Шифр: УУ14/2021/2 Журнал 2021р. № 2 Присяжнюк, Л. Внесок жінок-морфологів в розвиток Київської анатомічної школи (до 180-річчя національного медичного університету імені О.О. Богомольця) / Л. Присяжнюк [та ін.]. - С.6-14. - Бібліогр.: в кінці ст. Інші автори: Янчишин А., Дзевульська І., Синицька А., Матківська Р., Остапюк Л., Ковальчук О. Assonov, D. Resilience-oriented interventions for patients with traumatic brain injury: prototypes analysis and new program development / D. Assonov. - С.15-26. - Bibliogr. at the end of the art. Вітомський, В. Вплив інспіраторних м’язових тренувань на показники терапевтичного альянсу у рамках програми фізичної терапії кардіохірургічних пацієнтів / В. Вітомський. - С.27-35. - Бібліогр.: в кінці ст. Глущук, Є. Морфологічні особливості та аеробна продуктивність у футболістів / Є. Глущук, О. Неханевич, В. Хоменко. - С.36-43. - Бібліогр.: в кінці ст. Єрхова, А. Препарати в формі пелет, систематизація інформації щодо методів виробництва, дослідження мікроструктури та властивостей пелет омепразолу / А. Єрхова, М. Катинська. - С.44-52. - Бібліогр.: в кінці ст. Жалдак, А. Вивчення досвіду застосування неінвазивних методів для оцінки функціонального стану організму при фізичних та психоемоційних навантаженнях (огляд літератури) / А. Жалдак, О. Іванько, Ю. Депутат. - С.53-63. - Бібліогр.: в кінці ст. Карпенко, О. Поліморфізм G20210A гена F2 та його зв’язок з активністю плазмового гемостазу у пацієнтів з гострими коронарними синдромами, асоційованими з цукровим діабетом 2 типу / О. Карпенко. - С.64-70. - Бібліогр.: в кінці ст. Ковальчук, О. Морфологічні зміни при експериментальному лікуванні цукрового діабету 2 типу солями гумінових кислот / О. Ковальчук, К. Педоренко, С. Ковальчук. - С.71-76. - Бібліогр.: в кінці ст. Мартіянова, Ю. Прогнозування ступеню небезпечності забруднення грунту, підземних та поверхневих вододжерел пестицидами 3 класів тріазолонів, трикетонів та карбоксамідів залежно від грунтово-кліматичних умов / Ю. Мартіянова, М. Коршун. - С.77-88. - Бібліогр.: в кінці ст. Пенський, П. Моделювання гострої аспіраційної бронхопневмонії / П. Пенський [та ін.]. - С.89-98. - Бібліогр.: в кінці ст. Інші автори: Литвинець М., Мусієнко Д., Зябліцев С. Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Глущук, Є. Морфологічні особливості та аеробна продуктивність у футболістів [Текст] = Morphological features and aerobic capacity in soccer players with hypermobility of joints / Є. Глущук, О. Неханевич, В. Хоменко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 2. - С. 36-43. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ -- JOINT INSTABILITY (диагностика, патофизиология, реабилитация, этиология) СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES ФУТБОЛ -- SOCCER (повреждения) АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы) ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE (физиология) СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология) Анотація: Інтенсифікація фізичних навантажень у сучасному футболі вимагає від спортсменів розвитку високого рівня загальної, швидкісної і спеціальної витривалості. При побудові тренувально-змагальних навантажень у футболі особливий інтерес з боку тренерів та лікарів викликають спортсмени з ознаками дисплазії сполучної тканини, одним з частих проявів якої є гіпермобільність суглобів. Системність залучення сполучної тканини у диспластичний процес при гіпермобільності суглобів може вплинути на розвиток фізичних якостей, фізичної підготовленості, рівень функціонального стану та аеробної продуктивності і може бути причиною негативного спортивного результату. Не врахування особливостей таких спортсменів може бути причиною виникнення гострого фізичного перенапруження. Метою даної роботи було встановлення морфологічних особливостей та рівня аеробної продуктивності у футболістів з ознаками гіпермобільності суглобів. Для виконання поставленої мети було проведено аналіз даних 46 футболістів високого класу збірної Азербайджану з футболу віком від 16 до 34 років. Визначення морфометричних показників проводилось антропометрією, склад тіла оцінювався імпедансометрією, клінічні ознаки гіпермобільності суглобів діагностувались за критеріями Р. Beighton, оцінка аеробної продуктивності проводилась прямим газоаналізом дозованого фізичного навантаження на велоергометрі. За результатами дослідження рівня гіпермобільності суглобів було встановлено, що 56,5% футболістів мали нормальну рухливість , 30,4% – помірну