Захарычев, В. Д. Целенаправленная терапия молекулярного действия при немелкоклеточном раке легкого [Текст] / В. Д. Захарычев // Онкология = Oncology. - 2010. - Т. 12, № 1. - С. 22-25 . - ISSN 1562-1774 Рубрики: Карцинома немелкоклеточная легкого Лекарственная терапия Бевацизумаб Эрлотиниб Вільних прим. немає |
Эрлотинаб в качестве терапии 1-й линии повышает выживаемость без прогрессирования заболевания пациентов с распространенным раком легкого [Текст] // Онкология = Oncology. - 2010. - Т. 12, № 4. - С. 354 . - ISSN 1562-1774 Рубрики: Легких новообразования--лек тер Эрлотиниб Вільних прим. немає |
Проценко, С. А. Терапия неоперабельного немелкоклеточного рака легкого гефитинибом у пациентов с мутациями в гене EGFR : фармакоэкономические аспекты [Текст] / С. А. Проценко, А. В. Рудакова // Вопросы онкологии. - 2015. - T. 61, № 4. - С. 676-680 Рубрики: Афатиниб Гефитиниб Эрлотиниб MeSH-головна: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (генетика, лекарственная терапия) ЛЕКАРСТВ СТОИМОСТЬ ДЛЯ УЧРЕЖДЕНИЙ ИЛИ ОРГАНИЗАЦИЙ -- DRUG COSTS Дод.точки доступу: Рудакова, А. В. Вільних прим. немає |
Свінцицький, В. С. Клінічні рекомендації з діагностики та лікування раку ендометрія / В. С. Свінцицький, О. П. Ренкас // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 3. - С. 185-190 Рубрики: Эрлотиниб Гефитиниб Афатиниб Осимертиниб MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (диагностика, терапия) ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы, стандарты) ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- RADIOTHERAPY, ADJUVANT (методы, стандарты) ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT (использование, стандарты) ГОРМОНЫ -- HORMONES (терапевтическое применение) Анотація: Рак ендометрія займає друге місце в структурі злоякісних новоутворень жіночої статевої системи. На сучасному етапі визначається невпинне збільшення кількості випадків цієї патології, особливо серед жінок молодого віку. Висока поширеність раку ендометрія, значні соціально-економічні затрати та психомедичні чинники зумовлюють актуальність цієї проблеми та необхідність пошуку нових методів скринінгу, діагностики та лікування. Стадія, ступінь диференціації, гістологічний тип є основними факторами прогнозу та вибору методів лікування пацієнток з раком ендометрія. Виокремлення груп ризику захворювання на основі клініко-патологічних прогностичних факторів дозволяє підібрати адекватну ад’ювантну терапію. Вибір методу лікування пацієнток залежить також від таких основних факторів: вік, загальний стан, репродуктивні плани хворої, ступінь вираженості обмінно-ендокринних порушень; гістологічний тип пухлини, ступінь її диференціації, розміри, локалізація в порожнині матки, поширеність пухлинного процесу. Основні принципи хірургічного лікування полягають в індивідуальному підборі обсягу хірургічного втручання, виконанні адекватної лімфодисекції, усуненні рецидиву та метастазів. Променеве лікування та хіміотерапія частіше застосовуються в ад’ювантному режимі, а також при неможливості виконати хірургічне лікування. Гормонотерапія показана при консервативному лікуванні початкового процесу раку ендометрія, а також при поширеному захворюванні та рецидивах. Ефективність застосування таргетної терапії ще до кінця не вивчена. Наведені рекомендації побудовані на даних клінічних рекомендацій з ведення пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями жіночої статевої системи Європейської асоціації медичної онкології (European Society for Medical Oncology) за 2016 р. і оновлені на основі огляду літератури за останні 5 років з використанням пошукового ресурсу PubMed Endometrial cancer takes second place in the malignant neoplasms’ structure of women reproductive system. Nowadays the rapid growth of the following pathology appears especially within group of young females. The high prevalence of endometrial cancer, significant socio-economic costs and psycho-medical factors determine the relevance of this problem and the need for new methods for screening, diagnosis and treatment. Stage, degree of differentiation and histological type are the main factors of prognosis and selection of treatment methods for patients with endometrial cancer. And also the creation of risk groups of the disease on the basis of clinical and pathological prognostic factors allows us to select adequate adjuvant therapy. The selection of the treatment method for women