Шифр: УУ11/2011/2 Журнал 2011р. № 2 . - 17.08, р. Лутай, М. И. Частота сокращений сердца и сердечная недостаточность. Взгляд клинициста / М. И. Лутай. - С.7-14 Коваленко, В. Н. Роль системных метаболических нарушений в патогенезе гипертонической болезни и ее исходов / В. Н. Коваленко [и др.] . - С.15-31 Інші автори: Талаева Т. В., Шумаков В. А., Горбась И. М., Малиновская И. Э., Братусь В. В. Мітченко, О. І. Корекція ендотеліальної дисфункції та товщини комплексу інтима - медіа у хворих на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом / О. І. Мітченко, В. Ю. Романов, К. О. Яновська. - С.32-36 Бобришев, К. А. Стан центральної гемодинаміки за різних солереактивних форм есенціальної артеріальної гіпертензії / К. А. Бобришев. - С.37-45 Ватутин, Н. Т. Изменения артериального давления в ответ на стресс у молодых лиц в зависимости от психоэмоционального статуса / Н. Т. Ватутин, Е. В. Склянная, Н. В. Калинкина. - С.46-48 Воронков, Л. Г. Прогностична значущість суми балів за показником «психологічний компонент здоров’я» анкети якості життя SF-36 у хворих на хронічну серцеву недостатність III функціонального класу за NYHA / Л. Г. Воронков, Л. П. Паращенюк, П. М. Бабич. - С.49-53 Бардаченко, Н. І. Ангіографічні ознаки коронарного атеросклерозу і вторинна профілактика ішемічної хвороби серця / Н. І. Бардаченко, О. В. Курята. - С.54-60 Шумаков, В. О. Взаємозв’язок між показниками ендотеліальної функції та результатами фізичного навантаження в ранній післяінфарктний період / В. О. Шумаков [и др.] . - С.61-66 Інші автори: Терешкевич Л. П., Малиновська І. Е., Прохна Л. С., Янус О. В. Долженко, М. М. Вплив неалкогольної жирової хвороби печінки на перебіг ішемічної хвороби серця за даними дворічного спостереження / М. М. Долженко, А. Я. Базилевич, Н. М. Носенко. - С.67-70 Погурельська, О. П. Предиктори відновлення функціонального стану хворих, що перенесли інфаркт міокарда, після операції аортокоронарного шунтування / О. П. Погурельська. - С.71-76 Сычев, О. С. Взаимосвязь фибрилляции предсердий и сердечной недостаточности / О. С. Сычев [и др.] . - С.77-82 Інші автори: Романова Е. Н., Могильницкий Е. В., Шабильянова Л. А., Бородай А. А. Зинченко, Ю. В. Влияние фоновой антиаритмической терапии на эффективность электрокардиостимуляции при изолированном трепетании предсердий длительностью до 7 суток / Ю. В. Зинченко, А. П. Степаненко, Чари Джафар Вализаде. - С.83-88 Зайцева, В. И. Клиническое исследование бетаксолола у больных сишемической болезнью сердца и аритмиями / В. И. Зайцева, Ю. А. Лучинская. - С.89-95 Тодуров, Б. М. Клінічний перебіг та лікування аритмій серця після операції аортокоронарного шунтування з аневризмектомією / Б. М. Тодуров [и др.] . - С.96-100 Інші автори: Жарінов О. Й., Єпанчінцева О. А., Надорак О. П., Грицай О. М., Кундін В. Ю., Машковська С. І., Понич Н. В. Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Погурельська, О. П. Предиктори відновлення функціонального стану хворих, що перенесли інфаркт міокарда, після операції аортокоронарного шунтування [Текст] / О. П. Погурельська // Український кардіологічний журнал. - 2011. - № 2. - С. 71-76 Рубрики: Коронарной артерии шунтирование--методы Инфаркт миокарда--реабил Вільних прим. немає |
Шифр: УУ11/2011/3 Журнал 2011р. № 3 . - 17.08, р. Следзевська, І. К. Оцінка виживання хворих з перенесеним інфарктом міокарда за даними п’ятирічного спостереження / І. К. Следзевська [и др.] . - С.7-11 Інші автори: Бабій Л. М., Савицький С. Ю., Строганова Н. П., Остапчук У. Ю., Погурельська О. П., Хоменко Ю. О., Кісілевич Л. Ф., Щербак Я. Ю. Кожухов, С. М. Гостра серцева недостатність у хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST та систолічною дисфункцією лівого шлуночка: дослідження частоти виникнення, клінічної і прогностичної значущості / С. М. Кожухов [и др.] . - С.12-18 Інші автори: Пархоменко О. М., Іркін О. І., Лутай Я. М., Шумаков О. В. Серкова, В. К. Лептин у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с сахарным диабетом / В. К. Серкова, Ю. Л. Кобринчук, В. А. Романова. - С.19-23 Шумаков, В. О. Значення інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту для ефективності реабілітаційних заходів у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда / В. О. Шумаков [и др.] . - С.24-29 Інші автори: Терешкевич Л. П., Талаєва Т. В., Малиновська І. Е. Долженко, М. М. Проспективне дослідження міокардіальної функції лівого шлуночка після операції аортокоронарного шунтування, поєднаного з аневризмектомією, за даними тканинного допплера / М. М. Долженко, Н. М. Носенко. - С.30-38 Коваленко, В. М. Особливості оксидантного стресу та його основних компонентів в умовах коронарогенних і некорона-рогенних захворювань серця / В. М. Коваленко [и др.] . - С.39-43 Інші автори: Мхітарян Л. С., Орлова Н. М., Несукай О. Г., Євстратова І. Н., Василинчук Н. М., Чернюк С. В. Гавриш, О. С. Енергетичне забезпечення міокарда при хронічній серцевій недостатності некоронарогенного генезу / О. С. Гавриш [и др.] . - С.44-49 Інші автори: Шульц Н. В., Кіндзерська О. Л., Дорофеева С. І. Купчинська, О. Г. Динаміка показників гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу за умови епізодичного прийому антигіпертензивних препаратів / О. Г. Купчинська. - С.50-54 Корнацький, В. М. Особливості емоційного стану пацієнтів з артеріальною гіпертензією / В. М. Корнацький ; В. М. Корнацькии, І. В. Третяк, В. В. Чаплінська. - С.55-59 Сычев, О. С. Изменение показателей вариабельности ритма сердца у больных с фибрилляцией/трепетанием предсердий на фоне гипертонической болезни, ишемической болезни сердца и сердечной недостаточности / О. С. Сычев [и др.] . - С.60-64 Інші автори: Шабильянова Л. А., Чередниченко М. З., Фролов А. И., Могильницкий Е. В., Лизогуб С. В. Зинченко, Ю. В. Влияние фоновой антиаритмической терапии на эффективность электрокардиостимуляции при изолированном трепетании предсердий длительностью более 7 суток / Ю. В. Зинченко, А. П. Степаненко, Чари Джафар Вализаде. - С.65-71 Лутай, М. И. Влияет ли стентирование на тонус венечных артерий? / М. И. Лутай, И. П. Голикова. - С.72-79 Жарінов, О. Й. Шлуночкові тахікардії / О. И. Жарінов, В. О. Куць, О. М. Грицай. - С.80-88 Бугаенко, В. В. Гипертриглицеридемия, цели липидоснижающей терапии / В. В. Бугаенко, В. В. Товстуха. - С.89-97 Осовська, Н. Ю. S-амлодипін як представник нового напрямку фармакотерапії пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями / Н. Ю. Осовська, В. К. Сєркова, І. А. Поліщук. - С.98-102 Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Оцінка виживання хворих з перенесеним інфарктом міокарда за даними п’ятирічного спостереження [Текст] / І. К. Следзевська [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2011. - № 3. - С. 7-11 Рубрики: Инфаркт миокарда--патолог Коронаросклероз--патолог Альдостерон--тер прим Дод.точки доступу: Следзевська, І. К. Бабій, Л. М. Савицький, С. Ю. Строганова, Н. П. Остапчук, У. Ю. Погурельська, О. П. Хоменко, Ю. О. Кісілевич, Л. Ф. Щербак, Я. Ю. Вільних прим. немає |
Шифр: УУ11/2021/28/2 Журнал 2021р. Т. 28 № 2 Дмитро Деонисович Зербіно (до 95-річчя від дня народження). - С.7-8 Тетяна Володимирівна Талаєва (до 60-річчя від дня народження). - С.9-10 Шумаков, В. О. Прогресування атеросклеротичного ураження коронарних артерій у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, протягом трьох років спостереження / В. О. Шумаков [та ін.]. - С.11-21 Інші автори: Малиновська І. Е., Терещенко Н. М., Бабій Л. М., Волошина О. В., Погурельська О. П. Ломаковський, О. М. Імунне запалення, клітинний і гуморальний імунітет у хворих з раннім розвитком ішемічної хвороби серця / О. М. Ломаковський. - С.22-32 Зінченко, Ю. В. Ефективність кардіоверсії в пацієнтів з поєднанням фібриляції і тріпотіння передсердь / Ю. В. Зінченко, Т. В. Міхалєва, О. Я. Ільчишина. - С.33-42 Мітченко, О. І. Виявлення вторинних дисліпідемій у осіб з "можливою" сімейною гіперхолестеринемією в українській популяції / О. І. Мітченко [та ін.]