та 13,0% – значну гіпермобільність. У футболістів із значною гіпермобільністю суглобів рівень аеробної продуктивності був найменшим і становив 53,3±2,5 мл/хв/кг і найбільшим (59,5±1,2 мл/хв/кг)- у групі з нормальною рухливістю суглобів . Досліджуючи динаміку величини максимального споживання кисню в групах було встановлено статистично значиме зменшення її величини зі збільшенням ступеню гіпермобільності (р0,05). Так, у групі з нормальною рухливістю приріст VO2 max становив 5,3±0,2 мл/хв/кг, в групі з помірною гіпермобільністю – 3,7±0,2 мл/хв/кг та в групі зі значною гіпермобільністю – 1,7±0,2 мл/хв/кг. Дослідження складу тіла в групах, розподілених за рівнем гіпермобільності суглобів, встановило, що найнижчим рівень загальної води був в групі з вираженою гіпермобільністю (р0,05). Така динаміка відбувалась за рахунок зменшення рівня зовнішньоклітинної рідини, що може свідчити про порушення процесів обміну саме у міжклітинному матриксі. Встановлено статистично значиме зменшення рівня максимального споживання кисню зі збільшенням ступеню гіпермобільності суглобів. Доведено різницю у відповіді функціональних систем організму футболістів під час тренування загальної витривалості. Встановлення зв’язків між показниками складу тіла та величиною максимального споживання кисню може бути основою для регулювання тренувально-змагальних навантажень та для спортивного відбору Intensification of physical loads in modern soccer requires athletes to develop a high level of general, speed and special endurance. Athletes with signs of connective tissue dysplasia, one of the most frequent manifestations of which is hypermobility of the joints, are of special interest to coaches and doctors when building training and competitive loads in football. Systematic involvement of connective tissue in the dysplastic process in hypermobility of joints can affect the development of physical qualities, physical fitness, level of functional status and aerobic performance and can be the cause of negative sports results. Failure to take into account the characteristics of such athletes can be the cause of acute physical exertion. The aim of this work was to establish the morphological features and level of aerobic productivity in football players with signs of hypermobility of the joints. To achieve this goal, the data of 46 high-class football players of the Azerbaijani national football team aged 16 to 34 were analyzed. Determination of morphometric parameters was performed using anthropometry, body composition was assessed using impedancemetry, clinical signs of joint hypermobility were diagnosed by R. Beighton criteria, aerobic performance was assessed directly using gas analysis during exercise on an exercise bike. According to the results of the study of the level of hypermobility of the joints, it was found that 56.5% of football players had normal mobility in the joints, 30.4% - moderate and 13.0% - significant hypermobility. In football players with significant joint hypermobility, the level of aerobic productivity was the lowest and was 53.3±2.5 ml/min/kg, while the rate of maximum oxygen consumption was the highest in the group with normal joint mobility (59.5±1.2 ml/min/kg). Investigating the dynamics of the value of maximum oxygen consumption in the groups, a statistically significant decrease in its value with increasing degree of hypermobility was found. Thus, in the group with normal mobility the increase in VO2 max was 5.3±0.2 ml/min/kg, in the group with moderate hypermobility - 3.7±0.2 ml/min/kg and in the group with significant hypermobility - 1,7±0.2 ml/min/kg. A study of body composition in groups divided by the level of hypermobility of the joints, indicated that the lowest level of total water was in the group with severe hypermobility. Such dynamics occurred due to a decrease in the level of extracellular fluid, which may indicate a violation of metabolic processes in the intercellular matrix. There was a statistically significant decrease in the level of maximum oxygen consumption with increasing degree of hypermobility of the joints. The difference in the response of the functional systems of the body of football players during general endurance training is proved. Establishing relationships between body composition and maximum oxygen consumption can be the basis for regulating training and competitive loads and for sports selection Дод.точки доступу: Неханевич, О. Хоменко, В. Вільних прим. немає |