patients also depends on the following main factors such as age, general health condition, reproductive plans of the patient, degree of severity of metabolic-endocrine disorders; histological type of tumor, degree of its differentiation, size, localization in the uterine cavity, prevalence of the tumor process. The basic principles of surgical treatment are the individual selection of surgical intervention, the implementation of adequate lymphatic dissociation, elimination of relapse and metastases. Radiotherapy and chemotherapy are more often used in adjuvant treatment, as well as in the absence of surgical treatment. Hormonal therapy is used in the conservative treatment of the initial process of endometrial cancer, as well as in widespread disease and recurrence. The effectiveness of targeting therapy has not been studied yet. The presented recommendations are based on the data of clinical recommendations of the malignant neoplasms of the female reproductive system of the European Society for Medical Oncology (ESMO) for 2016, updated on the basis of a review of the literature over the past 5 years using the PubMed search engine Дод.точки доступу: Ренкас, О. П. Вільних прим. немає |
Порівняльне вивчення цитостатичної активності та механізмів дії відомих похідних хіназоліну (доксазозин, празозин) та ерлотинібу [Текст] / Н. І. Шарикіна [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2018. - N 6. - С. 5-9. - Бібліогр.: с. 9 Рубрики: Эрлотиниб MeSH-головна: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (терапия) АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ АЛЬФА-АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC ALPHA-ANTAGONISTS ДОКСАЗОЗИН -- DOXAZOSIN (терапевтическое применение) ПРАЗОЗИН -- PRAZOSIN (терапевтическое применение) Анотація: Производные хиназолина Доксазозин, Празозин и Эрлотиниб имеют близкий характер влияния на опухолевый рост, способность угнетать рост линии немелкоклеточного рака легких человека с экспрессированным рецептором эпидермального фактора роста (EGFR). Именно этот эффект обусловливает основной механизм действия этих препаратов как таргетных средств с противоопухолевым действием. При этом эффект Доксазозина почти на порядок выше, чем у Эрлотиниба, log IC50, соответственно, -5,34 и -4,4. Возможно, это повышение связано с блокадой α1-адренорецепторов, которые имеют способность стимулировать активность EGFR. Полученные данные противоопухолевой активности Доксазозина на немелкоклеточном раке легких человека (А549) могут обосновать расширение клинических показаний препарата при этой форме опухолевой болезни Quinazoline derivatives Doxazosin, Prazosin, and Erlotinib have a similar effect on tumor growth, the ability to inhibit the growth of the non-small cell lung cancer of a human with the expressed epidermal growth factor receptor (EGFR). And it is this effect that determines the main mechanism of action of mentioned medicines as targeted agents with antitumor effect. And, this effect of doxazosin is almost above of that level of Erlotinib antitumor effect (log IC50, respectively, -5.34 and -4.4). Perhaps this increase of the effect is connected with blockade of alpha-adrenoceptors, which have the ability to stimulate EGFR activity. The data of doxazosin antitumor activity study obtained on nonsmall cell lung cancer (A549) model could ground the expansion of clinical indications of the drug in this form of tumor disease Дод.точки доступу: Шарикіна, Н. І. Хавич, О. О. Демченко, А. М. Паршиков, О. В. Ядловський, О. Є. Радівоєвич, А. Г. Мунько, М. А. Рогозін, В. В. Вільних прим. немає |
Modern vector in treatment of patients with lung cancer: tyrosine kinase inhibitors in Epidermal Growth Factor Receptor mutations (literature review) [Text] / O. M. Smorodska [et al.