Шифр: СУ21/2009/1    Журнал Сімейна медицина . - Виходить кожного кварталу 2009р. № 1 Зміст: Матюха, Л. Ф. Загальна практика - сімейна медицина: концепція освіти в Європі / Л. Ф. Матюха, Н. Г. Гойда, М. В. Олійник. - С.3-5 Заноздра, Л. М. Упровадження принципів Болонського процесу в післядипломному освіту- один із напрямків інтеграції до Європейської вищої освіти / Л. М. Заноздра. - С.9-7 Князевич, В. М. Щодо готовності сімейних лікарів надавати невідкладну медичну допомогу / В. М. Князевич, Г. О. Слабкий. - С.8-10 Зарецький, М. М. Семейная медицина: зачем и для кого? / М. М. Зарецький, Н. М. Черникова, Е. Э. Черников. - С.11-14 Чабан, О. С. психосоматичні розлади / О. С. Чабан, І. І. Кутько, О. О. Хаустова. - С.15-18 Чуприна, Г. М. Комплексний підхід до лікування мігрені на тлі астенічного синдрому з використанням методів рефлексотерапії / Г. М. Чуприна, Є. Л. Мачерет, О. Є. Коваленко. - С.19-22 Швец, Н. И. Нейроциркуляторная дистония: диагностика и лечение / Н. И. Швец, Т. М. Бенца, Л. А. Дидух. - С.23-28 Климова, Е. М. Бар’єрні функції мозку та імунна відповідь / Е. М. Климова [и др.]. - С.29-32 Інші автори: Зіннченко Е. К., Пасюра І. М., Гноєва О. І. Ключникова, О. А. Анатомо-физиологические факторы риска развития ишемического инсульта / О. А. Ключникова, М. А. Трещинская, Ю. И. Головченко. - С.33-36 Маркулан, О. Л. Епідеміологія та чинники ризику повторного ішемічного інсульту / О. Л. Маркулан, Ю. І. Головченко. - С.37-39 Слободин, Т. Н. Сложности в диагностике депрессии у пациентов с болезнью Паркинсона / Т. Н. Слободин. - С.40-41 Маняк, Б. Т. Клінічний випадок ведення хворого з боковим аміотрофічним склерозом / Б. Т. Маняк, О. В. Клименко, П. В. Лукашевич. - С.42-44 Колосова, Т. В. Современная стратегия лечения невропатического болевого синдрома / Т. В. Колосова, Т. И. Насонова. - С.45-47 Хаустова, О. О. Особливості клінічних проявів тривожних розладів у пацієнтів із метаболічним синдромом / О. О. Хаустова, І. В. Лазебник. - С.48-49 Долішня, Н. І. Нервова анорексія / Н. І. Долішня. - С.50-51 Левченко, І. Л. Принципи лікування хронічних нейроінфекцій / І. Л. Левченко. - С.52-55 Бурчинський, С. Г. Побочные эффекты ноотропных средств и проблема безопасности нейрофармакотерапии / С. Г. Бурчинський. - С.56-59 Чабан, О. С. Теорія віртуальної реальності в психіатрії / О. С. Чабан, О. О. Хаустова. - С.60-63 Коваленко, О. Є. Значення поглибленого збору анамнезу в оптимізації виявлення причинно-наслідкових зв’язків у розвитку патології / О. Є. Коваленко, Є. Л. Мачерет, Г. м. Чуприна. - С.64-65 Тананакина, Т. П. Хронотипические особенности человека / Т. П. Тананакина. - С.66-70 Каштелян, О. А. Кардіопротекторний спосіб життя в структурі профілактичної роботи сімейного лікаря / О. А. Каштелян [и др.]. - С.71-73 Інші автори: Ключникова В. В., Столярчук О. С., Рудненко Ю. А., Макареня В. В. Білько, І. П. Біофункціональна роль нормальної мікрофлори організму людини / І. П. Білько. - С.74-75 Сенаторова, А. С. Эффективность применения препарата Энерлив® в комплексной терапии у детей с хронической бронхолегочной патологии / А. С. Сенаторова [и др.]. - С.76-78 Інші автори: Бужинская Н. Р., Логвинова О. Л., Муратов Г. Р., Башкирова Н. В. Охотникова, Е. Н. Железодефицитные состояния у детей: актуальность проблемы и возможности оптимальной коррекции / Е. Н. Охотникова, Е. В. Поночевная. - С.79-81 Свінціцький, А. С. Значення генетичної схильності в розвитку цукрового діабету типу 1 / А. С. Свінціцький, В. В. Гирін. - С.82-84 Гирін, В. В. Стан імунної системи на етапі формування переддіабету / В. В. Гирін. - С.85-86 Сергієнко, О. О. Енерлів® у лікуванні метаболічних порушень печінки у хворих на цукровий діабет типу 2 / О. О. Сергієнко, В. О. Сергієнко. - С.87-92 Суханова, А. А. Апоптоз при фонових та передракових процесах шийки матки у вагітних і невагітних жінок з інфекцією цервіковагінального біотопу / А. А. Суханова. - С.93-95 Гиріна, О. М. До 33-річчя Алма-Атинської Декларації з первинної медико-санітарної допомоги / О. М. Гиріна. - С.96 Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1

