Шифр: УУ43/2019/2/3 Журнал 2019р. N 2/3 До 80-річчя професора Володимира Миколайовича Шеваги. - С.5-6 Заводнова, З. І. Нейробореліоз: сучасний підхід до діагностики та лікування / З. І. Заводнова. - С.7-11 Мальцев, Д. В. Системи інтрагангліонарного та інтранейронального контролю над латентними α-герпесвірусами у сенсорних гангліях периферичної нервової системи / Д. В. Мальцев. - С.12-21 Потапова, К. П. Вплив мікробіоти кишечника та моделі харчування на патогенез та перебіг розсіяного склерозу / К. П. Потапова. - С.22-28 Дубенко, О. Е. Оценка прогрессирования атеросклеротических экстракраниальных каротидных стенозов у пациентов с ишемическим инсультом, перенесших каротидную эндартерэктомию / О. Е. Дубенко [и др.]. - С.29-34 Інші автори: Зубков А. В., Анисенкова В. Ю., Красюк Д. А. Гударьян, Ю. И. Качество жизни, связанное со здоровьем, у пациентов в восстановительный период полушарного ишемического инсульта / Ю. И. Гударьян. - С.35-39 Лесів, М. І. Когнітивні функції у хворих на гіпертонічну хворобу та гіпотиреоз з ретроспективною оцінкою контролю компенсації захворювання / М. І. Лесів. - С.40-44 Козьолкін, О. А. Клінічні особливості та комплексне лікування вертебральних торакалгій з нейродистрофічними виявами / О. А. Козьолкін, С. О. Мєдвєдкова, О. А. Лісова. - С.45-50 Ніколенко, О. О. Перебіг розсіяного склерозу та вік: клініко-параклінічні зіставлення / О. О. Ніколенко [та ін.]. - С.51-56 Інші автори: Шульга О. Д., Козлюк В. В., Валецька У. В., Жешко О. М., Юрко О. А., Дубінець М. І., Тендеряк О. В. Турчина, Н. С. Патологічні зміни головного мозку мишей на тлі моделювання ішемії з асоційованою вірусною інфекцією / Н. С. Турчина [та ін.]. - С.57-65 Інші автори: Савосько С. І., Черенько Т. М., Рибалко С. Л., Старосила Д. Б. Симоненко, Г. Г. Досвід діагностики та лікування синдрому Гійєна - Барре з різним клінічним перебігом / Г. Г. Симоненко [та ін.]. - С.66-73 Інші автори: Доморацький О. Е., Стефанюк М. О., Дубініна Л. В., Мокринський Р. А. Питання Європейського іспиту. - С.74-80 Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Потапова, К. П. Вплив мікробіоти кишечника та моделі харчування на патогенез та перебіг розсіяного склерозу [Текст] / К. П. Потапова // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 22-28 MeSH-головна: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диетотерапия, иммунология, патофизиология) КИШЕЧНИК -- INTESTINES (иммунология, микробиология) МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология) ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (иммунология, микробиология) НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ АУТОИММУННЫЕ -- AUTOIMMUNE DISEASES OF THE NERVOUS SYSTEM (диетотерапия, иммунология, патофизиология) АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (диетотерапия, иммунология, патофизиология) ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (методы, тенденции) Анотація: Вивчення ролі кишкової мікробіоти у патогенезі автоімунних та демієлінізувальних захворювань має важливе значення. Отримані протягом останнього десятиліття експериментальні дані свідчать про тісний зв’язок між імунною системою та мікробіотою кишечника. У проаналізованій літературі знайдено додаткове підтвердження участі мікробіоти кишечника в імунорегуляції та розвитку імуноопосередкованих захворювань: ревматоїдного артриту, псоріазу, синдрому Шегрена, розсіяного склерозу, метаболічного синдрому, автоімунного гепатиту, цукрового діабету 1 типу, спондилоартриту, запальних захворювань кишечника. Дослідження останніх років продемонстрували, що кишкова мікробіота за допомогою численних мікробних сполучень, вегетативної нервової системи, продукування нейрометаболітів, сигнальних молекул та нейротрансмітерів чинить вплив на функціонування центральної нервової системи. Враховуючи це, запропоновано модель осі «кишечник – мозок», яка передбачає взаєморегуляцію між кишковою мікробіотою та центральною нервовою системою. Виявлення впливу кишкової мікробіоти на функціонування імунної та нервової систем зумовило підвищений науковий інтерес до мікробіоти кишечника як етіопатогенетичного фактора розвитку такого автоімунного захворювання, як розсіяний склероз. Виявлено, що склад та особливості кишкової мікробіоти у хворих на розсіяний склероз порівняно зі здоровими особами відрізняються. Поки що точно не встановлено, який тип мікроорганізмів асоційований з розвитком цього захворювання та характером його перебігу. Тому для пошуку способів корекції порушень у пацієнтів із розсіяним склерозом необхідним є вивчення складу кишкової мікробіоти. Важливою складовою таких досліджень є оцінка моделі харчування, оскільки саме дієтичний патерн визначає ентеротип людини та впливає на концентрацію та розподіл мікроорганізмів у кишечнику. Тому необхідно зіставляти результати дослідження складу кишкової мікробіоти з типом дієтичного патерну пацієнта Вільних прим. немає |