Использование деминерализованного костного матрикса для восстановления поврежденных длинных костей со значительными дефектами [Текст] / Н. П. Омельяненко [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2001. - № 1. - С. 53-56 MeSH-головна: ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (повреждения, трансплантация) КОСТИ МАТРИКС -- BONE MATRIX Дод.точки доступу: Омельяненко, Н. П. Карпов, И. Н. Матвейчук, И. В. Дорохин, А. И. Вільних прим. немає |
Анисимов, В. Н. Эпифиз, свет и рак молочной железы [Текст] / В. Н. Анисимов, Д. А. Батурин, Э. К. Айламазян // Вопросы онкологии. - 2002. - Т. 48, № 4/5. - С. 524-535 MeSH-головна: ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (иммунология, метаболизм, патология, ультраструктура) СВЕТ -- LIGHT (диагностическое применение) МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (иммунология, метаболизм, ультраструктура) Дод.точки доступу: Батурин, Д. А. Айламазян, Э. К. Вільних прим. немає |
Арушанян, Э. Б. Иммунотропные свойства эпифизарного мелатонина [Текст] / Э. Б. Арушанян, Э. В. Бейер // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2002. - Т. 65, № 5. - С. 73-80 MeSH-головна: МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (иммунология, метаболизм) ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (иммунология, метаболизм) Дод.точки доступу: Бейер, Э. В. Вільних прим. немає |
Коррекция нарушений цирканнуальных ритмов функционального состояния иммунной и эндокринной систем пептидным фактором эпифиза эпиталамином у больных хронической ишемической болезнью сердца пожилого и старческого возраста [Текст] / Г. М. Бутенко, И. Ф. Лабунец, О. В. Коркушко // Журнал Академії медичних наук України. - 2005. - Т. 11, № 1. - С. 105-116 Рубрики: Ишемическая болезнь сердца Циркадианный ритм Эпифизы Старение Дод.точки доступу: Бутенко, Г. М. Лабунец, И. Ф. Коркушко, О. В. Вільних прим. немає |
Влияние пептидов эпифиза на морфо-функциональное состояние эпифиза и гипоталамуса у мышей линии СВА при старении [Текст] / И. Ф. Лабунец, Г. В. Копылова, Л. В. Магдич // Журнал Академії Медичних Наук України. - 2005. - Т. 11, № 3. - С. 601-611 Рубрики: Старение Эпифизы Гипоталамус передний Дод.точки доступу: Лабунец, И. Ф. Копылова, Г. В. Магдич, Л. В. Вільних прим. немає |
Дорогой, А. П. Мелатонін - основний гормон передньої долі епіфізу (шишковидної залози). Біологічне і клінічне значення гормону в кардіологічній практиці [Текст] / А. П. Дорогой // Український кардіологічний журнал. - 2006. - № 2. - С. 96-102 Рубрики: Эпифизы Мелатонин Вільних прим. немає |
Роль гипофункции эпифиза в развитии нарушений липидного обмена: клинико-экспериментальные параллели [Текст] / О. В. Коркушко [та ін.] // Журнал Національної Академії Медичних Наук України. - 2012. - Т. 18, № 3. - С. 326-334 Рубрики: Эпифизы Гиперлипидемия Гипертензия Старение Дод.точки доступу: Коркушко, О. В. Бондаренко, Л. А. Шатило, В. Б. Кузьминова, И. А. Антонюк-Щеглова, И. А. Бондаренко, Е. В. Линдозерская, А. В. |
Григоровский, В. В. Морфологические изменения межпозвонковых дисков хвостового отдела позвоночника крыс при постоянной и временной асимметричной компрессии - дистензии [Текст] / В. В. Григоровский, М. В. Хижняк, Ю. Г. Гафийчук // Морфология: Архив анатомии, гистологии и эмбриологии : Науч.- теорет. мед. журн. - 2013. - Т. 143, № 4. - С. 65-71. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0004-1947 MeSH-головна: МЕЖПОЗВОНКОВЫЕ ДИСКИ -- INTERVERTEBRAL DISC (анатомия и гистология, метаболизм, повреждения, цитология) ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (патология, ультраструктура) КРЫСЫ -- RATS Дод.точки доступу: Хижняк, М. В. Гафийчук, Ю. Г. Вільних прим. немає |
Щербина, Н. А. Токолитическая активность мелатонина при угрожающих преждевременных родах [Текст] / Н. А. Щербина, Д. И. Демиденко, А. Д. Демиденко // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 5. - С. 100-102 MeSH-головна: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE АБОРТ УГРОЖАЮЩИЙ -- ABORTION, THREATENED МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (кровь) ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES Дод.точки доступу: Демиденко, Д.И. Демиденко, А.Д. Вільних прим. немає |