Зарецький, М. М.     Семейная медицина: зачем и для кого? [Текст] / М. М. Зарецький, Н. М. Черникова, Е. Э. Черников // Сімейна медицина. - 2009. - № 1. - С. 11-14 Рубрики: Семейная практика    Врачи семейные Дод.точки доступу: Черникова, Н. М. Черников, Е. Э. Вільних прим. немає

Шифр: КУ47/2023/1/2    Журнал Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія [Текст] 2023р. N 1/2 Зміст: Ковтун, Г. І. Історія й актуальні проблеми донорства органів / Г. І. Ковтун, Б. М. Тодуров, О. А. Канюра. - С.5-14. - Бібліогр.: в кінці ст. Єпанчінцева, О. А. Когнітивні розлади в пацієнтів з фібриляцією передсердь / О. А. Єпанчінцева, А. С. Солонович, О. С. Солонович. - С.15-21. - Бібліогр.: в кінці ст. Зарецький, М. М. Предиктори виникнення порушень провідності серця в пацієнтів після протезування аортального клапана / М. М. Зарецький [та ін.]. - С.22-28. - Бібліогр.: в кінці ст. Інші автори: Тодуров Б. М., Грицай О. М., Демянчук В. Б., Зеленчук О. В. Стан, М. В. Клінічно-гемодинамічні характеристики пацієнтів з проміжними ураженнями коронарних артерій, відібраних для планового перкутанного коронарного втручання / М. В. Стан [та ін.]. - С.29-40. - Бібліогр.: в кінці ст. Інші автори: Міхалєв К. О., Хохлов А. В., Жарінов О. Й., Тодуров Б. М. Рековець, О. Л. Довготривала ефективність радіочастотної денервації ниркових артерій у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією (результати 10-річного спостереження) / О. Л. Рековець [та ін.]. - С.41-55. - Бібліогр.: в кінці ст. Інші автори: Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф. Вітовський, Р. М. Досвід діагностики та хірургічного лікування міксом серця / P. M. Вітовський [та ін.]. - С.56-61. - Бібліогр.: в кінці ст. Інші автори: Ісаєнко В. В. , Вітовський А. Р., Піщурін О. А., Грабарчук В. В., Сатмарі О. В. Тимошенко, В. А. Операція Бенталла: ранні післяопераційні ускладнення та їхні наслідки / В. А. Тимошенко, Б. М. Тодуров. - С.62-67. - Бібліогр.: в кінці ст. Бойко, К. С. Ранні післяопераційні результати хірургічного протезування аортального клапана в поєднанні з різними методами реваскуляризації міокарда / К. С. Бойко, Б. М. Тодуров. - С.68-76. - Бібліогр.: в кінці ст. Зеленчук, О. В. Гібридна хірургія при аневризмі дуги та низхідного відділу аорти. Право-ліве підключичне алошунтування як варіант субтотального дебранчингу / О. В. Зеленчук [та ін.]. - С.77-87. - Бібліогр.: в кінці ст. Інші автори: Хохлов А. В., Шкандала А. Ю., Бойко К. С., Поліщук О. Ю., Пресс З. В., Тодуров Б. М. Семенів, П. М. Модифікована методика зменшення тривалості ішемії серця та реперфузії міокарда під час комбінованих операцій багатоклапанної корекції в поєднанні з коронарним шунтуванням / П. М. Семенів. - С.88-94. - Бібліогр.: в кінці ст. Іванюк, А. В. Медичний маркетинг у закладах охорони здоров'я з механізмами державно-приватного партнерства / А. В. Іванюк. - С.95-98. - Бібліогр.: в кінці ст. Савіцька, Ю. В. Синдром Велленса або По кому дзвін? / Ю. В. Савіцька, А. І. Кланца, Н. В. Щепіна. - С.99-102. - Бібліогр.: в кінці ст. Жарінов, О. Й. Професор Микола Фуркало (до 100-річчя від дня народження) / О. Й. Жарінов, В. О. Куць. - С.103-107 Демянчук, В. Б. Крістіан Барнард. Шлях у невідоме (до 100-річчя від дня народження) / В. Б. Демянчук. - С.1081-14. - Бібліогр.: в кінці ст. Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1

