> Шифр: СУ25/2019/2 Журнал 2019р. № 2 Прокопів, М. М. Вертебробазилярні інфаркти: принципи класифікації, клініко-нейровізуалізаційний аналіз і термінологічні визначення діагнозу / М. М. Прокопів. - С.7-17 Літвінова, Н. Ю. Віддалені результати комплексної терапії у хворих із нереконструктабельною хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок / Н. Ю. Літвінова, Д. Є. Дубенко, О. І. Кефелі-Яновська. - С.18-26 Панчук, О. В. Можливості застосування лазерної допплеровської флоуметрії для визначення та оцінки характеристик кровотоку під час проведення корекцій косметичних дефектів черевної стінки / О. В. Панчук [та ін.]. - С.27-32 Інші автори: Мішалов В. Г., Лещишин І. М., Охоцька О. І., Бик П. Л., Донець Є. Г. Бицай, А. М. Визначення показань та віддалені результати стегно-підколінних (дистальних) алошунтувань з використанням ПТФЕ-імплантатів у хворих на облітеруючий атеросклероз на тлі критичної ішемії / А. М. Бицай. - С.33-39 Ткачишин, О. В. Зміна показників добового моніторування артеріального тиску під впливом лікування у пацієнтів із гіпертонічною хворобою, ускладненою геморагічним інтультом, після раннього відновного періоду / О. В. Ткачишин. - С.40-51 Бабинкін, А. Б. Результати ендоваскулярних втручань при гострій ішемії нижніх кінцівок / А. Б. Бабинкін, В. В. Бойко, О. І. Пітик. - С.52-55 Целуйко, В. Й. Чинники, пов’язані з ризиком смерті після гострого коронарного синдрому у віддалений період, у пацієнтів з фібриляцією передсердь / В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, О. Е. Матузок. - С.56-62 Петюніна, О. В. Роль однонуклеотидного поліморфізму Т786С гена ендотеліальної NO-синтази після інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST / О. В. Петюніна [та ін.]. - С.63-72 Інші автори: Копиця М. П., Березін О. Є., Бабічев Д. П. Журавльова, Л. В. Застосування стандартного протоколу трансторакальної ехокардіографії в клінічній практиці / Л. В. Журавльова, О. О. Янкевич. - С.73-82 Егудина, Е. Д. Клинико-диагностическая характеристика биомаркеров периферической васкулопатии при системной склеродермии / Е. Д. Егудина, И. Ю. Головач. - С.83-92 Троян, В. И. 85 лет со дня рождения профессора Николая Леонтьевича Володося / В. И. Троян, А. В. Чинилин. - С.93-95 Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
> Шифр: УУ21/2021/1 Журнал 2021р. № 1 Коркушко, О. В. Взаємозв’язок між спектральними показниками варіабельності серцевого ритму та порушеною глікемією натще у практично здорових осіб та осіб з дисциркуляторною атеросклеротичною енцефалопатією похилого віку / О. В. Коркушко [та ін.]. - С.5-13. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Чижова В. П., Кузнэцов В. В., Апихтін К. О., Кошель Н. М., Черська М. С., Проскура Т. О., Самоць І. А., Наумчук Н. С. Буздуган, І. О. Патогенетичний зв’язок H.pylori з розвитком пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Лікування пацієнтів з H.pylori за наявності токсигенних штамів та супутньої патології / І. О. Буздуган [та ін.]. - С.14-19. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Федів О. І., Роборчук С. В., Волошина Л. О. Невойт, Г. В. Оцінка клінічної ефективності способу визначення персоніфікованої корекції стилю життя пацієнтів та нові перспективні предиктори неінфекційних захворювань / Г. В. Невойт. - С.20-25. - Бібліогр. наприкінці ст. Рождественська, А. О. Ультрасонографічний профіль маніфестації неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / А. О. Рождественська. - С.26-34. - Бібліогр. наприкінці ст. Масік, Н. П. Патогенетичне обгрунтування застосування переривчастої нормобаричної гіпокситерапії в реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / Н. П. Масік, С. В. Нечипорук. - С.35-43. - Бібліогр. наприкінці ст. Пасієшвілі, Т. М. Роль дисфункції антиоксидантної системи у перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у молодих пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом / Т. М. Пасієшвілі. - С.44-48. - Бібліогр. наприкінці ст. Дорофєєв, А. Е. Дивертикулярна хвороба кишечника у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу / А. Е. Дорофєєв [та ін.]