Кривов’яз, С. О. Особливості обхватних розмірів та ширини дистальних епіфізів кінцівок у хворих [Текст] = Features of covering sizes and width of distal epiphysis extremities in patients with myopia rural boys and girls from podillya / С. О. Кривов’яз // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2015. - № 24. - С. 26-29. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES (физиология) ВЕСА И ДЛИНЫ ТЕЛА СИСТЕМА ИЗМЕРЕНИЙ -- BODY WEIGHTS AND MEASURES (использование, методы) ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (анатомия и гистология) КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES (анатомия и гистология, физиология) ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT Вільних прим. немає |
Ларичева, О. М. Прооксидантно-антиоксидантний баланс легень за умов карагінінового плевриту та короткотривалої гіперфункції епіфіза [Текст] / О. М. Ларичева, О. І. Цебржинський, В. С. Черно // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 92-95. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (патология) ПЛЕВРИТ -- PLEURISY ЛЕГКИЕ -- LUNG Анотація: Вивчено вільнорадикальні та антиоксидантні процеси в легенях щурів з карагініновим плевритом за умов 10-добової гіперфункції епіфіза. Встановлено, що мелатонін не викликав суттєвих змін з боку утворення супероксиду у тварин з карагніновим плевритом, але він сприяв зниженню процесів пероксидації в досліджуваних органах. При цьому значних змін активності антиоксидантних ферментів не спостерігалося. Дод.точки доступу: Цебржинський, О. І. Черно, В. С. Вільних прим. немає |
Технология репозиции переломов дистального метаэпифиза лучевой кости [Текст] / А. К. Рушай [и др.] // Травма. - 2016. - Т. 17, № 5. - С. 61-66. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES (хирургия) ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (повреждения, хирургия) ПЕРЕЛОМЫ ОСКОЛЬЧАТЫЕ -- FRACTURES, COMMINUTED (лекарственная терапия, терапия, хирургия) ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS (использование) ПОВЯЗКИ ГИПСОВЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ -- CASTS, SURGICAL (использование) ВЫТЯЖЕНИЕ -- TRACTION (использование, методы, оборудование) Дод.точки доступу: Рушай, А. К. Климовицкий, Ф. В. Лисунов, С. В. Соловьев, И. А. Солоницин, Е. А. Вільних прим. немає |
Бець, І. Г. Тактико-технологічні особливості лікування ушкодження дистального метаепіфіза стегнової кістки [Текст] / І. Г. Бець // Травма. - 2018. - Том 19, N 2. - С. 91-97. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (повреждения, хирургия) БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (хирургия) ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование) ПОВЯЗКИ ГИПСОВЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ -- CASTS, SURGICAL (использование) Анотація: Відомо, що тяжкі ушкодження дистального метаепіфіза стегнової кістки частіше виникають у двох категорій постраждалих: у молодих чоловіків внаслідок високоенергетичної травми або у жінок старших вікових груп на тлі остеопоротичних змін кісткової структури, при падінні на коліно з висоти зросту. Незважаючи на інтенсивний розвиток травматології та новітні розробки АО, аналіз інформаційних джерел свідчить про відсутність єдиної концепції лікування ушкоджень дистального метаепіфіза стегнової кістки, оскільки рекомендації щодо тактики і технологій лікування мають суперечливий характер. Ідеальні умови для отримання високих результатів лікування переломів дистального відділу стегна можуть бути створені методами внутрішньої фіксації, за умови відсутності в подальшому необхідності додаткової іммобілізації і створення умов для ранньої мобілізації колінного суглоба. Однак на практиці можливості для виконання ідеально оптимального і надійного заглибного остеосинтезу є далеко не завжди: тяжка травматична деформація суглобового кінця стегнової кістки (перелому типу С) і остеопоротичні зміни структурного стану кісткової тканини можуть істотно впливати на якість фіксації та вимагають використання більш гнучкоїй адаптивної тактики лікування в кожному конкретному випадку. Мета. Оптимізація тактики лікування переломів дистального метаепіфіза стегнової кістки. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження є результати лікування 44 пацієнтів із переломами дистальних відділів стегна, обох статей і різних вікових груп. У лікуванні використана внутрішня фіксація (16 випадків), позавогнищевий остеосинтез (14 випадків), скелетне витягування (9 випадків) і фіксаційний метод (5 випадків). Результати оцінювали за бальною системою, розробленою професором С.Д. Тумяном. Результати. Аналіз результатів привів до висновків про те, що в низці клінічних ситуацій (тяжкі травматичні деструкції суглобового кінця стегна й остеопороз) відсутні перспективи отримання добрих анатомічних і функціональних результатів використання внутрішньої фіксації, при високому ризику тяжких необоротних ускладнень. Методи позавогнищевого остеосинтезу значною мірою можуть бути альтернативою внутрішньої фіксації. Висновки. Архаїчні технології скелетного витягування та гіпсової іммобілізації до цього часу є затребуваними і знаходять своє місце в лікуванні переломів дистального метаепіфіза стегна на медичному просторі України Вільних прим. немає |