Предиктори виникнення порушень провідності серця в пацієнтів після протезування аортального клапана [Текст] = Predictors of cardiac conduction disorders in patients after aortic valve replacement / М. М. Зарецький [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 22-28. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE (хирургия) СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE ИСКУССТВЕННЫЙ ВОДИТЕЛЬ РИТМА -- PACEMAKER, ARTIFICIAL Анотація: У XXI столітті найпоширенішою вадою серця є дегенеративний аортальний стеноз (АС). Так, в європейських країнах 5 % населення має помірний АС 3 %, до того ж понад 50 % не мають яскраво вираженої клінічної картини. У наш час основною причиною формування АС у дорослих є сенільна дегенерація аортального клапана (АК). У людей похилого віку серед серцевих причин смерті кальцифікований АС посідає друге місце після ішемічної хвороби серця. Протезування аортального клапана (ПАК) – єдиний ефективний метод лікування АС. Однак унаслідок загального старіння населення збільшується й вік прооперованих пацієнтів, а отже, збільшується хірургічний ризик. Найпоширеніші ускладнення після операції на АК подібні до ускладнень інших кардіохірургічних операцій, таких як інсульт, глибока інфекція груднинної рани, повторна операція при кровотечі, інфаркт міокарда і транзиторні порушення ритму серця. Порушення ритму серця, що з’являються після операції ПАК і потребують імплантації постійного кардіостимулятора (ПКС), виникають через анатомічні особливості АК, його патологічні зміни, травматичні втручання з приводу корекції клапанного дефекту. У світі проведена велика кількість одноцентрових та лише кілька мультицентрових досліджень щодо виявлення факторів ризику, які могли бути предикторами імплантації ПКС після ПАК. Подальші дослідження в цьому напрямку є актуальними, бо наразі немає чітких критеріїв, які б дали змогу визначити пацієнтів з потребою превентивної імплантації ПКС перед операцією ПАК через високу ймовірність виникнення порушень провідності серця у післяопераційному періоді для зниження кількості ускладнень та зменшення часу перебування хворого в стаціонарі Aortic valve replacement (AVR) is the only effective method of treating aortic stenosis. However, the increasing age of operated patients also increases the surgical risks. The most common complications after aortic valve surgery are similar to those of other cardiac surgeries which include: stroke, deep sternal wound infection, re-operation due to bleeding, myocardial infarction (1–5 %). Cardiac arrhythmias that appear after AVR surgery and require permanent pacemaker (PPM) implantation arise in connection with the anatomical features of the aortic valve, its pathological changes, and traumatic intervention during valve defect correction. A large number of single-center, and a few multi-center studies have been conducted to identify risk factors that could serve as predictors of need in PPM implantation after AVR. Further research in this direction is relevant. Currently there are no clear criteria allowing to identify patients with need for preventive PPM implantation before the AVR surgery due to the high probability of cardiac conduction disorders in the postoperative period. This might reduce the number of complications and reduce the length of a patient’s stay in a hospital Дод.точки доступу: Зарецький, М. М. Тодуров, Б. М. Грицай, О. М. Демянчук, В. Б. Зеленчук, О. В. Вільних прим. немає