. - С.42-49 Інші автори: Колесник Т. В., Романов В. Ю., Тімохова К. О., Чулаєвська Н. М., Косова Г. А., Надюк А. В. Целуйко, В. Й. Рівень N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду та ураження правого шлуночка у хворих з тромбоемболією легеневої артерії / В. Й. Целуйко [та ін.]. - С.50-57 Інші автори: Яковлева Л. М., Сухова С. М., Радченко О. В., Пильова Т. В., Внукова А. С., Кіношенко К. Ю., Каравайцева М. І. Несукай, О. Г. Ефектиавність серцевої ресинхронізувальної терапії у хворого з кардіомегалією: огляд літератури і клінічний випадок / О. Г. Несукай [та ін.]. - С.58-70 Інші автори: Кириченко Р. М., Корнієнко Т. М., Чернюк С. В., Тітов Є. Ю., Гіреш Й. Й., Лизогуб С. В. Уварова, К. Г. "Гіпертензія білого халата": сучасний стан проблеми / К. Г. Уварова. - С.71-78 Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Шифр: ПУ59/2021/4 Журнал 2021р. N 4 Дземан, М. І. Пандемія COVID-19: від гострого респіраторного вірусного захворювання до коронавірусної хвороби / М. І. Дземан. - С.5-23 Катеренчук, І. П. Огляд основних положень рекомендацій Європейського товариства кардіологів з діагностики та лікування серцево-судинних захворювань під час пандемії COVID-19 (2021) - епідеміологія, патофізіологія та діагностика / І. П. Катеренчук. - С.24-34 Тронько, М. Д. Цукровий діабет 2-го типу: етіологія, патогенез, клініка, діагностика та лікування / М. Д. Тронько [та ін.]. - С.35-44 Інші автори: Большова О. В., Соколова Л. К., Бельчіна Ю. Б. Черська, М. С. Місце омега-3 в корекції когнітивних розладів / М. С. Черська, О. П. Погурельська, М. А. Василець. - С.45-47 Ісаков, Р. І. Методичні підходи до визначення психічного здоров’я / Р. І. Ісаков. - С.48-50 Мальцев, Д. В. Можливостi iмунотерапiї в акушерствi та репродуктологiї / Д. В. Мальцев. - С.51-57 Ковальова, О. М. Пренатальна гендерна селекція: медичні, етичні та психологічні аспекти / О. М. Ковальова. - С.58-64 Образцов, В. П. Про пальпацію воротаря шлунка / В. П. Образцов. - С.65-69 Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Черська, М. С. Місце омега-3 в корекції когнітивних розладів [Текст] / М. С. Черська, О. П. Погурельська, М. А. Василець // Практикуючий лікар. - 2021. - N 4. - С. 45-47 MeSH-головна: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия) ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3 -- FATTY ACIDS, OMEGA-3 (терапевтическое применение) Анотація: За даними світової статистики, когнітивні порушення є найпоширенішими розладами, з якими стикаються усі категорії населення, незалежно від віку, соціального статусу та роду діяльності. Найпоширеніші когнітивні зміни, які асоціюють із процесом старіння, пов’язані з порушенням пам’яті. Легкий і помірний когнітивний дефіцит є проміжним станом між нормою і деменцією. Ризик виникнення зазначеного розладу у віці ≥65 років становить 10-20%. Проте наразі немає чітко визначеного рекомендованого лікування легких і помірних когнітивних розладів. Тому варто звернути особливу увагу на докcозагексаєнову кислоту (ДГК), яка в дорослих виконує чимало важливих функцій в організмі, а саме: підтримує метаболізм жирів, є активатором необхідних ферментів, гальмує розвиток атеросклеротичних бляшок, сприяє диференціюванню нейронів і розростанню нейритів і входить до препарату Кардіоневрин. Цей продукт є джерелом полікозанолу (10 мг) і омега‑3 жирних кислот — ДГК (400 мг). Враховуючи позитивний вплив Кардіоневрину на процес атеросклерозу та нейрогенезу, його можна рекомендувати для застосування в терапії пацієнтів із легкими та помірними когнітивними розладами Дод.точки доступу: Погурельська, О. П. Василець, М. А. Вільних прим. немає |
