Шифр: КУ27/2020/19/1 Журнал 2020р. Т. 19 № 1 Антонів, А. А. Зміни функціонального стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічний некаменевий холецистит залежно від типу соматоформної вегетативної дисфункції та гіпертонічної хвороби / А. А. Антонів, З. Я. Коцюбійчук, Є. Г. Махрова. - С.3-9. - Бібліогр. в кінці ст. Безкоровайна, Г. О. Варіабельність серцевого ритму в щурів різної статі при розвитку адреналін-індукованого некрозу міокарда на тлі світлового десинхронозу / Г. О. Безкоровайна, І. М. Кліщ, М. Р. Хара. - С.10-16. - Бібліогр. в кінці ст. Богомолов, А. Є. Визначення сенсибілізації до алергену ліщини у пацієнтів з респіраторними алергічними захворюваннями: порівняння діагностичної цінності різних методів / А. Є. Богомолов. - С.17-23. - Бібліогр. в кінці ст. Бойчук, Т. І. Особливості розвитку печінково-ниркової дисфункції внаслідок гострого розповсюдженого перитоніту, який виник на тлі раку товстої кишки в експерименті / Т. І. Бойчук, Г. Б. Попович, Н. М. Піцула. - С.24-29. - Бібліогр. в кінці ст. Борейко, Л. Д. Виявлення факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію за участі медичної сестри / Л. Д. Борейко, Г. Г. Марараш. - С.30-37. - Бібліогр. в кінці ст. Якість життя пацієнтів з коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету в перименопаузі. - С.38-44. - Бібліогр. в кінці ст. Гараздюк, М. С. Судово-медична оцінка крововиливів у головний мозок травматичного та нетравматичного генезу методом багатопараметричної поляризаційної томографії лінійного дихроїзму / М. С. Гараздюк. - С.45-50. - Бібліогр. в кінці ст. Гордієнко, В. В. Особливості впливу унітіолу на функцію нирок у щурів ювенільного віку / В. В. Гордієнко, Р. Б. Косуба, О. О. Перепелиця. - С.51-57. - Бібліогр. в кінці ст. Обгрунтування методу оцінювання надійності гемостазу у хворих на виразкові кровотечі. - С.58-63. - Бібліогр. в кінці ст. Гудар’ян, Ю. І. Вплив нескорегованих факторів ризику на клініко-нейропсихологічні, гемодинамічні зміни та якість життя у хворих у відновному періоді інфаркту мозку / Ю. І. Гудар’ян. - С.64-71. - Бібліогр. в кінці ст. Цитогенетичне дослідження хромосомної патології плодів у I триместрі. - С.72-79. - Бібліогр. в кінці ст. Свередюк, Ю. А. Вплив тривалого застосування дексаметазону, високого рівня NaCl у питній воді та L-карнітину на активність супероксиддисмутази та каталази у міокарді щурів / Ю. А. Свередюк. - С.80-84. - Бібліогр. в кінці ст. Семененко, С. І. Вплив адемолу на формування стероїдної нейротоксичності за рівнем кортизолу в умовах модельної черепно-мозкової травми / С. І. Семененко. - С.85-90. - Бібліогр. в кінці ст. Сучасні рекомендації щодо скринінгу раку грудної залози. Нові технології термографічного скринінгу. - С.91-96. - Бібліогр. в кінці ст. Соколова, К. Ю. Електроенцефалографічне обстеження та оцінка прогнозу стану доношених новонароджених дітей, які мали тяжку асфіксію при народженні / К. Ю. Соколова, Т. К. Мавропуло, О. П. Піддубна. - С.97-104. - Бібліогр. в кінці ст. Оптимізація лікування неалкогольного стеатогепатиту у хворих на ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень: корекція дисліпідемії та інсулінорезистентності. - С.105-113. - Бібліогр. в кінці ст. Флаксемберг, М. А. Особливості перебігу та лікування субмукозної лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку / М. А. Флаксемберг. - С.114-118. - Бібліогр. в кінці ст. Чернецька, Н. В. Диференційоване застосування аторвастатину в лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, поєднане з цукровим діабетом типу 2 / Н. В. Чернецька, О. І. Федів, Г. Я. Ступницька. - С.119-126. - Бібліогр. в