Хірургічна тактика збереження стравоходу при його атрезії з великим діастазом [Текст] / Є. О. Руденко [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 3. - С. 38-45. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: АМИЛАЗЫ -- AMYLASES ПИЩЕВОДА АТРЕЗИЯ -- ESOPHAGEAL ATRESIA (хирургия) Анотація: Відсутність єдиної хірургічної тактики лікування атрезії стравоходу (АС) з великим діастазом, а також часті незадовільні результати при застосуванні існуючих методик, спонукають до пошуку та впровадження нового хірургічного підходу до корекції вади. Мета. Оптимізувати хірургічне лікування АС з великим діастазом та забезпечити збереження власного стравоходу шляхом елонгації за рахунок індукції росту атрезованих сегментів. Матеріали та методи. Проаналізовано 6 клінічних випадків пацієнтів з АС з великим діастазом. Всім пацієнтам виконувалась етапна корекція вади шляхом елонгації сегментів стравоходу тракційними швами з наступним формуванням анастомозу. Результати. Проведене хірургічне лікування у 6 пацієнтів, що мали АС з великим діастазом між сегментами, із застосуванням методики індукції росту стравоходу за допомогою тракційних швів за Фокером. Тривалість тракції становила від 6 до 19 днів, середня щоденна дистанція тракції кожного з сегментів складала від 2,4 до 4,8 мм. Ефективність росту сегментів контролювалась рентгенографічно за допомогою оцінки положення рентген-контрастних міток на кінцях сегментів стравоходу або езофагографії. В усіх 6 випадках після застосування дозованої етапної тракції спостерігалось подовження стравоходу зі зменшенням діастазу між його сегментами до 0-1,0 см, що дало змогу сформувати анастомоз кінець в кінець. У всіх випадках відновлене повноцінне харчування через рот зі збереженням власного стравоходу. Висновки. Методика індукції росту власного стравоходу дозволяє подолати великий діастаз між сегментами атрезованого стравоходу, створити умови для формування анастомозу та зберегти власний стравохід з відновленням вікового перорального харчування. Концепція індукції росту стравоходу виключає або зменшує застосування кишкових пластик. Процедура Фокера є органозберігаючим методом і є альтернативою операціям з втратою стравоходу. Дод.точки доступу: Руденко, Є. О. Кривченя, Д. Ю. Дубровін, О. Г. Метленко, О. В. Максакова, І. С. Янчук, О. О. Воробей, Н. А. Вільних прим. немає

Шифр: МУ14/2020/82/3    Журнал Мікробіологічний журнал . - Виходит раз на два місяця 2020р. Т. 82 № 3 Зміст: Voychuk, S. I. Influence of the radiofrequency electromagnetic field 40.68MHz on adhesion of Saccharomyces cerevisiae cells deficient in polyphosphatase PPN1 to dental alloys / S. I. Voychuk, O. M. Gromozova, Z. R. Ozhogan. - С.3-13 Shtenikov, M. D. Characteristics of genome of Bacillus velezensis ONU 553 strain isolated from the bottom sediments of the Black Sea / M. D. Shtenikov [et al.]. - С.14-21 Інші автори: Ostapchuk A. M., Vasylieva N. Y., Luzhetskyy A. M., Ruckert C., Kalinowski J., Ivanytsia V. O. Гойчук, А. Ф. Асоційовані з Pseudomonas syringae pv. savastanoi бактерії у патології Frccxinus excelsior L. / А. Ф. Гойчук, I. M. Кульбанська, M. B. Швець. - С.22-34 Пирог, Т. П. Вплив біологічних індукторів на антимікробну, антиадгезивну активність та деструкцію біоплівки поверхнево-активними речовинами Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 / Т. П. Пирог, O. I. Скроцька, Т. А. Шевчук. - С.35-44 Воробей, Н. А. Оцінка токсичності впливу фунгіцидів на бульбочкові бактерії Bradyrhizobium japonicum у чистій культурі / Н. А. Воробей, К. П. Кукол, С. Я. Коць. - С.45-54 Борзова, Н. В. Особливості продукції α-галактозидази Penicillium restrictum / Н. В. Борзова, О. В. Гудзенко, Л. Д. Варбанець. - С.55-64 Kvrychenko, A. The physical properties of bean common mosaic virus distributed in Ukraine / A. Kvrychenko, V. Prylipko. - С.65-70 Balko, O. I. Bacteriocins of some groups of gram-negative bacteria / О. І. Balko, O. B. Balko, L. V. Avdeeva. - С.71-84 Гвоздяк Ростислав Ількович (до 90-річчя з дня народження). - С.85-86 Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1

Воробей, Н. А.     Оцінка токсичності впливу фунгіцидів на бульбочкові бактерії Bradyrhizobium japonicum у чистій культурі [Текст] / Н. А. Воробей, К. П. Кукол, С. Я. Коць // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 45-54 MeSH-головна: СОЯ -- SOYBEANS (микробиология) СЕМЕНА -- SEEDS (микробиология) ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (токсичность) БАКТЕРИИ -- BACTERIA (рост и развитие) ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У ГРИБКОВ -- DRUG RESISTANCE, FUNGAL Анотація: Оцінити ступінь чутливості штамів бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum до фунгіцидів контактно-системної дії Максим ХL, Cтандак Топ, Февер, Аканто Плюс та Бенорад, що сприятиме вирішенню питання сумісності хімічних засобів захисту рослин з інокуляцією насіння бактеріальними препаратами. Методи. Чутливість бульбочкових бактерій до впливу фунгіцидів вивчали методом лунок, висічених у пластинках агаризованого середовища, яке засівали суцільним газоном бульбочкових бактерій згідно з загальноприйнятими мікробіологічними методами. Контролем слугували лунки з 80 мкл стерильної водопровідної води, розміщені в центрі агарової пластинки. Результати. Досліджувані штами бульбочкових бактерій B. japonicum у різній мірі чутливі до діючих речовин препаратів із фунгіцидним ефектом Стандак Топ, Февер, Аканто Плюс та Максим ХL за використання 1 та 2 виробничих норм. Як малочутливі до 1 норми Бенораду оцінено штами – 634б, 646, 631, 71m, 48, 532C, 191, РС07, РС08, РС09, РС10, РС11 B. japonicum, проте для більшості штамів подвійна норма Бенораду є токсичною, за виключенням B. japonicum 71m, РС07, РС10 (малочутливі). Висновки. Штучне моделювання впливу однієї та двох виробничих норм фунгіцидів Максим ХL, Стандак Топ, Февер, Аканто Плюс та Бенорад на бульбочкові бактерії дало можливість визначити ступінь їх стійкості до вказаних препаратів та виявити найбільш резистентні ризобії з метою подальшого їх застосування у технологіях вирощування сої. Дод.точки доступу: Кукол, К. П. Коць, С. Я. Вільних прим. немає