Бець, І. Г. Критерії вибору технологій лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя [Текст] / І. Г. Бець // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES (патофизиология, хирургия) ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (патофизиология, хирургия) ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование) ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование) ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование) Анотація: Пошкодження дистальних метаепіфізів кісток передпліччя становлять 15 % переломів кісток у дорослих. Близько 53,3 % вимагають репозиції кісткових уламків; серед них половина (26,6 %) - це тяжкі нестабільні переломи типу В і С (за класифікацією АО), лікування яких здебільшого пов'язане з хірургічними втручаннями. Решта 46,7 % ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя - це переломи без зміщення уламків або при яких величина зсувів не перевищує допустимих параметрів (за критеріями якості репозиції); такі пошкодження лікують іммобілізаційним методом амбулаторно. Однак практика надання травматологічної допомоги на амбулаторному етапі свідчить про те, що спроби репозиції уламків при пошкодженнях даної локалізації робляться в більшості пацієнтів без урахування класифікаційних ознак переломів, і тільки їх безуспішність або вторинне зміщення є причиною для направлення пацієнта в стаціонар (на жаль, у терміни 2 - 4 тижні і більше). Мета роботи - на підставі клінічних досліджень уточнити й об'єктивізувати критерії вибору технологій лікування пошкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя. Проаналізовані результати лікування 100 пацієнтів, направлених у стаціонар після невдалих спроб амбулаторного лікування. 38 пацієнтам були виконані повторні спроби закритої репозиції і консервативного лікування за умов стаціонару, 45 пацієнтам проведено позавогнищевий дистракційний остеосинтез, 17 пацієнтам - відкрита репозиція і накістковий остеосинтез. Аналіз отриманих результатів лікування дозволив зробити висновки про те, що при пошкодженнях дистальних метаепіфізів кісток передпліччя доцільно вдаватися до повторної репозиції з подальшим консервативним лікуванням у стаціонарі, що дає позитивні результати лікування у 84 % випадків за умови, що показник ризику вторинного зміщення не перевищує 3 балів. При ризику вторинного зміщення 4 - 5 балів показані або відкрита репозиція уламків і накістковий остеосинтез, або позавогнищевий дистракційний остеосинтез. При переломах типу А, В і С, де величина уламків дозволяла фіксувати їх за допомогою пластин і гвинтів діаметром 3,5 мм (і за відсутності імпресійної деформації), існує можливість реалізації завдань накісткового остеосинтезу (анатомічна репозиція, надійна фіксація без додаткової іммобілізації, рання функція). Тільки такий результат погружної фіксації може виправдати травматичність і високий ризик ускладнень даної технології. Висновки: позавогнищевий остеосинтез відрізняється універсальністю і відповідністю біологічним принципам, при цьому дає стабільно позитивні результати лікування переломів дистальних метаепіфізів кісток передпліччя і мінімальну кількість ускладнень Вільних прим. немає |
