> Шифр: МУ64/2020/16/5 Журнал 2020р. Т. 16 № 5 Vinychuk, S. M. Clinical syndromes of thalamic strokes in the central vascular territory: a prospective hospital-based cohort study / S. M. Vinychuk [et al.]. - С.8-13 Інші автори: Prokopiv M. M., Trepet L. M., Fartushna O. Ye. Hubetova, I. V. Epidemiology of Parkinson’s disease in the Southern Ukraine / I. V. Hubetova. - С.14-18 Ковальчук, Т. А. Особливості концентрації гомоцистеїну у сироватці крові дітей із вазовагальними синкопе / Т. А. Ковальчук, О. Р. Боярчук. - С.21-26 Бойчук, М. О. Прогностичне значення дослідження експонування глікозильних детермінант на молекулах IgG у сироватці крові хворих на розсіяний склероз залежно від проведеної медикаментозної терапії / М. О. Бойчук, Т. І. Негрич, Р. О. Білий. - С.27-33 Stadnik, S. M. Immunological aspects in the acute period of ischemic stroke / S. M. Stadnik, O. V. Saiko, I. V. Hayda. - С.34-39 Малець, М. В. Клінічні й субклінічні форми епілепсії у пацієнтів після вентрикулоперитонеального шунтування / М. В. Малець, Ю. Ю. Чомоляк. - С.40-44 Bornstein, N. Современное лечение острого ишемического инсульта. Ренессанс нейропротекции в эпоху реканализационной терапии (вебинар EVER Pharma, 14 июня 2020 г.) / N. Bornstein. - С.45-54 Poljakovic, Zdravka. Роль Церебролизина в случаях неудачной реканализационной терапии при тяжелом инсульте / Zdravka Poljakovic. - С.47-50 Bornstein, N. Нейропротекторные эффекты Церебролизина при тромболизисе и тромэктомии: научное обоснование и клиническое применение / N. Bornstein. - С.50-54 Орос, М. М. Нейроінфекція та нейропатичний біль / М. М. Орос, О. С. Вансович. - С.55-60 Julio, J. Secades Гамалате В6. Обзор ГАМКергического продукта / J. Secades Julio. - С.63-61 Копчак, О. О. Дифференціальна діагностика головного болю / О. О. Копчак. - С.70-78 Дубенко, А. Є. Формулювання діагнозу "епілепсія". Початок лікування. Перша монотерапія / А. Є. Дубенко. - С.81-88 Кирилова, Л. Г. Рання дитяча нервовість, або невропатія: сучасні підходи до діагностики й лікування / Л. Г. Кирилова, О. О. Мірошников. - С.89-96 Рациональная терапия острой и хронической боли в спине. - С.99-106 Хаустова, О. О. Місце дулоксетину в терапії психічних розладів / О. О. Хаустова. - С.109-120 Лукашевич, В. А. Классификация моторных нарушений после инфаркта мозга по признаку особенностей адаптивной кинематики / В. А. Лукашевич, В. В. Пономарев. - С.121-128 Кирилова, Л. Г. розлади аутистичного спектра в дітей раннього віку: еволюція поглядів та можливості діагностики (частина 2) / Л. Г. Кирилова, О. О. Мірошников, О. О. Юзва. - С.129-134 Мальцев, Д. В. Діенцефальні ураження головного мозку герпесвірусної етіології у людей: огляд літератури та клінічний випадок (частина 2) / Д. В. Мальцев. - С.133-143 Пам’яті професора Є. Г. Дубенка. - С.144-145 Fotuhi, Majid. Нейробіологія COVID-19 / Majid Fotuhi [et al.]. - С.146-154 Інші автори: Mian Ali, Meysami Somayeh, Cyrus A. Raji Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Малець, М. В. Клінічні й субклінічні форми епілепсії у пацієнтів після вентрикулоперитонеального шунтування [Текст] / М. В. Малець, Ю. Ю. Чомоляк> // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ГИДРОЦЕФАЛИЯ -- HYDROCEPHALUS (классификация, патофизиология) ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ, ШУНТИРОВАНИЕ ЛИКВОРНЫХ ПУТЕЙ -- CEREBROSPINAL FLUID SHUNTS ДЕТИ -- CHILD Анотація: Гідроцефалія є частим захворюванням у дітей, особливо віком до 1 року. Епілептичні напади спостерігаються у пацієнтів з гідроцефалією у 3 рази частіше, ніж у звичайній популяції. Значна кількість пацієнтів з гідроцефалією потребує хірургічного лікування з імплантацією лікворошунтуючої системи. Клінічні та субклінічні форми епілепсії у дітей з гідроцефалією недостатньо вивчені та потребують ретельного обстеження. Метою нашого дослідження було проаналізувати частоту виникнення субклінічних і клінічних форм епілепсії у пацієнтів з гідроцефалією після вентрикулоперитонеального шунтування. Матеріали та методи. Ми провели аналіз даних пацієнтів з гідроцефалією, які надійшли в обласну дитячу лікарню з 2015 по 2019 рік. Ретроспективно зібрано епікризи 80 пацієнтів з шунтованою гідроцефалією на базі Закарпатської обласної дитячої лікарні, проведено відео-ЕЕГ-моніторинг дітей з шунтованою гідроцефалією за міжнародною системою 10–20 у стані спокою протягом 30 хвилин. Проведено тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг дітей із шунтованою гідроцефалією під час сну, які мали інтеріктальні епілептиформні зміни на електроенцефалографії. Результати. За нашими даними, клінічні форми епілепсії після вентрикулоперитонеального шунтування виникали у 31 пацієнта (39,2 %). У більшості випадків (71 %) вогнище епілептиформної активності локалізується над гемісферою, де знаходиться лікворошунтуюча система, що пов’язує розвиток епілептичних нападів із подразнювальною дією шунта. Субклінічні форми епілепсії у дітей після вентрикулоперитонеального шунтування траплялися значно рідше, ніж клінічні. Протягом 2 років спостережень за пацієнтами виявлено безсудомний електричний статус сну у 6 пацієнтів (7,5 %). Висновки. Діагностика вказаних форм епілепсії можлива тільки шляхом проведення тривалого відео-ЕЕГ-моніторингу в стані активності та під час сну, а самі форми потребують подальшого ретельного вивчення Дод.точки доступу: Чомоляк, Ю. Ю. Вільних прим. немає |