Фізіологічна активність Bradyrhizobium japonicum за дії регуляторів росту рослин [Текст] / Н. О. Леонова, Л. В. Титова, О. В. Танцюренко // Мікробіологічний журнал. - 2005. - Т. 67, № 4. - С. 35-43 Рубрики: Растений регуляторы роста    BRADYRHIZOBIUM Дод.точки доступу: Леонова, Н. О. Титова, Л. В. Танцюренко, О. В. Вільних прим. немає

Активність основних ферментів асиміляції амонію у bradyrhizobium japonicum за дії рослинних індукторів флавоноїдної природи [Текст] / Г. О. Іутинська [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 6. - С. 23-29 Рубрики: Глутамат-аммиак-лигаза    Глутаматдегидрогеназа    Аммоний--анал    BRADYRHIZOBIUM    Флавоны Дод.точки доступу: Іутинська, Г. О. Титова, Л. В. Леонова, Н. О. Бровко, І. С. Вільних прим. немає

Адамчук-Чала, Н. І.     Вплив інокуляції Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 на мікроструктуру ризосферного ценозу і фотосинтетичний апарат сої [Текст] / Н. І. Адамчук-Чала // Мікробіологічний журнал : Наук. журн. - 2014. - № 1. - С. 9-15 MeSH-головна: BRADYRHIZOBIUM -- BRADYRHIZOBIUM (классификация, метаболизм) АЗОТА ФИКСАЦИЯ -- NITROGEN FIXATION СОЯ -- SOYBEANS (генетика, микробиология, рост и развитие) Вільних прим. немає

Леонова, Н. О.     Синтез ауксинів та цитокінінів Bradyrhizobium japonicum за дії флавоноїдів [Текст] / Н. О. Леонова // Мікробіологічний журнал : Наук. журн. - 2015. - Т. 77, № 5. - С. 95-103 . - ISSN 0201-8462 MeSH-головна: BRADYRHIZOBIUM -- BRADYRHIZOBIUM (метаболизм) ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (химический синтез) РАСТЕНИЙ РОСТА РЕГУЛЯТОРЫ -- PLANT GROWTH REGULATORS ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (фармакокинетика) Вільних прим. немає

Krutylo, D. V.     Symbiotic Potential of Bradyrhizobium Japonicum Strains with Different Growth Rates [Текст] / D. V. Krutylo, N. O. Leonova // Мікробіол. журн. - 2016. - Том 78, N 5. - С. 42-52 MeSH-головна: BRADYRHIZOBIUM -- BRADYRHIZOBIUM (генетика) СОЯ -- SOYBEANS (микробиология) Дод.точки доступу: Leonova, N. O. Вільних прим. немає

Формування азотфіксувального потенціалу та продуктивності сортів сої селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН [Текст] / В. Ф. Петриченко [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 5. - С. 63-75 MeSH-головна: СОЯ -- SOYBEANS (рост и развитие) СЕМЕНА -- SEEDS (рост и развитие) СИМБИОЗ -- SYMBIOSIS (действие лекарственных препаратов) БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS (фармакология) BRADYRHIZOBIUM -- BRADYRHIZOBIUM (физиология, химия) Кл.слова (ненормовані): ИНОКУЛЯНТ ОПТИМАЙЗ 200 (фармаколог) Анотація: Метою було дослідити формування азотфіксувального потенціалу та продуктивності різних сортів сої селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН залежно від бактеризації на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах в умовах Лісостепу правобережного. Методи. Мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні, газова хроматографія. Для визначення кількості та маси бульбочок використовували метод монолітів. Результати. Наведено результати досліджень впливу бактеріального препарату?інокулянту Оптімайз 200 (діюча основа — штам Bradyrhizobium japonicum 61А273) на динаміку формування та продуктивність соєво-ризобіального симбіозу за наявності в ґрунті фонових популяцій ризобій сої. Визначено азотфіксувальний потенціал та урожайність насіння сортів сої селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН за дії бактеризації. Виявлено, що бактеризація біопрепаратом Оптімайз 200 підвищує ефективність симбіотичної системи сої і, як наслідок, забезпечує збільшення урожаю та поліпшення його якості. Висновки. Доведено, що в умовах Лісостепу правобережного на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах бактеризація насіння біопрепаратами на основі штамів Bradyrhizobium japonicum покращує формування та функціонування симбіотичного апарату сої навіть на фоні ґрунтової популяції бульбочкових бактерій. Бактеризація насіння сої сприяє збільшенню біологічно фіксованого азоту на 27-37 %, урожайності сої — на 38-47 % та вмісту сирого протеїну — до 38,8 %. Встановлена пряма залежність та сильні позитивні кореляційні зв’язки між кількістю біологічно фіксованого азоту та продуктивністю сортів сої. Дод.точки доступу: Петриченко, В. Ф. Кобак, С. Я. Чорна, В. М. Колісник, С. І. Лихочвор, В. В. Пида, С. В. Вільних прим. немає