Структура кардіальної патології та окремих коморбідних станів, клініко-анамнестична та лабораторно-функціональна характеристика хворих на COVID-19 (власний досвід) [Текст] / В. О. Шумаков [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 58-65. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения) СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (осложнения) Анотація: Мета роботи. Вивчити клініко-анамнестичні та окремі лабораторно-функціональні показники хворих на COVID-19, госпіталізованих у перепрофільоване відділення для надання допомоги пацієнтам із COVID-19 на базі відділу інфаркту міокарда (ІМ) та кардіореабілітації (КР). Матеріал і методи. У дослідження включені 36 пацієнтів, у яких діагностований COVID-19: 1-шу групу (n=19) склали пацієнти ? 65 (57,8±7,8) років, 2-гу групу (n=16) 65 (72,5±7,0) років. Ще 4 пацієнти були переведені у відділення реанімації (два з них померли). Проаналізовано біохімічні дані та параметри загального аналізу крові. Всім реєстрували ЕКГ, ЕхоКГ, сатурацію крові киснем, 25 пацієнтам проведено комп’ютерну томографію (КТ). Рівні феритину, прокальцитоніну, D-димеру та тропоніну визначали за показами. Крім кардіологічних призначали препарати для лікування COVID-19. Пацієнтам були призначені пронопозиція, киснева підтримка, ЛФК, апаратні дихальні вправи з опором на вдиху і видиху як КР. Результати. Артеріальну гіпертензію (АГ) діагностовано у 15 (78,9%) пацієнтів 1-ї та у 14 (87,5%) - 2-ї групи, цукровий діабет (ЦД) - у 3 (15,8%) та 5 (31,3%) пацієнтів, фібриляцію передсердь (ФП) - у 10 (52,6%) та у 14 (87,5%) пацієнтів (р=0,03), ознаки серцевої недостатності (СН) вище І стадії - у 7 (36,8%) та у 13 (81,2%) пацієнтів (р=0,01), відповідно. Встановлено незначне підвищення ШОЕ, паличкоядерних лейкоцитів та зростання тромбоцитів до (277,8±102,3 та 182,0±55,8)·109/л (р=0,002), відповідно, у 1-й та 2-й групі при зниженні лімфоцитів. Спостерігали зростання рівня СРБ майже удвічі (9,2±6,1 мг/мл) у 1-й групі та до (15,6±7,6 мг/мл) у 2-й (р=0,01), при значеннях Д-димеру, відповідно, 0,29±0,13 та 0,85±0,23 нг/мл (р=0,09). За даними КТ ураження легень становило 27% та 41% (р=0,06), без чіткого взаємозв’язку з насиченням крові киснем: показник SpO2 при надходженні дорівнював 92% в обох групах зі зростанням понад 95% при виписуванні у пацієнтів 1-ї групи та в більшості 2-ї групи (р=0,07). Лікування пацієнтів відповідало протоколам. Час перебування у клініці склав 11,4 доби у 1-й та 15,4 доби– у 2-й групі. Висновки. 1. При надходженні до стаціонару в 30,6% пацієнтів стан розцінений як тяжкий, при цьому догоспітально діагноз COVID-19 діагностовано у 57,7%. 2. У структурі кардіальної патології та коморбідності гостре інфікування SARS COV - 2 відбулося на тлі артеріальної гіпертензії у 82,9% пацієнтів, фібриляції передсердь – у 25,7%, серцевої недостатності ІІА стадії – у 57,1%, цукрового діабету – у 22,9%. Окрім артеріальної гіпертензії ці стани значно частіше були у групі пацієнтів старшого віку і супроводжувалися вищими рівнями СРБ (у 3 рази вище норми) та D-димеру, а також площею ураження легень за даними комп’ютерної томографії (41% проти 27% у першій групі) при відсутності асоціативного зв’язку з показником сатурації крові киснем, який зростав від ? 92 % до 94,9% у групі старшого віку та до 97,6% у групі більш молодшого віку при виписуванні. 3. Терапію COVID-19 проводили відповідно до актуальних протоколів 2021 року. Усі пацієнти отримували антикоагулянти, 60% - дексаметазон (у 2-й групі вдвічі частіше), 74,3% - вітамін D, 77,1% - антибіотики при більш тривалому часі (на три дні) перебування у клініці старших пацієнтів. Дод.точки доступу: Шумаков, В. О. Малиновська, І. Е. Терещенко, Н. М. Бабій, Л. М. Погурельська, О. П. Волошина, О. В. Вільних прим. немає |