Бець, І. Г. Особливості лікування ушкоджень дистального метаепіфізу плечової кістки [Текст] / І. Г. Бець // Травма. - 2018. - Том 19, N 5. - С. 122-128. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (патофизиология, хирургия) ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (хирургия) ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы) Анотація: Серед ушкоджень дистальних метаепіфізів довгих кісток переломи дистальних відділів плечової кістки займають особливе місце, являючи одне з найбільш складних завдань лікування переломів. Становлячи досить значну частину всіх внутрішньосуглобових переломів (19 %), вони часто призводять до неможливості самообслуговування через вельми скромні функціональні результати лікування та високе число ускладнень, яких, за різними даними, налічувалося до 67 %. Ще в 50-х роках минулого століття спроби хірургичного відновлення анатомії дистального суглобового кінця плечової кістки при його багатоосколкових ушкодженнях вважалися приреченими на невдачу; функціональні результати лікування відповідали анатомічним. Значні зміни в цьому питанні пов’язані з явищем технологій накісткового остеосинтезу, розроблених АО: малоконтактні премодельовані пластини та гвинти з кутовою стабільністю радикально змінили прогнози хірургічного лікування в кращу сторону. Однак технології залишаються досить агресивними і травматичними, їх важко пов’язати з біологічними принципами лікування переломів, яким останніми роками приділяється так багато уваги тими ж розробниками АО. З цієї причини має місце значна кількість ускладнень, як ранніх (гнійно-некротичних), так і пізніх (пов’язаних із ненадійністю фіксації уламків і порушеннями регенерації). Ці обставини викликають необхідність ще раз переглянути можливості традиційних технологій (скелетного витягнення, іммобілізаційного методу та позавогнищевого остеосинтезу), чітко визначити їх роль і місце в лікуванні переломів дистального суглобового кінця плеча, тим більше, що, незважаючи на їх позірну архаїчність, вони і сьогодні реально застосовуються для цих цілей. Мета. Порівняльний аналіз ефективності реально застосовуваних технологій консервативного та хірургічного лікування і на його основі — уточнення тактико-технологічних принципів лікування переломів дистального метаепіфіза плечової кістки. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження стали результати лікування 37 пацієнтів різної статі та різних вікових груп, при лікуванні яких застосовано відкриту репозицію і накістковий остеосинтез (n = 15), позавогнищевий остеосинтез (n = 11), скелетне витягнення (n = 5), фіксаційний метод (n = 6). Результати. Аналіз даних показав, що відмінних анатомічних і функціональних результатів можна досягти переважно методом накісткового остеосинтезу. Але використання відкритої репозиції із заднього хірургічного доступу з перетином ліктьового відростка та фіксація уламків за допомогою малоконтактних премодельованих пластин і гвинтів із кутовою стійкістю виправдані тільки тоді, коли цим реально досягається відновлення анатомії ушкодженого сегмента і можливість ранньої функції ліктьового суглоба за відсутності необхідної зовнішньої іммобілізації. В інших варіантах результати лікування не перевищують таких при використанні позавогнищевого остеосинтезу та скелетного витягнення та не виправдовують високої травматичності і високого ризику ускладнень накісткового остеосинтезу. Висновки. Позавогнищевий остеосинтез, скелетне витягнення та фіксаційний метод, незважаючи на гадану застарілість, можуть бути методами вибору при лікуванні ушкоджень дистального метаепіфіза плечової кістки за умови їх уважного і мотивованого використання Вільних прим. немає |
Гринцова, Н. Б. Морфологічні перебудови епіфіза статевозрілих щурів - самців за умов впливу комбінації солей важких металів та корекції антиоксидантами (?-токоферол) / Н. Б. Гринцова, А. М. Романюк // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - С. 33-34 MeSH-головна: ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (патофизиология) АЛЬФА-ТОКОФЕРОЛ -- ALPHA-TOCOPHEROL (терапевтическое применение) Дод.точки доступу: Романюк, А. М. Вільних прим. немає |
Hryntsova, N. B. Morphofunctional reconstructions of the epiphysal-parathyroide axis structural components of rats in the period of readaptation after prolonged exposure to heavy metals / N. B. Hryntsova, O. O. Tymakova, A. M. Romaniuk // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 4. - P106-114 MeSH-головна: ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (патофизиология) ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (патофизиология) МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY (вредные воздействия) ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA Анотація: An important environmental problem is the pollution of the environment with heavy metal salts, which are in various combinations depending on the region and cause adverse effects on public health. The endocrine system together with