Ефимова, М. Г. Физико-химические и иммунобиологические свойства рибосомальных препаратов clostridium perfringens типа А [Текст] / М. Г. Ефимова // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 1998. - № 2. - С. 46-49 MeSH-головна: КЛОСТРИДИИ -- CLOSTRIDIUM (действие лекарственных препаратов) Вільних прим. немає |
Буеверов, А. О. Антибиотико-ассоциированная диарея и псевдомембранозный колит [Текст] / А. О. Буеверов // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1999. - Т. 9, № 6. - С. 68-73 MeSH-головна: ДИАРЕЯ -- DIARRHEA (диагноз, патофизиология, этиология) ЭНТЕРОКОЛИТ ПСЕВДОМЕМБРАНОЗНЫЙ -- ENTEROCOLITIS, PSEUDOMEMBRANOUS (диагноз, осложнения, патофизиология) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (вредные воздействия) КЛОСТРИДИИ -- CLOSTRIDIUM (действие лекарственных препаратов, патогенность) Вільних прим. немає |
Григорьева, Г. А. Антибиотико-ассоциированная диарея и псевдомембранозный колит (тактика диагностики и лечения) [Текст] / Г. А. Григорьева // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2000. - № 2. - С. 45-47 MeSH-головна: КЛОСТРИДИИ -- CLOSTRIDIUM (патогенность) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (вредные воздействия) Вільних прим. немає |
Григорьева, Г. А. Ассоциированная с лечением антибиотиками диарея и псевдомембранозный колит (диагностика и лечение) [Текст] / Г. А. Григорьева // Терапевтический архив. - 2001. - Т. 73, № 8. - С. 75-76 MeSH-головна: ДИАРЕЯ -- DIARRHEA (диагноз, патофизиология, этиология) ЭНТЕРОКОЛИТ ПСЕВДОМЕМБРАНОЗНЫЙ -- ENTEROCOLITIS, PSEUDOMEMBRANOUS (диагноз, патофизиология, этиология) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (вредные воздействия) КЛОСТРИДИИ -- CLOSTRIDIUM (действие лекарственных препаратов, патогенность) Вільних прим. немає |
Цыбуляк, Г. Н. Клостридиальные формы анаэробной инфекции ран [Текст] / Г. Н. Цыбуляк, М. В. Епифанов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2009. - № 3. - С. 111-115 Рубрики: Раневая инфекция--лек тер--хир Бактерии анаэробные Clostridium Антибиотики--тер прим Гипербарическая оксигенация Дод.точки доступу: Епифанов, М. В. Вільних прим. немає |
Газовая гангрена печени, как проявление эндогенного клостридиального сепсиса [Текст] / Н. А. Бруклич [и др.] // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2012. - № 1. - С. 67-69 Рубрики: Гангрена газовая CLOSTRIDIUM Сепсис Печени болезни Дод.точки доступу: Бруклич, Н. А. Лапшин, А. В. Нерсесян, Е. Г. Цитронов, Е. С. Вільних прим. немає |
Опасный союз [Текст] // Фармацевт-практик. - 2015. - № 3. - С. 24 MeSH-головна: КЛОСТРИДИИ -- CLOSTRIDIUM Вільних прим. немає |
Рябий, С. І. Особливості змін мікробіоценозу кишкової стінки за умов розвитку неспроможності кишкових швів [Текст] / С. І. Рябий // Хірургія України. - 2016. - № 3. - С. 73-77 MeSH-головна: ШВЫ ФИКСИРУЮЩИЕ -- SUTURE ANCHORS (вредные воздействия, микробиология) ШВЫ -- SUTURES (вредные воздействия, микробиология) КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (микробиология, патология, хирургия) МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность) БАКТЕРОИДЫ -- BACTEROIDES (патогенность) ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS (патогенность) КЛОСТРИДИИ -- CLOSTRIDIUM (патогенность) Анотація: Мета роботи — з’ясувати закономірності змін кількісного та видового складу мікрофлори в ділянці кишкових швів за умов розвитку їх неспроможності. Матеріали і методи. Проведено моделювання неспроможності кишкових швів у 75 експериментальних тварин, розподілених на дві групи. Через 12, 24, 48, 72 год та 5 діб після операції виконано бактеріологічні дослідження змивів з ділянки швів із визначенням мікробного числа (МЧ) та популяційно-видового складу кишкової мікрофлори. Результати та обговорення. У тварин з неспроможністю швів, починаючи з 24 год, упродовж усього періоду спостереження виявлено експоненціальне збільшення МЧ в етіологічно значущих концентраціях (понад 5 lg КУО/мл). Через 12—24 год зафіксовано сильний прямо пропорційний кореляційний зв’язок між МЧ і кількістю Escherichia coli (r = +0,97) та помірний обернено пропорційний — між МЧ і кількістю Enterococcus spp. (r = -0,37). Через 3—5 діб збільшення МЧ помірно прямо пропорційно корелювало зі збільшенням кількості Bacteroides spp. (r = +0,39) і Clostridium spp. (r = +0,41) та обернено пропорційно — зі збільшенням кількості Е. coli (r = -0,49) та Enterococcus spp. (r = -0,53). Висновки. За умов розвитку неспроможності кишкових швів відбувається експоненціальне зростання загальної кількості мікроорганізмів у ділянці з’єднання зі зміною популяційно-видового складу кишкової мікрофлори. У ранні терміни (12—24 год) збільшення МЧ відбувається переважно за рахунок автохтонної мікрофлори, а пізніше (через 3—5 діб) — за рахунок збільшення кількості облігатних анаеробів поряд зі зменшенням концентрації факультативних анаеробних мікроорганізмів. Вільних прим. немає |
Особливості росту та біосинтетична активність сольвентогенних бактерій роду Clostridium [Текст] / С. О. Скроцький [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 2. - С. 3-13 MeSH-головна: КЛОСТРИДИИ -- CLOSTRIDIUM (выделение и очистка, химия) АЦЕТОН -- ACETONE (химия) БУТАНОЛЫ -- BUTANOLS (химия) ЭТАНОЛ -- ETHANOL (химия) ЦИТОФЛЮОРОМЕТРИЯ -- FLOW CYTOMETRY (методы) ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS (методы) МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (методы) Анотація: Метою роботи було виділення природних ізолятів сольвентогенних бактерій, скринінг та дослідження особливостей росту активних штамів продуцентів бутанолу, ацетону та органічних кислот на крохмальвмісних середовищах. Методи. Роботу виконано з використанням класичних мікробіологічних, фізикохімічних методів та за допомогою проточної цитофлуориметрії і газорідинної хроматографії. Результати та висновки. Виділені та досліджені анаеробні сольвентогенні бактерії (тобто такі, що утворюють розчинники бутанол, ацетон, етанол). Відібрані 5 штамів активних продуцентів розчинників, які ідентифіковано як вид Clostridium acetobutylicum. Досліджено здатність бактерій до синтезу ацетону, бутанолу і етанолу при рості на різних крохмальвмісних середовищах. Найбільшу кількість біобутанолу (10,4 та 9,0 г/л) синтезували штами SS-2 та SS-5, які проявляли стійкість до високих (цитотоксичних) концентрацій бутанолу. Дод.точки доступу: Скроцький, С.О. Хоменко, Л.А. Войчук, С.І. Підгорський, В.С. Вільних прим. немає |