. - С.49-55. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Ткач С. М., Деркач І. А., Гдаль В. А., Диня Ю. З. Долженко, М. М. Інгібітори протонної помпи: що треба знати кардіологу / М. М. Долженко, І. В. Давидова. - С.56-63. - Бібліогр. наприкінці ст. Няньковська, О. С. Значення пребіотиків у регуляції порушень при метаболічному синдромі / О. С. Няньковська [та ін.]. - С.64-70. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Няньковський С. Л., Яцула М. С., Городиловська М. І. Долженко, М. М. Від неалкогольної жирової хвороби до COVID-19: сьогодення та перспективи застосування урсодезоксихолевої кислоти / М. М. Долженко, Л. І. Конопляник. - С.71-77. - Бібліогр. наприкінці ст. Чернишов, В. А. Ризик фібриляції передсердь, асоційований з гіперурикемією / В. А. Чернишов. - С.78-84. - Бібліогр. наприкінці ст. Лемко, О. І. Коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень: вивчені та дискусійні питання. Частина 1 / О. І. Лемко, М. О. Гайсак, Д. В. Решетар. - С.85-92. - Бібліогр. наприкінці ст. Бабічев, Д. П. Теоретичні та практичні аспекти застосування біомаркерів при хронічній серцевій недостатності / Д. П. Бабічев, Ю. С. Рудик, О. О. Меденцева. - С.93-101. - Бібліогр. наприкінці ст. Є примірники у відділах: Прим. 1 (вільний) |
Бабічев, Д. П. Теоретичні та практичні аспекти застосування біомаркерів при хронічній серцевій недостатності [Текст] / Д. П. Бабічев, Ю. С. Рудик, О. О. Меденцева> // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 1. - С. 93-101. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (кровь) БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь) Анотація: Серцева недостатність (СН) залишається актуальною проблемою в сучасній системі охорони здоров’я, оскільки вона є причиною госпіталізації, інвалідизації та смертності населення. Одним з основних критеріїв, який дає змогу розподілити пацієнтів із СН на групи і від якого залежить тактика спостереження та лікування, є фракція викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Європейське кардіологічне товариство виділяє СН зі збереженою ФВ, СН з проміжною ФВ та СН зі зниженою ФВ. Останнім часом для оцінки ризиків виділяють такі фенотипи за ФВ ЛШ: стійка СН зі збереженою ФВ, стійка СН зі зниженою ФВ, СН зі збільшенням ФВ та СН зі зменшенням ФВ. Доведено, що найменша смертність — у групі СН зі збільшенням ФВ (17 %), а найбільша — у групі СН зі зменшенням ФВ (43 %). Варта уваги група СН з проміжною ФВ, оскільки ФВ ЛШ у пацієнтів цієї групи змінюється активніше, ніж в інших групах (за даними досліджень, через 1 рік у 44 % пацієнтів ФВ ЛШ зросла, а у 16 % — зменшилась). Для прогнозування змін ФВ ЛШ перспективним є визначення рівня біомаркерів у крові. Відомо, що найбільш дослідженим та інформативним кардіобіомаркером є кількість N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT‑proBNP). Його рівень у плазмі крові корелює з ФВ ЛШ, але використовуючи лише цей показник неможливо спрогнозувати зміни ФВ ЛШ. Більш того, точність визначення вмісту NT‑proBNP у діагностиці та прогнозуванні перебігу СН становить 75 — 80 %. Інші найбільш досліджені біомаркери, такі як галектин‑3, sST‑2, GDF‑15 та високочутливі тропоніни, поодинці виявилися неефективними для прогнозування змін ФВ ЛШ. Тому поширення набуває мультимаркерна модель прогнозування перебігу СН Дод.точки доступу: Рудик, Ю. С. Меденцева, О. О. Вільних прим. немає |