кінці ст. Юрценюк, О. С. Комплексне лікування непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів / О. С. Юрценюк. - С.127-132. - Бібліогр. в кінці ст. Biduchak, A. S. Fundamentals of medical prevention in practice of a family doctor / A. S. Biduchak, M. I. Gritsyuk, T. I. Domanchuk. - С.133-138. - Бібліогр. в кінці ст. Сучасні напрямки діагностики прогресування хронічної хвороби нирок у хворих на ревматоїдний артрит. - С.139-144. - Бібліогр. в кінці ст. Ляшук, П. М. До проблеми діагностики основних ендокринопатій (огляд літератури та власний досвід) / П. М. Ляшук, Н. І. Станкова, Р. П. Ляшук. - С.145-151. - Бібліогр. в кінці ст. Змієвська, Ю. Г. Розвиток та сучасні можливості судово-медичної діагностики виду основного травмуючого фактора при вогнепальних ушкодженнях / Ю. Г. Змієвська, І. Г. Савка. - С.152-159. - Бібліогр. в кінці ст. Бицко, Н. І. Реалізація інноваційних методів викладання курсу "Латинська мова та основи медичної термінології" / Н. І. Бицко. - С.160-163. - Бібліогр. в кінці ст. Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LXVI. - С.164-166 Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Гудар’ян, Ю. І. Вплив нескорегованих факторів ризику на клініко-нейропсихологічні, гемодинамічні зміни та якість життя у хворих у відновному періоді інфаркту мозку [Текст] / Ю. І. Гудар’ян // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 64-71. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (реабилитация) Анотація: Мета роботи – підвищення ефективності реабілітації хворих із наслідками гемісферного інфаркту мозку, когнітивних і емоційних порушень включно, за рахунок визначення впливу основних нескорегованих факторів ризику: артеріальної гіпертензії, дисліпідемії, активності системи згортання крові, гіперглікемії на її результати та якість життя шляхом удосконалення тактики реабілітаційних заходів. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження та нейропсихологічне тестування 109 пацієнтів віком до 65 років з інфарктом мозку (ІМ) в анамнезі й тим чи іншим неврологічним дефіцитом. Для комплексної оцінки якості життя використовували опитувальник SF-36. Результати. Ретельне клінічне й неврологічне обстеження, проведене у відновному періоді ІМ, дало змогу виявити в пацієнтів різний ступінь вираження когнітивних порушень та розподілити досліджуваних на дві групи на першому етапі дослідження: з легким рівнем нейропсихологічних порушень та помірно вираженими порушеннями когнітивних функцій. Подальшими дослідженнями було підтверджено, що окрім первинної тяжкості ІМ, нескорегованими факторами ризику (НФР), які також визначають ступінь відновлення когнітивних функцій у відновному періоді інфаркту мозку і впливають на результати реабілітації та ії планування в цілому, є артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, порушення в’язкості крові, гіперглікемія. Висновки: 1. Використання розробленої реабілітаційної програми для хворих із наслідками ІМ, спрямованої на корекцію зміненого гомеостазу, усунення гіперхолестеринемії, гіперглікемії, артеріальної гіпертензії дає змогу досягти певного ступеня відновлення когнітивних та емоційних розладів через 6-12 місяців після лікування. 2. Застосування запропонованого індивідуалізованого методу медикаментозної терапії дає позитивний ефект на якість життя пацієнтів із наслідками ІМ, забезпечує зниження ступеня інвалідизації за рахунок прицільної корекції основних факторів ризику розвитку ІМ та зниження негативного вкладу когнітивних розладів і депресії у процесі реабілітації. Вільних прим. немає |