the immune and nervous system maintains homeostasis in the body. In order to study the morphofunctional rearrangements of the epiphyseal-parathyroid axis structural components in rats during 30 days of readaptation after 90 days of exposure to heavy metal salts (zinc (ZnSO4 · 7H2O) — 5 mg/l, copper (CuSO4 · 5H2O) — 1 mg/l, iron (FeSO4 ) — 10 mg/l, manganese (MnSO4 · 5H2O) — 0.1 mg/l, lead (Pb(NO3 ) 2 ) — 0.1 mg/l and chromium K2Cr2O7) — 0.1 mg/l) an experiment was performed on 24 white sexually mature male rats weighing 250–300 g, aged 7–8 months. The animals of the experimental group consumed ordinary drinking water for 30 days. Morphological, statistical, immunohistochemical and biochemical research methods were used. The 30-day period of readaptation after 90 days of heavy metal salts intake is insufficient to completely restore homeostasis in the epiphyseal-parathyroid system, which is at the stage of chronic stress «subcompensation». Significant morphological changes on the part of the vascular bed of the pineal gland and parathyroid glands (blood stasis, erythrocyte aggregation, sludge phenomenon) were determined, an active glial reaction was formed in the pineal gland, and the structure of the epithelial trabeculae of the glands was disturbed. The levels of parathyroid hormone and calcium in the blood of experimental animals were significantly lower than those of experimental animals. There is a greater vulnerability and faster dynamics of the regenerative processes in the parathyroid glands to the action of salts of heavy metals in comparison with the pineal gland. The development of hypofunction of the parathyroid glands, of course, has a negative effect on the overall calcium metabolism in the body, the development of compensatory and adaptive processes and the course of the general adaptation syndrome in response to the damaging agent Важливою екологічною проблемою є забруднення навколишнього середовища солями важких металів, які знаходяться у різноманітних комбінаціях в залежності від регіону та зумовлюють несприятливий вплив на здоров’я населення. Ендокринна система разом з імунною та нервовою підтримує гомеостаз у організмі. З метою вивчення морфофункціональних перебудов структурних компонентів епіфізарно-паратиреоїдної вісі щурів в період 30-ти денної реадаптації після 90-то денного впливу солей важких металів (ZnSO4 · 7H2O) — 5 мг/л, (CuSO4 · 5H2O) — 1 мг/л, (FeSO4 ) — 10 мг/л, (MnSO4 · 5H2O) — 0,1 мг/л, (Pb(NO3 ) 2 ) — 0,1 мг/л та (K2Cr2O7) — 0,1 мг/л) був проведений експеримент на 24 білих статевозрілих щурах-самцях масою 250–300 г, віком 7–8 місяців. Тварини експериментальної групи протягом 30-ти діб вживали звичайну питну воду. Було застосовано морфологічні, статистичні, імуногістохімічні та біохімічні методи дослідження. 30-ти денний термін реадаптації після 90-то денного надходження в організм солей важких металів є недостатнім для повного відновлення гомеостазу в епіфізарнопаратиреоїдній системі, яка перебуває в стадії «субкомпенсації» хронічного стресу. Було визначено виразні морфологічні перебудови зі сторони судинного русла епіфізу та прищитоподібної залози (стаз крові, агрегація еритроцитів, сладж-феномен), у епіфізі формувалася активна гліальна реакція, порушувалася будова епітеліальних трабекул залоз. Рівні паратгормону та кальцію в крові експериментальних тварин були достовірно нижчими за показники експериментальних тварин. Відмічена більша уразливість та більш швидка динаміка відновних процесів у прищитоподібній залозі до дії солей важких металів у порівнянні з епіфізом. Розвиток гіпофункції прищитоподібної залози безперечно негативно впливає на загальний кальцієвий метаболізм в організмі, розвиток компенсаторно-пристосувальних процесів та перебіг загального адаптаційного синдрому у відповідь на дію пошкоджуючого агента Дод.точки доступу: Tymakova, O. O. Romaniuk, A. M. Вільних прим. немає |