> Шифр: ЖУ3н/2021/27/1 Журнал 2021р. Т. 27 № 1 Купраш, Л. П. Вплив комбінації АТФ-лонг і молсидоміну на біоелектричну активність міокарда молодих і старих щурів за умов хронічного м’якого стресу / Л. П. Купраш [та ін.]. - С.5-11 Інші автори: Шарабура Л. Б., Пантелеймонова Т. М., Гударенко С. О., Сикало Н. В., Безруков В. В. Резніков, О. Г. Зміни перекисного окислення ліпідів у репродуктивних органах самців щурів внаслідок трансплацентарної дії хімічних ендокринних дизрапторів / О. Г. Резніков, А. А. Лимарєва. - С.12-17 Думанський, Ю. В. Оцінка індексу проліферативної активності пухлини PCNA при різноманітних шляхах доставки поліхіміотерапевтичних препаратів у пацієнток з місцево-розповсюдженим раком молочної залози / Ю. В. Думанський, О. В. Бондар, Д. Г. Янєва. - С.18-26 Бойко, В. В. Екстрагенітальний ендометріоз як причина катаменіального пневмотораксу у жінок: власний досвід / В. В. Бойко [та ін.]. - С.27-31 Інші автори: Краснояружський А. Г., Сочнєва А. П., Кріцак В. В. Малоштан, О. В. Місце інфекційного фактора в розвитку холангіту / О. В. Малоштан [та ін.]. - С.32-37 Інші автори: Смачило Р. М., Тищенко О. М., Неклюдов А. О., Кльосова М. О., Волченко О. В. Рудик, Ю. С. Ведення пацієнтів із серцевою недостатністю та COVID-19 / Ю. С. Рудик [та ін.]. - С.38-48 Інші автори: Меденцева О. О., Бабічев Д. П., Кравченко І. Г. Шепельская, Н. Р. Пестициды как эндокринные деструкторы репродуктивной системы (аналитический обзор литературы и собственные исследования) / Н. Р. Шепельская, Н. Г. Проданчук, Я. В. Колянчук. - С.49-62 Поліщук, М. Є. Життя та смерть. Евтаназія / М. Є. Поліщук. - С.63-68 Є примірники у відділах: Прим. 1 (вільний) |
Ведення пацієнтів із серцевою недостатністю та COVID-19 = Management of patients with heart failure and COVID-19 / Ю. С. Рудик [та ін.]> // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2021. - Том 27, N 1. - С. 38-48 MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, осложнения, патофизиология, терапия) СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (осложнения, терапия) КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY Анотація: Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) - це інфекційне захворювання, спричинене тяжким гострим респіраторним синдромом коронавірусу 2 (SARS-CoV-2). Вірус виявлений у грудні 2019 року в Ухані, Китай. Поява COVID-19 поставила перед фахівцями охорони здоров’я завдання, пов’язані зі швидкою діагностикою і наданням медичної допомоги хворим. В даний час триває інтенсивне вивчення клінічних і епідеміологічних особливостей захворювання, розробка нових засобів його профілактики та лікування. Найбільш поширеним клінічним проявом нового варіанту коронавірусної інфекції є двостороння пневмонія, у 3-4% пацієнтів зареєстровано розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому. У частини хворих розвивається гіперкоагуляційний синдром з тромбозами і тромбоемболіями, уражаються також інші органи й системи (центральна нервова система, міокард, нирки, печінка, шлунково-кишковий тракт, ендокринна та імунна системи), можливий розвиток сепсису та септичного шоку. Показано високу поширеність супутніх захворювань серцево-судинної системи, а також їхній суттєвий вплив на перебіг COVID-19 у таких пацієнтів Дод.точки доступу: Рудик, Ю. С. Меденцева, О. О. Бабічев, Д. П. Кравченко, І. Г. Вільних прим. немає |