Показники вертикальної δ–ентропії ішемізованих м’язів вірогідно менші, ніж інтактних м’язів за ІК тяжкої та середньої тяжкості; показники горизонтальної δ–ентропії ішемізованих м’язів, навпаки, вірогідно більші, ніж в інтактних м’язах, за ІК тяжкої (достовірно) і середньої тяжкості. Встановлений вірогідний позитивний зв’язок між тяжкістю ІК та часткою некрозу м’язів. За допомогою регресійного аналізу встановлений обернений кореляційний зв’язок між часткою некрозу і показниками δ–ентропії, особливо ішемізованих м’язів. Низькі показники δ–ентропії (вертикальної і горизонтальної) свідчать про значний некроз ішемізованих м’язів, що має суттєве діагностичне значення Дод.точки доступу: Страфун, О. С. Боєр, В. А. Вільних прим. немає |
Кулик, О. В. Прогностичний індекс відновлення свідомості у пацієнтів із тривалими її розладами після важкої черепно-мозкової травми [Текст] = Prognostic index of consciousness recovery in patients with its long-term disorders after severe traumatic brain injury / О. В. Кулик // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 3. - С. 80-88 MeSH-головна: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA СОЗНАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CONSCIOUSNESS DISORDERS ЭНТРОПИЯ -- ENTROPY Анотація: В основу роботи покладено результати діагностики, реабілітації та відновного лікування 220-ти хворих із посткоматозними тривалими розладами свідомості після тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Головну увагу приділяють актуальній темі прогнозування відновлення свідомості відповідно до стадій класифікації Т. А. Доброхотової у ході реабілітаційного маршруту. Розкрито особливості 28-ми ключових зведених високоінформативних показників, які використовували для розрахунку прогностичного індексу відновлення свідомості, проведено аналіз маловивчених та спірних донині питань щодо їх кореляції із клінічними показниками переходу від вегетативного статусу до вищих стадій синдромів посткоматозної свідомості. В дослідженні акцентується на тому, що прогностичний індекс відновлення свідомості виконував практичну і визначальну функцію, а не був лише умовою в плануванні тактики подальших реабілітаційних заходів та визначенні їх вірогідної ефективності. На основі отриманих даних зробили висновок про суттєву перевагу нейрофізіологічних методів діагностики (кількісної ЕЕГ) над нейровізуалізуючими (СКТ, МРТ) в прогнозуванні відновлення свідомості після тривалої посттравматичної коми. Найінформативнішою та найчутливішою виявилися група показників нелінійної нейродинаміки та детермінованого хаосу: ентропія, розмірності атракторів, мультифрактальні властивості сигналів ЕЕГ, а також показників кореляційного та спектрального аналізу. Саме ці показники і їх значення утворювали 16 з 28 специфічних індексованих величин, одночасна наявність чи відсутність яких у конкретного хворого на конкретній стадії відновлення свідомості формувала ядро їх прогностичного індексу відновлення, а динаміка змін у часі доклінічно свідчила за напрямок еволюції біоелектричної активності головного мозку, а тому й еквівалентних коркових функцій. Усі інші методи проведеної діагностики були допоміжними і тільки посилювали або послаблювали ймовірний прогноз Вільних прим. немає |