Маничева, О. А. Некоторые аспекты определения чувствительности микобактерий туберкулеза к этамбутолу при использовании полужидкой среды [Текст] / О. А. Маничева // Проблемы туберкулеза и болезней легких. - 2003. - № 10. - С. 47-49 Рубрики: Микобактерии туберкулеза Туберкулез, устойчивый к противотуберкулезным средствам Этамбутол Вільних прим. немає |
Ефективність застосування внутрішньовенного ізоніазиду та етамбутолу у хворих на туберкульозний менінгоенцефаліт [Текст] / Д. О. Бутов [та ін.] // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2018. - № 2. - С. 26-32 Рубрики: Изониазид Этамбутол MeSH-головна: МЕНИНГОЭНЦЕФАЛИТ -- MENINGOENCEPHALITIS (лекарственная терапия) ТУБЕРКУЛЕЗ МОЗГОВЫХ ОБОЛОЧЕК -- TUBERCULOSIS, MENINGEAL (лекарственная терапия) ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS Анотація: Мета роботи - вивчити ефективність внутрішньовенного застосування ізоніазиду та етамбутолу у хворих на туберкульозний менінгоенцефаліт (ТМ). Під спостереженням перебували 54 (15 жінок та 39 чоловіків) хворих на ТМ віком від 20 до 60 років (середній вік - (36,8 +- 1,1) року). Переважали пацієнти віком від 20 до 40 років. Хворих було розподілено на 2 групи. Основна група (n = 23) одержувала хіміотерапію ізоніазидом та етамбутолом внутрішньовенно, а рифампіцином і піразинамідом - перорально, контрольна (n = 31) - усі 4 препарати перорально. На тлі поліпшення клінічної симптоматики спостерігали поліпшення рентгенологічної картини органів грудної клітки у 12 (52,1 %) хворих основної групи та 6 (19,3 %) - контрольної (p 0,05), погіршення - у 9 (39,1 %) і 22 (70,9 %) відповідно (p 0,05), відсутність змін - у 2 (8,7 %) та 3 (9,6 %) (p 0,05). В основній групі померли протягом перших 2 міс лікування 7 (30,4 %) хворих, у контрольній - 10 (32,2 %) (p 0,05), протягом наступних 4 міс - 2 (8,7 %) та 12 (38,7 %) відповідно (p 0,05). Висновки: завдяки внутрішньовенному застосуванню ізоніазиду та етамбутолу у хворих на ТМ швидше зникали основні клінічні вияви захворювання на тлі позитивних змін у загальному аналізі крові та поліпшення рентгенологічної картини у легенях у порівнянні з пероральним використанням протитуберкульозних препаратів, а також зменшувалася смертність. Внутрішньовенне застосування ізоніазиду та етамбутолу у хворих на ТМ не спричиняє побічних ефектів у порівнянні з пероральним використанням протитуберкульозних препаратів Дод.точки доступу: Бутов, Д. О. Кужко, М. М. Юрко, К. В. Некрасова, Н. О. Тлустова, Т. В. Бутова, Т. С. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шаяхметова, Г. М. Порівняльна оцінка впливу протитуберкульозних лікарських засобів на експресію CYP2E1 і стан сперматогенного епітелію за умов введення щурам-самцям у двох комбінаціях, що містять етамбутол або стрептоміцин [Текст] / Г. М. Шаяхметова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 3. - С. 79-85. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTITUBERCULAR AGENTS (вредные воздействия) ЭТАМБУТОЛ -- ETHAMBUTOL СТРЕПТОМИЦИН -- STREPTOMYCIN ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (действие лекарственных препаратов) Анотація: Мета дослідження – порівняльна оцінка стану сперматогенного епітелію щурів і тестикулярної експресії гена CYP2E1 за сумісного введення протитуберкульозних засобів у двох комбінаціях, що містять ізоніазид, піразинамід, рифампіцин, а також етамбутол або стрептоміцин (комбінація 1 і 2 відповідно). Було виявлено, що стрептоміцин за окремого введення, на відміну від етамбутолу, не впливав на експресію мРНК CYP2Е1 в сім’яниках щурів. Заміна етамбутолу на стрептоміцин у комбінації протитуберкульозних засобів не запобігала повністю підвищенню тестикулярної експресії гена CYP2Е1, ймовірно, унаслідок наявності ізоніазиду. У той самий час заміна етамбутолу на стрептоміцин сприяла поліпшенню морфофункціонального стану сім’яників. Зокрема, результати мікроскопічного дослідження епідидимальної суспензії свідчать про зниження продукції сперматозоїдів сім’яниками на 68 % за введення комбінації 1 порівняно з тваринами контрольної групи і відсутність негативних змін за введення комбінації 2. Ми припускаємо, що CYP2E1 може брати участь у неспецифічних патогенетичних механізмах розвитку чоловічого безпліддя внаслідок порушення сперматогенезу в результаті підвищеного утворення активних форм кисню. Виявлено наявність сильної негативної кореляції між кількістю сперматозоїдів і рівнем експресії гена CYP2E1 у сім’яниках щурів, які отримували комбінацію 1 (r = -0,87; Р = 0,001). У гонадах тварин даної групи також зафіксовані різні морфологічні зміни сперматогенного епітелію: деструктивно змінені сім’яні канальці, наявність гігантських багатоядерних клітин у зоні сперматоцитів першого порядку, некротизований сперматогенний епітелій. У сім’яниках щурів, яким вводили комбінацію 2, в основному, не відзначалося морфологічних аномалій. Таким чином, за сумісного введення етамбутолу, ізоніазиду, піразинаміду та рифампіцину заміна етамбутолу на стрептоміцин сприяла зменшенню побічної дії протитуберкульозних препаратів на сім’яники. Вільних прим. немає |