Маменко, Т. П.     Активність супероксиддисмутази та ензимів аскорбат-глутатіонового циклу у симбіотичних системах Glycine max — Bradyrhizobium japonicum за дії посухи [Текст] / Т. П. Маменко, Ю. О. Хоменко, С. Я. Коць // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 3. - С. 77-89 MeSH-головна: ЗАСУХА -- DROUGHTS СОЯ -- SOYBEANS (микробиология) BRADYRHIZOBIUM -- BRADYRHIZOBIUM МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS СИМБИОЗ -- SYMBIOSIS ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (метаболизм) ГЛУТАТИОНРЕДУКТАЗА -- GLUTATHIONE REDUCTASE (метаболизм) АСКОРБАТПЕРОКСИДАЗЫ -- ASCORBATE PEROXIDASES (метаболизм) Анотація: Мета. Дослідити вплив посухи на активність ключових антиоксидантних ензимів (супероксиддисмутази, глутатіонредуктази, аскорбатпероксидази) у кореневих бульбочках сої за інокуляції штамами і Тn5-мутантами В. japonicum із контрастними симбіотичними властивостями. Методи. Мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні, газова хроматографія, спектрофотометрія. Результати. Симбіотичні системи, утворені за участю сої та активного штаму B. japonicum 646, а також Tn5-мутанта В1-20 вирізняються адаптаційними змінами активності антиоксидантних ензимів за дії зневоднення, що супроводжується збереженням ефективності роботи їх симбіотичного апарату. У симбіотичних системах, утворених за участю сої та малоактивного Tn5-мутанта 107 і неактивного штаму B. japonicum 604к, виявлено різноспрямовані зміни активності ензимів у бульбочках за дії посухи та слабке відновлення їх активності у післястресовий період. Висновки. Формування захисних реакцій рослин сої у симбіозі із B. japonicum за дії посухи пов’язано з активацією супероксиддисмутази, змінами активності ензимів аскорбат – глутатіонового циклу та залежить від здатності симбіотичної системи реалізувати свій адаптаційний потенціал в умовах стресу. Дод.точки доступу: Хоменко, Ю. О. Коць, С. Я. Вільних прим. немає

Крутило, Д. В.     Приживаність штамів Bradyrhizobium japonicum у грунті за їх інтродукції в агроценоз сої [Текст] / Д. В. Крутило // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 54-65 MeSH-головна: ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY СОЯ -- SOYBEANS (микробиология) BRADYRHIZOBIUM -- BRADYRHIZOBIUM (рост и развитие) Анотація: Мета. Оцінити здатність штамів Bradyrhizobium japonicum з повільним та інтенсивним ростом приживатись у ґрунті та тривалий час зберігати симбіотичну активність. Методи. Приживаність штамів-інокулянтів у ґрунті вивчали у польових дослідах із соєю (Glycine max (L.) Merr.). Як рослини-пастки для ризобій сої використовували вигну китайську (Vigna unguiculata (L.) Walp.), маш (Vigna radiata (L.) Wilczek) та квасолю адзукі (Vigna angularis (Willd.) Ohwi & H.Ohashi). Наявність досліджуваних штамів у бульбочках визначали у реакції аглютинації із застосуванням специфічних антисироваток. Морфолого-культуральні властивості ізолятів бульбочкових бактерій вивчали згідно загальноприйнятих методик. Секвенування 16S-23S рДНК ризобій здійснювали на автоматичному ДНК-секвенаторі ABI 3130 Genetic Analyser. Результати. Штами B. japonicum з різною швидкістю росту були інтродуковані в агроценоз сої у перший рік експерименту. За вирощування сої в монокультурі спостерігалось поступове витіснення штамом з інтенсивним ростом B. japonicum КВ11 повільнорослих ризобій (B. japonicum 46, B. japonicum М8 та B. japonicum 634б) із бульбочкових популяцій. На четвертий рік досліджень зазначені штами були відсутні у бульбочках сої, однак зберігались у ґрунті як сапрофітні мікроорганізми. Їх присутність виявлена за використання рослин-пасток, які вступали з інтродукованими мікроорганізмами у симбіотичні взаємовідносини. Частка штамів із повільним ростом у бульбочках різних видів вигни коливалась у межах від 2,1 до 58,3 %. Наявність повільнорослих штамів у бульбочкових популяціях вигни китайської, машу та квасолі адзукі доведена мікробіологічними, серологічними (належність до серогруп 46, М8, 634б) та молекулярно-генетичними методами. За результатами сиквенсу послідовностей ITS-регіону ризобії з бульбочок машу показали 99,4–99,8 % ідентичності зі штамами B. japonicum, депонованими у GenBank. Найвищий рівень гомології (99,9 – 100,0 %) відмічено із штамом B. japonicum КС23, який є типовим представником серологічної групи М8. Висновки. Інтродуковані у агроценоз сої штами B. japonicum з повільним та інтенсивним ростом зберігаються у ґрунті тривалий час. Вони займають свою екологічну нішу в місцевому ризобіальному угрупованні, але мають різні стратегії існування ex planta та in planta. Впродовж п’яти років співвідношення досліджуваних штамів у бульбочкових популяціях сої суттєво змінюється: від наявності всіх штамів у бульбочках до повного домінування штаму з інтенсивним ростом B. japonicum КВ11 та переходу повільнорослих ризобій до сапрофітного існування. Вільних прим. немає