Пишак, В. П. Этот вездесущий мелатонин [Текст] = This ubiquitous melatonin / В. П. Пишак, О. В. Пишак // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 1. - С. 132-135. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, история, терапевтическое применение, фармакология) ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (ультраструктура) ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (ультраструктура) ТЕРАПЕВТИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ -- THERAPEUTIC USES АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (анализ) ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- IMMUNOLOGIC FACTORS (анализ) Анотація: В статье описана история открытия мелатонина, его функции в организме человека. Показаны основные физиологические эффекты данного гормона. Проанализирован весомый вклад ученых Буковины в исследовании роли пинеальной железы млекопитающих The article describes the history of the discovery of melatonin, its function in humans. The main physiological effects of this hormone are shown. The role of Bukovina's scientists in studies of the role of the mammalian pineal gland is analyzed Дод.точки доступу: Пишак, О. В. Вільних прим. немає |
Вплив функціональної активності шишкоподібної залози на стан щитоподібної залози у щурів [Текст] / А. А. Ходоровська [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 136-142. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (рост и развитие, физиология) ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (ультраструктура, физиология) ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (физиология) ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (анализ) СВЕТОВАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- PHOTIC STIMULATION ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS Анотація: Мета роботи - встановити епіфізарно-тиреоїдні взаємовідносини та вплив функціональної активності шишкоподібної залози на морфофункціональні зміни щитоподібної залози у щурів. Матеріали і методи. Дослідження проведені на ЗО білих статевозрілих щурях-самцях. Перша група (контрольна) - інтактні щури; друга група - тварини, які знаходилися в умовах гіпофункції шишкоподібної залози; третя група - тварини, які знаходилися в умовах гіперфункції шишкоподібної залози. Вивчення функціональної морфології щитоподібної залози в нормі та в умовах зміни функції шишкоподібної залози у щурів здійснювали за допомогою комплексу методів: мікроскопічного, електронно-мікроскопічного та імуноферментного. Результати. Морфофункціональні зміни щитоподібної залози у тварин, які знаходилися в умовах постійного освітлення, виявили, що переважають тироцити циліндричної форми, ядра яких збільшені за розмірами, забарвлюються базофільно з ацидофільним відтінком та розташовані в базальній частині клітини. Ультраструктурна організація виявила, що більшість тироцитів знаходиться в стані підвищеної функціональної активності. Цитоплазма клітин містить гіпертрофовані мітохондрії із частково зруйнованими кристами, збільшену кількість лізосом та комплекс Гольджі із добре розвинутими структурними компонентами. Апікальна поверхні тироцита характеризується великою кількістю мікроворсинок, а базальний полюс - глибокими інвагінаціями цитолеми. Імуноферментні дослідження показали істотне збільшення в плазмі крові вільного Т4 та вільного Т3, порівняно із тваринами контрольної групи, та підвищення вмісту тиреотропного гормону, порівняно з контрольними тваринами, проте різниця між цими величинами не є вірогідною. Морфологія щитоподібної залози у тварин в умовах постійної темряви виявила сплощення фолікулярного епітелію та його десквамацію. Ядра округлої форми темно фіолетового кольору та цитоплазма тироцитів вакуолізована. Ультраструктурні зміни показали, що у цитоплазмі щільність органел невисока, мало канальців гранулярної ендоплазматичної сітки, компоненти комплексу Гольджі представлені окреміша цистернами, небагато вільних рибосом і полісом. Апікальна поверхня представлена помірною кількістю первинних невеликих лізосом та незначною кількістю дрібних мікроворсинок. Імуноферментні дослідження не виявили вірогідної різниці між вмістом вільних тиреоїдних гормонів плазми крові та тиреотропної функції гіпофіза щурів, які знаходилися в умовах постійної темряви, та контрольних тварин. Висновки. В умовах гіпофункції шишкоподібної залози спостерігається підвищення функціональної активності щитоподібної залози, це засвідчує про можливий парагіпофізарний шлях активації функції щитоподібної залози щурів, які знаходилися в умовах постійного освітлення. Отже, тривале перебування щурів в умовах постійного освітлення при гіпофункції епіфіза призводить до підвищення функціональної активності щитоподібної залози, і, навпаки, її зниження при гіперфшкиії шишкоподібної залози Дод.точки доступу: Ходоровська, А. А. Чернікова, Г. М. Чала, К. М. Попова, І. С. Вільних прим. немає |