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 2. - P4-11. - Bibliogr. at the end of the art. Рубрики: Эрлотиниб Гефитиниб Афатиниб Осимертиниб MeSH-головна: КАРЦИНОМА НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНАЯ ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, NON-SMALL-CELL LUNG (вторичный, генетика, осложнения, реабилитация, рентгенография) ДНК ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DNA DAMAGE (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология, физиология, этика) Анотація: Tumor molecular profiling in patients with non-small cell lung cancer (NSCLC) is used to identify driver mutations, which lead to premature carcinogenesis in more than 80% of adenocarcinoma cases, including epidermal growth factor receptor (EGFR) mutations. Identification of specific somatic aberrations allows to personalize treatment. Personalization of treatment resulted in improvement of NSCLC outcomes. The aim of our study was to consider scientific data on modern concepts of treatment of patients with non-small cell lung cancer with previously detected oncogenic mutations, especially EGFR mutation. In our study we analyzed scientific papers and data of international scientific literature on the problem of lung cancer treatment. Methods used: scientific research, analytical and generalizing. Different drugs are used in treatment of lung cancer. Choice of treatment scheme depends on type and presence of mutations. Patients with advanced non-small-cell lung cancer and detected mutation in the EGFR can be treated with tyrosine kinase inhibitors (TKIs). Nowadays three first generation drugs are recommended by FDA: afatinib, erlotinib, gefitinib. They showed good clinical benefit. Most patients with metastatic NSCLC typically show disease progression after approximately 9 to 13 months of erlotinib, gefitinib, or afatinib therapy. The first and only commercially available third-generation EGFR TKI is оsimertinib - an oral drug, which selectively inhibits both EGFR-TKI and EGFR T790M resistance mutations. Nowadays scientists are in active investigation of mechanisms of acquired resistance to TKIs, but little is known yet. Clinical success can be observed in patients who were treated with TKIs. EGFR T790M is a mutation that leads to acquired resistance to EGFR TKI therapy. Its incidence is approximately 60% after disease progression on TKI drugs (erlotinib, gefitinib, or aphatinib). Third-generation EGFR TKIs demonstrate high efficacy, but acquired resistance development cannot be avoided. Mechanisms of acquired resistance to these agents are still investigated Молекулярне дослідження пухлин у пацієнтів з недрібноклітинним раком легень (НДРЛ) використовується для визначення драйверних мутацій, що призводять до раннього канцерогенезу в більше ніж 80% випадках аденокарценоми, включаючи мутацію рецептора епідермального фактора росту (EGFR). Визначення специфічних соматичних мутацій дозволяє лікувати хворих персоналізовано, що приводить до значного покращення результатів лікування НДРЛ. Метою роботи було вивчення проблеми таргетної терапії НДРЛ шляхом аналізу відповідної наукової літератури. В якості досліджуваного матеріалу було використано дані закордонних джерел, які досліджують проблематику лікування раку легень. Науковий пошук, аналіз та узагальнення були обрані в якості методів. Інгібітори тирозин кінази (TKIs) використовують в якості стандартної терапії першої лінії для лікування пацієнтів з недрібноклітинним раком легень, у яких наявна мутація EGFR. До першого покоління інгібіторів тирозин кінази відносять гефітиніб, ерлотиніб, афатиніб. Їх використання показало високі терапевтичні результати. У більшості пацієнтів із мутаціями EGFR та метастатичним недрібноклітинним раком легенів приблизно через 9-13 місяців терапії ерлотинібом, гефітинібом або афтатинібом спостерігається прогресія захворювання. Першим і єдиним комерційно доступним інгібітором рецепторів EGFR третього покоління є осимертиніб. Осимертиніб – оральний, незворотний EGFR-інгібітор третього покоління, який вибірково інгібує як EGFR, так і мутації стійкості до EGFR ‒ T790M. Наразі вчені активно досліджують механізми набутої резистентності до інгібіторів тирозин кінази, проте багато питань досі залишаються невирішеними. Перше покоління інгібіторів EGFR показало клінічний успіх серед пацієнтів, у яких наявна EGFR мутація. Наявність мутації EGFR T790M пов’язують з набутою резистентністю до терапії інгібіторами тирозин кінази. Було показано, що в 60% випадків виявлення вказаних мутацій було зафіксовано після прогресії захворювання за умови початкової відповіді на терапію ерлотинібом, гефітинібом чи афатинібом. Інгібітори тирозин кіназ третього покоління демонстують високу ефективність та не сприяють розвитку набутої резистентності. Мало відомо про механізми розвитку резистентності, тому дослідження в цьому напрямку тривають Дод.точки доступу: Smorodska, O. M. Moskalenko, Yu. V. Vynnychenko, I. O. Vynnychenko, O. I. Kostuchenko , V. V. Вільних прим. немає |